З 1 травня набув чинності закон № 2201-IX, ухвалений 14 квітня 2022 року, «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку провадження кримінального провадження в умовах військового становища». 

Зокрема, КПК України було доповнено детальною статтею 615 про особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану.

 Ключові моменти, на які фахівцям-юристам слід звернути увагу, є наступні:

1. Якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, рішення про початок досудового розслідування має право прийняти дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна ухвала. У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором постанови про початок досудового розслідування може бути проведений огляд місця події (ухвала приймається негайно після завершення огляду).
2. Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, окрім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе за технічними причинами.
3. При проведенні обшуку або огляду житла, іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих об'єктивно неможливе або пов'язане з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров'я, відповідні слідчі дії можуть проводитися без залучення понятих. У такому разі хід та результати проведення обшуку чи огляду житла або іншого майна особи, а також обшук особи в обов'язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.
4. Було внесено норму, яка дозволяє проводити слідчі та розшукові дії вночі – з 22.00 до 06.00. У законі йдеться, що проведення слідчих та розшукових дій у нічний час не допускається, окрім як у порядку, визначеному статтею 615 КПК. Таким чином, в умовах військового стану заборона на проведення слідчих та розшукових дій з 22.00 до 06.00 анулюється. 
5. Якщо є підстави для затримання особи без рішення слідчого судді та суду або виникли обґрунтовані обставини, що дозволяють вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у скоєнні злочину, уповноважена посадова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або ухвали керівника органу прокуратури затримати таку особу.

Основною новацією закону стало те, що термін затримання особи без рішення слідчого судді, суду або ухвали керівника органу прокуратури під час дії військового стану встановлений не більше ніж двохсот шістнадцяти годин (9 діб) з моменту затримання.

1. Рішення про привід, доступ до речей, арешт майна, забезпечувальні заходи, проникнення в житло, обшук, негласні слідчі дії, про арешт на строк до 30 діб підозрюваних у тяжких злочинах тепер можуть бути прийняті керівником органу прокуратури, а не слідчим суддею. 

Керівник прокуратури може вжити таких заходів за клопотанням прокурора, якщо відсутня об'єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень щодо обрання запобіжного заходу.

Застереження:

Разом із цим слід відмітити, що встановлені строки затримання особи без рішення слідчого судді, суду або ухвали керівника органу прокуратури, а також винесені керівником прокуратури рішення про доступ до речей чи арешт майна були піддані критиці з боку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.

Так, фахівці наголосили, що строк затримання на 9 діб не відповідає положенням Конституції України, адже відповідно до статті 64 та частини третьої статті 29 Конституції України, у разі термінової необхідності запобігти злочину або його припинити, уповноважені на те законом органи можуть застосувати утримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом семидесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом семидесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено мотивованого рішення суду про утримання під вартою.

Також було вказано, що статті 29 та 64 Основного Закону України встановлюють, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. встановлених законом. Права, передбачені статтею 29 Конституції України, не можуть бути обмежені навіть в умовах військового та надзвичайного стану.

Засновуючись на вищевикладеному, маємо підкреслити, що слід обережно підходити до застосування ухвалених в законі норм, оскільки вжиття заходів, що протирічать Основному закону можуть стати підставою для скасування вироку та відшкодування завданої шкоди, як українським судом так і ЄСПЛ.

При будь-яких умовах, потрібно дотримуватися, у першу чергу, Конституції України, як основного Закону. Так будуть захищені як права і свободи громадян, так і інтереси нашої держави.

Завідувач науково-дослідної лабораторії

з проблем наукового забезпечення 

правоохоронної діяльності

та якості підготовки кадрів                                       Костянтин БУГАЙЧУК