Історія кафедри бере свій початок у травні 1994 р. (наказ МВС України від 14 травня 1994 р. № 235), коли було створено кафедру історії України. Її було засновано з метою забезпечення викладання курсів:

  • Історія України;
  • Історія зарубіжної та української культури;
  • Ділова українська мова.

Із квітня 1995 р. до вересня 1996 р. кафедра називалася «Історії України і культурології». Із вересня 1996 р. до лютого 2002 р. – «Українознавства». Із лютого 2002 р. до червня 2006 р. – «Історії державності України». Із червня 2006 р. до квітня 2011 р. – «Історії державності України та українознавства» Харківського національного університету внутрішніх справ.

Очолив кафедру і керував нею до 2011 р. доктор історичних наук, професор Володимир Анатолійович Греченко.

У червні 2013 р. кафедру українознавства було відтворено як загальноуніверситетську. Влітку 2016 р. кафедра увійшла до складу факультету № 2. У 2013–2024 рр. очолював кафедру українознавства доктор філологічних наук, професор Ігор Віталійович Чорний. Інша частина сьогоднішньої кафедри – кафедра соціально-гуманітарних дисциплін факультету № 6 була заснована у травні 2011 р. на базі двох кафедр ННІ ПМК: кафедри філософії та кафедри історії державності України та іноземних мов. У 2011–2013 рр. кафедра мала назву «Гуманітарних дисциплін, юридичної журналістики та мовної підготовки». Із 2013 р. перейменована на кафедру соціально-гуманітарних дисциплін. Із моменту створення кафедри її незмінно очолював доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України В. А. Греченко. У серпні 2024 р. зазначені дві кафедри були об’єднані і завідувачем знову став Володимир Анатолійович Греченко.

Із вересня 2025 р. кафедру очолила кандидат філологічних наук Наталія Ігорівна Єльнікова.

Представники Кафедри є незмінними суб’єктами наукового дискурсу, продукуючи монографічні дослідження, а також вагому кількість статей, опублікованих як у фахових виданнях України, так і на міжнародній арені. Особливий акцент ставиться на індексації публікацій у провідних світових наукометричних базах, зокрема Scopus і Web of Science, що безпосередньо засвідчує високий рівень інтеграції вітчизняних гуманітарних розвідок у глобальний науковий простір.

Члени Кафедри здійснили вагомий внесок у забезпечення освітнього процесу, підготувавши й опублікувавши низку фахових навчальних посібників. Цей методичний доробок охоплює ключові міждисциплінарні сфери, зокрема: «Українська мова професійного спрямування (мовні норми)», «Мовні особливості ділових паперів», «Культура усного фахового спілкування правоохоронця», «Українська мова як іноземна», «Практикум із юридичного документознавства», що забезпечують формування практичної мовної та ділової компетентності; «Юридична логіка», «Історія та культура України», які є основою для розвитку критичного мислення та національної свідомості; «Методологія дисертаційних досліджень», що критично необхідний для підготовки наукових кадрів третього (освітньо-наукового) рівня.

Результати досліджень Кафедри здобули широке професійне та суспільне резонування, що знайшло своє матеріальне втілення у низці академічних відзнак і почесних нагород.

Викладачі кафедри брали участь в експертизі законів України «Про засади національних інтересів України», «Про мови в Україні», «Про архівну справу в Україні».

На кафедрі успішно функціонує науковий гурток «Актуальні проблеми українознавства», діяльність якого спрямована на поглиблене опрацювання найрезонансніших дискурсів і проблематики в галузі українознавчих студій. Фахова лінгводидактична та методологічна підтримка науково-педагогічного складу Кафедри забезпечує здобувачам освіти високий рівень конкурентоспроможності, що систематично підтверджується призовими місцями на репрезентативних всеукраїнських і міжнародних конкурсах. Серед цих значущих академічних віх особливої уваги заслуговують участь здобувачів освіти в наукових і науково-практичних всеукраїнських і міжнародних конференціях, а також перемоги у Конкурсі наукових робіт здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти закладів вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Тараса Шевченка, Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, Міжнародному конкурсі есе учнівської та студентської молоді «Мій Шевченко», Всеукраїнському марафоні з української мови, антифейкових інтелектуальних іграх «НотаЄнота».

Викладачі кафедри проводять тематичні виховні заходи присвячені, зокрема Дню української писемності та мови, Дню Незалежності України, Акту Соборності України, Дню пам’яті героїв Крут, Міжнародному дню рідної мови, Шевченківським дням, засіданню Книжкового клубу, виступають із лекціями, приурочені ювілейним і пам’ятним датам історії України.

Основні напрями наукової роботи кафедри:

  • Історія поліції та міліції;
  • Розвиток науки «Історія права» у ХІХ ст.;
  • Формування тоталітарного режиму в Україні в 1920-30-х рр.;
  • Філософія ідентичності;
  • Юридична логіка;
  • Філософські аспекти глобальних проблем сучасності;
  • Особливості архітектоніки та образної системи історичного роману ХІХ ст.;
  • Традиції та звичаї українського народу;
  • Українська філологія: здобутки та перспективи в умовах воєнного стану;
  • Лінгвістичні аспекти мови права;
  • Соціокультурний аспект функціонування системи мовних одиниць української мови;
  • Когнітивні й комунікативні параметри девіантної комунікації
  • Літературне краєзнавство Харківщини;
  • Химерна проза в українській літературі другої половини ХХ століття;
  • Жанрове різноманіття сучасної української літератури;
  • Світова література першої половини ХІХ ст.;
  • Сучасна вітчизняна та зарубіжна фантастика, історична та детективна проза.

Фундаментальним аспектом діяльності Кафедри є культивування етосу академічної доброчесності, колегіального партнерства та безумовної поваги до інтелектуальної свободи. Це сприяє формуванню унікального науково-освітнього середовища, у якому теоретична наука, педагогічна практика та прикладний досвід органічно інтегруються, створюючи єдиний простір для перманентного професійного зростання науково-педагогічного складу та здобувачів освіти.