Починаючи з 2014 року в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Для шанування цього свята 19–20 листопада 2020 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Національно-визвольна боротьба та становлення і збереження державності України», організована кафедрою соціально-гуманітарних дисциплін факультету № 6 Харківського національного університету внутрішніх справ і кафедрою українознавства Харківського національного університету радіоелектроніки. До складу організаційного комітету ввійшли завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін факультету № 6 ХНУВС, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч освіти України Володимир Греченко, доцент цієї кафедри, кандидат історичних наук Віталій Заборовський та старша викладачка, кандидатка філологічних наук Наталія Кобилко. Через загальну епідеміологічну ситуацію захід був проведений в онлайн-форматі на платформі Meet.

Широка тематика конференції об’єднала літературознавців, мовознавців, істориків, філософів, правників, мистецтвознавців та розкрила питання історичного шляху становлення незалежності України; національного відродження в літературі та культурі; ролі мови в процесі державотворення; а також філософсько-політичні аспекти боротьби нашої держави за свою національну незалежність. На адресу оргкомітету надійшло понад 70 заявок із різних куточків України: Харкова, Кременчука, Маріуполя, Лисичанська, Костянтинівки. Крім представників закладів освіти, у роботі конференції взяли участь Громадська організація «Молодіжна Ліга майбутніх поліцейських» і Костянтинівське відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області.

Активними учасниками заходу були викладачі та студенти Харківського національного університету внутрішніх справ. Під науковим керівництвом професора Володимира Греченка свої доповіді виголосили А. Гребенюк «Психологія запорозького козака ХVI–XVII ст.» та Д. Медяник «Нестор Махно: погляд з Гуляйполя сьогодні». Доцент Віталій Заборовський виступив керівником таких наукових робіт: Ю. Кальченко «Іван Богун – видатний козацький полковник», В. Каракуця «Дисидентський рух в Україні», М. Салтикова «Постать Б. Хмельницького та його роль у визвольній війні», В. Семьонова «Смертна кара на Січі через призму козацького звичаєвого права», О. Середа «Видатні українські інженери і конструктори XX століття», К. Хіміч «Вплив «шістдесятників» на процес розвитку суспільства», Д. Ярошенко «Наукове товариство імені Тараса Шевченка», Р. Большов «Лесь Курбас – геній режисури із кулею у серці», Н. Їжаченко «Трагедія української культури за часи сталінізму», В. Мікула «Розвиток культури в Україні в 1920-і роки», М. Стукалова «Відображення війни на Сході України у мистецтві», В. Уваренко «Коліївщина як спроба національно-державницької реставрації», Н. Ходєєв «Тоталітаризм як феномен ХХ ст.». Доцентка Олександра Головко керувала підготовкою доповідей Т. Усенко «Державна символіка України та її історичне походження» та Ю. Шаповал «Національно-культурне відродження України наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття».

Свої наукові розвідки під керівництвом старшої викладачки Наталії Кобилко презентували М. Горошко «Новий етап у розвитку українського кінематографу», А. Гребенюк «"Океан Ельзи" як україномовний гурт», М. Ковальова «Феміністичний рух на території України та його зображення у творах Ольги Кобилянської», Д. Медяник «Входження Сергія Пономаренка в український літературний процес» та А. Богдан «Перший український фентезі-фільм "Сторожова застава": чи залишилось хоч щось від оригінальної історії?».

У межах наукового гуртка кафедри, керівником якого є старший викладач Михайло Овчинников, студенти підготували тези з актуальних мовознавчих питань: Є. Долженко «Правнича лексика в писемних пам’ятках Київської Русі», В. Каракуця «Фемінітиви як засіб гендерної толерантності», М. Павлов «Український молодіжний сленг як мовне явище», О. Середа «Розвиток українського словникарства у ХХ столітті», М. Стукалова «Іншомовні запозичення в українській правничій термінології на сучасному етапі», В. Уварено «Комунікативні ознаки культури мовлення юриста», Н. Ходєєв «Використання невербальних засобів у процесі міжкультурної комунікації».

Виступи доповідачів супроводжувалися жвавим обговоренням, що свідчить про важливість теми заходу. За підсумками роботи конференції кожен учасник отримав сертифікат, програму та збірник матеріалів. Дякуємо всім доповідачам і їхнім науковим керівникам, а також бібліотекам ХНУВС і ХНУРЕ за допомогу в організації виставки, присвяченої національно-визвольній боротьбі України.