Вивчено доцільність наявності у прокурора повноважень щодо погодження клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. При цьому розглянуто різні аспекти забезпечення дотримання прав та свобод людини і громадянина, ефективності проведення слідчих (розшукових) дій та отримання доказів, а також враховано рівень корумпованості правоохоронних органів. На основі анкетних даних розглянуто корумпованість як одну з головних причин недоцільності повноважень прокурора щодо погодження клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. При цьому відзначено важливу роль принципу неочікуваності, який є важливим у розслідуванні економічних злочинів, проте найбільш вразливим в умовах корумпованості. Особливу увагу приділено економічним злочинам, оскільки економічна злочинність загрожує державі та суспільству в цілому. Вказано на недостатність нормативного регулювання діяльності Департаменту захисту економіки, що спричиняє складність діяльності щодо протидії злочинності в економічній сфері.

Ключові слова: прокурор, неправомірна вигода, тимчасовий доступ до речей і документів, суб’єкт господарювання, принцип неочікуваності, економічна злочинність

Розкрито проблему впровадження негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) до Кримінального процесуального кодексу України. Акцентовано увагу на визначенні сутності НСРД і оперативно-розшукових заходів та встановлено співвідношення між ними. Досліджено питання щодо розширення переліку прав оперативних підрозділів з ухваленням нового КПК України. З’ясовано походження НСРД і висвітлено питання сутності абсолютної та відносної негласності. Звернено увагу на забезпечення особам конституційних прав, які були тимчасово обмежені під час проведення НСРД, зокрема права підозрюваного та його захисника оскаржити проведені НСРД. Розглянуто наслідки впровадження негласних слідчих (розшукових) дій до КПК.

Ключові слова: негласні слідчі (розшукові) дії, оперативно-розшукові заходи, негласність, права оперативних підрозділів, гласні та негласні заходи.

З метою підвищення ефективності виконання завдань кримінального судочинства розглянуто актуальні питання щодо правозастосування окремих положень інституту негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД). Проблему законодавчого закріплення НСРД розглянуто у двох аспектах: по-перше, як метод реалізації державного і суспільного контролю за діяльністю працівників поліції; по-друге, як ефективний засіб отримання доказів у випадку вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів. Крізь призму буквальної інтерпретації положень Кримінального процесуального кодексу України проаналізовано проблему неможливості проведення НСРД з метою попередження вчинення злочину, зокрема в таких сферах, як національна безпека та національна оборона, а також досліджено доцільність закріплення окремих положень глави 21 КПК України як публічно доступної інформації

Ключові слова: негласні слідчі (розшукові) дії, попередження вчинення злочину, публічно доступна інформація, отримання доказів, оперативно-розшукова діяльність.

Стосовно проблем тактичного забезпечення протидії тероризму розглянуто особливості застосування оперативно-розшукових заходів під час виявлення осіб, що займаються терористичною діяльністю, науково обґрунтовано та розроблено пропозиції щодо їх оптимізації

Ключові слова: терорист, терористичні групи, терористичні організації, злочини, пов’язані з терористичною діяльністю

Розглянуто окремі теоретичні та правові питання організації оперативного обслуговування лінії боротьби з одержанням неправомірної вигоди службовою особою як важливої складової діяльності підрозділів ДСБЕЗ. Надано пропозиції з удосконалення оперативно-розшукового законодавства та відомчих в системі МВС норм, що регламентують порядок діяльності підрозділів ДСБЕЗ з метою нормативного закріплення підстав для здійснення оперативного обслуговування та повноважень оперативних співробітників під час такої діяльності

Ключові слова: оперативне обслуговування, одержання неправомірної вигоди службовою особою, оперативно-розшукові заходи

Розглядаються складові елементи оперативно-розшукової характеристики злочинів, пов'язаних із порушенням порядку здійснення операцій з металобрухтом, визначаються її зміст, сутність та призначення для оперативно-розшукової діяльності

Ключові слова: Оперативно-розшукова характеристика, злочини, пов'язані із порушенням порядку здійснення операцій з металобрухтом, оперативно-розшукова діяльність

На основі комплексного аналізу досліджень з ОРД, криміналістики, кримінології та кримінального права розглянуто криміногенну обстановку у сфері здійснення операцій з металобрухтом в Україні.

Ключові слова: операції з металобрухтом, оперативно-розшукова діяльність, криміногенна обстановка