Удосконалення національного законодавства є екзистенційним процесом у кожній сучасній державі, яка прагне відповідати вимогам верховенства права. Так, зокрема в Україні законопроекти перед читанням та прийняттям у Верховній Раді України, а також підписом Президента України проходять ряд перевірок, зокрема експертиз. Однак, не зважаючи на залучення відповідних структурних підрозділів апаратів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, а також безлічі громадських організацій, які здійснюють експертизи законопроектів, у чинних нормах законодавчих актів лишається значна кількість вад та помилок, які необхідно усунути. Беззаперечно, інститут експертиз у законотворчому процесі виконує важливу роль у підготовці законопроектів, забезпечуючи кваліфіковану оцінку проектам законів та надання рекомендацій щодо удосконалення їх положень. Проте слід погодитись з панівною позицією правничої наукової спільноти щодо необхідності посилення інституту експертиз законопроектів додатковою аналітичною діяльністю, а саме – моніторингом законодавства.

Ключові слова: моніторинг нормативно-правових актів, лінгвістичний моніторинг, правотворчість

Монографію присвячено комплексному дослідженню конституційно-правових основ лінгвістичної експертизи законопроектів в Україні. У роботі сформульовано низку теоретичних положень і практичних пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання й організаційного механізму реалізації лінгвістичної експертизи законопроектів в Україні. Здійснено розмежування термінів «лінгвістична експертиза законопроектів» та «редакційне опрацювання законопроектів». Запропоновано авторську класифікацію лінгвістичної експертизи законопроектів за характером мовної помилки в законодавчому тексті. Висвітлено діяльність зарубіжних науково-дослідних установ щодо автоматизації лінгвістичного аналізу законодавчих актів та обґрунтовано необхідність розроблення «хмарного» програмного забезпечення для здійснення лінгвістичної експертизи законопроектів в Україні у контексті Концепції Національної програми інформатизації. Видання буде корисним для вчених як галузі права, так і мовознавства, викладачів, аспірантів, студентів, а також фахівців у сфері законотворчої діяльності.

Ключові слова: експертиза законопроектів, лінгвістична експертиза, законодавчий процес, правотворчість

Повномасштабне російське збройне вторгнення в Україну завдало значної та подекуди невиправної шкоди усім сферам життя, зокрема й освітній сфері. Переважна частина закладів освіти були вимушені на певний час зупинити освітній процес. Крім того, деякі заклади освіти зазнали значної матеріальної шкоди від авіаційних та артилерійних ударів ворога. Частина учасників освітнього процесу досі перебуває у місцях, де тривають бойові дії, інша – виїхала у більш безпечні регіони нашої держави чи за кордон. Ще частина студентів та викладачів призвана на військову службу у Збройних Силах України або зарахована до складу добровольчих формувань територіальних громад. А заклади освіти зі специфічними умовами навчання достроково завершили навчання своїх випускників.

Ключові слова: організація освітнього процесу, воєнний стан, юридична освіта, заклади вищої освіти

Розширення та загострення збройної агресії Російської Федерації (далі – росія) щодо України 24 лютого 2022 р. зумовило введення воєнного стану в державі та внесення значних численних змін до терміносистеми національного законодавства України. В умовах такого особливого правового режиму як воєнний стан серед найбільш актуальних питань у контексті лінгвістичного забезпечення національного законодавства України постає застосування воєнної термінології (не слід плутати з військовою, що стосується військової справи) у нормативноправових актах, як-от: «держава-агресор», «держава-терорист», «органи держави-агресора (держави-терориста)», «збройна агресія», «агресивна війна», «агресивні воєнні дії», «терористичний акт», «збройний конфлікт», «воєнний конфлікт» тощо.

Ключові слова: законодавча термінологія, воєнна термінологія, правила законодавчої техніки, мова законодавства, мова права

Ключові слова:

The article aims to study the role and importance of an expert and linguistic support of law drafting as a mean of improving the national legislation of Ukraine. The work is based on the application of descriptive, systematic, logical-legal, hermeneutic, statistical, comparative-legal methods of legal research and the method of alternatives. The research materials include normative legal acts regulating the activity of expert and linguistic support of lawmaking in Ukraine, Germany, France, the Czech Republic, and Poland. The circle of the main executors of expert and language support of lawmaking in the specified countries, for the definition of their efficiency according to the Rule of Law Index as an indicator of the quality of the legislation, is allocated. The nature of the influence of expert and linguistic support of lawmaking of the analyzed states and their Rule of Law Indices is established.

Key words: Linguistic examination, legislation, civil rights.

Виправлення помилок та поліпшення якості мови законодавства є спільним завданням для усіх видів експертиз, що проводяться у межах законодавчої процедури: наукової, юридичної та інших видів експертиз, а також редакційного опрацювання (ст. 103 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (далі – Регламент)). Зокрема юридично-лінгвістична невизначеність у позначенні мовознавчого експертного дослідження текстів законопроєктів в Україні, що полягає у паралельному використанні термінів «редакційне опрацювання» (Закон України «Про Регламент Верховної Ради України») та «редакційне опрацювання (лінгвістична експертиза)» (Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України), є однією з причин неналежного рівня виконання завдань, покладених на відповідні структурні підрозділи українського парламенту.

Ключові слова: експертиза законопроектів, лінгвістична експертиза, редакційне опрацювання законопроектів, законодавчий процес, правотворчість

У статті вперше порушується питання правового статусу суб’єктів лінгвіcтичної експертизи законопроєктів в Україні. Проведено термінологічний аналіз поняття “суб’єкт лінгвітичної експертизи законопроєктів”. Окреслено структуру та ознаки суб’єктного складу лінгвістичної експертизи законопроєктів. Здійснено огляд нормативно-правових актів, що визначають права, обов’язки та повноваження суб’єктів лінгвістичної експертизи законопроєктів. Акцентовано увагу на проблемах встановлення кваліфікаційних вимог до експертів з проведення лінгвістичної експертизи законопроєктів та правового унормування організації їх фахової підготовки. Зроблено висновок щодо неналежного рівня правової регламентації та наукового висвітлення питання правового статусу суб’єктів лінгвістичної експертизи законопроєктів в Україні.

Ключові слова: суб'єкти лінгвістичної експертизи, правовий статус суб’єктів експертизи законопроєктів, лінгвістична експертиза, експертиза законопроєктів, законодавча поцедура

У статті вперше досліджуються чинні нормативно-правові акти, що регулюють сферу лінгвістичної експертизи законопроєктів в Україні. Аналіз зазначеного кола правових норм здійснено за такими групами: акти, що визначають статус державної мови; акти, що встановлюють підстави проведення лінгвістичної експертизи законопроєктів; акти, що визначають правовий статус суб'єктів лінгвістичної експертизи законопроєктів; акти, що регулюють процесуальні аспекти лінгвістичної експертизи законопроєктів; акти, що визначають методологічну основу лінгвістичної експертизи законопроєктів. Виявлено та розглянуто проблеми правової регламентації лінгвістичної експертизи законопроєктів, що перешкоджають належній реалізації механізмів лінгвістичної експертизи законопроєктів. Надано пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів у сфері лінгвістичної експертизи законопроєктів для усунення виявлених у них колізій та прогалин. Зроблено висновок, що правове регулювання лінгвістичної експертизи законопроєктів Україні має як позитивні сторони, так і низку недоліків.

Ключові слова: експертиза законопроєктів, лінгвістична експертиза, правове регулювання експертиз, законодавча процедура, нормопроєктування

У тезах розглянуто особливості здійснення лінгвістичної експертизи під час виявлення корупціогенних факторів у проєктах нормативно-правових актів в Україні.

Ключові слова: антикорупційна експертиза, лінгвістична експертиза, корупціогенні фактори

Стаття присвячена аналізу лінгвістичної експертизи законопроєктів як об’єкта конституційно-правової науки. Проведено термінологічний аналіз поняття “лінгвістична експертиза законопроєктів” шляхом дослідження її предметного поля та встановлення родо-видових зв’язків термінів у сфері лінгвістичної експертизи законопроєктів. Виявлено термінілогічний різнобій у правовому регулюваннні лінгвістичної експертизи законопроєктів. Доказано, що термін “лінгвістична експертиза законопроєктів” є науково-обгрунтованим та більш повно відображає сутність мовознавчого дослідження законопроєктів, ніж закріплений у чинному законодавстві термін “редакційне опрацювання”. Запропоновано авторські наукове та нормативне визначення терміна “лінгвістична експертиза законопроєктів”. Надано характеристику її структури та функцій як об’єкта конституційно-правового дослідження. Окреслено коло суб’єктів прововідносин щодо проведення лінгвістичної експертизи законопроєктів, особливості їх об’єкта, предмету та змісту. Визначено ознаки правовідносин у сфері лінгвістичної експертизи законопроєктів, які характеризують їх як конституційно-правові відносини. Зроблено висновок про недостатній ступінь наукового висвітлення та неналежний рівень правової регламентації лінгвістичної експертизи законопроєктів в Україні. Автором сформульовано пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів для усунення виявленого термінологічного різнобою у позначенні мовознавчого дослідження законопроєктів.

Ключові слова: експертиза законопроєктів, лінгвістична експертиза, мовознавче дослідження, законодавчий текст, законодавчий процес, сучасні напрями конституційно-правових досліджень

Аналітичне забезпечення законодавчого процесу має тісний зв’язок з необхідністю посилення методологічного інструментарію правничої науки та практики. Впродовж останніх років методологія права, особливо у сфері законопроєктної роботи, наповнилась новими методиками опрацювання нормативно-правових текстів, які застосовуються під час проведення наукової, правової, антикорупційної експертиз, експертизи на відповідність acquis communautaire, антидискримінаційної, гендерноправової, регуляторного впливу, екологічної та інших експертиз законопроєктів.

Ключові слова: аналіз законодавства, методи лінгвістичного аналізу, мова закону, законодавча лінгвістика

Текст законодавства, видається, має найвищий ступінь соціального значення у будь-якій державі, адже його зміст впливає як на певне суспільство в цілому, так і на кожен його елемент зокрема. Це зумовлено колом визначальних ознак закону: загальнообов’язковістю, формальною виначеністю, вищою юридичною силою, забезпеченістю державним примусом тощо. Та попри очевидну суспільну важливість, закон є найменш дослідженим жанром серед усіх текстів офіційно-ділового стилю.

Ключові слова: аналіз законодавства, методи лінгвістичного аналізу, мова закону, законодавча лінгвістика

Формування відносин стратегічного партнерства України з ЄС, США, членство в СОТ, ООН та інших міжнародних організаціях чинить значний вплив на внутрішньополітичний клімат, особливо на соціально-економічну сферу відносин. Така багатостороння політика України неабияк сколихнула ринок юридичних послуг та академічне середовище правників: зросла кількість міжнародних юридичних фірм, у юридичних фірмах національного спрямування стрімко почав викристалізовуватися міжнародний напрям роботи, розгорнулась співпраця українського підприємництва з іноземними контрагентами, стали активнішими академічна мобільність українських науковців та їх публікування в іноземних виданнях тощо. Таким чином зовнішньополітичні виклики зумовили потребу правників у інтенсивному вивченні іноземних мов. Для тих, хто ще на злітній смузі свого професійного шляху, опанування іноземної мови є не менш актуальним, адже щороку вимоги до кандидатів на юридичні посади зростають у геометричній прогресії. Якщо раніше було достатньо знати базову юридичну термінологію іноземною мовою, то нині маємо шалений попит на знання тонкощів юридичного перекладу. Тому вважаємо, що набуття фахової мовної компетенції студентами-правниками без розвитку перекладацької компетенції є немислимим для ефективної роботи на професійній ниві.

Ключові слова: мова права, юридичний переклад, юридична лінгвістика, аналіз юридичного тексту, переклад юридичного тексту

Здійснено аналіз впливу європейської правничої термінології на тер-мінологію національного законодавства шляхом адаптації українського законодав-ства до законодавства Європейського Союзу.Акцентовано увагу, що прагнення України стати членом ЄС зумовило необхідність обов’язкового прийняття acquis communautaire, а також юридичних та інституційних механізмів їхнього впровадження. Відповідно до Загальнодержавної програми адап-тації законодавства України до законодавства Європейського Союзу цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додатко-ві заходи, необхідні для ефективного правотворення і правозастосування.Встановлено, що незважаючи на природне прагнення юристів до однозначності у категоріальному апараті, значення поняття «європейська правнича термінологія» завжди корелюватиме з поняттям «європейське право», щодо змісту якого досі не-має єдиного розуміння. Запропоновано авторське визначення терміносполуці «єв-ропейська правнича термінологія»: це правова терміносистема, джерельною базою якої є сукупність правових норм, судових рішень, доктринальних понять, рекомен-дацій, домовленостей тощо, які виникли за час існування європейських інтеграцій-них об’єднань.Визначено основні напрями впливу європейської правничої термінології на українську законодавчу терміносистему. Європейська правнича термінологія про-никає у широке коло правовідносин у галузях митного права, банківського права, податків, інтелектуальної власності, охорони праці, правил конкуренції, охорони здоров’я та життя людей, тварин і рослин, довкілля та ін., що ставить перед Украї-ною вимогу про внесення змін до багатьох нормативно-правових актів, особливо у частині термінології.Запропоновано класифікацію напрямів впливу європейської правничої термі-нології за пріоритетними сферами адаптації законодавства України до законодав-ства Європейського Союзу та за видами юридичної діяльності. Проаналізовано позитивні та негативні наслідки впливу європейської терміно-логії, яких зазнала на євроінтеграційному шляху законодавча терміносистема Укра-їни внаслідок імплементації європейської правничої термінології.Розглянуто проблеми у практиці юридичного перекладу, помилки в українсько-му законодавтсві, зумовлені імплементацією acquis communautaire та термінологічні неузгодженості. Встановлено неоднозначність у наукових і фахових колах розуміння поняття «європейське право», що зумовило здійснити спробу надання узагальнено-го визначення терміносполуки «європейська правнича термінологія».Обґрунтовано, що в Україні європейська правнича термінологія постає стандар-том і критерієм у процесі законотворення, робочим категоріальним апаратом у пра-возастосуванні та найбільш поширеним об’єктом тлумачення у царині права.Встановлено необхідність подальшого вивчення лінгвістичних аспектів терміно-логії окремих пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, здійснення аналізу практики тлумачення acquis communautaire, використання європейської правничої термінології у правозастосовній діяльності та проблем юри-дичного перекладу європейської правничої термінології.

Ключові слова: правнича термінологія, термінологія українського законодавства, євроінтеграція, acquis communautaire, acquis ЄС, євролект, юридичний переклад

У світовій практиці лінгвістичний контроль нормотворчості – це обов’язкове явище, важливість якого є аксіоматичною. Однак в Україні правовий статус лінгвістичної експертизи законопроектів (далі – ЛЕЗ) досі не визначений, що зумовлено політичними, правничими та іншими соціальними чинниками. Тому у статті автором порушено питання ЛЕЗ у лінгвістичному та організаційно-правовому аспектах, а саме: розглянуто класичні та сучасні підходи до класифікації лінгвістичної експертизи законопроектів та перспективи її впровадження в Україні. Стаття складається з трьох частин: теоретичного аналізу, огляду прикладного аспекту та опису правових аспектів ЛЕЗ. У першій частині проаналізовано теоретичні підходи науковців до групування ЛЕЗ у види за різними критеріями. Найбільшу увагу звернено на ті класифікації, які мають комплексний характер (враховують правничі та лінгвістичні фактори експертизи текстів законопроектів); у другій – запропоновано авторське бачення класифікації ЛЕЗ в контексті законодавчої процедури в Україні: обґрунтовано поділ ЛЕЗ на дискурсивну, семантичну, граматичну експертизи та експертизу перекладу законопроектів. Критерієм класифікації лінгвістичних експертиз обрано характер помилок у текстах законопроектів; у третій частині здійснено огляд українського законодавства, яке регулює правовідносини, що виникають у зв’язку із проведенням експертизи законопроектів у процесі законодавчої діяльності, зазначено недоліки правового регулювання експертної діяльності у сфері законотворчості, встановлено потребу правового регулювання ЛЕЗ у рамках законодавчої процедури та запропоновано шляхи її легалізації в Україні. Такий погляд на ЛЕЗ буде цікавим фахівцям у галузях теорії держави і права, конституційного права, юрислінгвістики, прикладної лінгвістики, відповідним експертам, працівникам апарату парламенту, органів юстиції та органів судової влади.

Ключові слова: юридична лінгвістика, лінгвістична експертиза, експертиза нормативно-правових актів, нормопроектування

У статті розглянуто види лексичних помилок у конституційному законодавстві України. Увагу зосереджено на дослідженні відповідності лексем у тексті Конституції України лексичним нормам української мови. Встановлено основні причини виникнення лексичних помилок у тексті Основного Закону України та визначено шляхи їх усунення.

Ключові слова: лексичні помилки, мова закону, помилки в законодавстві, конституційне законодавство