В Україні з 24 лютого 2022 року, через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію нашої країни, введено правовий режим воєнного стану, на період дії якого тимчасово можуть бути обмежені конституційні права і свободи громадян. Зокрема, це стосується права на недоторканність житла; таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; втручання в особисте і сімейне життя; вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України; право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Ключові слова: Воєнний стан, комендантська година, адміністративна відповідальність

In Ukraine, since February 24, 2022, due to the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of our country, a legal regime of martial law has been introduced, during which the constitutional rights and freedoms of citizens may be temporarily limited. In particular, this concerns the right to inviolability of housing; confidentiality of correspondence, telephone conversations, telegraphic and other correspondence; interference in personal and family life; free choice of place of residence, the right to freely leave the territory of Ukraine; the right to freedom of thought and speech, to the free expression of one's views and beliefs.

Key words: Martial law, curfew, administrative responsibility

Розглянуто проблемні питання, пов’язані з оформленням процесуальних документів, а також із розглядом у судовому порядку справ про адміністративні правопорушення за вчинення домашнього насильства, свідком (очевидцем) якого є дитина. Проаналізовано положення міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих в Україні, які направлені на захист дитини від проявів домашнього насильства. Доведено, що в разі виявлення дитини, яка стала свідком вчинення домашнього насильства, важливо враховувати не лише факт її присутності, а й здатність усвідомлювати значення такої події.

Ключові слова: Домашнє насильство, дитина свідок (очевидець), постраждала дитина

The article focuses on the issues of ensuring the rights of a child who has witnessed domestic violence. It has been noted that if police officers draw up procedural documents improperly, in particular, a protocol on an administrative offence, the child will not be granted the official status of a victim. It has been proved that there is a significant difference between such concepts as “domestic violence committed in the presence of a child” and “a child who witnessed (eyewitnessed) domestic violence”. It has been concluded that when drawing up a report on an administrative offence, a police officer must take into account the age characteristics of a child and his/her ability to fully realise and understand the events that have taken place. It has been noted that due to the lack of proper legal regulation in domestic legislation of the procedure for documenting the facts of domestic violence witnessed by a child, there is a problem of closing administrative proceedings in courts due to the absence of an offence or due to insignificance. It has been noted that if a child who has witnessed domestic violence does not have the status of a victim, he or she cannot be fully provided with the assistance provided by law. It has been pointed out that the presence of a child who was aware of this during the commission of domestic violence is its psychological form. It has been emphasised that this form of domestic violence requires proof of the consequences, so it is important to involve a psychologist for further mandatory attachment of a specialist’s opinion on the child’s psychological state to the administrative offence case file. It has been substantiated that in order to ensure the best interests of a child who has witnessed domestic violence, a police officer should draw up two separate reports on administrative offences under Art. 173-2 of the Code of Administrative Offences: the first for committing domestic violence against an adult, and the second for committing the said act in the presence of a child (provided that the latter was aware of this fact). At the same time, the police officer must notify the police station of such an event in order to enter information into the register of unified statements and reports of criminal offences and other events.

Key words: Domestic violence, child witness (eyewitness), child victim

У довіднику висвітлено особливості та проблемні питання адміністративної діяльності Національної поліції України в умовах правового режиму воєнного стану. Довідник буде корисним курсантам, магістрам, ад’юнктам, аспірантам, докторантам, викладачам закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, в яких здійснюється підготовка кадрів для МВС України та Національної поліції, працівникам органів і підрозділів Національної поліції.

Ключові слова: Національна поліція України, воєнний стан, адміністративна діяльність

The guide highlights the peculiarities and problematic issues of the administrative activities of the National Police of Ukraine during the legal regime of martial law. The guide will be useful to cadets, master's degree students, adjuncts, graduate students, doctoral students, teachers of higher education institutions with specific conditions of study, in which personnel are trained for the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the National Police, employees of the bodies and units of the National Police.

Key words: National Police of Ukraine, martial law, administrative activity

Досліджено питання щодо відповідальності дітей за вчинення колабораційної діяльності. Розглянуто особливості проведення допиту дитини-колаборанта. Проводячи допит дитини, поліцейський має дотримуватись відповідної тактики спілкування, а мова спілкування має бути зрозумілою дитині залежно від її вікових, розумових, соціальних, національних особливостей. Під час спілкування з дитиною-колаборантом важливо встановити причини, які її до цієї діяльності підштовхнули, адже колабораціонізм може бути вимушеним.

Ключові слова: Допит, дитина-колаборант, воєнний стан

The issue of children's responsibility for performing collaborative activities has been investigated. The peculiarities of the interrogation of a child-collaborator are considered. When interrogating a child, the police officer must follow appropriate communication tactics, and the language of communication must be understandable to the child depending on his age, mental, social, and national characteristics. When communicating with a child-collaborator, it is important to establish the reasons that pushed him to this activity, because collaboration can be forced.

Key words: Interrogation, child-collaborator, martial law

Розглянуто поняття булінг, а також певні складнощі, які можуть виникнути у поліцейського з комунікацією зі сторонами булінгу. Наслідком такої ситуації може стати: 1) порушення процесуальних строків адміністративного розслідування; 2) нездобуття доказів наявності вини особи у вчиненні правопорушення, що ставиться їй у вину; 3) ігнорування проблеми булінгу під час дії правового режиму воєнного стану. Останнє є недопустимим, оскільки нетерпимість до будь-яких проявів булінгу є невід’ємною складовою безпечного освітнього середовища, створення якого має захистити дітей від несприятливих чинників.

Ключові слова: Булінг, воєнний стан, адміністративне розслідування

The concept of bullying is considered, as well as certain difficulties that a police officer may have when communicating with the parties involved in bullying. The consequence of such a situation may be: 1) violation of the procedural terms of the administrative investigation; 2) failure to obtain evidence of the person's guilt in the committed offenses for which he is accused; 3) ignoring the problem of bullying during the legal regime of martial law. The latter is unacceptable, since intolerance to any manifestations of bullying is an integral component of a safe educational environment, the creation of which should protect children from adverse factors.

Key words: Bullying, martial law, administrative investigation

Зазначено, що сьогодні надзвичайно актуальним та одним з найбільш обговорюваних серед вітчизняних науковців є питання подолання корупції. Визначено, що одним із важливих кроків у цьому напрямку є зміцнення доброчесності. Розглянуто існуючі погляди на тлумачення вищенаведеної категорії.

Ключові слова: Кримінологія, доброчесність, наукові публікації, Україна, корупція, протидія корупції

It is noted that today the issue of overcoming corruption is extremely relevant and one of the most discussed among domestic scientists. It was determined that one of the important steps in this direction is to strengthen integrity. The existing views on the interpretation of the above category are considered.

Key words: Criminology, virtue, scientific publications, Ukraine, corruption, counteraction to corruption

Висвітлюються проблеми порушення норм міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів.

Ключові слова: Воєнні злочини, збройні конфлікти, війна

The problems of violating the norms of international humanitarian law during armed conflicts are covered.

Key words: War crimes, armed conflicts, war

З'ясовано, що проєкти, запроваджені Національною поліцією є вельми успішними, існують вже досить тривалий час та активно поширюються по всій території України. Проте, наразі відсутнє належне нормативно-правове регулювання діяльності як мобільних груп реагування на факти домашнього насильства, так і поліцейських офіцерів громади. Запропоновано удосконалити нормативно-правову базу, якою б у своїй діяльності керувались поліцейські, залучені до несення служби у рамках пілотних проєктів, зокрема шляхом створення відомчих нормативно-правових актів з організації їх діяльності.

Ключові слова: Мобільні групи, домашнє насильство, поліцейський офіцер громади

It has been found that the projects implemented by the National Police are very successful, have existed for quite a long time and are actively spreading throughout the territory of Ukraine. However, there is currently no proper legal regulation of the activities of mobile domestic violence response teams and community police officers. It is proposed to improve the legal framework that would guide police officers involved in the performance of services within the framework of pilot projects, in particular by creating departmental legal acts on the organization of their activities.

Key words: Mobile gangs, domestic violence, community policing officer

Розглянуто алгоритм дій у разі розшуку дітей, що безвісті зникли. Відзначено ефективність залучення (використання, застосування) під час таких операцій службових собак. Зазначено, що серед переліку заходів, направлених на встановлення місцезнаходження дитини, яка безвісти зникла, залучення кінологічних підрозділів чинним законодавством прямо не передбачено, в наслідок чого існує проблема ігнорування залучення службових собак.

Ключові слова: Розшук, діти, службовий собака

The algorithm of actions in the case of searching for missing children was considered. The efficiency of engagement (use, application) during such operations of service dogs was noted. It is noted that among the list measures aimed at establishing the location of a missing child, the involvement of canine units is not expressly provided for by the current legislation, as a result of which there is a problem of ignoring the involvement of service dogs.

Key words: Search, children, service dog

У навчальному посібнику висвітлено основні положення законодавства України, що регулює адміністративно-юрисдикційну діяльність Національної поліції України. Навчальний посібник буде корисним курсантам, слухачам магістратури, ад’юнктам, аспірантам, докторантам, викладачам закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, в яких здійснюється підготовка кадрів для Міністерства внутрішніх справ України і Національної поліції, працівникам органів та підрозділів Національної поліції.

Ключові слова: Адміністративно-юрисдикційна діяльність, неповнолітні, особи без громадянства, іноземці

The training manual highlights the main provisions of the legislation of Ukraine, which regulates the administrative and jurisdictional activities of the National Police of Ukraine.The manual will be useful for cadets, graduate students, adjuncts, graduate students, doctoral students, teachers of higher educational institutions with specific training conditions, in which training is carried out for the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and the National Police, employees of bodies and divisions of the National Police.

Key words: Administrative and jurisdictional activity, minors, stateless persons, foreigners

У роботі зроблено акцент на тому, що в Україні існує пробема ігнорування чоловіків, які зазнали домашнього насильства. Розгялуто основні причини, що спонукають жінок до вчинення домашнього насильства відносно чоловіків, а також його наслідки для останніх. Проаналізовано зарубіжний досвід боротьби з таким явищем.

Ключові слова: Домашнє насильство, постраждалий, чоловік

The work emphasizes the fact that in Ukraine there is a problem of ignoring men who have experienced domestic violence. The main reasons that encourage women to commit domestic violence against men, as well as its consequences for the latter, are discussed. The foreign experience of combating such a phenomenon is analyzed.

Key words: Domestic violence, victim, man

Проаналізовано положення нормативно-правових актів, присвячених заходам протидії домашньому насильству, вчиненому дітьми. Установлено ключові проблеми реалізації таких заходів і запропоновано шляхи їх вирішення. Розкрито зміст процедур здійснення профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню дітьми домашнього насильства, в аспекті взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі.

Ключові слова: домашнє насильство, ювенальна превенція, дитина-кривдник, терміновий заборонний припис, вікові обмеження, жертва.

The provisions of normative-legal acts devoted to measures to counteract domestic violence committed by children are analyzed. The key problems of implementation of such measures are identified and ways to solve them are proposed. The content of the procedures for the implementation of preventive activities aimed at preventing children from committing domestic violence, in terms of cooperation between entities that implement measures to prevent and combat domestic violence and gender-based violence.

Key words: domestic violence, juvenile prevention, a child-aggressor, terminal prohibitory prescription, age limits, a victim

Окреслені проблемні питання застосування собак-поводирів в Україні, які частково вирішують проблему пересування незрячих людей.

Ключові слова: Службові собаки, каністерапія, собака-повадир

The problematic issues of the use of guide dogs in Ukraine, which partially solve the problem of movement of blind people, are outlined.

Key words: Service dogs, canister therapy, guide dog

Зазначені заходи, покликані на негайне забезпечення захисту прав та інтересів постраждалої особи та убезпечення її від подальшого негативного впливу проявів домашнього насильства. При цьому майнові права кривдника є другорядними у випадках, коли необхідно фізично дистанціювати учасників події.

Ключові слова: Терміновий заборонний припис, кривдник, домашнє насильство, спеціальні заходи протидії домашньому насильству

Measures are indicated that are designed to immediately ensure the protection of the rights and interests of the victim and protect him from the further negative impact of manifestations of domestic violence. At the same time, the property rights of the offender are secondary in cases where it is necessary to physically distance the participants in the event.

Key words: Urgent restraining order, offender, domestic violence, special measures against domestic violence

У тезах доповіді розглянуто зміст поняття "громадське місце" у контексті запровадження карантину в Україні

Ключові слова: громадське місце, карантин, публічний порядок, публічна безпека

У статті відображені особливості діяльності мобільних груп пілотного проекту «ПОЛІНА», проаналізовано результати їх роботи та зроблено висновки щодо існуючих недоліків з організації їх діяльності.

Ключові слова: пілотний проект, «ПОЛІНА» , домашнє насильство

В статье отражены особенности деятельности мобильных групп в рамках пилотного проекта «ПОЛИНА», проанализированы результаты их работы и сделаны выводы относительно существующих недостатков в организации деятельности.

Ключевые слова: пилотный проект, «ПОЛИНА», домашнее насилие

The article reflects the features of the activities of mobile groups in the framework of the pilot project "POLINA", analyzes the results of their work and draws conclusions regarding the existing shortcomings in the organization of activities.

Key words: pilot project,«POLINA»,domestic violence

Диссертационная работа посвящена рассмотрению кругу проблем, которые возникают в новых условиях хозяйствования, ослабление контроля за экономической деятельностью субъектов гражданского оборота, низкому уровню правосознания общества и способствуют росту числа сделок, заключаемых с нарушением основных требований законодательства. Правовым основанием происходящего является прежде всего неоднородность правовой природы недействительных сделок как юридических фактов, наличие оценочных понятий при квалификации таких сделок («ошибка», «обман», «злонамеренная договоренность», «влияние тяжелого обстоятельства»), которые по-разному толкуются в юридической литературе и вызывают определенные трудности в судебной практике. В диссертационном исследовании обосновано, авторскую классификацию сделок с пороками воли. Предлагается сделки с таким основанием делить на: 1) сделки, совершенные дееспособными физическими лицами, которые в момент их совершения не осознавали значения своих действий и (или) не могли руководить ими; 2) сделки, совершенные под влиянием заблуждения; 3) сделки, совершенные под влиянием обмана; 4) сделки, совершенные под влиянием насилия; 5) сделки, совершенные под влиянием тяжелых обстоятельств. Доказано, что недействительная сделка, совершенная под влиянием обмана и насилия, составляет активное неправомерное действие одного из участников, в котором доминирует только его воля на осуществление сделки, и направлена на наступление правовых последствий выгодных только для стороны, которая применила обман, а настоящая свобода контрагента проявляется только в случае применения правовых последствий недействительных сделок. Обосновывается вывод, что обман - это намеренное введение в заблуждение одной из сторон или третьим лицом с согласия этой стороны, контрагента относительно природы сделки, прав и обязанностей сторон, таких свойств и качеств вещи, которые значительно снижают ее ценность или возможность использования поцелевому назначению с целью заключения невыгодного договора для последнего. Правового значения не имеет наличие или отсутствие в действиях стороны, вводит в заблуждение наличие выгоды. Обосновано, что для признания недействительной сделки, заключенной под влиянием обмана и насилия, достаточно доказать в уголовно-процессуальном или гражданско-процессуальном порядке сам факт обмана или насилия, независимо от того, знал или нет участник о примененных противоправные действия третьих лиц. Такое положение защищает добросовестного участника, предоставляя ему возможность инициировать применение двусторонней реституции. Отдельно исследовано, что отличие недействительной сделки, заключённой под влиянием обмана и насилия, от сделки, заключенной вследствие злонамеренного соглашения представителя одной стороны с другой стороной не является сделкой с пороком воли. Его недействительность вызвана тем, что она является частным случаем злоупотребления правом. Дополнительно обобщены признаки угрозы для признания сделки недействительной: должна быть тесно связана с сделкой (угроза и сделка должны выступать в качестве основания и следствия); должна быть реальной (угрозу необходимо осуществить по отношению к благу, которое уже существует); должна быть практически осуществимой (лицо должно иметь возможность совершить противоправное действие)4 значительной (то есть способной в случае ее совершения причинить действительно серьезные последствия). При этом не имеет значения, исходит угроза от контрагента по сделке или от третьих лиц, главное - выгодоприобретателем должен быть не субъект, со стороны которого угроза исходила. В диссертационном исследовании усовершенствован предмет доказывания сделки, заключенной под влиянием обмана и насилия, через круг фактов, подлежащих установлению в суде, а именно: применение к одной из сторон (физического лица или представителя юридического лица) физического или психического давления со стороны другой стороны; искажения воли стороны, которую заставляют заключить сделку; угроза причинения значительного материального или морального вреда самому контрагенту или членам его семьи. Дополнительно аргументированно положения, что двустороннюю реституцию сомнительно применять, если имущество, переданное по недействительной сделке, не осталось у стороны сделки, а находится у третьих лиц, которые правомерно удерживают его у себя при наличии совершения последующих сделок, по которым передавалось это имущество, и необходимости защиты прав собственника имущества и добросовестного приобретателя только путем совершения виндикационного иска. Автором проанализированы условия сделки, совершенной в результате злонамеренного соглашения представителя одной стороны с другой стороной это : сделка совершается только с прямым умыслом представителя одной стороны с контрагентом; сделка осуществленная представителем лица или контрагента с противоправной целью обогащения за счет этого лица; воля стороны не соответствует волеизъявлению, выраженном через представителя; и даже для добросовестной стороны могут наступить нежелательные правовые последствия. Предложена дополнительная аргументация целесообразности разграничения понятий «ошибки (заблуждения)» и «обмана». Где обман - это ошибка, которая вызвана противоправным влиянием с помощью любых заверений, умышленного замалчивания и тому подобное; а введение в заблуждение - это недобросовестные действия только одного из участников, иначе это не обман, а взаимная ошибка; в-третьих, обман должен идти от контрагента сделки, а не от постороннего; в-четвертых, сделка должна быть явно невыгодной для обманутой стороны; в-пятых, между обманом и осуществимой сделкой должна быть причинная связь, то есть без обмана сделка была бы осуществлен. С целью защиты нарушенных прав сторон усовершенствовано положение о применении к сторонам недействительной сделки, совершенной под влиянием обмана и насилия норм о защите права собственности, поскольку нормы о недействительности сделок не содержат полноценного механизма учета интересов сторон при осуществлении реституции. Обобщая судебную практику усовершенствовано положение, что недействительная только по объективным признакам сделка может стать действительной (действующей) по решению суда, который установит отсутствие вследствие совершения такой сделки любых нарушений субъективных прав другой стороны, третьего лица или публичных интересов, то есть не сделка-юридический факт (возникший сначала), а сделка-правоотношение, который впоследствии привели к определенным юридическим последствиям.

Ключові слова: правочин, недійсний правочин, правова природа, юридичний факт, обман

Диссертационная работа посвящена рассмотрению кругу проблем, которые возникают в новых условиях хозяйствования, ослабление контроля за экономической деятельностью субъектов гражданского оборота, низкому уровню правосознания общества и способствуют росту числа сделок, заключаемых с нарушением основных требований законодательства. Правовым основанием происходящего является прежде всего неоднородность правовой природы недействительных сделок как юридических фактов, наличие оценочных понятий при квалификации таких сделок («ошибка», «обман», «злонамеренная договоренность», «влияние тяжелого обстоятельства»), которые по-разному толкуются в юридической литературе и вызывают определенные трудности в судебной практике. В диссертационном исследовании обосновано, авторскую классификацию сделок с пороками воли. Предлагается сделки с таким основанием делить на: 1) сделки, совершенные дееспособными физическими лицами, которые в момент их совершения не осознавали значения своих действий и (или) не могли руководить ими; 2) сделки, совершенные под влиянием заблуждения; 3) сделки, совершенные под влиянием обмана; 4) сделки, совершенные под влиянием насилия; 5) сделки, совершенные под влиянием тяжелых обстоятельств. Доказано, что недействительная сделка, совершенная под влиянием обмана и насилия, составляет активное неправомерное действие одного из участников, в котором доминирует только его воля на осуществление сделки, и направлена на наступление правовых последствий выгодных только для стороны, которая применила обман, а настоящая свобода контрагента проявляется только в случае применения правовых последствий недействительных сделок. Обосновывается вывод, что обман - это намеренное введение в заблуждение одной из сторон или третьим лицом с согласия этой стороны, контрагента относительно природы сделки, прав и обязанностей сторон, таких свойств и качеств вещи, которые значительно снижают ее ценность или возможность использования поцелевому назначению с целью заключения невыгодного договора для последнего. Правового значения не имеет наличие или отсутствие в действиях стороны, вводит в заблуждение наличие выгоды. Обосновано, что для признания недействительной сделки, заключенной под влиянием обмана и насилия, достаточно доказать в уголовно-процессуальном или гражданско-процессуальном порядке сам факт обмана или насилия, независимо от того, знал или нет участник о примененных противоправные действия третьих лиц. Такое положение защищает добросовестного участника, предоставляя ему возможность инициировать применение двусторонней реституции. Отдельно исследовано, что отличие недействительной сделки, заключённой под влиянием обмана и насилия, от сделки, заключенной вследствие злонамеренного соглашения представителя одной стороны с другой стороной не является сделкой с пороком воли. Его недействительность вызвана тем, что она является частным случаем злоупотребления правом. Дополнительно обобщены признаки угрозы для признания сделки недействительной: должна быть тесно связана с сделкой (угроза и сделка должны выступать в качестве основания и следствия); должна быть реальной (угрозу необходимо осуществить по отношению к благу, которое уже существует); должна быть практически осуществимой (лицо должно иметь возможность совершить противоправное действие)4 значительной (то есть способной в случае ее совершения причинить действительно серьезные последствия). При этом не имеет значения, исходит угроза от контрагента по сделке или от третьих лиц, главное - выгодоприобретателем должен быть не субъект, со стороны которого угроза исходила. В диссертационном исследовании усовершенствован предмет доказывания сделки, заключенной под влиянием обмана и насилия, через круг фактов, подлежащих установлению в суде, а именно: применение к одной из сторон (физического лица или представителя юридического лица) физического или психического давления со стороны другой стороны; искажения воли стороны, которую заставляют заключить сделку; угроза причинения значительного материального или морального вреда самому контрагенту или членам его семьи. Дополнительно аргументированно положения, что двустороннюю реституцию сомнительно применять, если имущество, переданное по недействительной сделке, не осталось у стороны сделки, а находится у третьих лиц, которые правомерно удерживают его у себя при наличии совершения последующих сделок, по которым передавалось это имущество, и необходимости защиты прав собственника имущества и добросовестного приобретателя только путем совершения виндикационного иска. Автором проанализированы условия сделки, совершенной в результате злонамеренного соглашения представителя одной стороны с другой стороной это : сделка совершается только с прямым умыслом представителя одной стороны с контрагентом; сделка осуществленная представителем лица или контрагента с противоправной целью обогащения за счет этого лица; воля стороны не соответствует волеизъявлению, выраженном через представителя; и даже для добросовестной стороны могут наступить нежелательные правовые последствия. Предложена дополнительная аргументация целесообразности разграничения понятий «ошибки (заблуждения)» и «обмана». Где обман - это ошибка, которая вызвана противоправным влиянием с помощью любых заверений, умышленного замалчивания и тому подобное; а введение в заблуждение - это недобросовестные действия только одного из участников, иначе это не обман, а взаимная ошибка; в-третьих, обман должен идти от контрагента сделки, а не от постороннего; в-четвертых, сделка должна быть явно невыгодной для обманутой стороны; в-пятых, между обманом и осуществимой сделкой должна быть причинная связь, то есть без обмана сделка была бы осуществлен. С целью защиты нарушенных прав сторон усовершенствовано положение о применении к сторонам недействительной сделки, совершенной под влиянием обмана и насилия норм о защите права собственности, поскольку нормы о недействительности сделок не содержат полноценного механизма учета интересов сторон при осуществлении реституции. Обобщая судебную практику усовершенствовано положение, что недействительная только по объективным признакам сделка может стать действительной (действующей) по решению суда, который установит отсутствие вследствие совершения такой сделки любых нарушений субъективных прав другой стороны, третьего лица или публичных интересов, то есть не сделка-юридический факт (возникший сначала), а сделка-правоотношение, который впоследствии привели к определенным юридическим последствиям.

Ключевые слова: обман, сделка, недействительная сделка, волеизъявление, правовая природа

The dissertation is focused on the consideration of the range of problems that arise in new conditions of economic management, the weakening of control over the economic activity of the subjects of civil circulation, the low level of legal awareness of society and contributes to the increase in the number of transactions that are made in violation of the basic requirements of the law. It has been proved that an invalid transaction made under the influence of false pretence and violence constitutes an active unlawful action of one of the participants, where his will to make a transaction is dominant, and is aimed at the occurrence of legal consequences advantageous only to the party that used the false pretence, but the actual intention of a contracting party is manifested only in case of applying legal consequences of invalid transactions. It has been substantiated that the false pretence is a deliberate misleading by one of the parties or a third party with the knowing consent of this party, the contracting party regarding the nature of a transaction, the rights and obligations of the parties, of such properties and qualities of things that significantly reduce its value or the possibility of using it for its intended purpose with the purpose of making a disadvantageous contract for the latter. The presence or absence of benefits has no legal significance in the actions of the party that misleads. The author has generalized the features to recognize a transaction made as a consequence of the threat: should be closely related to a transaction (a threat and a transaction must act as the basis and the result); must be real (a threat should be made in relation to already existing benefits); should be practically feasible (a person must be able to commit an unlawful act); significant (that is, capable in case of its commission to cause really serious consequences). Herewith, it does not matter, whether this threat goes from the contracting party under a transaction or from third parties, the main thing – that the beneficiary should be a person who made the threat. The author of the dissertation has improved the subject matter of proving a transaction made under the influence of false pretence and violence, due to the range of facts to be established in the court, namely: application to one of the parties (an individual or a representative of a legal entity) of physical or mental pressure from the other party; disfiguration of the party’s will that is forced to make a transaction; a threat of causing a significant material or moral damage to the contracting party or his family members.

Key words: dishonesty, legal nature, transaction, invalid transaction

Дисертаційна робота присвячена розгляду колу проблеми, які виникають у нових умовах господарювання, послаблення контролю за економічною діяльністю суб’єктів цивільного обігу, низькому рівню правосвідомості суспільства та сприяють зростанню кількості правочинів, які укладаються з порушенням основних вимог законодавства. Доведено, що недійсний правочин, який вчинено під впливом обману та насильства, становить активну неправомірну дію одного з учасників, в якому домінує тільки його воля на здійснення правочину, та спрямований на настання правових наслідків вигідних тільки для сторони, яка застосувала обман, а дійсна воля контрагента проявляється тільки у випадку застосування правових наслідків недійсних правочинів. Обґрунтовується що обман – це навмисне введення в оману однією із сторін або третьою особою з відома цієї сторони, контрагента щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням з метою укладення невигідного договору для останнього. Правового значення не має наявність чи відсутність в діях сторони, що вводить в оману, вигоди. Узагальнені ознаки для визнання правочину укладеного в наслідок погрози: повинна бути тісно пов’язана з правочином (погроза і правочин мають виступати в якості підстави і слідства); повинна бути реальною (погрозу необхідно здійснити по відношення до блага, яке вже існує); повинна бути практично здійсненною (особа повинна мати змогу здійснити протиправну дію); значною (тобто здатною у випадку її вчинення заподіяти дійсно серйозні наслідки). При цьому не має значення, виходить погроза від контрагента за правочином чи від третіх осіб, головне – вигодоотримувачем має бути особа, з боку якого погроза висувалася. У дисертаційному дослідженні удосконалено предмет доказування правочину, укладеного під впливом обману та насильства, через коло фактів, які підлягають встановленню в суді, а саме: застосування до однієї зі сторін (фізичної особи чи представника юридичної особи) фізичного або психічного тиску з боку іншої сторони; спотворення волі сторони, яку примушують укласти правочин; загроза заподіяння значної матеріальної чи моральної шкоди самому контрагенту або членам його сім’ї.

Ключові слова: правочин, недійсний правочин, волевиявлення, обман,правова природа

Стаття присвячена аналізу недісних правочинів, визначено понятійного апарату реституції та її видів. Автор обґрунтовує, що реституція залишається найбільш прийнятним та дієвим засобом захисту майнових прав.

Ключові слова: Юридичний факт. Правочин. Недійсний правочин. Учасник правочину. Наслідки правочину. Реституція. Захист майнових прав.

Відбивається дискусійність дослідження питання щодо визначення юридичної природи волі та волевиявлення як умови дійсності правочину та їх місця в системі юридичних фактів. Проаналізовано кілька основних підходів до класифікації правочинів, які вчинено під впливом обману (шахрайства). Запропоновано класифікувати помилку наступним чином: помилка у характері правочину, помилка у предметі правочину, помилка в особі контрагента, помилка в праві. Запропоновано вважати, що обман може полягати в активних діях сторони правочину: у пасивних діях недобросовісної сторони правочину, що утримується від дій, які він повинен був зробити.

Ключові слова: воля, волевиявлення, правочин, недійсний правочин, помилка,

Отражается дискуссионность исследования вопрос об определении юридической природы воли и волеизъявления как условия действительности сделки и их места в системе юридических фактов. Проанализированы несколько основных подходов к классификации сделок, совершенной под влиянием обмана (мошенничества). Предложено классифицировать ошибку следующим образом: ошибка в характере сделки, ошибка в предмете сделки, ошибка в лице контрагента, ошибка в праве. Предложено считать, что обман может заключаться в активных действиях стороны сделки: в пассивных действиях недобросовестной стороны сделки воздержание от действий, которые он должен был сделать.

Ключевые слова: свобода, волеизъявление, сделка, недействительная сделка, ошибка, обман

Despite the considerable range of research on invalid transactions, there is no consensus in the civilized doctrine in regard to the legal classification of the blemish of will and expression of will in the implementation of transactions as a condition of the transaction’s validity and their place in the system of legal facts. Therefore, the cases on the admission of transactions as invalid in court practice and, in particular, disputes regarding the invalidation of transactions that are executed under the influence of an error, fraud (swindling) is quite widespread. The Unified State Register of Judgments at the moment of writing the article contains 4,117 decisions regarding the subject matter of the claim. The Criminal Code of Ukraine, in particular, the Art. 192 «Incitement of Property Damage by Fraud or Abuse of Trust», the Art. 190 «Swindling», directly competes with the norms of the current Civil Code of Ukraine (hereinafter – the CC of Ukraine) and the current legislation, causing imperfection of legal enforcement. The indicated contributes only to an increase in the number of civil cases regarding the admission of transactions as invalid. Having analyzed the judicial practice, the author notes the tendency of unfair use of the method of protection of civil rights and interests by the court under the Art. 16 of the CC of Ukraine, as admission of the invalidity of a transaction and restoration of the situation that existed prior to the violation (bilateral restitution). The scientific study of the essence and forms of the manifestation of an error and fraud in terms of the present day will facilitate the effective resolution of such disputes. The novelty of the article is to form additional grounds for the delimitation of an error and fraud (swindling) as the basis for the admission transactions as invalid, updating the classification of an error and fraud in the transactions. Analyzing the degree of an error, the author offers the legislator to clearly regulate and implement the concept of «formal (non-essential) error» into the current legislation. In our opinion, the formal (non-essential) errors are considered those to be related to the execution of a transaction and those that do not affect the content and purpose of a transaction, namely, negligence in the form of a technical error or a typing error. The author of the article comes to the following conclusions: 1) it is necessary to clearly delimitate an error and fraud (swindling) as a basis for the admission of transactions as invalid, since a fraud is always the result of deliberate actions of one of the parties; 2) it is offered to classify an error in the transactions as follows: an error in the nature of a transaction; an error in the subject matter of a transaction (an error as an object); an error acting by the contracting party; an error in the law; 3) it is suggested that a fraud may consist be: in the active actions of the party to a transaction; in the passive actions of an unconscientiously party of a transaction, that abstaining from the actions that ought to be done.

Key words: freedom, expression of will, transaction, invalid transaction, error, fraud

Досліджено дискусійні питання щодо визначення юридичної природи волі та волевиявлення як умови дійсності правочину та їх місця в системі юридичних фактів. Проаналізовано кілька основних підходів до визначення правової природи волі та волевиявлення. На підставі результатів наукових здобутків та доктринальних положень, здійснених у сфері правочинів, зроблено спробу з’ясувати місце волі та волевиявлення серед юридичних фактів і їх правову природу. Зроблено висновок, що правочин, вчинений із порушенням волі та волевиявлення, як юридичний факт належить до неправомірних дій, а отже, – до правопорушень. Проте, незважаючи на недійсність правочину з точки зору об’єктивного права, за певних умов такі правочини можуть визнаватися судом дійсними, оскільки не порушують конкретних суб’єктивних прав інших осіб.

Ключові слова: воля, волевиявлення,правочин,недійсний правочин, правова природа, юридичний факт

Исследованы дискуссионные вопросы об определении юридической природы воли и волеизъявления как условия действительности сделки и их места в системе юридических фактов. Проанализировано несколько основных подходов к определению правовой природы воли и волеизъявления. На основании результатов научных достижений и доктринальных положений, совершённых в сфере сделок, сделана попытка выяснить место воли и волеизъявления среди юридических фактов и их правовую природу. Сделан вывод, что сделка, совершённая с нарушением воли и волеизъявления, как юридический факт относится к неправомерным действиям, а следовательно, – к правонарушениям. Однако, несмотря на недействительность сделки с точки зрения объективного права, при определённых условиях такие сделки могут признаваться судом действительными, поскольку не нарушают конкретных субъективных прав других лиц.

Ключевые слова: свобода, волеизъявления, сделка, недействительная сделка, правовая природа, юридический факт

Despite the fact that the work on improving and upgrading civil law is going on, the issues related to the problems of recognition of transactions as invalid are not fully covered. Although there is a huge range of research in modern science that has accumulated around the block of invalid transactions, there is no single opinion within civil law doctrine concerning the legal nature of the will and expression of will as a condition for the transaction’s validity and their place in the system of legal facts. Analyzing the literature on this issue, there are several basic approaches to determining the will and expression of will as a condition for the transaction’s validity and their place in the system of legal facts. The opinions of scholars on this subject were divided, as the result, we can divide the positions of the authors into three groups. The first argue that since the transaction – is the action, then its consequences are associated with the expression of will. The second position is based on the link that the expression of will is impossible and, most important, is generated by the will, therefore, the main thing in the transaction – is the internal will of a person. The third position, and the author agrees with it, evaluates the will and expression of will only in their combination. The author has conducted the analysis of the transaction and the invalid transaction in the light of the will and expression of will for the domestic legal theory and classification of legal facts that allows assigning them to the group of lawful or unlawful actions. It has been concluded that the transaction committed with the violation of the will and expression of will as a legal fact belongs to unlawful actions, and therefore – to the offenses. However, despite the invalidity of the transaction in terms of the objective law, such transactions, under certain conditions, may be recognized as valid by the court, because they do not violate specific subjective rights of others

Key words: will, expression of will, transaction, invalid transaction, legal nature, legal facts

Автором розглянуто окремі види вад волі та волевиявлення при укладенні правочинів як умови дійсності правочину та їх місця в системі юридичних фактів.

Ключові слова: Воля, волевиявлення, правочин, юридичний факт.

У статті аналізуються правочин і недійсний правочин крізь призму волі та волевиявлення, що у вітчизняній теорії права і класифікації юридичних фактів допускає віднесення їх до групи правомірних дій або неправомірних дій. Автором статті дійсні правочини як правомірні дії та недійсні правочини як неправомірні відносяться до різних категорій юридичних фактів, незважаючи на вживання визначення «правочин» до обох категорій. Однак у разі віднесення недійсних правочинів до правопорушень необхідно враховувати діалектичну єдність обов’язкових елементів правопорушення: заподіяння шкоди, неправомірного волевиявлення (дії), правового зв’язку між неправомірною дією та завданою шкодою і волею у вигляді вини порушника.

Ключові слова: правочин, недійсні правочини, воля, волевиявлення, формування волі

Розглядаючи підстави визнання договору дарування недійсним як вчиненого внаслідок помилки, автором визначені обставини, які вказують на помилку - неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення під час укладання договору дарування замість договору довічного утримання.

Ключові слова: Договір дарування, волевиявлення, визнання договору недійсним

У тезах доповіді автором проаналізовано підстави визнання договору дарування недійним як вчиненого внаслідок помилки

Ключові слова: недійсність правочинів, договір дарування, оспорюваний договір

Автором розглянуті різні підходи до рузуміння сутності та характеристики правової природи правочину, вчиненого під впливом помилки та зроблено висновок про те, що помилка щодо правової природи правочину може бути підставою для визнання його недійсним лише у разі, якщо в суді буде доведено та встановлено факт хибних уявлень сторони щодо сутності, основних юридичних характеристи правочину та інших істотних умов вчиненого правочину., що підтверджують неправильне формування волі однієї чи обох сторін, а отже і її неправильне, помилкове спрямування на досягнення певного результату.

Ключові слова: юридична природа, кваліфікація, правовий режим, правова характеристика

Відображено дискусійність дослідження питання щодо визначення юридичної природи недійсних правочинів та їх місця в системі юридичних фактів. Проаналізовано кілька основних підходів до визначення правової природи недійсних правочинів. Зроблено висновок, що правочин, вчинений із порушенням загальних вимог його чинності, як юридичний факт належить до неправомірних дій, а отже, – до правопорушень. Проте, незважаючи на недійсність правочину з точки зору об’єктивного права, за певних умов такі правочини можуть визнаватися судом дійсними, оскільки не порушують конкретних суб’єктивних прав інших осіб, не завдають шкоди, не містять ознаки протиправності тощо. Тобто визнається дійсним не правочин – юридичний факт (що виник спочатку), а правочин-правовідношення, який згодом призвів до певних юридичних наслідків.

Ключові слова: правочин, недійсний правочин, правова природа, юридичний факт.

Отражена дискуссионность исследования вопроса относительно определения юридической природы недействительных сделок и их места в системе юридических фактов. Проанализированы несколько основных подходов к определению правовой природы недействительных сделок. Сделан вывод, что сделка, совершённая с нарушением общих требований её действительности, как юридический факт относится к неправомерным действиям, а следовательно, – к правонарушениям. Однако, несмотря на недействительность сделки с точки зрения объективного права, при определённых условиях такие сделки могут признаваться судом действительными, поскольку не нарушают конкретных субъективных прав других лиц, не наносят вреда, не содержат признаки противоправности и т. п. То есть признается действительным не сделка – юридический факт (изначально возникшая), а сделка-правоотношение, которая впоследствии повлекла определённые юридические последствия.

Ключевые слова: сделка, недействительная сделка, правовая природа, юридический факт.

It is noted that the scholars and practitioners’ papers paid a lot of attention to the problems of determining invalid transactions. These issues were relevant in the works of scholars both in the prerevolution and during the Soviet periods. They are no less actively discussed nowadays. The author has analyzed several basic approaches to the determination of the legal nature of invalid transactions. Based on the results of scientific achievements and doctrinal provisions made in the sphere of invalid transactions the author has made an attempt to find out the place of invalid transactions among legal facts and their legal nature. It is concluded that the transaction committed with the violation of general requirements of its force as a legal fact belongs to unlawful acts, and thus – it belongs to offences. However, despite the invalidity of the transaction in terms of objective law, under certain conditions, such transactions may be recognized as valid by the court because they do not violate specific subjective rights of others, do not harm, do not contain elements of illegality, etc. Under these conditions it is invalid transaction only by the objective features becomes valid by the court decision, which found out the lack of any violations of subjective rights of another party, third party or the public interest as a result of such transaction’s commission. It is not the transaction that is recognized valid-legal fact (which came first), but the transaction-legal relations, which subsequently led to certain legal consequences.

Key words: transaction, invalid transaction, legal nature, legal fact.