У статті висвітлюються результати дослідження специфіки психологічної готовності до змін і особистісної компетентності та взаємозв’язків між ними у працівників Державної кримінально-виконавчої служби України. Обґрунтовано актуальність вивчення цього феномену в контексті професійної діяльності працівників кримінально-виконавчої служби в умовах її реформування. Розкрито зміст поняття «психологічна готовність до змін» та зазначено її значущість у межах формування компетентності. На основі кореляційного аналізу доведено, що групи працівників кримінально-виконавчої служби з різним рівнем психологічної готовності до змін демонструють відмінності у структури взаємозв’язків між компонентами психологічної готовності до змін та складовими особистісної компетентності. Встановлено, що представники цих груп різняться як змістом виявлених значущих взаємозв’язків, так і кількістю значущих взаємозв’язків різної модальності.

Ключові слова: Особистісна компетентність, психологічна готовність до змін, працівники кримінально-виконавчої служби.

В статье представлены результаты исследования специфики психологической готовности к изменениям и личностной компетентности, а также, взаимосвязей между ними, у работников Государственной уголовно-исполнительной службы Украины. Обоснована актуальность изучения этого феномена в контексте профессиональной деятельности сотрудники уголовно-исполнительной службы в условиях ее реформирования. Раскрыто содержание понятия «психологическая готовность к изменениям» и указана ее значимость в рамках формирования компетентности. Для решения эмпирических задач были применены методика PCRS (Change Personal Readiness Survey), созданная A. Rolnic, S. Heather, M. Gold, C. Hull (перевод и адаптация Н. А. Бажанова и Г. Л. Бардиер) и опросник общей компетентности (Е.С.Штепа). В качестве испытуемых выступили работники Государственной уголовно-исполнительной службы Украины, которые были распределены на группы по уровню психологической готовности к изменениям. Первую группу составили испытуемые с высоким уровнем готовности к изменениям, вторую - с низким ее уровнем. На основе корреляционного анализа доказано, что группы сотрудников уголовно-исполнительной службы с разным уровнем психологической готовности к изменениям демонстрируют различия в структуре взаимосвязей между компонентами психологической готовности к изменениям и составляющими личностной компетентности. Установлено, что представители этих групп различаются как содержанием выявленных значимых взаимосвязей, так и количеством значимых взаимосвязей разной модальности. В группе работников уголовно - исполнительной службы с высоким уровнем готовности к изменениям установлено двадцать две значимых взаимосвязи, все имеют положительный характер, тогда как в группе работников уголовно - исполнительной службы с низким уровнем готовности к изменениям обнаружено лишь одиннадцать значимых корреляций, шесть из которых имеют положительный, а пять - отрицательный характер. Это свидетельствует о том, что, в целом, в первой группе вместе с совершенствованием личностной компетентности происходит рост психологической готовности к изменениям, при этом эти феномены достаточно активно взаимодействуют между собой. Во второй группе это взаимодействие имеет ограниченный и противоречивый характер, что может выступать деструктивным фактором в функционировании как психологической готовности к изменениям, так и личностной компетентности. Перспектива дальнейшей работы состоит в продолжении исследований в выбранном направлении и изучения взаимосвязей психологической готовности к изменениям с более широким кругом личностных переменных, в частности, такими как психологическая ресурсность и личностная зрелость. Это позволит не только усовершенствовать научные представление о психологическом содержании феномена психологической готовности к изменениям, но и получить эмпирические результаты, которые станут основой для разработки программ психологического сопровождения профессиональной деятельности персонала уголовно - исполнительной службы на этапе ее реформирования.

Ключевые слова: Личностная компетентность, психологическая готовность к изменениям, работники уголовно-исполнительной службы.

The article presents the results of a study of the specifics of psychological readiness to change and personal competence, as well as the relationships between them, among employees of the State Criminal - Executive Service of Ukraine. The relevance of studying this phenomenon in the context of professional activities of employees of the penitentiary service in the context of its reform is substantiated. The content of the concept of “psychological readiness for change” is disclosed and its significance within the framework of the formation of competence is indicated. The PCRS (Change Personal Readiness Survey) method created by A. Rolnic, S. Heather, M. Gold, C. Hull (translation and adaptation by N. A. Bazhanova and G. L. Bardier) and the general questionnaire of the general competence (O.S. Shtepa). were applied to solve empirical problems. The subjects were employees of the State Criminal - Executive Service of Ukraine, who were divided into groups according to the level of psychological readiness for change. The first group consisted of subjects with a high level of readiness for change, the second - with a low level. Based on a correlation analysis, it is proved that groups of employees of the Criminal - Executive Service with different levels of psychological readiness for change demonstrate differences in the structure of the relationship between the components of psychological readiness for change and the components of personal competence. It was established that the representatives of these groups differ both in the content of the identified significant interrelations, and in the number of significant interrelations of different modalities. In the group of employees of the Criminal - Executive Service with a high level of readiness for change, there are twenty-two significant relationships, all are positive, whereas in the group of employees of the Criminal - Executive Service with a low level of readiness for change, only eleven significant correlations are found, six of which have a positive and five is negative. This indicates that, in general, in the first group, along with the improvement of personal competence, there is an increase in psychological readiness for change, while these phenomena are actively interacting with each other. In the second group, this interaction has a limited and contradictory nature, which can act as a destructive factor in the functioning of both psychological readiness for changes and personal competence. The prospect of further work is to continue research in the chosen direction and to study the relationship of psychological readiness to change with a wider range of personality variables, in particular, such as psychological resource and personal maturity. This will allow not only to improve the scientific understanding of the psychological content of the phenomenon of psychological readiness for change, but also to obtain empirical results that will become the basis for developing programs of psychological support for the professional activities of the staff of the Criminal - Executive Service at the stage of its reform.

Key words: Personal competence, psychological readiness for change, employees of the Criminal - Executive Service.

У статті представлені результати дослідження особливостей психологічної ресурсності в залежності від рівня психологічної готовності до змін у співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України. Обґрунтовано актуальність вивчення цього феномена для підготовки і перепідготовки співробітників кримінально-виконавчої служби в умовах її реформування. Розкривається зміст понять «психологічна готовність» і «психологічна готовність до змін», позначена значущість психологічної готовності до змін як ресурсу особистості. На основі t-критерію Ст'юдента доведено, що групи співробітників кримінально-виконавчої служби з різним рівнем психологічної готовності до змін демонструють відмінності в структурі психологічної ресурсності.

Ключові слова: Особистість, працівники кримінально-виконавчої служби, психологічна готовність, психологічна готовність до змін, психологічна ресурсність

В статье представлены результаты исследования особенностей психологической ресурсности в зависимости от уровня психологической готовности к изменениям у сотрудников Государственной уголовно-исполнительной службы Украины. Обоснована актуальность изучения этого феномена для подготовки и переподготовки сотрудников уголовно-исполнительной службы в условиях ее реформирования. Раскрывается содержание понятий «психологическая готовность» и «психологическая готовность к изменениям», обозначена значимость психологической готовности к изменениям как ресурса личности. На основе t-критерия Стьюдента доказано, что группы сотрудников уголовно-исполнительной службы с разным уровнем психологической готовности к изменениям демонстрируют различия в структуре психологической ресурсности.

Ключевые слова: Личность, сотрудники уголовно-исполнительной службы, психологическая готовность, психологическая готовность к изменениям, психологическая ресурсность

The article presents the results of a study of the peculiarities of psychological resourcefulness, depending on the level of psychological readiness for changes in the staff of the State Criminal-Executive Service of Ukraine. The relevance of studying this phenomenon for training and retraining of employees of the Criminal-Executive Service in the context of its reformation has been substantiated. The content of the concepts “psychological readiness” and “psychological readiness for changes” is revealed, the significance of psychological readiness for change as a resource of a personality is indicated. On the basis of the Student’s t-criterion, it has been proved that groups of employees of the Criminal-Executive Service with different levels of psychological readiness for change demonstrate differences in the structure of psychological resourcefulness.

Key words: Employees of the Criminal-Executive Service, personality, psychological readiness, psychological readiness for change, psychological resourcefulness

Наведено результати дослідження психологічної готовності до змін, психологічної життєздатності та взаємозв’язків між ними у працівників Державної кримінальновиконавчої служби України. Обґрунтовано актуальність вивчення цього феномена в контексті професійної діяльності працівників кримінально-виконавчої служби в умовах її реформування. Емпірично доведено, що досліджувані з різним рівнем психологічної готовності до змін демонструють відмінності як у показниках психологічної життєздатності, так і у структурі взаємозв’язків між компонентами психологічної готовності до змін та психологічною життєздатністю. Отримані результати можуть бути використані у підготовці та перепідготовці персоналу кримінально-виконавчої служби.

Ключові слова: життєздатність, працівники кримінально-виконавчої служби, професійна діяльність, психологічна готовність, психологічна готовність до змін.

Приведены результаты исследования психологической готовности к изменениям, психологической жизнеспособности и взаимосвязей между ними у работников Государственной уголовно-исполнительной службы Украины. Обоснована актуальность изучения этого феномена в контексте профессиональной деятельности сотрудников уголовно-исполнительной службы в условиях её реформирования. Эмпирически доказано, что испытуемые с разным уровнем психологической готовности к изменениям демонстрируют различия как в показателях психологической жизнеспособности, так и в структуре взаимосвязей между готовностью к изменениям и психологической жизнеспособностью. Полученные результаты могут быть использованы при подготовке и переподготовке персонала уголовно-исполнительной службы.

Ключевые слова: жизнеспособность, работники уголовно-исполнительной службы, профессиональная деятельность, психологическая готовность, психологическая готовность к изменениям.

The work focuses on the study of psychological readiness for change and psychological resilience among employees of the State Criminal-Executive Service of Ukraine. It is shown that in the conditions of reforming, readiness for changes is a psychological condition for successful professional activity and personal self-realization of the staff of the criminal executive service. The content of the concept of “psychological readiness” and “psychological readiness for change” is disclosed, the purposefulness of the study of psychological resilience as one of the factors of psychological readiness for change is substantiated. The purpose of the study was to identify the features of the functioning of psychological readiness for changes in the context of psychological resilience of employees of the State Criminal-Executive Service of Ukraine. The PCRS (Change Personal Readiness Survey) method created by A. Rolnic, S. Heather, M. Gold, C. Hull (translation and adaptation by N. A. Bazhanova and G. L. Bardier) and questionnaire of human resilience (O. O. Rylska) were applied to solve empirical problems. The subjects were employees of the State Criminal-Executive Service of Ukraine, who were divided into groups according to the level of psychological readiness for change. The first group consisted of subjects with a high level of readiness for change, the second – with a low level. The scientific novelty of the research is determined by the fact that, for the first time, the features of psychological resilience in workers of the Criminal Executive Service of Ukraine in the context of psychological readiness for changes were established. It was found that the employees of the Criminal-Executive Service with a high level of psychological readiness for change are distinguished by the greater severity of psychological resilience components, such as adaptation and self-development. It is proved that the groups of employees of the CriminalExecutive Service with different levels of psychological readiness for change show differences in the structure of interrelationships between the components of psychological readiness for change and the components of psychological resilience. In both groups, the growth of psychological resilience on the whole is accompanied by a facilitation of psychological readiness for change. At the same time, in the group with high level of psychological readiness for change, there are almost twice as many interconnections between these phenomena, which indicate a more active interaction between them in this group, in contrast to the low-level group in which this interaction is rather limited. The obtained results allow us to conclude that the subjects with different levels of psychological readiness for change demonstrate differences both in the indicators of psychological resilience and in the structure of interrelations between the components of psychological readiness for change and psychological resilience. Less pronouncedness of a number of components of psychological readiness for change and a certain deficiency of its interaction with psychological resilience can hinder both the successful professional activity of low-level group and their optimal functioning in the personality’s sense. The results obtained in the study can be used to develop programs for psychological support of the professional activities of the staff of the Criminal-Executive Service at the stage of its reformation.

Key words: employees of the Criminal-Executive Service, professional activity, psychological readiness, psychological readiness for change, resilience.

Висвітлено результати дослідження психологічної готовності до змін і особистісної зрілості, взаємозв’язків між ними у працівників кримінально-виконавчої служби. Обґрунтовано актуальність вивчення цього феномена в контексті професійної діяльності працівників кримінально-виконавчої служби в умовах її реформування. Емпірично доведено, що досліджувані з різним рівнем психологічної готовності до змін демонструють відмінності як у показниках особистісної зрілості, так і у структурі взаємозв’язків між компонентами психологічної готовності до змін та особистісною зрілістю. Отримані результати можуть бути використані під час підготовки та перепідготовки персоналу кримінально-виконавчої служби.

Ключові слова: Особистісна зрілість, працівники кримінально-виконавчої служби, професійна діяльність, психологічна готовність, психологічна готовність до змін.

Освещены результаты исследования психологической готовности к изменениям и личностной зрелости, взаимосвязи между ними у работников уголовно-исполнительной службы. Обоснована актуальность изучения этого феномена в контексте профессиональной деятельности сотрудников уголовно-исполнительной службы в условиях её реформирования. Эмпирически доказано, что испытуемые с разным уровнем психологической готовности к изменениям демонстрируют различия как в показателях личностной зрелости, так и в структуре взаимосвязей между готовностью к изменениям и личностной зрелостью. Полученные результаты могут быть использованы при подготовке и переподготовке персонала уголовно-исполнительной службы.

Ключевые слова: Личностная зрелость, работники уголовно-исполнительной службы, профессиональная деятельность, психологическая готовность, психологическая готовность к изменениям.

The work focuses on the study of psychological readiness for changes and personality’s maturity among the employees of the State Criminal and Executive Service of Ukraine. It is shown that readiness for changes in the reforming conditions is a psychological condition for successful professional activity and personal self-realization of the staff of the criminal and executive service. The content of the concepts of “psychological readiness” and “psychological readiness for changes” is revealed; the purposefulness of the study of personality’s maturity as one of the factors of psychological readiness for changes is substantiated. The purpose of the study was to identify the features of the functioning of psychological readiness for changes in the context of personal maturity of the employees of the State Criminal and Executive Service of Ukraine. The PCRS (Personal Changes Readiness Survey) method created by A. Rolnic, S. Heather, M. Gold, C. Hull (translation and adaptation by N. A. Bazhanova and G. L. Bardier) and the questionnaire of personal maturity (O. S. Shtepa) were applied to solve empirical problems. The subjects were employees of the State Criminal and Executive Service of Ukraine, who were divided into groups according to the level of psychological readiness for changes. The first group consisted of subjects with a high level of readiness for changes, the second – with a low level. The scientific novelty of the research is determined by the fact that the author established, for the first time, the features of psychological readiness for changes of the employees of the Criminal and Executive Service of Ukraine in the context of personal maturity. It was found out that the employees of the Criminal and Executive Service with a high level of psychological readiness for changes are distinguished by the greater severity of its components, such as responsibility, depth of experience, tolerance, autonomy, self-acceptance and synergy. It was proved that the groups of the employees of the Criminal and Executive Service with different levels of psychological readiness for changes show differences in the structure of interrelationships between the components of psychological readiness for changes and the components of personal maturity. In both groups, the growth of personality maturity is accompanied by a facilitation of psychological readiness for changes. At the same time, there were almost twice as many interconnections between these phenomena in the group with high level of psychological readiness for changes, which indicated an active interaction between them in this group, in contrast to the low-level group, where this interaction was rather limited. The obtained results allow us to conclude that the subjects with different levels of psychological readiness for changes demonstrate differences both in the indicators of personal maturity and in the structure of interrelations between the components of psychological readiness for changes and personal maturity. Less distinct manifestation of a number of components of psychological readiness for changes and a certain deficiency of its interaction with personality maturity can hinder both the successful professional activity of low-level group and their optimal functioning in the personality’s sense. The results obtained in the study can be used to develop programs for psychological support of the professional activities of the staff of the Criminal and Executive Service at the stage of its reformation.

Key words: Personality’s maturity, employees of the Criminal and Executive Service, professional activity, psychological readiness, psychological readiness for changes.

У статті розглядаються питання психологічної адаптації правоохоронця у контексті реформування поліції. Пристосування до нових умов праці є основою успішної професійної діяльності. Висвітлюється роль адаптації як складової життєздатності в становленні майбутнього правоохоронця та подальшому розвитку його особистості у професійному скнсі.

Ключові слова: Адаптація, психологічна адаптація, життєздатність, психологічна життєздатність, правоохоронці

У статті розглядаються питання психологічної життєздатності осіб, які працюють в умовах, що передбачають готовність до екстремальних ситуацій. Життєздатність як характеристика особистості дозволяє не тільки вижити у ситуаціях напруги та стресу, а й розвивати свій життєвий потенціал. У цьому сенсі набуває значущості вивчення життєздатності як комплексу психологічних властивостей, які не тільки дають змогу підтримувати життя на достатньому рівні, а й сприяють самоактуалізації особистості в екстремальних умовах.

Ключові слова: Життєздатність, психологічна життєздатність, правоохоронці