У сучасному світі, де глобалізація та міжнародні відносини набувають дедалі більшого значення, переклад юридичної термінології в офіційно-діловому мовленні стає надзвичайно важливим завданням. У статті юридичний термін трактовано як узагальнену назву правового поняття, слово або словосполучення, що використовується в праві, яке має конкретне значення, не містить семантичної двозначності та характеризується функціональною стабільністю. Юридична термінологія відіграє ключову роль у забезпеченні точного розуміння нормативно-правових актів, документів та угод як на національному, так і на міжнародному рівнях. Стаття спрямована на вивчення та аналіз особливостей перекладу юридичної термінології в офіційно-діловому мовленні з урахуванням її специфіки та важливості для правової практики. Мета статті полягає в окресленні складнощів і розв’язанні проблем, що виникають у процесі перекладу, а також у наданні рекомендацій щодо забезпечення якості й точності перекладу юридичних текстів. У статті розглянуто різноманітні аспекти перекладу юридичної термінології, зокрема багатозначність термінів, специфічність вживання в різних правових системах. Аналізуються методи та прийоми перекладу, які використовуються для забезпечення точності, чіткості та відповідності оригіналу. Автори статті надають практичні рекомендації та приклади перекладу конкретних юридичних термінів, що допомагають перекладачам і фахівцям у сфері мовоз¬навства краще розуміти вимоги та особливості цього виду перекладу. На думку авторів, завдяки аналізу підходів і методик перекладу, а також врахуванню найкращих практик у цьому напрямі, можливо підвищити якість перекладу юридичної термінології та сприяти розвитку професійної компетенції перекладачів і спеціалістів у сфері права. Зазначено, що юридичний переклад потребує значної уваги до деталей та професійного підходу для забезпечення точного й адекватного відбиття юридичних текстів у цільовій мові перекладу.

Ключові слова: еквівалент, описовий метод, офіційно-ділове мовлення, переклад, термін

In today's world, where globalization and international relations are becoming increasingly important, translation of legal terminology in official business speech is becoming an extremely important task. The article interprets a legal term as a generalised name of a legal concept, word or phrase used in law, which has a specific meaning, does not contain semantic ambiguity and is characterised by functional stability. Legal terminology plays a key role in ensuring an accurate understanding of legal acts, documents and agreements both at the national and international level. This article is aimed at studying and analyzing the peculiarities of translation of legal terminology in official business speech, taking into account its specificity and importance for legal practice. The purpose of the article is to outline the diffi¬culties and solutions to the problems arising in the translation process, as well as to provide recommendations for ensuring the quality and accuracy of legal texts. The article deals with various aspects of translation of legal terminology, in particular, the ambiguity of terms and speci¬ficity of their use in different legal systems. The methods and techniques of translation used to ensure accuracy, clarity and conformity with the original are analyzed. The author of the article provide practical advice and examples on the translation of specific legal terms to help translators and linguists better understand the requirements and peculiarities of this type of translation. According to the author, by analyzing translation approaches and techniques, as well as taking into account the best practices in this field, it is possible to improve the quality of translation of legal terminology and contribute to the devel¬opment of professional competence of translators and legal professionals. It is noted that legal translation requires great attention to detail and a professional approach to ensure accurate and adequate reflection of legal texts in the target language.

Key words: equivalent, descriptive method, official business speech, translation, term

Роботу присвячено розгляду проблеми забезпечення правової основи функціонування української мови як державної, окреслення правових засад її розвитку й захисту, що завжди була однією з найбільш дискусійних, а сьогодні в умовах війни з росією набула особливої актуальності.Мовна політика в нашій державі внаслідок низки історичних і геополітичних чинників, довготривалого етапу утиску української мови майже до сьогодні характеризувалася неоднозначністю. З одного боку, у ній відчувалися результати багатовікового впливу російської імперії та радянського тоталітаризму, метою яких була нівеляції усього українського, з другого, – після отримання Україною незалежності, більшість громадян почала усвідомлювати роль мови в процесі консолідації, формування національної ідентичності, безпеки й суверенітету країни, що, безумовно, позитивно вплинуло й на саму мовну політику. Прийнята протягом останніх років законодавча база й зовнішньополітичні чинники дали змогу змінити статус української мови та закріпити її в усіх публічних сферах суспільного життя всією територією України. Варто зауважити, що формування національно свідомого, з чітко визнаними пріоритетами суспільства, здатного відстоювати свої права, яке спостерігається зараз, тільки сприятиме успішності мовної політики держави.

Ключові слова: Мовна політика, мовне законодавство,державного статусу мови

У роботі розглядається медіатекст як твір масової інформаційної діяльності та масової комунікації. Сучасний світ майже не уявляється без Інтернету, радіо, телебачення, періодичних видань. Завдяки доступності й легкості сприйняття вони стали вагомим, а іноді чи не єдиним, джерелом інформації. Така роль мас-медіа перетворила їх на потужний інструмент впливу, завдяки якому відбувається формування громадської думки, настроїв, ціннісних орієнтирів, світоглядних позицій у суспільстві. Сьогодні, коли в умовах війни людина може перебувати в інформаційній ізоляції або не мати доступу до її альтернативних джерел, питання маніпулятивного впливу ЗМІ не тільки не втратило своєї актуальності, а й набуло особливого звучання.

Ключові слова: медіатекст, медіавплив, лінгвістичні засоби маніпуляці, мовне маніпулювання

Зазначено, що дистанційному навчанню сьогодні належать провідні ролі в процесі підготовки майбутніх спеціалістів. Як ефективна форма реалізації освітньої діяльності, воно має низку переваг, серед яких: сучасність підходів до викладу навчального матеріалу, академічна мобільнісь здобувачів освіти, варіативність форм і змісту навчання, індивідуалізація навчального процесу, тяжіння до самоосвіти, розвиток якостей, самоаналізу, критичного мислення, творчого потенціалу.

Ключові слова: дистанційна освіта, інноваційні методи навчання, українська мова професійного спрямування

У статті розглянуто лінгвістичний аспект законотворчості, зокрема питання впорядкування юридичної термінології, пошуку міжмовних еквівалентів і створення словників юридичних термінів; окреслено необхідність поєднання теоретичних і прикладних методів як запоруки якісної лінгвістичної експертизи юридичних текстів. Приділено увагу питанню наукового рецензування, досліджено проблемні підходи до семантико-текстуальної експертизи юридичних текстів, її позитивні й негативні наслідки.

Ключові слова: мова права, юридична лінгвістика, юридичний текст, юридична термінологія, лінгвістична експертиза

The article is devoted to the theoretical analysis of the scientific work on the problems of linguistic features of the legal language arising at the intersection of language and law. The current problems arising from the above interaction in the state, socio-legal, professional and private spheres have been described, the issues of debate have been outlined and the need for a comprehensive approach to their further study has been substantiated. The purpose of the article is to summarise the scientific investigations carried out in the “language and law” coordinate system and to identify specific linguistic problems related to the legal language and the ways of their solution. Nowadays, modern legal linguistics has faced an acute issue of developing a special methodology which should take into account both natural language, legal linguistic and legal aspects. The article uses the method of analysis of theoretical sources relevant to the research topic, which involves the collection and extraction of scientific information belonging to the group of empirical methods of scientific knowledge, as well as processing and analysis of the data obtained, which belongs to the methods of theoretical knowledge. On the basis of a systematic analysis, the linguistic and legal research on the problem has been reviewed; the main vectors of domestic and foreign jurisprudence development with a projection on the linguistics of law have been identified; the issues of streamlining legal terminology, searching for interlingual equivalents and creating dictionaries of legal terms have been considered; the problems of combining theoretical and applied methods for qualitative linguistic examination of legal texts have been characterised; the positive and negative consequences of semantic and textual linguistic examinations of legal texts have been studied. The article discusses the debatable approaches to semantic and textual examination of legal texts, its positive and negative consequences, and substantiates the need to expand the subject area in order to create a single modern research space in the coordinate system “language and law”.

Key words: language of law, legal linguistics, legal text, legal terminology, linguistic expertise.

У роботі розглянуто питання впорядкування юридичної термінології, пошуку міжмовних еквівалентів і створення словників юридичних термінів. Проблема мови законодавства тісно пов’язана з питанням юридичної термінології, від точності, ясності та зрозумілості якої залежить і стан мови права в цілому. Адже юридичні терміни, як виразники правових явищ і понять, функціонуючи в мовно-правових сферах законодавства, документації, юридичних наук, становлять значний і надзвичайно важливий прошарок країнської літературної мови.

Ключові слова: мова права, юридична термінологія, юридичний термін

The work deals with the issue of organizing legal terminology, finding cross-linguistic equivalents, and creating dictionaries of legal terms. The problem of the language of legislation is closely related to the issue of legal terminology, the state of the language of law as a whole depends on its accuracy, clarity and comprehensibility. After all, legal terms, as expressions of legal phenomena and concepts, functioning in the linguistic and legal spheres of legislation, documentation, legal sciences, constitute a significant and extremely important layer of the Ukrainian literary language.

Key words: language of law, legal terminology, legal term

У роботі розглядається дискурсивні прояви вербальної агресії в сучасних засобах масової інформації. Авторами наголошується, що вербальна агресія, як сучасний лінгвістичний феномен, репрезентується в образах мовної свідомості й особливостях комунікативної поведінки, а тому її дослідження в умовах сьогодення надзвичайно актуальне, адже дозволить уникати й запобігати проявів вербальної агресії як у ситуаціях повсякденної комунікації, так і в засобах масової комунікації.

Ключові слова: вербальна агресія, засоби масової інформації, дискурс

Роботу присвячено дослідженню змін у словниковому складі української мови, зумовлених військовою агресією російської федерації. Автори наголошують, що лексико-семантичний рівень, як найбільш чутливий до трансформацій, одним із перших реагує на глобальні зміни в суспільстві. Тому сьогодні спостерігається поява значної кількості нових слів на позначення реалій політичного й суспільного життя в умовах війни, реакцій суспільства на війну, військових термінів тощо. Зрозуміло, що активне функціонування неологізмів військової тематики в мові може бути обмежене певним часовим проміжком, проте такі мовні реакції на нові обставини життя є важливим етапом для подальшого її розвитку.

Ключові слова: словниковий склад мови, неологізми, військова термінологія, сленг, жаргон.

Дослідження зосереджено на вивченні мовленнєвих феноменів, розроблених у контексті концептуальної сфери як ефективного підходу до використання нейропсихології. Нейропсихологія розглядає отримання нових знань про сприйняття людиною та переробку нової інформації як окремий психічний процес. У статті розглядається формування мовних явищ у контексті культурного розвитку людини, яка в ході еволюційно-історичного процесу витворила самобутні лінгвоетнічні мовні образи. Мовна ідентичність людини створюється в репрезентації людини і представлена ​​набором концептів, тобто є концептуальною сферою. Сучасний стан гуманітарних наук зумовив актуальність етнолінгвістичних студій, які представляють результати досліджень відображення в національній свідомості позамовних явищ, що становлять основу цілісного світогляду та функціонують як концепти. Останні є культурними, психічними та лінгвістичними феноменами, які є цілісними ментально-лінгвістичними конструктами, але можуть вивчатися для кожного з компонентів, включаючи мову. Когнітивний досвід, який можна виявити й проаналізувати в мовних явищах, — це вербалізоване (закріплене на двосторонній мовній одиниці) відображення чуттєвих і раціональних переживань індивіда (групи, суспільства, етносу) низки подій, вражень, часто локалізованих у мовленні — у діалекті, літературній мові, носієм якої він є). Загальнонауковий і спеціально-лінгвістичний методи забезпечать комплексність дослідження вербалізаторів концептів народної моралі.

Ключові слова: Психолінгвістика, психолінгвістичні феномени, психолінгвістичні ідеї, зв'язок мови і мислення, психолінгвістичні концепції, концептуальний аналіз

The research focuses on the study of speech phenomena developed in the context of the conceptual sphere as an effective approach to the use of neuropsychology. Neuropsychology considers the acquisition of new knowledge on human perception and processing of new information as a separate mental process. This paper studies the formation of linguistic phenomena in the context of the cultural development of man, which in the course of evolutionary-historical process has created distinctive linguistic-ethnic linguistic images. The linguistic identity of man is created in the representation of man and is represented by a set of concepts, i.e. it is a conceptual sphere. The current state of the humanities has led to the relevance of ethno linguistic studies, which present the results of studies of the reflection in the national consciousness of extra linguistic phenomena that form the basis for a holistic worldview and function as concepts. The latter are cultural, mental and linguistic phenomena that are integral mental-linguistic constructs, but can be studied for each of the components, including language. Cognitive experience, which can be identified and analyzed in language phenomena, is a verbalized (fixed to a bilateral linguistic unit) reflection of sensual and rational experiences of an individual (group, society, ethnicity) of a number of events, impressions, often located in speech - in dialect, literary language, the carrier of which he is). General scientific and special linguistic methods will ensure the complexity of the study of verbalizers of the concepts of folk morality.

Key words: Psycholinguistics, psycholinguistic phenomena, psycholinguistic ideas, connection of language and thinking, psycholinguistic concepts, conceptual analysis

У роботі проаналізовано методи й способи вироблення в співробітників правоохоронних органів у процесі їх підготовки чи перепідготовки навичок норм і правил спілкування в службовій сфері. Зазначено, що поведінка поліцейського, важливою ознакою фахової діяльності якого є постійна комунікація з різними категоріями громадян, за будь-яких обставин повинна ґрунтуватись на дотриманні норм професійної етики та мовленнєвої культури, наголошено на деяких важливих аспектах мовної поведінки, що можуть стати в нагоді працівникам Національної поліції України під час виконання ними службових обов’язків.

Ключові слова: комунікація, мовна поведінка поліцейського, культура мовлення, культура спілкування

У роботі розглядаються особливості міжособистісної комунікації під час наукової дискусії. Автори доказують, що характер наукової дискусії суттєво залежить від ціннісних орієнтирів буденного життя її учасників. Чим більше дискусійна наукова проблема перегукується з поняттями й пріоритетами буденного життя, тим більше ціннісна домінанта учасника дискусії зміщується у напрямку його особистих цінностей

Ключові слова: наукова дискусія, наука, комунікація, ціннісні орієнтації

Роботу присвячено одній із пріоритетних у сучасному освітньому просторі проблемі якісної мовної підготовки майбутніх офіцерів. Автором розглянуто найбільш продуктивні для розвитку комунікативних здібностей інноваційні технології активізації навчальної діяльності, серед яких проблемні заняття, кейс-метод, ігрове проєктування, тренінги тощо. Зазначено, що застосування інноваційних технологій для формування комунікативних компетентностей робить навчальний процес цікавим, мотивує та готує курсантів до ефективної взаємодії в професійному мовному середовищі, наближує їх до реальних професійних ситуацій, розвиває креативність, дозволяє, з одного боку, індивідуалізацію навчання, а з іншого – створює умови для розвитку групової роботи.

Ключові слова: інноваційні технології, комунікативна компетентність, кейс-метод, ігрове проєктування, тренінг

У роботі розглянуто питання захисту й розвитку державної мови, що сьогодні набуло особливої актуальності. У центрі уваги авторів перебувають різні аспекти мовної політики в Україні й закордоном, зокрема проаналізовано шляхи її реалізації та вдосконалення, вирішення контроверсійних проблем, роль мови в збереженні національної культури й ідентичності, досвід європейських держав у розв’язанні мовного питання з його проєкцією на Україну.

Ключові слова: мовна політика, мовне питання, державна мова, національна мова.

Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати місце й роль концепту ЧОРНИЙ в українській мовній та поетичній картинах світу, охарактеризувати особливості його вербальних маніфестацій

Ключові слова: мовна картина світу, поетична модель світу, дискурс, концепт, концептуальний аналіз, кольороназва, чорний

Стаття присвячена аналізу інтерпретаційних можливостей метафори масмедіа. Мета роботи полягає у визначенні семантичних сфер, які породжують метафору в сучасному мовленні українських масмедіа. У розвідці продемонстровано механізм творення метафори: компоненти нового змісту, компоненти метафоричного значення, структуру метафоричного перенесення. Розглянуто проблеми, пов’язані з трактуванням метафор. Когнітивний процес створення досліджуваних одиниць представляє типи метафоричного перенесення. Визначено, що метафора покликана спростити процес сприйняття складного нового матеріалу. У 2000–2020 рр. новою хвилею метафоричної продуктивності відзначено терміни природничих наук. У роботі досліджено метафори політичного й економічного дискурсів масмедіа із урахуванням семантичного, когнітивно-прагматичного підходів. У результаті проведеного аналізу виявлено головні тенденції розвитку сучасного мовлення українських масмедіа й визначено інтерпретаційний оцінювальний потенціал медійної метафори.

Ключові слова: мовлення масмедіа, метафора, типи метафоричного перенесення, політичний дискурс, економічний дискурс

Статья посвящена анализу интерпретационных возможностей метафоры массмедиа. Цель работы заключается в определении семантических сфер, которые порождают метафору в современном языке украинских массмедиа. Продемонстрирован механизм создания метафоры: компоненты нового содержания, компоненты метафорического значения, структуру метафорического переноса. Рассмотрены проблемы, связанные с трактовкой метафор, типы метафорического переноса. Определено, что метафора призвана упростить процесс восприятия нового материала. В 2000-2020 гг. новой волной метафорической производительности стали термины естественных наук. В работе исследованы метафоры политического и экономического дискурса массмедиа с учетом семантического, когнитивно-прагматического подходов. В результате проведенного анализа выявлены основные тенденции развития современного вещания украинских массмедиа и определен интерпретационный оценочный потенциал медийной метафоры.

Ключевые слова: вещания массмедиа, метафора, типы метафорического переноса, политический дискурс, экономический дискурс

The article is devoted to the analysis of the interpretation possibilities of the mass media metaphor. The aim of the work is to identify the semantic spheres that beget a metaphor in the modern language of the Ukrainian mass media. This work demonstrates the mechanism of metaphor production: components of a new meaning, components of metaphorical meaning, and the structure of metaphorical transference. The problems associated with the interpretation of metaphors are considered. The cognitive process of creating the investigated units represents the types of metaphorical transference. The metaphor is designed to simplify the process of perceiving complex new material. In 2000-2020 a new wave of metaphorical productivity was marked by the terms of the natural sciences during the timeframe of the research. As a result of the analysis, the metaphors of the political and economic discourses of the mass media were investigated, taking into account the semantic, cognitive-pragmatic approaches. On the basis of this material, the main trends in the development of the modern language of the Ukrainian mass media are revealed and the interpretative and evaluative potential of the media metaphor is determined.

Key words: language of mass media, metaphor, types of metaphorical transferences, political discourse, economic discourse

З огляду на антропоцентричну спрямованість сучасної лінгвістичної науки, в статті порушено коло питань, пов’язаних з особливостями вивчення способів концептуалізації позамовної дійсності, дослідженням принципів реконструкції культурної інформації на тлі символічного контексту поезії. У роботі теоретично узагальнено наукові уявлення про концепт як форму пізнавальної діяльності людини, поетичний концепт, як особливу ментальну категорію; описано й систематизовано дійсні принципи та підходи до концептуального аналізу, охарактеризовано прийоми його ефективного використання під час дослідження поетичного дискурсу. З’ясовано лінгвістичні параметри понять «концепт» і «поетичний концепт», виявлено й простежено відмінності між концептом та образом, запропоновано процедуру лінгвістичного аналізу поетичного концепту. Представлений у статті підхід до поетичного тексту з позицій когнітивної лінгвістики й лінгвопоетики дозволяє говорити про нього не тільки як про спосіб вербалізованого опанування світу, а і як про результат складної міжконцептуальної взаємодії. Поетичний концепт розглядається як особливе ментальне утворення, в якому відбивається комплекс уявлень індивідуума про певний культурний відрізок і яке характеризується, з одного боку, орієнтацією на реальну дійсність, а з іншого – на образну парадигму, що є узагальненою системою ідеальних уявлень про світ. Будучи результатом творчої уяви поета, його ціннісних орієнтирів та світоглядних позицій, він одночасно є засобом реалізації культурної теми в мові та концептуальній системі автора, елементом поетики його творів. З’ясовано, що концепти (як складники поетичного дискурсивного простору) характеризуються специфічною й дещо «розмитою» структурою, у якій, окрім типових, стандартних смислів, актуалізуються індивідуально-авторські й виникають нові. Тому для експлікації ділянки, охопленої поетичним концептом, пропонується використовувати особливий алгоритм їх аналізу

Ключові слова: лінгвістичний аналіз, концепт, художній концепт, поетичний концепт, концептуальний аналіз, мовна картина світу, поетична картина світу

В статье рассматривается круг вопросов, связанных с особенностями изучения способов концептуализации внеязыковой действительности, исследованием принципов реконструкции культурной информации в символическом контексте поэзии. В работе теоретически обобщены научные представления о концепте как форме познавательной деятельности человека, поэтическом концепте как особой ментальной категории; описаны и систематизированы принципы и подходы к концептуальному анализу, охарактеризованы приемы его эффективного использования в ходе исследования поэтического дискурса. Выяснены лингвистические параметры понятий «концепт» и «поэтический концепт», описаны различия между концептом и образом, предложена процедура лингвистического анализа поэтического концепта. Поэтический концепт рассматривается как особое ментальное образование, в котором отражается комплекс представлений индивидуума об определенном культурном отрезке и которое характеризуется, с одной стороны, ориентацией на реальную действительность, а с другой – на образную парадигму, является обобщенной системой идеальных представлений о мире. Будучи результатом творческого воображения поэта, его ценностных ориентиров и мировоззренческих позиций, он одновременно является средством реализации культурной темы в языке и концептуальной системе автора, элементом поэтики его произведений. Выяснено, что концепты (как составляющие поэтического дискурсивного пространства) характеризуются специфической и несколько «размытой» структурой, в которой, кроме обычных, стандартных смыслов, актуализируются индивидуально-авторские и возникают новые. Поэтому для экспликации участка, охваченного поэтическим концептом, предлагается использовать особый алгоритм его анализа

Ключевые слова: лингвистический анализ, концепт, художественный концепт, поэтический концепт, концептуальный анализ, языковая картина мира, поэтическая картина мира

Given the anthropocentric orientation of modern linguistics, the article raises a number of issues related to the peculiarities of studying the ways to conceptualize extralinguistic reality, the research of the principles of cultural information reconstruction at the background of the symbolic poetry context. The paper theoretically summarizes scientific ideas about the concept as a form of human cognitive activity, poetic concept as a special mental category, which describes and systematizes the existing principles and approaches to conceptual analysis, describes the methods of its effective use in the study of poetic discourse. The linguistic parameters of “concept” and “poetic concept” are clarified, the differences between the concept and the image are revealed and traced, the procedure of the linguistic analysis of the poetic concept is suggested. The approach to the poetic text presented in the article from the cognitive linguistics and linguopoetics standpoint allows describing it not only as a way of verbalized development of the world, but also as a result of complex interconceptual interaction. The poetic concept is considered as a special mental education, which is a means of expressing a set of ideas of the individual about a certain cultural segment and it is characterized, on one hand, by its focus on the reality, and on the other hand – on the figurative paradigm. As a result of the poet's creative imagination, their values and worldviews, it simultaneously acts as a means of realizing the cultural theme in the language and conceptual system of the author and an element of the poetics of creative works. It has been found that the concepts presented in the poetic discursive space are characterized by a special, somewhat “blurred” structure, in which, in addition to typical, standard meanings, there appear the new, individual-authorial ones. Therefore, for the explication of the area covered by the poetic concept, the author suggests to use a special model of their analysis

Key words: linguistic analysis, concept, artistic concept, poetic concept, conceptual analysis, linguistic picture of the world, poetic picture of the world

Робота присвячена вивченню актуального питання лінгвістики - питанню співвідношення мови і мислення і способів відображення в мові знань про світ. Відзначається, що сучасний системно-функціональний аналіз мови повинен здійснюватися з урахуванням специфіки відбитого в ній внутрішнього світу її носіїв, що передбачає обов'язкове звернення до дослідження феномену мовної картини світу. Мовна картина світу, як своєрідний спосіб концептуалізації дійсності, розглядається як система закріплених у побутовій свідомості уявлень про навколишній світ, що історично склалася в певному мовному колективі. У ній відображаються етнокультурні, народно-психологічні, міфологічні уявлення і переживання людини, що дозволяє говорити про вивчення проблеми мовної картини світу не тільки на лінгвістичному рівні.

Ключові слова: мова, мислення, картина світу, мовна картина світу, концептуалізація дійсності, концепт

Работа посвящена изучению актуального вопроса лингвистики – вопросу соотношения языка и мышления и способов отражения в языке знаний о мире. Отмечается, что современный системно-функциональный анализ языка должен осуществляться с учетом специфики отраженного в ней внутреннего мира ее носителей, что предусматривает обязательное обращение к исследованию феномена языковой картины мира. Языковая картина мира, как своеобразный способ концептуализации действительности, рассматривается как система закрепленных в бытовом сознании представлений об окружающем мире, исторически сложившаяся в определенном языковом коллективе. В ней отражаются этнокультурные, народно-психологические, мифологические представления и переживания человека, что позволяет говорить об изучении данной проблемы не только на лингвистическом уровне.

Ключевые слова: речь, мышление, картина мира, языковая картина мира, концептуализация действительности, концепт

The work is devoted to the study of the topical issue of linguistics - the question of the relationship between language and thinking and ways of reflecting in the language of knowledge about the world. It is noted that the modern system-functional analysis of language should be carried out taking into account the specifics of the reflected internal world of its speakers, which requires a reference to the study of the phenomenon of the linguistic picture of the world. The linguistic picture of the world, as a kind of conceptualization of reality, is considered as a system of ideas in the everyday consciousness about the world around us, which has historically developed in a certain language group and is reflected in the lexical structure of language. It reflects ethnocultural, folk-psychological, mythological ideas and human experiences, which takes the study of the problem of the linguistic picture of the world beyond the purely linguistic, but also allows us to talk about its existence on philosophical, mental, social, moral and ethical levels.

Key words: language, thinking, picture of the world, linguistic picture of the world, conceptualization of reality, concept

У роботі розглядається питання феномену культури мовлення як важливої складової професійної сфери та робиться спроба опису способів підвищення її рівня у фахівця. Адже цінність і затребуваність спеціаліста на сучасному ринку праці багато в чому залежить від наявності в нього навичок грамотного усного й писемного мовлення, вміння спілкуватися, впливати на інших за допомогою слова, тобто високої мовної культури.

Ключові слова: Культура мовлення, мовні норми, компетентність, професійна культура

В работе рассматривается вопрос феномена культуры речи как важной составляющей профессиональной сферы и делается попытка описания способов повышения ее уровня у специалиста. Ведь ценность и востребованность специалиста на современном рынке труда во многом зависит от наличия у него навыков грамотной устной и письменной речи, умения общаться, влиять на других с помощью слова, то есть высокой речевой культуры.

Ключевые слова: Культура речи, языковые нормы, компетентность, профессиональная культура

The paper considers the phenomenon of speech culture as an important component of the professional sphere and tries to describe ways to improve its level in a specialist. After all, the value and demand of a specialist in the modern labor market largely depends on the presence of his skills of literate oral and written speech, the ability to communicate, to influence others through words, ie high language culture.

Key words: Speech culture, language norms, competence, professional culture

Сьогодні, коли жінки в Україні на рівні з чоловіками виходять на політичну, економічну, професійну арени, виникла гостра потреба зміни мовних норм відповідно до запитів часу, а отже, й фемінізації назв посад та вироблення відповідних правил їх уживання в професійному мовленні. Особливої актуальності ця проблема набула після узаконення фемінітивів оновленою редакцією українського правопису (параграф 32, пункт 4) та наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010». Зважаючи на це в роботі розглядаються особливості функціонування фемінітивів у професійному мовленні, визначаються основні правила їх використання, а також окреслюються деякі проблемні моменти вживання цих одиниць в офіційно-діловому й науковому стилях.

Ключові слова: Фемінітиви, професійне мовлення, офіційно-діловий стиль мовлення, науковий стиль мовлення

Today, when women in Ukraine, on a par with men, enter the political, economic, professional arena, there is an urgent need to change language norms in accordance with the demands of the time, and hence the feminization of job titles and develop rules for their use in professional speech. This problem became especially relevant after the legalization of femininities by the updated version of the Ukrainian spelling (paragraph 32, item 4) and the order of the Ministry of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine "On approval of Amendment до 9 to the national classifier DK 003: 2010". In view of this, the paper considers the peculiarities of the functioning of feminitives in professional speech, defines the basic rules of their use, as well as outlines some problematic aspects of the use of these units in the official business and scientific styles.

Key words: Feminities, professional speech, official-business style of speech, scientific style of speech

Проблема якісної підготовки майбутніх поліцейських кадрів, що на належному рівні володіють державною мовою, правовою, інформаційною, комунікативною культурою, демонструють творчу активність, вміння аналізувати свою діяльність і передбачати її наслідки сьогодні є однією із пріоритетних у сучасному освітньому процесі. Такі освітні виклики вимагають від викладачів, що працюють у закладах зі специфічними умовами навчання, перегляду традиційних підходів до процесу підготовки фахівців та пошуку, розробки й використання більш ефективних технологій, які б, у першу чергу, були спрямовані на підвищення якості зазначених компетентностей. Серед існуючих сьогодні в педагогіці інтерактивних форм активізації навчальної діяльності найбільш продуктивними для розвитку комунікативних здібностей видаються тренінгові технології, особливості використання яких при професійній підготовці майбутніх фахівців у межах дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» і розглядаються в роботі.

Ключові слова: Підготовка поліцейських кадрів, інтерактивні форми активізації навчальної діяльності, тренінгові технології, комунікативні компетентності

The problem of quality training of future police personnel who have a proper command of the state language, legal, informational, communicative culture, demonstrate creative activity, the ability to analyze their activities and predict its consequences is one of the priorities in today's educational process. Such educational challenges require teachers working in institutions with specific learning conditions to review traditional approaches to the process of training and finding, developing and using more effective technologies, which would primarily be aimed at improving the quality of these competencies.Among the interactive forms of intensification of educational activity existing in pedagogy today, the most productive for the development of communicative abilities are training technologies, the features of which are used in the training of future specialists within the discipline "Ukrainian language for professional purposes" and are considered in the work.

Key words: Police training, interactive forms of intensification of educational activities, training technologies, communicative competencies

У статті розглядається питання специфіки дослідження концепту БІЛИЙ в українській культурній парадигмі з її проєкцією на поетичну модель світу одного із найяскравіших представників українського літературного процесу першої третини XX століття, поета-модерніста Б.-І. Антонича. З огляду на антропоцентричну спрямованість сучасної наукової парадигми проведено теоретичне узагальнення наукових уявлень про концепти, як особливі форми пізнавальної діяльності людини, окреслено основні принципи і підходи до вивчення концептів у поетичній моделі світу, визначено специфічні риси концепту БІЛИЙ в українській культурній парадигмі та в поетичній моделі світу Б.-І. Антонича, простежено його динаміку, розглянуто взаємодію традиційного й індивідуально-авторського начал. З’ясовано, що функціонально значущий для світової та української культури концепт БІЛИЙ займає особливе місце і в тій художній картині світу, яка вимальовується на фоні поетичного дискурсу Б.-І. Антонича. У зв’язку з цим концептуальні складові білого в роботі розглядаються не тільки як константи кольорового спектру, а й як своєрідні культурні домінанти, засоби пізнання і вербалізованого освоєння світу, що демонструють характерні для відповідного етапу розвитку поетичної мови процеси, стильові зрушення, відбивають специфіку реалізації в мові колективної та індивідуальної свідомості. Структура концепту БІЛИЙ представлена у статті як автономна знакова підсистема. ЇЇ смислове поле, з одного боку, складають образи, орієнтовані на світоглядні позиції звичайних носіїв культури, з другого, – серед її елементів виділяється низка компонентів психологічного, символічного, естетичного, оцінного характеру. Вони виникають унаслідок асоціативних зв’язків білого з іншими складовими концептосфери, індивідуально-авторських, символічних і метафоричних переосмислень категорій кольороназивання й репрезентовані конотаціями «чистий», «світлий», «сонячний», «радісний», «щасливий», «святковий», «рідний», «сакральний», «безгрішний», «неземний», «старий», «досвідчений», «давній» тощо.

Ключові слова: концепт, культурний концепт, мовна картина світу, поетична модель світу, поетичний дискурс, ідіостиль, кольороназва, білий, Б.-І. Антонич.

The article considers the specifics of the study of the concept WHITE in the Ukrainian cultural paradigm with its projection on the poetic model of the world of one of the brightest representatives of the Ukrainian literary process of the first third of the XX century, poet-modernist B.-I. Antonych. Considering the anthropocentric orientation of the modern scientific paradigm, a theoretical generalization of scientific ideas about concepts as special forms of human cognitive activity was researched, the basic principles and approaches to the study of concepts in the poetic model of the world were outlined, specific features of the concept WHITE in the Ukrainian cultural paradigm and B.- I. Antonych poetic model of the world were determined, its dynamics was traced, the interaction of traditional and individual-author principles was studied. It was found that the concept WHITE, which is functionally significant for world and Ukrainian culture, occupies a special place and in artistic picture of the world that emerges on the background of the B.-I. Antonych poetic discourse. In this regard, the conceptual components of white in the work are considered not only as constants of the color spectrum, but also as a kind of cultural dominants, means of cognition and verbal assimilation of the world, that demonstrate the processes which are characteristic for corresponding stage of development of poetic language, stylistic changes, reflect the specifics of realization in the language of collective and individual consciousness. The system of categories of white was presented in the work as an autonomous sign subsystem. Its semantic field, on the one side, consists of images focused on the worldview of ordinary bearers of culture, on the other – among its elements are a number of components of psychological, symbolic, aesthetic, evaluative nature. They arise due to the associative connections of white with other components of the conceptosphere, individual authorial, symbolic and metaphorical reinterpretations of the categories of color naming and are represented by the connotations «pure», «bright», «sunny», «joyful», «happy», «festive», «native», «sacred», «sinless», «unearthly», «old», «experienced», «ancient».

Key words: concept, cultural concept, linguistic picture of the world, poetic model of the world, poetic discourse, idiostyle, color name, white, B.-I. Antonych.

У статті розглядається питання типізації та систематизації у складі колірного концепту різнорідних елементів, які належать до нього на основі здатності постійно чи випадково виражати колірну ознаку. На прикладі дискурсу одного із найяскравіших представників поетичної моделі світу XX століття Б.-І. Антонича досліджуються способи і механізми передачі концептуальної інформації чорного кольору його типовим прототипом – культуремою ніч. Визначається її роль у культурній парадигмі, мовній картині світу, структурі самого концепту, в образній мікросистемі митця.

Ключові слова: поетичний дискурс, концепт, культурема, колоратив, чорний, ніч, Б.-І. Антонич

В статье рассматривается вопрос типизации и систематизации в составе цветового концепта разнородных элементов, принадлежащих к нему на основе способности постоянно или случайно выражать цветовой признак. На примере дискурса одного из самых ярких представителей поэтического модели мира XX века Б.-И. Антонича исследуются способы и механизмы передачи концептуальной информации черного цвета его типичным прототипом - культуремой ночь. Определяется ее роль в культурной парадигме, языковой картине мира, структуре самого концепта, в образной микросистеме поэта.

Ключевые слова: поэтический дискурс, концепт, культурема, колоратив, черный, Б.-И. Антонич

In the article the question of typification and systematization is examined in composition the colour concept of heterogeneous elements that belong to him on the basis of ability constantly or by chance to express a colour sign. On the example of the discourse of the representative of the poetic model of the world of the XX century B.-I. Antonich researches the ways and mechanisms of transmitting conceptual information of black color by his typical prototype - culture of the night. Her role is determined in a cultural paradigm, language picture of the world, structure of concept and in a vivid microsystem of poet.

Key words: poetic discourse, concept, cultureme, color, black, night, B.-I. Antonich

Зміни в національному освітньому процесі, пов’язані зі входженням України в європейський простір, вимагають від сучасного педагога надання нового рівня знань, що, у свою чергу, потребує використання нових підходів та технологій навчання, формування нових компетенцій. У зв’язку із цим основним критерієм, що висувається сьогодні до висококваліфікованого спеціаліста на ринку праці, є не лише рівень володіння ним безпосереднім фахом, а і його мовним інструментарієм. У роботі проведено моніторинг актуальних проблем викладання дисципліни «Українська мова професійного спрямування» як обов’язкового компоненту професійної підготовки й зроблено спробу пошуку шляхів їх вирішення.

Ключові слова: освітній процес, професійна підготовка, методика викладання української мови професійного спілкування, інноваційні технології навчання

На сучасному етапі розвитку суспільства при професійній підготовці майбутніх поліцейських кадрів все більшої актуальності набуває потреба вироблення у них навичок техніки публічних презентацій та їх умілого використання у практичній діяльності. Саме тому управлінська риторика, як один із найкращих інструментів комунікації, повинна стати як важливою складовою корпоративної культури поліцейського, так і системи загальної підготовки працівників органів внутрішніх справ України, оскільки оволодіння нею на належному технологічному рівні гарантуватиме вироблення універсальних навичок спілкування, професійні успіхи, зростання особистого рейтингу. У роботі розглядаються деякі важливі практичні аспекти управлінської риторики, знання та уміле використання яких допоможе у професійній діяльності.

Ключові слова: комунікація, риторика, управлінська риторика

В работе рассматриваются некоторые важные практические аспекты управленческой риторики, как одного из наилучших инструментов коммуникации, знания и умелое использование которых на соответствующем технологическом уровне помогут полицейским кадрам в их профессиональной деятельности.

Ключевые слова: коммуникация, риторика, управленческая риторика

На сучасному етапі розвитку українського суспільства, з прийняттям нового Закону України «Про Національну поліцію» та зміною пріоритетів професіоналізації поліцейських належний рівень мовленнєвої підготовленості останніх, дотримання ними норм мовленнєвої культури в умовах комунікації з громадянами стали важливими ознаками цієї професії. У роботі висвітлюються основні напрямки покращення загального рівня професійної культури працівників МВС взагалі та їх мовної культури зокрема.

Ключові слова: Професійна культура, комунікація, культура мови, культура мовлення

На современном этапе развития украинского общества, с принятием нового Закона Украины "

Ключевые слова: Профессиональная культура, коммуникация, культура языка, культура речи

У статті зроблено спробу з'ясувати роль та місце білого кольору в концептуальній картині світу в проекції на поетичну площину. Досліджено традиційні, асоціативні, символічні значення цього концепту в світовій, слов'нській та українській культурі. Визначено взаємодію вербальних маніфестацій у культурно-історичному та поетичному дискурсах. В статье сделана попытка выяснить роль и место белого цвета в концептуальной картине мира в проекции на поэтическую плоскость. Исследована традиционные, ассоциативные, символические значения этого концепта в мировой, словьнський и украинской культуре. Определены взаимодействие вербальных манифестаций в культурно-историческом и поэтическом дискурсах.

Ключові слова: мовна картина світу, поетична картина світу, концепт. культурний концепт, кольороназва

The article attempts to clarify the role and place of white in the conceptual picture of the world in the projection of the poetic plane. The traditional, associative, symbolic meanings of this concept in world, Slavic and Ukrainian culture have been investigated. The interaction of verbal manifestations in cultural-historical and poetic discourses has been determined.

Key words: linguistic picture of the world, poetic picture of the world, concept. cultural concept, colorname

Кузьміна О. Б. Поетична семантика концептів “білий” – “чорний” (на матеріалі української лірики першої третини XX сторіччя). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2005. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню форм і способів вираження універсальних культурних концептів “білий”, “чорний” у мові поезії 10-30 рр. XX сторіччя. У роботі уточнено і конкретизовано наукові уявлення про концепт як особливу форму пізнавальної діяльності людини, розроблено основні принципи та підходи концептуального аналізу поетичного тексту. Проаналізовано місце та функції концептів “білий” і “чорний” у культурній парадигмі та концептосфері українського етносу, визначено специфіку їх мовного вираження і роль у змістовій організації поетичних текстів означеного періоду з урахуванням особливостей світоглядних позицій та індивідуального стилю митців.

Ключові слова: концепт, культурний концепт, поетичний концепт, мовна картина світу, поетична модель світу, поетична мова, кольороназва

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2005. В диссертации осуществляется комплексное исследование особенностей вербальных репрезентаций универсальных культурных концептов “белый” – “черный” в языке украинской поэзии 10-30 гг. XX века. В частности, объектом анализа стало поэтическое наследие наиболее ярких представителей литературного процесса начала XX столетия (Б.-И. Антонич, И. Багряный, В. Бобинский, М. Драй-Хмара, Д. Загул, Н. Зеров, М.Йогансен, Ю. Клен, Е. Маланюк, Ф. Осьмачка, Е. Плужник, В. Полищук, М. Рыльский, Я. Савченко, М. Семенко, П. Тычина, Н.Филянский, Д. Фальковский, Г. Чупринка и другие). Работа содержит теоретические обобщения научных представлений о концепте как особенной форме познавательной деятельности человека, разработку основных принципов и подходов к концептуальному анализу поэтического текста. Усовершенствовано методику выделения концептов в поэтической модели мира на примере анализа универсальных культурных концептов “белый” – “черный”. Подчеркнуто, что эти концепты, функционально значимые для мировой и украинской культуры, занимают особое место и в той концептуальной картине мира, которая вырисовывается на фоне украинской поэзии первой трети XX столетия. В связи с этим концептуальные составляющие белый и черный рассматриваются в работе не только как константы цветового спектра, а и своеобразные культурные доминанты, репрезентанты определенной культурной парадигмы с соответствующей ей системой ценностных ориентиров, кругом этических и эстетических представлений, своеобразной семантикой жизни в различных проявлениях и формах. Являясь средством познания и вербализированного освоения мира, они демонстрируют характерные для соответствующего этапа развития поэтического языка процессы, стилевые сдвиги, отражают специфику реализации в языке коллективного и индивидуального сознания. Осуществленный анализ свидетельствует о том, что концепты “белый”, “черный”, благодаря своему семантическому богатству, способности аккумулировать многовековой опыт человечества, активности использования, психологической, философской, культурной, этической и эстетической значимости, занимают важное место в языковой картине мира и поэтической модели мира 10-30 гг. XX столетия и отражают характерные для анализированного периода стилевые поиски и поэтические мотивы.

Ключевые слова: концепт, культурный концепт, поэтический концепт, языковая картина мира, поэтическая картина мира, поэтический язык, цветообозначения

Dissertation for the degree of Candidate of Philological Sciences, speciality 10.02.01 – Ukrainian Language. – Kharkiv National Karazin University, Kharkiv, 2005. The dissertation work is devoted to the complex study of forms and means of expression of universal cultural concepts „white“ – „black“ in poetic language of 10-20 years of XX century. In that thesis the scientific notions on concept as a particular form of human cognitive activity were specified and concretized, the main principles and approaches of concept analysis of poetic text were elaborated. Place and fonctions of the concepts „white“ and „black“ in cultural paradigm and concept sphere of Ukrainian people were nalysed, specific character their linguistic expression and the role in poetic texts of the mentioned period were determined taking in consideration of peculiarities of the world outlook positions and individual styles of the authors.

Key words: concept, cultural concept, poetic concept, linguistic image of the world, poetic model of the world, poetic language, color designation