Розглядається проблема визначення правосуб’єктності учасників освітніх відносин. Обґрунтовується необхідність застосування до освітніх відносин вимог цивільно-правової суб’єктності. Оспорюється оцінка учасників освітніх відносин як суб’єктів самостійної галузі права – освітнього права. Стверджується, що участь у освітніх відносинах навчальних закладів та осіб, які у цих закладах навчаються, здійснюється через категорію «особа» («юридична особа» та «фізична особа» відповідно).

Ключові слова: суб’єкти освітніх відносин, навчальні заклади, правосуб’єктність учасників освітніх відносин

Рассматривается проблема определения правосубъектности участников образовательных правоотношений. Обосновывается необходимость применения к образовательным отношениям требований гражданско-правовой субъектности. Оспаривается оценка участников образовательных отношений как субъектов самостоятельной отрасли права – образовательного права. Утверждается, что участие в образовательных отношениях учебных заведений, а также лиц, обучающихся в этих заведениях, осуществляется посредством категории «лицо» («юридическое лицо» и «физическое лицо» соответственно).

Ключевые слова: субъекты образовательных отношений, учебные заведения, правосубъектности участников образовательных отношений

The problem of determination of legal capacity of participants of educational legal relations is considered. The necessity of applying to the educational relations the demands of civil subjectness is grounded. The characterization of the participants of educational relations as separate legal subjects is disputed. In particular, it is indicated to groundlessness of the point of view in accordance of which the educational institutions and persons being educated are considered as subjects of the public relations. The participation of the educational institutions as well as the persons being educated there in the educational relations is performed by means of the "person" category ("the legal person" and "the individual person" accordingly). The possibility of participation the individuals in the educational relations is determined by civil legal capacity. The volume of the legal capacity of the educated persons depends on reaching of the certain age as well as undergoing previous educational qualification. It is indicated to the principal impossibility of limitation of the educational capacity of the persons being taught. The structural scheme of the educational relations as the tripartite ones (the educational institution, the teaching staff, the persons being educated) is criticizing. The educational services are provided by the teaching staff not in its own name but in the name of the educational institution that indicates to two-element structure of such legal relation.

Key words: the subjects of the educational relations, the educational institutions, the legal capacity of the participants of educational legal relations

Аргументовано можливість оцінки відносин з виховання як предмета цивільно-правового регулювання. Оспорено панівну в юридичній науці позицію щодо віднесення виховання винятково до предмета сімейного права, а також до предмета особливої комплексної галузі права – освітнього права. Визначено відповідність виховних відносин ознакам предмета та методу цивільного права. Поряд із навчанням виховання є елементом освітньої послуги, що надається у відповідному договірному зобов’язанні за участі навчальних закладів та учнів, студентів, слухачів чи інших осіб. Вказано на необхідність подальших наукових розвідок стосовно встановлення критеріїв, у відповідно до яких зміст та методи виховання не будуть суперечити засадничим положенням цивільного права.

Ключові слова: Ключові слова: освітня пос луга, відносини з виховання, зобов ’ язання з надання освітніх по с- луг, договір про надання освітніх послуг.

Аргументирована возможность оценки отношений по воспитанию как предмета гражданско-правового регулирования. Оспорена господствующая в юридической науке позиция об отнесении воспитания исключительно к предмету семейного права, а также к предмету особенной комплексной отрасли права – образовательному праву. Определено соответствие воспитательных отношений признакам предмета и метода гражданского права. Наряду с обучением воспитание является элементом образовательной услуги, оказываемой в соответствующем договорном обязательстве с участием образовательных учреждений и учащихся, студентов, слушателей либо других лиц. Указано необходимость проведения дальнейших научных изысканий, связанных с потребностью выработки критериев, в соответствии с которыми содержание и методы воспитания не будут противоречить принципиальным положениям гражданского права.

Ключевые слова: Ключевые слова: образовательная услуга, отношения по воспитанию, обязательства об ок а- зании образовательн ых услуг, договор об ок а зании образовательных услуг.

The ability to assess the relationship of education as a matter of civil law regulation is argued. The ruling in legal science education position on referring education exclusively to the subject of family law as well as the subject of a special complex branch – educational law is disputed. Along with learning education is a part of the educational services provided under contractual obligation with the participation of educators and students, audience or other persons. The subject and method of legal regulation point at the civil nature of the educational relationship. As an element of educational services relationship on education is a form of property relations. Contract form of existence specifies the civil affiliation of education. The conclusion of the subordination of the relationship to methods of civil regulation follows: the parties have a legal and patrimonial autonomy and express their will freely. The position on display in the educational sphere only publicly-legal methods of regulation estimated as mistaken. One should distinguish proper educational services as a kind of civil relations, and other relations, which may be based on publicly-legal methods of regulation. A need for further scientific researches related with the need to develop criteria by which the content and methods of education will not be contrary to fundamental provisions of the civil law is indicated. Due to the presence in the sphere of education both public and private interest, the content and methods of education are assessed by the participants of such relationships in different ways, which makes it necessary to establish an appropriate balance between such interests.

Key words: Keywords: educational service, relationship on education, obligations on providing the educational services, contract on prov iding the educational services