Зауважено, що щоденник практики курсанта-правоохоронця є документом, який фіксує всі вміння та навички, яких набув здобувач освіти під час проходження практики. Розтлумачено термін "документ" у вузькому та широкому розумінні. Схарактеризовано документний текст як ключовий компонент документа, що визначається точністю, уніфікованістю, зв’язністю, логічною конструкцією та смисловою цілісністю. Проаналізовано порушення мовних норм у щоденнику курсанта-правоохоронця на лексико-граматичному, орфографічному, стилістичному, пунктуаційному рівнях.

Ключові слова: Щоденник практики, документ, курсант-правоохоронець, мовні норми, порушення мовних норм

Як відомо, комунікативна функція інтернет-спілкування сьогодні стає першорядною не лише для більшості користувачів, а й для фахівців різних галузей знань, зокрема філології. У статті досліджено хейтинг як форму девіантної комунікації в соціальних мережах. Проведено аналіз аспектів дискурсивної зумовленості та засобів виявлення девіантної мовленнєвої поведінки хейтерів, які залишають свої коментарі під публікаціями українських медіаперсон. Зауважено, що серед дискурсоутворювальних чинників, що визначають виникнення хейтингу як різновиду девіантної інтернет-комунікації, виокремлюють такі особливості мережевої взаємодії, як анонімність, дистанційованість, вільне самовираження, ускладненість особистісної ідентифікації коментатора, опосередкованість і верифікація потенційно можливих протиправних дій. Матеріалом дослідження слугували повідомлення, залишені хейтерами в соціальній мережі «Інстаграм» на сторінках медійних осіб України. Досліджено особливості інтернет-комунікації хейтерів на лексико-семантичному та морфологічному рівнях. З’ясовано, що для вираження своєї точки зору, а також для вербальної оцінки отриманої інформації хейтери застосовують лексику, у якій закладена зневажлива конотація, і використовують дисфемізацію стилістично нейтрального значення лексеми для надання негативної оцінки висловлюванню. Підкреслено роль морфологічних засобів для підсилення мовленнєвих намірів продуцента: різноманітні способи словотворення, анормативне використання ступенів порівняння прикметників, своєрідне застосування ти/Ви займенників, за допомогою яких утворюються лексичні одиниці з негативною емоційною маркованістю. На основі комплексного аналізу інтернет-коментарів виявлено, що важливою стилістичною особливістю віртуальної інтеракції є застосування хейтерами не лише вербальних, а й невербальних засобів інформаційної взаємодії, зокрема обмін емотиконами, повторення літер, знаків пунктуації, зміна шрифтів, написання цілого слова і речень великими літерами.

Ключові слова: хейтинг, девіантна комунікація, хейтер, медіапростір, соціальні мережі, лексико-семантичний рівень, морфологічний рівень.

As you know, the communicative function of Internet communion today becomes а paramount thing not only for the majority of users, but also for specialists in various fields of knowledge, particularly in philology. The article examines hating as a form of deviant communication in social networks. An analysis of aspects of discursive conditioning and means of detecting a deviant speech behavior of haters who leave their comments under the publications of Ukrainian media persons was carried out. It is noted that among the discourse-forming factors that determine the emergence of hating as a type of deviant Internet communication, such features of a network interaction as anonymity, distancing, free expression, complexity of personal identification of a commentator, indirectness and verification of potentially illegal actions stand out. The material of the study was the messages ha been left by haters on the social network «Instagram» on the pages of the Ukrainian media persons. The peculiarities of online communication of haters at the lexical-semantic and morphological levels were studied. It was found out that to express their point of view, as well as to verbally assess the received information, haters use vocabulary with a derogatory connotation, and also use dysphemization of the stylistically neutral meaning of the lexeme to give a negative assessment to the statement.

Key words: hating, deviant communication, hater, media space, social networks, lexical-semantic level, morphological level

Зауважено, що щоденник практики курсанта-правоохоронця є документом, який фіксує всі вміння та навички, яких набув здобувач освіти під час проходження практики. Розтлумачено термін "документ" у вузькому та широкому розумінні. Схарактеризовано документний текст як ключовий компонент документа, що визначається точністю, уніфікованістю, зв’язністю, логічною конструкцією та смисловою цілісністю. Проаналізовано порушення мовних норм у щоденнику курсанта-правоохоронця на лексико-граматичному, орфографічному, стилістичному, пунктуаційному рівнях.

Ключові слова: Щоденник практики, документ, курсант-правоохоронець, мовні норми, порушення мовних норм

Потрактовано девіантну комунікацію в українськомовному медіапросторі як поведінку, що порушує загальновизнані норми та спричиняє гостру потребу відповідного реагування від інших учасників комунікативного акту. Окреслено завдання соціальної комунікації, що втілюються через медіатекст. Проаналізовано хейтинг і тролінг як найпоширеніші різновиди девіантної комунікації.

Ключові слова: Девіантна комунікація, медіатекст, українськомовний медіапростір, хейтинг, тролінг

У роботі проаналізовано хейтинг як одну з провокативних і підбурюваних стратегій, спрямованих проти конкретної постаті чи групи людей. Схарактеризовано агресивну поведінку хейтерів, прокоментовано словесні формули хейтового спрямування. Виокремлено компоненти комунікативної ситуації, потрактовано хейтинг як комунікативну стратегію провокації.

Ключові слова: Хейт, хейтинг, хейтер, комунікативна стратегія, провокація, інтернет-комунікація

У роботі зазначено, що особливого значення набуває сфера ділової комунікації, зокрема документи як головний засіб такого спілкування стають об’єктом вивчення не лише документознавства, а й документної лінгвістики – наукової дисципліни, що вивчає мовознавчі засади документознавства, а також мовностильові особливості текстів документів. Визначено щоденник навчальної практики курсантів-правоохоронців як документ, який фіксує застосування теоретичних знань курсантів на практиці, детально описуючи хід виконання поставлених керівником завдань. Надано декілька тлумачень визначення терміна «документ». Наголошено на тому, що основним змістовим компонентом документа є документний текст, що вирізняється точністю, уніфікованістю, зв’язністю, смисловою завершеністю. Проаналізовано щоденник практики курсанта-правоохоронця, який репрезентує процес становлення фахівця, формування професійних компетенцій.

Ключові слова: Щоденник практики, документ, курсант-правоохоронець, композиційно-змістовий аспект, реквізити

У тезах зазначено, що працівники різноманітних закладів піддаються прихованому психологічному насильству, зокрема глузуванню, остракізму, приниженню, дискримінації, нав’язаним заборонам, цькуванню – усім варіаціям мобінгу. Зазначено, що мобінг студіюють з точки зору психології, лінгвістики, права, соціології. Сформульовано етимологію терміна "мобінг". Визначено мобінг як форму девіантної комунікації. Зауважено, що комунікативними засобами мобінгу є деструктивна критика, приховування інформації, поширення пліток, перемивання кісток іншої людини з однодумцями, образливі коментарі в бік колеги (прямі й опосередковані), потаємна протидія, плетіння інтриг, висміювання, соціальне ігнорування, репрезентовані на всіх мовних рівнях.

Ключові слова: Мобінг, девіантна комунікація, лінгвістика, ненормативне спілкування, тактики девіантної комунікації.

У дослідженні зауважено, що розвиток орфоепічної компетенції як складової лінгвометодичної компетенції майбутніх правоохоронців зумовлюється контекстним навчанням і компетентним поєднанням, здійснюючи засади фундаментальності, практичною орієнтованістю, фаховою спрямованістю та міжпредметним поєднанням. Проаналізовано орфоепію як одну з ключових компонент правильної вимови. Схарактеризовано методику формування й розвитку орфоепічної компетенції працівників поліції. Визначено рівень професійної мовленнєвої культури майбутніх правоохоронців під час занять з української мови професійного спрямування як задовільний.

Ключові слова: Орфоепічна компетенція, орфоепія, працівники правоохоронних органів, мовнокомунікативна компетенція, правильна вимова

У роботі зазначено, що ключовим у підвищенні ефективності підготовки курсантів-правоохоронців сьогодні є введення новітніх інформаційних і педагогічних технологій, а також вдосконалення форм навчання майбутніх поліцейських. Виокремлено квест як один із методів, квест, застосування якого дозволяє оминати одноманітність у роботі над лексико-граматичним вправами. Проаналізовано метод квесту в роботах різних науковців. Наведено приклади квестових завдань, які застосовують на заняттях з української мови професійного спрямування при вивченні лексичних норм сучасної української мови. Схарактеризовано етапи розв'язання завдань курсантами.

Ключові слова: квест, квест-технології, квестові завдання, українська мова професійного спрямування, курсанти-правоохоронці

Проаналізовано конституційний статус української державної мови як консолідуючої складової українського суспільства з 1991 року і донині. Репрезентовано значення пошуку духовних об’єднань, що згуртовують сучасну спільноту. Право не може розмежовуватися з розвідинами духовної спорідненості та від піднесення певної ідеології, що убезпечує розвиток національної держави. Зазначено, що провідне місце в системі сполучуваних зв’язків належить українській мові. Здійснено розмежування понять «державна мова» та «офіційна мова». Досліджено питання правового регулювання використання української державної мови в освітній сфері з моменту проголошення України незалежною демократичною державою і дотепер. Проаналізовано мовний стан здобуття освіти відповідного рівня, спираючись на Закон України «Про освіту», державні стандарти всіх рівнів освіти, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Наголошено, що відповідно до згаданих вище законів і нормативних документів тільки державною мовою України можна здобути всі рівні освіти, зазначені у стандартах, затверджених після набуття чинності Законом України «Про освіту». Зауважено, що серед ключових компетентностей дошкільної та початкової освіти виокремлено здатність спілкуватися рідною, якщо вона відрізняється від державної, та іноземними мовами. Наголошено на обов’язковості вивчення державної мови України в освітніх установах усіх рівнів.

Ключові слова: українська мова, державна мова, рідна мова, освіта, закон, мовне законодавство

The constitutional status of the Ukrainian state language as a consolidating component of Ukrainian society from 1991 to the present day has been analyzed in the article. The signifi-cance of the search for spiritual associations uniting the modern community is represented. The law cannot be separated from explorations of spiritual kinship and from the rise of a cer-tain ideolo gy that ensures the development of the nation state. It has beennoted that the lead-ing place in the system of connecting links belongs to the Ukrainian language. A distinction be-tween “state language” and “official language” has been made. The issue of legal regulation of the use of the state language of Ukraine in the educational sphere from the moment Ukraine was de-clared an independent democratic state to the present day has been studied. The languagestatus of education at the appropriate levelbased on the Law of Ukraine “On Education”, State Stand-ards of all levels of education, the Law of Ukraine “On Ensuring the Functioning of the Ukraini-an Language as a State Language” has been analyzed. It has beenemphasized that in accord-ance with the above -ment ioned laws and regulatory documents, all levels of education ind icated in the standards approved after the entry into force of the Law of Ukraine “On Educa-tion” can be obtained exclusively in the state language of Ukraine. Ithas beennoted that among the key competences of preschool education and primary education, the ability to communi-cate in foreign languages and the native language, if the latter differs from the state, is singled out. It has been stressedthat it is mandatory to study the state language of Ukraine in educa-tional institutions of all levels.

Key words: the Ukrainian language, state language, native language, education, law, language legislation

Зіставляючи резюме з іншими жанрами ділової комунікації, установлено, наскільки розвинені у мовців навички укладання документів цього жанру, яким є продуктивний зразок резюме, основним завданням якого є інформування, переконання адресата, установлення контактів із ним, що й зумовлює актуальність нашого дослідження. Подано визначення резюме як стислого викладу суті доповіді, статті тощо; стислого висновку з прочитаного, написаного чи сказаного. Серед основних жанроутворювальних ознак резюме виокремлено комунікативну мету, спрямовану на соціальну взаємодію, чітко визначену структуру в процесі організації тексту, а також мовну складову. Зазначено, що на відміну від автобіографії, щоразу укладають нове резюме для конкретної вакансії, на яку претендує особа. Зауважено, що структурні особливості жанру резюме відповідають правилам укладання документа, наявність помилок у якому може слугувати відмовою при працевлаштуванні. Закцентовано на тому, що мовна складова документа ґрунтується на засобах офіційно-ділового стилю, об’єднуючи комунікативну, змістову та структурну цілісність.

Ключові слова: Резюме, жанр, ділова комунікація, лінгвопрагматика, структурна особливість, мовні особливості

Проаналізовано абревіацію в мовленні курсантів-правоохоронців як спосіб словотвору. Досліджено абревіацію, що активно застосовується на позначення скорочених слів і понять, які належать до правничого термінологічного апарату. Простежено, що абревіація активно застосовується в мові офіційних документів ХНУВС. Зазначено, що активне використання абревіації під час утворення правничих термінів, у мові ділових паперів, а також перехід абревіатур до розмовної мови впливає і на формування сленгової лексики курсантів, у якій виокремлюємо як ініціальні абревіатури

Ключові слова: Абревіація, мовлення, курсанти-правоохоронці, термін, абревіатура, ініціальна абревіатура

Досліджено, як право переважно впливає на волю та свідомість людини за допомогою мови. Зауважено, що мові правничих текстів властиві суворо детермінований набір лексикограматичного наповнення та чітко визначена текстова організація. Підкреслено, що характерною особливістю правничих текстів є вживання юридичних термінів. Закцентовано, що синтаксичний рівень правничих текстів здебільшого відображає безособовий характер. Проаналізовано правничі тексти, які реалізуються в офіційно-діловому, науковому, публіцистичному та розмовному стилях, що свідчить про багаторівневість мови права як системи.

Ключові слова: Правничий текст, мовностильові особливості, мова, правоохоронці, юридични термін, стиль, правова комунікація

Досліджено, що STEM-освіта є одним із прогресивних векторів сучасного навчання, адже уможливлює усебічний розвиток особистості, підносячи її інтелект, експериментальні здібності, інженерне мислення, що ґрунтується на наукових методах, математичному проєктуванні, конструкторському дизайні. Підкреслено, що інноваційна для України STEM-освіта затверджена на державному рівні й окреслює інтегроване поширення інноваційних методів викладання й злиття старань здобувачів освіти у продукуванні належних компетентностей учасників освітнього простору. Наголошено на тому, що варто вдосконалювати знання та розвивати мовну грамотність на рівні відтворення (знання орфографічних, лексичних та граматичних ресурсів сучасної української літературної мови), адже в подальшому це допоможе формувати критичне мислення як одну із ключових засад STEM-освіти.

Ключові слова: Мовна грамотність, STEM-освіта, STEM-підхід, мова, здобувач освіти, фахівець

Зауважено, що особливої актуальності сьогодні набуває генерування медіаграмотних особистостей, здатних критично мислити, еквівалентно сприймати, аналізувати різноманітні медіатексти, представлені в інтернеті. Досліджено медіатекст як засіб навчання курсантів характеризується поширеністю та відкритістю, зокрема в період цифрової епохи, жанровою розгалуженістю та тематичним розмаїттям. Підкреслено, що значна частина професійних комунікацій у поліцейській діяльності пов’язана з отриманням і опрацюванням медіаповідомлень, із використанням сучасних комп’ютерних технологій, критичним аналізом отриманої інформації, що акцентує на необхідності формування медіаграмотності майбутніх правоохоронців. Проаналізовано багатоплановість, багатогранність, комплексність, інтегральність, мовну складову, динамічний характер медіатекстів і їхні соціальнорегулятивні компоненти. Закцентовано на тому, що убезпечити медіапростір у сучасних умовах формування медіаграмотності громадян можливо через генерування критичного мислення правоохоронців і верифікацію інформації в медіапросторі.

Ключові слова: медіатекст, медіаграмотність, майбутні правоохоронці, інтернет, професіна комунікація, медіаосвіта

Досліджено мову права (юридична мова), яка є лінгвоправовим феноменом, що реалізується в законотворчості, правотлумаченні, мовній політиці, перекладі юридичних документів, експертизі правознавчих текстів. Окреслено природу юридичної мови, її структуру як неподільного явища, порівняльну характеристику сучасної української літературної мови й особливостей мови права, культуру мови правників. Зазначено, що і лінгвістичний, і семіотичний аспекти вивчення мови права є актуальними, оскільки будь-яка комунікація ґрунтується на мові й мисленні. Простежено, що в основі аналізу мови права перебувають як внутрішньомовні, так і позамовні фактори, об’єднані філологічним та юридичним тлумаченням, лінгвістичні характеристики уможливлюють вивчення будови та особливостей мови права. Установлено, що вивчення мови права перебуває на стадії активних наукових пошуків дослідження, забезпечує діалог лінгвістів і юристів, як теоретиків, так і практиків, формуючи єдиний науково-дослідницький простір у системі координат мови та права.

Ключові слова: мова права, лінгвістичні студії, юрислінгвістика, правнича мова, юридична термінологія

Досліджено культуру мовленнєвої поведінки в сучасному віртуальному просторі, що поступається агресивній комунікації. Виявлено, що мовленнєва агресія суперечить нормам комунікативної поведінки та спричиняє конфлікт, що робить її об‟єктом дослідження сучасної паралінгвістики одразу за двома векторами: аналізом функціонування феномена ввічливості у різних культурах і теорією конфліктології. Зазначено, що у мовознавчих розвідках мовленнєвої агресії на сучасному етапі застосовують психолінгвістичний підхід. Розмежовано терміни «вербальна агресія» і «мовленнєва агресія». Проаналізовано причини прояву мовленнєвої агресії в українському медіапросторі, скласифіковано мовленнєву агресію.

Ключові слова: Мовленнєва агресія, українськомовний медіапростір, вербальна агресія, види мовленнєвої агресії, адресат, адресант

Проаналізовано мовну компетенцію, розмежовано поняття компетенція та компетентність, зауважено, що мовна компетенція охоплює знання фонетичних, лексичних, граматичних і текстуальних моделей мовної системи та вміння застосовувати їх під час комунікації, підкреслено, що потенційно важливою у формуванні мовної компетенції майбутніх правоохоронців є дисципліна «Українська мова професійного спрямування», зазначено, що традиційно професійно орієнтований підхід до формування мовної компетенції здійснюється на матеріалі текстів за профілем майбутніх правоохоронців

Ключові слова: мовна компетенція, майбутні правоохоронці, українська мова професійного спрямування, компетентність, юридична мова

У статті здійснено спробу дослідити передумови виникнення девіантної комунікації, описати сучасні підходи в дослідженні проблеми девіації, окреслено тенденції у вирішенні проблеми її детермінування, загально розглянуто підходи вітчизняних і зарубіжних науковців різних галузей щодо проблеми девіантної поведінки. У студії реалізовано спробу дослідити ситуацію мовного протистояння з точки зору використання основних комунікативних стратегій і тактик. Окреслено проблему дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш актуальними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі, зокрема в контекстах на воєнну тематику. Акцентовано основні стратегії, до яких звертаються мовці-агресори в ситуації протистояння й розпалення конфлікту: провокація, дискредитація, образа. Визначено, що стратегії дискредитації може передбачати звернення до тактик дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації, а саме «мовчазного спостерігача», можна вважати однією з провідних умов для реалізації девіантної комунікації. Актуальним і значущим є висновкове положення про те, що аксіологічний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення в інтернет-просторі, що передбачає звернення провокатора до оцінного лексичного компонента в прихованій чи завуальованій формі, імпліцитній чи експліцитній. У випадку конфліктної комунікації стратегічні дії мовців є досить складними й різноманітними, тому немає можливості описати всі реальні випадки девіантної комунікації за допомогою однієї загальної формули чи скласти схему її реалізації. Важливим й актуальним видається проблема розмежування простору спілкування на «свій» та «чужий», що робить значущою проблему мовної агресії для фахівців соціо- й психолінгвістики. Девіантна комунікація не може формуватися й реалізовуватися без висловлення негативної оцінки неприйнятного, на думку мовця-агресора, елемента чи факту дійсності. Загальне й кваліфіковане визначення мовної стратегії переважно залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість.

Ключові слова: комунікація, девіація, стратегія, тактика, мовний агресор, дискредитація

У студіювання зауважено, що оновлення лексичного складу мови залежить від ментально-розумових процесів людської свідомості, комунікативних потреб особи й оцінки об’єктів дійсності, зазначено, що в сучасному мовознавстві існує декілька термінів на позначення мовних новотворів і не існує єдиного підходу у відокремленні цих термінів, зафіксовано, що найпоширенішими способами творення неологізмів в українськомовних медіатекстах є словотвірний, семантичний та запозичення

Ключові слова: неологізми, медіатекст, воєнний стан, інновація, неолексема, основоскладання, абревіація, скоромовка

У роботі досліджено гейміфікацію як застосування ігрових механізмів, інструментів і принципів для розв’язання неігрових завдань і проблем у різних галузях суспільного життя, закцентовано, що представники освітнього процесу, який останнім часом реалізується здебільшого за допомогою дистанційних платформ, відшукують нові методи та прийоми, що дозволяють зробити навчання максимально ефективним та оптимізувати його, доведено, що елементи гейміфікації, які застосовують під час освітнього процесу, збільшують ефективність навчання та підвищують успішність студентів, проаналізовано елементи гейміфікації, схарактеризовано компетенції, що формуються в курсантів під час гри на заняттях з української мови професіного спрямування.

Ключові слова: гейміфікація, освіта, гуманітарні дисципліни, гра, квест, кейс, компетенції

У дослідженні виявлено, що девіантна комунікація як одна зі складових медіатексту є однією з провідних у психології, соціології, політології, педагогіці, правознавстві, проаналізовано роботи дослідників української школи девіатології, схарактеризовано роботи засновника вивчення девіантної комунікації в українській лінгвістиці Ф. Бацевича, досліджено системно-теоретичний підхід, когнітивно-комунікативний аспект, функціонально-комунікативний метод девіантної комунікації.

Ключові слова: комунікація, девіантна комунікація, мовознавчі студії, комунікативна девіація, мовна девіація

У навчальному посібнику викладено основні теорії мовленнєвої компетентності, охарактеризовано специфіку ділового спілкування, розкрито особливості мовленнєвої культури як складника професійної діяльності правоохоронців, представлено методику оволодіння технікою мовлення. Посібник містить практичні завдання, тести, які сприятимуть оволодінню та розвитку мовленнєвої культури майбутніх правоохоронців. Розроблений для курсантів і студентів Харківського національного університету внутрішніх справ усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання.

Ключові слова: Культура мови, культура мовлення, правоохоронці, спілкування, моделі спілкування, культура слухання, невербальні засоби спілкування, техніка мовлення, публічний виступ, конфлікти в спілкуванні, особливості комунікативної поведінки, інтернет-комунікація

У роботі досліджено зміни, які спричиняють нові девіантні форми соціальної взаємодії, проаналізовано аномальні щодо мовної нормативності коментарі в інтернеті, які є проявом девіантної комунікації, зазначено, що тролінг як одна з форм девіантної комунікації має амбівалентний характер, зауважено, що переважна більшість курсантів-правоохоронців уважають тролінг проявом іронії, сарказму, чорного гумору.

Ключові слова: тролінг, амбівалентність, інтернет-коментар, інтернет-комунікація, девіантна комунікація, курсант-правоохоронець

У статті здійснено спробу визначити, які актуальні методики соціолінгвістичних експериментів можуть бути доречними під час вивчення ситуації мовної агресії в інтернет-спілкуванні, а також дослідити ситуацію мовного протистояння з точки зору використання різних комунікативних стратегій. Висловлено припущення, що на сьогодні одним із продуктивних методів отримання соціолінгвістичних даних є метод анкетування, або метод питального аркуша. Необхідність проведення експерименту пояснюється постійним потребою розроблення експериментальних методик, які допоможуть передбачити ситуацію мовної агресії й уникати негативних наслідків такого спілкування. За результатами опитування зроблено припущення, що серед мовних одиниць, які є перспективними для творення агресивної комунікації, переважають лексеми, які містять негативну оцінку в прямому значенні; фразеологізми з негативнооцінним змістом; вигукові конструкції, що посилюють негативну оцінку. Важливу роль при цьому виконує синтаксична побудова тексту.

Ключові слова: комунікація, девіація, мовний агресор, соціолінгвістика, респондент, реакція.

Статтю присвячено дослідженню іронії як одному із засобів реалізації тролінгу на матеріалі коментарів до стрічки новин, аналітичної статті, ток-шоу, залишених на сторінках сучасних газет, телевізійних і радіопрограм українськомовного медіапростору. Закцентовано увагу на тому, що становлення культури мережі «Інтернет» прямо пов’язано з реалізаціями різноманітних іронічних інтенцій, а успішність віртуального спілкування залежить від гумористичної складової. Схарактеризовано активне та пасивне спілкування в інтернеті. Підкреслено, що інтернет-комунікація реалізується здебільшого у формі діалогу, що надає змогу створити динамічний комунікативний простір, у межах якого співіснують комунікатори. У дослідженні проаналізовано природу інтернет-комунікації, що може бути як конструктивною, так і деструктивною. Зауважено, що явище тролінгу як одного з проявів девіантної комунікації носить амбівалентний характер. Зазначено, що пересічні громадяни вважають тролінг проявом іронії, чорним гумором, сарказмом. Проаналізовано появу іронії як мовного та культурного феномену, що може виступати риторичною фігурою та філософською категорією. Наведено трактування іронії як стилістичного засобу, що ґрунтується на взаємодії предметно-логічного й контекстуального лексичних значень. Проведено мовностилістичний аналіз тролінг-коментарів в українськомовному медіапросторі. Спираючись на лінгвістичні дослідження, присвячені мовним засобам реалізації іронії, а також на власний аналіз, встановлено, що іронія як засіб реалізації тролінгу простежується на різних мовних рівнях, реалізується через риторичні фігури: звертання, запитання, оклики. Зауважено, що на лексичному рівні іронія виявляється за допомогою різноманітних тропів: метафори, уособлення, алюзії, фразеологічних одиниць. Відзначено, що явище тролінгу сьогодні трансформується та застосовується з метою отримання задоволення від інтелектуальної гри та креативних реакцій реципієнтів на провокації тролів.

Ключові слова: іронія, тролінг, віртуальний простір, інтернет-коментар, інтернет-комунікація, девіантна комунікація.

У статті здійснено спробу дослідити ситуацію мовного протистояння з точки зору використання провідних комунікативних стратегій. Запропоновано дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш прийнятними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі. Визначено провідні стра- тегії, до яких звертаються мовні агресори: провокація, дискредитація, образа. У межах стратегії дискредитації визначено тактики дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації – «мовчазного спостерігача» – є однією з основних умов втілення девіантної комунікації. Важливим є висновкове положення про те, що оцінний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення, що змушує звертатися до аксіологічного компонента в імпліцитній чи неприхованій формі. Повноцінне покваліфікування мовної стратегії залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість.

Ключові слова: комунікація, девіація, стратегія, тактика, мовний агресор, дискредитація.

У статті охарактеризовано явище тролінгу як різновиду девіантної комунікації. Зазначено, що тролінг виникає як реакція на зміни функціонування медіаплатформ. Зауважено відмінності між тролінгом, холіваром, хейтингом, кібербулінгом. Проаналізовано мовні засоби вираження тролінгу в українськомовному медіапросторі.

Ключові слова: Інтернет, інтернет-комунікація, девіантна комунікація, тролінг, інтернет-троль.

В статье охарактеризовано явление троллинга как разновидности девиантной коммуникации. Отмечено, что троллинг возникает как реакция на изменения функционирования медиаплатформ. Отмечены различия между троллингом, холиваром, хейтингом, кибербуллингом. Проанализированы языковые средства выражения троллинга в украиноязычном медиапространстве.

Ключевые слова: Интернет, интернет-коммуникация, девиантная коммуникация, троллинг, интернет-тролль.

The article describes the phenomenon of trolling as a kind of deviant communication. It was noted that trolling occurs as a reaction to changes in the functioning of media platforms. Differences between trolling, holivar, hating, cyberbullying are noted. The linguistic means of trolling expression in the Ukrainian-language media space are analyzed.

Key words: Internet, Internet communication, deviant communication, trolling, Internet trolling.

У статті зроблено спробу дослідити теоретичні основи виникнення девіантної комунікації, описати сучасний стан дослідження проблеми девіації, запропоновано визначення девіації як терміна, зазначено погляди вчених на проблеми його детермінування. Закцентовано на дослідженні робіт вітчизняних і зарубіжних науковців різних галузей. Підкреслено необхідність концентрування уваги на творенні та реалізації Інтернет-тексту, поширеного серед загалу, для стійкого та толерантного соціуму. У науковій розвідці проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо проблеми девіантної комунікації як міждисциплінарного явища. Визначено спектр проблемних питань, які потребують лінгвістичного аналізу для уточнення статусних характеристик девіації в комунікації. Обґрунтовано думку, що термін «девіація» не має єдиного трактування в різних науках, оскільки виник він порівняно нещодавно й нині перебуває у процесі розвитку. Наведено етимологію понять «девіантність», «девіація», «девіантна поведінка», «девіантна комунікація», сформовано визначення наведених понять. Виділено компоненти, які характеризують девіантну поведінку людини. Виокремлено процеси зовнішніх соціальних умов, які впливають на людську поведінку. Окреслено проблеми девіації сучасних дослідників, які зумовлені здебільшого неузгодженням між людськими потребами та нормативністю вимог. У дослідженні проаналізовано філософський, правовий, психологічний, культурологічний, лінгвістичний типізоване і нероздільне бачення проблематики визначення, теоретичного обґрунтування та дослідження девіантної комунікації як відхилення від нормативної діяльності різних систем. Запропоновано під час дослідження девіантної комунікації спиратися на три стрижневі постулати: нормативне – індивідуальне – девіантне. Окреслено метод вивчення девіації в системно-теоретичному когнітивно-комунікаційному аспектах, і систематизовано думки вчених на окреслену проблему в межах сучасної мовознавчої парадигми.

Ключові слова: девіантна комунікація, девіантна поведінка, девіатологія, девіація, тенденції розвитку, перспективи дослідження.

У роботі схарактеризовано ознаки блогу, розкрито поняття "блогерство", проаналізовано мову блогосфери, описано форми мовленнєвого впливу, структуровано риторичні фігури.

Ключові слова: блог, блогерство, блогосфера, мовленєвий вплив, риторичні фігури, риторичне запитання, риторичний оклик, риторичне звертання

У роботі відображено роль мовленнєвої культури та її вплив на якість професійної діяльності правоохоронців і підвищення мотивації навчання у період здобуття освіти, підкреслено, що дотримання мовних норм, високий рівень мовленнєвої культури надають письмовому мовленню правоохоронця належної професійності, проаналізовано найтиповіші помилки у мовленні правників.

Ключові слова: культура мовлення, типові помилки, юридичний текст, мовна культура, мовні норми.

У дослідженні описано усну професійну лексику правоохоронців, що має неофіційний характер, схарактеризовано спеціальну лексику, проаналізовано на лексико-семантичному рівні стійкі мовні одиниці, що функціонують у професійному середовищі співробітників поліції.

Ключові слова: мовлення правоохоронців, професійна лексика правоохоронців, спеціальна лексика, арго

У цьому дослідженні висвітлено явище кібербулінгу як одного з різновидів спілкування в інтернеті, що застосовується для агресивного переслідування людини, описано теоретичні засади кібербулінгу, схарактеризовано напрямки боротьби з кібербулінгом, проаналізовано аспекти вивчення кібербулінгу в сучасних наукових розвідках.

Ключові слова: Кібербулінг, феномен кібербулінгу, соціологічне явище, правознавчі засади, лінгвістичний аспект

У тезах досліджено фемінітиви-неологізми, що набувають популярності у різних соціальних сферах, доведено доцільність використання таких мовних одиниць у діловому мовленні, схарактеризовано появу фемінітивів в українській мові, описано суфікси, за допомогою яких можна утворити фемінітиви.

Ключові слова: фемінітиви, фемінітиви-неологізми, фемінні новотвори, суфікс

У роботі проаналізовано процеси найменування явищ дійсності, що відбуваються в мовленні, описано поняття «номінація особи», схарактеризовано мовлення в синхонічному та діахронічному аспектах, досліджено причини, функціонування молодіжного сленгу.

Ключові слова: номінація особи, молодіжний сленг, теорія номінації, мовлення молоді.

У роботі розглянуто мовлення молоді як лінгвістичний феномен, схарактеризовано зміни процеси, котрі характеризують мовну ситуацію у різний період розвитку суспільства, проаналізовано мовлення молоді як нестійкий мовно-культурний стан суспільства, який балансує на межі літературної мови та сленгу.

Ключові слова: Мовлення, молодь, лінгвістичний феномен, культура мовлення, арготизми, жаргонізми, сленгізми.

Навчальний посібник містить інформацію про теоретичні та нормативно-методичні основи традиційного та електронного документообігу, аналізується термінологічний апарат сучасного документознавства та порядок укладання й оформлення документів. У посібнику розглянуті теоретичні відомості норм укладання ділових паперів, приділено увагу не лише нормативному розташуванню реквізитів, а й мовленнєвим особливостям документів. Наявність практичних і тестових завдань надає можливість закріпити набуті знання, сформувати вміння і навички укладання та оформлення документів, опанувати засади офіційно-ділового стилю письмового мовлення.

Ключові слова: Документ, реквізит, штамп, формуляр, службові записки.

Роботу присвячено пісні, що слугує додатковим потужним матеріалом лінгвокультурологічного характеру. Наголошено, що саме пісні вдало репрезентують культуру мови, яку вивчає студент, а також особливості спілкування цією мовою. Схарактеризовано 2 рівні пісні: текстовий і музичний, зазначено лінгодидактичні функції пісні.

Ключові слова: Пісня, лінгводидактика, лінгвокультурологія, слухання

Навчальний посібник оптимально поєднує теоретичні положення й практичні завдання, що сприяє вдосконаленню знань з української мови професійного спрямування й формуванню мовних компетенцій у курсантів і студентів, які навчаються у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Посібник може бути використаний викладачами для організації індивідуальної або групової роботи на практичних або семінарських заняттях, а також для самостійного навчання.

Ключові слова: Мовні норми, мова, культура мовлення, стилі сучасної української літературної мови, нормативні аспекти, граматична категорія

У роботі висвітлено погляди дослідників щодо просторічної лексики. Розкрито визначення терміна «просторічна лексика». Здійснено лінгвостилістичний аналіз просторічних елементів, зафіксованих у словниках. Проаналізовано сфери поширення просторічної лексики. Названо рівні, на яких відбувається просторічна трансформація слів.

Ключові слова: просторічна лексика, лінгвостилістичний аналіз, лексична одиниця

Розглянуто методи вивчення граматичної категорії роду української мови як інозесної, схарактеризовано синтетичний тип флективної української мови, проаналізовано способи реалізації цієї граматичної категорії.

Ключові слова: граматична категорія, іменник, рід, родова форма.

З’ясовано природу фразеологізмів та особливості їхнього становлення та функціонування, походження та семантики. Проаналізовано різновиди правничих фразеологізмів. Підкреслена важливість фразеологічних одиниць для структурно-семантичної складової юридичного мовлення.

Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна одиниця, мовлення правоохоронців, книжні фразеологізми.

Тези присвячені дослідженню соціолінгвістичного аспекту мовлення курсанта. У роботі аналізуються мовленнєві та соціокультурні складові курсантського середовища, причини виникнення сленгу та способи творення сленгізмів.

Ключові слова: соціолінгвістичні особливості, жаргон, сленг, мовлення курсантів.

проаналізовано взаємозв’язок між соціальними явищами та мовою на певному етапі історичного розвитку суспільства, схарахктеризовано соціальну трансформація, що призводить до швидких еволюційних новоутворень у суспільстві, приділено увагу змінам у суспільстві, що впливають впливають на зміни й розвиток сучасної української літературної мови.

Ключові слова: Поліфункціональність мови, соціолінгвістика, внутрішньомовна одиниця, соціальна диференціація

У роботі описано семантичні особливості жаргонних номінацій, розроблено їхню лексико-семантичну класифікацію, проаналізовано фактори, що впливають на входження до тематичних груп.

Ключові слова: номінація, тематична група, термінологічні одиниці, жаргонізми

Методичне розроблення складене містить теоретичний матеріал, практичні завдання, список рекомендованої літератури. Окрім засвоєння понятійної бази, кожний розділ навчально-практичних матеріалів містить завдання, які формують у курсантів здатність аналізувати методичні ситуації, пов’язані з опрацюванням конкретного навчального матеріалу: порівняння описів певних прийомів, аналіз вправ, текстового матеріалу тощо. Методичне розроблення складається зі вступу, розділів, у яких подана теоретична інформація, запропоновані практичні завдання й вправи, та списку рекомендованої літератури. Звернено увагу на самостійну роботу курсанта, де значна роль відведена формуванню вмінь курсантів користуватися науковою та довідковою літературою.

Ключові слова: Термінологія, термінознавство, термін, науковий стиль

У тезах доповіді основну увагу приділено аналізу теоретичних підходів до вивчення медіатексту як об'єкту лінгвістичних досліджень і його ролі у процесі спілкування. Проаналізовано проблему визначення поняття "медіатекст" в синхронічному та діахронічному аспектах. Досліджено різні погляди щодо критеріїв створення, побудови та функціонування медіатекстів.

Ключові слова: Медіатекст, концепція медіатексту, комунікація, медіакультура

У тезах досліджено проблему спілкування в соціальних мережах загалом, зміни характеру комунікативних процесів, які опосередковані найновішими інформаційними технологіями. Обґрунтовано актуальність, здійснено системний аналіз наукової та навчально-методичної літератури з проблеми дослідження. Розглянуто зовнішнє писемне Інтернет-мовлення як важливий чинник комунікаційної культури особистості. Визначено, що Інтернет-мовлення є мовленнєвою діяльністю особистості у мережі Інтернет із використанням Інтернет-мови. Проаналізовано мовний аспект спілкування в соціальних мережах, який репрезентований на різних рівнях. Доведено, що високий рівень Інтернет-мовлення у процесі міжособистісної комунікації в електронних соціальних мережах є важливим аспектом підвищення рівня медіакультури, медіаінформаційної компетентності особистості.

Ключові слова: Інтернет-мовлення, соціальні мережі, міжособистісна комунікація.

Методичне розроблення складається зі вступу, розділів, в яких детально подана теоретична інформація, наведені зразки документів, запропоновані практичні завдання та вправи, та списку рекомендованої літератури. Звернено увагу на самостійну роботу курсанта, де значна роль відведена формуванню вмінь курсантів користуватися науковою та довідковою літературою, аналізувати та виправляти мовностилістичні помилки.

Ключові слова: офіційно-діловий стиль, документ, реквізит

У дослідженні окреслено склад та специфіку системної огранізації української юридичної термінології, виділено основні тематичні групи, визначено особливості лексико-семантичних відношень (полісемії, омонімії, синонімії, антонімії), схарактеризовано зміни, які відбулися в складі юридичної термінології сучасної української літературної мови.

Ключові слова: українська юридична термінологія, лексико-семантична група, полісемія, омонімія, синонімія, антонімія

Навчально-практичні матеріали до семінарських занять із дисципліни «Українська мова професійного спрямування» складені відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму «правоохоронна діяльність». У навчальному практикумі подані завдання з граматики, синтаксису, стилістики ділового стилю української мови.

Ключові слова: Мовні норми, орфоепічні норми, словотвірні норми, стилістичні норми, синтаксичні норми.

У роботі розглянуто термінологію як одну з найбільш рухомих склaдoвих лексичнoї системи мoви. Проаналізовано клaсифікації, які мoжуть прoдемонструвати істoричну семантику oкремих термінів, oсобливості утвoрення та їхній подальший рoзвиток. Виокремлено два основні структурні типи термінів: однoкомпонентні (терміни-слoва) та багатoкомпонентні (терміни-слoвосполучення). У публікації здійснено аналіз емпіричного дослідження, за результатами якого з'ясовано, що кoжному типу притaманні специфічні спосoби твoрення, що реaлізуються у певних мoдельних рядах.

Ключові слова: Юридичний термін, структурний аналіз, системність, дефініція, термінологія, термінологічні одиниці.

У публікації висвітлено мовознавчі погляди І. Франка. Відзначена значна увага питанням унормування української літературної мови. Особливу увагу письменником приділено вивченню питання мовлення дитини. Зауважено, що учений одним із перших увів до української мови ряд мовознавчих термінів, які в тому ж значенні використовуються в сучасній українській термінології.

Ключові слова: Лінгвістичні погляди, літературна спадщина, мовна структура словотворення, мовознавчий термін

Роботу присвячено проблемі перемикання мовного коду. У зв’язку із посиленням тенденції глобалізації, активною міграцією народів, виникають нові мовні контакти, які сприяють розширенню сфери взаємодії мовних кодів. На основі аналізу, узагальнення й систематизації наукових джерел висвітлено три основні напрямки дослідження перемикання коду: зовнішні, екстралінгвістичні або соціолінгвістичні; внутрішні, психолінгвістичні; власне лінгвістичні. Проаналізовано фактори, які призводять до перемикання мовного коду.

Ключові слова: Код, перемикання кодів, соціальний діалект, комунікативна та загальна культура мовця.