практичному посібнику на допомогу молодому працівнику Національної поліції України зібрано матеріал, який буде корисним під час здійснення кваліфікації та проведення досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних із збройною агресією рф проти України. Значну увагу приділено опису необхідних практичних дій поліцейського та їх алгоритмів у типових ситуаціях службової діяльності під час досудового розслідування воєнних та пов’язаних із ними злочинів.

Ключові слова: збройна агресія, воєнні злочини, документування, алгоритм дій, кримінально-правова кваліфікація, досудове розслідування, огляд місця події

У другому, доповненому та переробленому, виданні науково-практичного посібника, який уперше побачив світ у 2023 р. в Харківському національному університеті внутрішніх справ, представлено актуальну, повну й систематизовану інформацію про поняття, класифікацію, юридичне визначення, кваліфікацію воєнних злочинів і пов’язаних з війною кримінальних правопорушень, надано характеристику їхніх юридичних складів, визначено проблеми кваліфікації, запропоновано шляхи їх вирішення. Визначено особливості та сформульовано рекомендації щодо документування, розслідування вказаної категорії кримінальних правопорушень, специфіку застосування криміналістичної техніки.

Ключові слова: воєнні злочини, пов'язані з війною кримінальні правопорушення, розслідування, кримінально-правова кваліфікація, процесуальні аспекти, криміналістичні рекомендації

The second, supplemented and revised edition of the scientific and practical manual, which first saw the light of day in 2023 at the Kharkiv National University of Internal Affairs, presents up-to-date, complete and systematized information about the concept, classification, legal definition, qualification of war crimes and related with the war of criminal offenses, the characteristics of their legal structures are given, qualification problems are identified, and ways of solving them are proposed. Specific features were determined and recommendations were formulated regarding documentation, investigation of the specified category of criminal offenses, specifics of the use of forensic techniques.

Key words: war crimes, war-related criminal offenses, investigations, criminal-legal qualifications, procedural aspects, forensic recommendations

У статті наголошено, що обставини, що підлягають з’ясуванню, є обов’язковим структурним елементом методики розслідування резонансних статевих кримінальних правопорушень, бо їх встановлення, своєю чергою, є передумовою досягнення мети кримінального процесуального пізнання та вирішення завдань кримінального провадження. Наведено перелік обставин, що підлягають з’ясуванню під час здійснення досудового розслідування таких різновидів резонансних сексуальних кримінальних правопорушень, як: зґвалтування та сексуальне насильство, вчинене групою осіб та/чи батьками, особами, які їх замінюють, та/чи щодо неповнолітніх, малолітніх; домагання дитини для сексуальних цілей; проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолітньої особи. Виокремлено й охарактеризовано наступні групи обставин, що підлягають з’ясуванню під час досудового розслідування резонансних статевих кримінальних правопорушень: обставини, що характеризують подію кримінального правопорушення; обставини, що характеризують особу правопорушника; обставини, що характеризують особу потерпілого; інші обставини.

Ключові слова: обставини, що підлягають з’ясуванню, досудове розслідуванням, кримінальне провадження, статеві кримінальні правопорушення, резонансні кримінальні правопорушення, зґвалтування, сексуальне насильство, домагання дитини для сексуальних цілей, проведення видов

In the article has been emphasized that the circumstances to be ascertained are a mandatory structural element of the methodology of investigating high-profile sexual criminal offenses, because their establishment, in turn, is a prerequisite for achieving the goal of criminal procedural knowledge and solving the tasks of criminal proceedings. It has been given the list of circumstances to be ascertained during the pre-trial investigation of such types of high-profile sexual criminal offenses as: rape and sexual violence committed by a group of persons and/or parents, persons who replace them, and/or against minors; molestation of a child for sexual purposes; conducting a spectacular event of a sexual nature with the participation of a minor. The following groups of circumstances to be ascertained during the pre-trial investigation of high-profile sexual criminal offenses have been singled out and characterized: circumstances characterizing the event of a criminal offence; circumstances characterizing the person of the offender; circumstances characterizing the person of the victim; other circumstances.

Key words: circumstances to be ascertained, pretrial investigation, criminal proceedings, sexual criminal offenses, high-profile criminal offenses, rape, sexual violence, molestation of a child for sexual purposes, conducting a spectacular event of a sexual nature.

Наголошено, що під час формування методики розслідування статевих кримінальних правопорушень обов’язково потрібно висвітлювати процесуальні та тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано необхідність виокремлення й характеристики особливостей проведення огляду під час розслідування статевих кримінальних правопорушень. Розкрито значення огляду під час розслідування статевих кримінальних правопорушень. Встановлено, що особливості проведення огляду під час досудового розслідування статевих кримінальних правопорушень зумовлюються, по-перше, процесуальним порядком проведення огляду, по-друге, властивими досліджуваній категорії протиправних діянь закономірностями їх вчинення та слідоутворення. Зазначено, що процесуальний порядок проведення огляду під час досудового розслідування досліджуваної категорії кримінальних правопорушень визначений у ч. 3 ст. 214, ст. ст. 223, 233, 237–239, 615 КПК України. З’ясовано, що основними завданнями огляду під час розслідування статевих кримінальних правопорушень є: пошук слідів біологічного походження, які могли бути залишені правопорушником і можуть згодом стати об’єктами його ідентифікації, виявлення технічних засобів фіксації дій сексуального характеру й їх трансляції, виявлення порнографічної продукції, чорнових записів і т. п. Сформовано криміналістичні рекомендації щодо тактики проведення огляду з урахуванням виду розслідуваного кримінального правопорушення, специфіки слідової картини, виду огляду та етапу його проведення. Визначено особливості огляду ділянки місцевості, яке є місцем події; приміщення, яке є місцем події; речей і документів (одягу та взуття потерпілої особи та підозрюваного, записних книг, фотографій і відеозаписів, комп’ютерів, мобільних телефонів і т. п.). З’ясовано специфіку тактики огляду інформаційних і телекомунікаційних систем, комп’ютерної техніки та засобів із функцією телефону, які використовувалися як засоби підготовки, безпосереднього вчинення та приховування статевих кримінальних правопорушень.

Ключові слова: досудове розслідуванням, статеві кримінальні правопорушення, слідча (розшукова) дія, огляд, тактика огляду, криміналістичні рекомендації.

It has been emphasized that during the formation of the methodology of the investigation of sexual criminal offenses, it is necessary to highlight the procedural and tactical features of conducting individual investigative (search) actions. The necessity of distinguishing and characterizing the peculiarities of conducting an examination during the investigation of sexual criminal offenses has been substantiated. The importance of examination during the investigation of sexual criminal offenses has been revealed. It has been noted that the procedural procedure for conducting an examination during a pre-trial investigation of the investigated category of criminal offenses is defined in Part 3 of Art. 214, Art. Art. 223, 233, 237–239, 615 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It has been found that the main tasks of the review during the investigation of sexual criminal offenses are: the search for traces of biological origin that could have been left by the offender and may later become objects of his identification, the detection of technical means of recording sexual acts and their broadcast, the detection of pornographic products , draft records, etc. Forensic recommendations on the tactics of conducting an examination have been formed, taking into account the type of criminal offense under investigation, the specifics of the trace picture, the type of examination and the stage of its conduct. It has been determined the peculiarities of the inspection of the area, which is the place of the event; the premises, which is the place of the event; things and documents (clothes and shoes of the victim and the suspect, notebooks, photos and videos, computers, mobile phones, etc.). The specifics of the review tactics of information and telecommunication systems, computer equipment and devices with a telephone function, which were used as means of preparation, direct commission and concealment of sexual criminal offenses, have been clarified.

Key words: pretrial investigation, sexual criminal offenses, investigative (search) action, examination, review tactics, forensic recommendations.

У науково-практичному посібнику представлено актуальну, повну й систематизовану інформацію про поняття, класифікацію, юридичне визначення, кваліфікацію воєнних злочинів і пов’язаних з війною кримінальних правопорушень, надано характеристику їхніх юридичних складів, визначено проблеми кваліфікації, запропоновано шляхи їх вирішення. Визначено особливості та сформульовано рекомендації щодо документування, розслідування вказаної категорії кримінальних правопорушень, специфіку застосування криміналістичної техніки.

Ключові слова: розслідування, воєнні злочини, кримінальні правопорушення, пов'язані з війною, кримінально-правова кваліфікація, кримінальні процесуальні аспекти, криміналістичні рекомендації

Враховуючи проведений аналіз нормативно-правових актів, а також слідчо-судової практики, виокремлено особливості прийняття процесуальних рішень під час досудового розслідування резонансних злочинів сексуального характеру, вчинених щодо дітей, з приводу: а) створення слідчої групи або слідчо-оперативної групи, б) застосування заходів безпеки, в) здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні; г) застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Ключові слова: процесуальне рішення, досудове розслідування, злочини сексуального характеру, заходи безпеки, заходи забезпечення кримінального провадження.

Розкрито значення обставин, що підлягають з’ясуванню під час здійснення досудового розслідування, в кримінальній процесуальній діяльності та структурі методики розслідування окремих видів (груп) кримінальних правопорушень. Досліджено наукові підходи до виокремлення критеріїв систематизації обставин, що підлягають з’ясуванню в кримінальному провадженні. Здійснено аналіз наукових позицій щодо систематизації обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування окремих груп і видів кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності особи. Наголошено, що виокремлення обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідуванню окреслених протиправних діянь, відіграє важливу роль у правильному визначенні напрямів розслідування, а також збиранні доказової інформації як про обставини вчинення резонансних кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності особи, так і про обставини, що мають важливе значення для кримінального провадження в структурі відповідної криміналістичної методики. Здійснено систематизацію обставин, що підлягають з’ясуванню під час досудового розслідування таких резонансних кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності особи як насильницьке зникнення, захоплення заручників та використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, з урахуванням усталених наукових підходів до цього питання, кримінально-правової характеристики названих правопорушень, закономірностей їх учинення та слідоутворення, а також елементів предмета доказування, визначених КПК України. Виокремлено й охарактеризовано наступні групи обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування таких резонансних кримінальних правопорушень досліджуваної категорії як насильницьке зникнення, захоплення заручників та використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом: обставини, що характеризують подію кримінального правопорушення; обставини, що характеризують особу правопорушника; обставини, що характеризують особу потерпілого; інші обставини.

Ключові слова: обставини, що підлягають з’ясуванню, досудове розслідуванням, кримінальне провадження, кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи, резонансні кримінальні правопорушення, насильницьке зникнення, захоплення заручників, використання малол

У статті підкреслено, що суб’єкти системи крові розробляють та реалізують механізм виконання основних напрямів державної політики у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові. Акцентовано увагу, що провідним суб’єктом системи крові є Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Наголошено на важливості визначення сутності та системи правових засад як невід’ємного елементу механізму адміністративно-правового регулювання діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками як суб’єкта системи крові. Запропоновано під правовими засадами діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками як суб’єкта системи крові розуміти сукупність нормативно-правових актів, що з урахуванням юридичної сили окремого з них визначають правила поведінки даного органу державної влади й інших учасників суспільних відносин в сфері обігу донорської крові та компонентів крові. Визначено й охарактеризовано систему правових засад діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками як суб’єкта системи крові. Відзначено, що на сьогодні правові засади діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками як суб’єкта системи крові визначено в приписах десятків нормативно-правових актів. Підкреслено, що найбільшу групу таких нормативно-правових актів складають акти підзаконного законодавства, провідне місце серед яких посідають постанови Кабінету Міністрів України та накази МОЗ України. За допомогою аналізу приписів актів підзаконного законодавства, які закріплюють правові засади Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками як суб’єкта системи крові, встановлено, що значна частина з них була прийнята більше десяти років тому, а деякі взагалі в минулому столітті. З’ясовано, що підзаконні нормативно-правові акти, які визначають правові засади діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками як суб’єкта системи крові, потребують свого перегляду на предмет їх приведення до сучасних потреб функціонування системи крові в нашій державі.

Ключові слова: Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, суб’єкт системи крові, правові засади, правове регулювання, нормативно-правові акти, законодавств

Враховуючи необхідність у виробленні єдиного підходу щодо дій працівників правоохоронних органів на початковому етапі досудового розслідування, у статті висвітлено теоретико-прикладні питання щодо огляду місця події під час досудового розслідування злочинів, пов’язаних зі збройною агресією проти України. Для досягнення цієї мети розкрито криміналістичні особливості проведення огляду місця події під час досудового розслідування злочинів, пов’язаних зі збройною агресією проти України, на кожному з етапів – підготовчому, робочому та заключному. Визначено орієнтований склад слідчо-оперативної групи та сформульовано ролі її учасників під час огляду місця події. Надано науково-практичні рекомендації щодо порядку фіксації злочинів, пов’язаних зі збройною агресією проти України, в ході огляду місця події.

Ключові слова: огляд, місце події, досудове розслідування, кримінальне провадження, злочини, пов’язані зі збройною агресією проти України, процесуальний порядок, криміналістичні рекомендації

У практичному посібнику на допомогу молодому працівнику Національної поліції України зібрано матеріал, який буде корисним під час здійснення кваліфікації та проведення досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України. Значну увагу приділено опису необхідних практичних дій поліцейського та їх алгоритмів у типових ситуаціях службової діяльності під час досудового розслідування воєнних та пов’язаних із ними злочинів.

Ключові слова: досудове розслідування, кримінальні правопорушення, збройна агресія рф проти України, дії поліцейського, спеціальне досудове розслідування

У навчальному посібнику висвітлено основні питання щодо здійс- нення кримінального провадження, що розкрито з урахуванням чинного кримінального процесуального законодавства станом на 1 червня 2022 ро- ку. Видання відповідає програмі навчальної дисципліни «Основи криміна- льної процесуальної діяльності». Розраховано на курсантів, студентів, слухачів та викладачів вишів юридичної спрямованості всіх форм навчання.

Ключові слова: Кримінальний процес, кримінальне процесуальне законодавство, кримінальне провадження, доказування, досудове розслідування, судовий розгляд

У статті наголошено, що ефективність кримінального провадження взагалі та накладення арешту на такий різновид майна як електронні активи, одержані злочинним шляхом, зокрема, залежить від розуміння сутності названого виду активів і стану його кримінальної процесуальної регламентації. Підкреслено, що досліджуване питання набуває особливого значення в умовах постійного інформаційно-технологічного розвитку та його впровадження в усі сфери суспільного життя. Здійснено аналіз положень нормативно-правових актів, в яких законодавець використовує термін «актив». З’ясовано, що категорія «актив» використовується у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Встановлено, що в податковому законодавстві зустрічається словосполучення «активи фізичної особи». Зазначено, що законодавче тлумачення терміну «активи» наводиться в КК України, законах України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» і «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Констатовано, що на законодавчому рівні термін «електронні активи» не знайшов свого закріплення та врегулювання. Відзначено, що електронні активи за своєю суттю, фактично, є фінансовими активами в електронній формі. З’ясовано, що прийнято розуміти під виразом «одержані злочинним шляхом». Запропоновано кримінальну процесуальну регламентацію терміну «електронні активи, одержані злочинним шляхом» здійснити шляхом доповнення ч. 1 ст. 1 закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» пунктом 11 наступного змісту: «1-1) електронні активи, одержані злочинним шляхом, – грошові кошти в формі записів на рахунках (безготівковій формі) та віртуальні активи, які прямо чи опосередковано отримані внаслідок учинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення; підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення».

Ключові слова: арешт майна, заходи забезпечення кримінального провадження, кримінальне процесуальне законодавство, кримінальне процесуальне врегулювання, активи, електронні активи, електронні гроші, цифрові гроші, віртуальні активи, здобуті злочинним шляхом.

Встановлено, що тактика накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні представлена сукупністю наукових положень і практичних рекомендацій з організації та планування діяльності з виявлення й арешту електронних активів, одержаних злочинним шляхом, задля забезпечення дієвості кримінального провадження, шляхом визначення алгоритму дій осіб, які здійснюють досудове розслідування. Встановлено, що тактика вилучення електронних активів, одержаних злочинним шляхом, у кримінальному провадженні містить рекомендації щодо виявлення електронних активів, встановлення їх зв’язку з протиправною діяльністю з метою отримання дозволу на їх вилучення та доведення фактів, пов’язаних із кримінальними правопорушеннями. Виокремлено та висвітлено структурні елементи тактики накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні. Наголошено, що тактичним та організаційним забезпеченням накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, у кримінальному провадженні є детальне планування розслідування; ретельна підготовка до окремих заходів; налагодження взаємодії органів досудового розслідування з державними органами, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, міжнародними та міжурядовими організаціями; використання інформаційно-пошукових систем для виявлення та відстеження активів. Підкреслено, що ефективність накладення арешту на електронні активи, одержані злочинним шляхом, залежить від належної організації досудового розслідування з моменту його виявлення, ретельного планування та налагодження постійної та ефективної взаємодії з іншими правоохоронними, контролюючими та іншими органами. Висвітлено особливості взаємодії органів досудового розслідування та органів прокуратури з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ключові слова: накладення арешту на майно, арешт майна, електронні активи, одержані злочинним шляхом, кримінальне провадження, тактика, організація, взаємодія.

Здійснено аналіз наукових підходів до трактування поняття та значення інституту міжнародно-правових стандартів. Визначено сутність права на інформацію та його місце в системі прав і свобод людини. З’ясовано поняття та зміст права на інформацію в кримінальному провадженні у контексті міжнародно-правових стандартів. Запропоновано право на інформацію в кримінальному провадженні розуміти як передбачену кримінальним процесуальним законодавством України можливість і порядок отримання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, що визначається засадами кримінального провадження та забезпечує вирішення його завдань.

Ключові слова: міжнародно-правові стандарти, права людини, право на інформацію, кримінальне провадження, кримінальний процес, зміст, значення.

Здійснено аналіз наукових підходів до трактування поняття та значення інституту процесуального керівництва досудовим розслідуванням взагалі, а також з урахуванням специфіки кримінальних правопорушень, учинених групою осіб. Аргументовано, що процесуальне керівництво досудовим розслідуванням є однією з функцій прокурора, спрямованою на забезпечення ефективності кримінального провадження, яка безперечно реалізується як процесуальна форма взаємодії з відповідними органами досудового розслідування. Визначено поняття та зміст процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, учинених групою осіб. Наголошено, що процесуальне керівництва досудовим розслідуванням вказаних кримінальних правопорушень відіграє важливе значення в гарантуванні забезпечення ефективного виконання завдань кримінального провадження.

Ключові слова: процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, повноваження прокурора, кримінальні правопорушення, вчинені групою осіб, кримінальне провадження, прокурорський нагляд, завдання, зміст.

У статті відзначається, що з кожним роком домашнє насильство стає більш розповсюдженим феноменом, у зв’язку з чим збільшується як кількість учинених правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, так і відкритих кримінальних проваджень. Проаналізовано стан нормативно-правового регулювання діяльності із запобігання та протидії домашньому насильству. Наведено статистичні дані Офісу Генерального прокурора про кількість і стан кримінальних проваджень, відкритих за фактом учинення домашнього насильства впродовж 2018–першого півріччя 2020 року. Наголошено на необхідності розробити криміналістичні рекомендації з виявлення, розкриття та розслідування такого різновиду кримінального правопорушення як домашнє насильство та формування відповідної окремої криміналістичної методики. Зазначено, що побудова методики розслідування домашнього насильства є обумовленою як науковими, так і практичними потребами, а значить є перспективним напрямком розвитку криміналістичної науки в цілому та криміналістичної методики зокрема, а також діяльності з виявлення, розкриття та розслідування домашнього насильства. Визначено завдання та принципи побудови методики розслідування домашнього насильства. Здійснено криміналістичну класифікацію домашнього насильства. Підкреслено, що розроблена методика розслідування домашнього насильства, щоб бути інформативною та придатною для використання в діяльності правоохоронних органів, повинна в повній мірі відображати як особливості механізму вчинення домашнього насильства, так і специфіку та фактичний стан діяльності з їх виявлення та досудового розслідування. Запропоновано структуру методики розслідування домашнього насильства: криміналістична класифікація та характеристика домашнього насильства; обставини, що підлягають з’ясуванню; відкриття кримінального провадження; початковий етап розслідування; наступний етап розслідування; взаємодія під час розслідування домашнього насильства; особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій і заходів забезпечення кримінального провадження; використання можливостей судових експертиз. При цьому зазначено, що особливості відкриття кримінального провадження, початкового та наступного етапів розслідування домашнього насильства потрібно висвітлювати у вигляді алгоритму дій з урахуванням тактичних завдань, типових слідчих версій і слідчих ситуацій.

Ключові слова: побудова методики розслідування кримінальних правопорушень, домашнє насильство, формування криміналістичної методики, криміналістична класифікація домашнього насильства, завдання, принципи, структура.

У статті підкреслено, що особливу увагу заслуговують особливості використання спеціальних знань з різних галузей з урахуванням як специфіки механізму вчинення кримінальних правопорушень окремого різновиду, так і процесу їх досудового розслідування та судового розгляду. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття та сутності спеціальних знань. Запропоновано під спеціальними знаннями у галузі психології розуміти знання про особливості психологічної діяльності людини, якими володіє обізнана особа в результаті професійної психологічної підготовки та їх практичного застосування, що використовуються під час досудового розслідування кримінальних правопорушень та судового провадження з метою встановлення, пошуку та доказування вини особи злочинця, прогнозування поведінки учасників кримінального провадження та встановлення завданої протиправним діянням шкоди. З’ясовано, що спеціальні знання у галузі психології використовуються під час розслідування насильницьких, корисливо-насильницьких кримінальних правопорушень, а також у випадку вчинення протиправних діянь серійними злочинцями, неповнолітніми, членами організованих злочинних угруповань, вагітними жінками тощо. Встановлено, що під час досудового розслідування названих вище категорій кримінальних правопорушень, а також судового провадження виникає необхідність у з’ясуванні психологічних складових таких протиправних діянь з метою всебічного, повного, об’єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження. З цією метою виникає необхідність використовувати як власні знання психології, так і звертатися за допомогою до обізнаних осіб – фахівців у галузі психології. Розглянуто особливості використання спеціальних знань у кримінальному провадженні взагалі та у галузі психології зокрема в залежності від форм такого застосування – процесуальної та непроцесуальної. Розкрито значення використання залученими до кримінального провадження психологами методу психологічного портретування задля визначення індивідуально-психологічних властивостей та особливостей поведінки особи7

Ключові слова: спеціальні знання, спеціальні знання у галузі психології, психолого-криміналістичне профілювання, досудове розслідування, кримінальне провадження

У статті вказано, що обставини, що підлягають з’ясуванню під час розслідування кримінального правопорушення, є міжпредметною категорією, так як вивчаються одночасно такими науками, як кримінальний процес і криміналістика. При цьому в кожній із названих наук для позначення згаданих обставин використовується різна термінологія. Зазначено, що в кримінальному процесуальному праві вказану категорію позначають як предмет доказування або обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. В криміналістиці ж зустрічаються такі поняття як предмет розслідування, обставини, що підлягають встановленню, або обставини, що підлягають з’ясуванню під час розслідування кримінальних правопорушень. З’ясовано співвідношення понять «обставини, що підлягають з’ясуванню» та «предмет доказування». Акцентовано увагу на важливому значенні предмета доказування й обставин, що підлягають з’ясуванню, для процесу розслідування злочинів. Встановлено сутність обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування кримінальних правопорушень. Аргументовано, що з метою упорядкування діяльності з виявлення обставин, що підлягають з’ясуванню, та розслідування в цілому слід вирішити питання про систематизацію обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування кримінальних правопорушень. Така систематизація сприяє правильній орієнтації слідчого у визначенні предмета і меж доказування у процесі розслідування злочинів окремої категорії. Проаналізовано наукові підходи до систематизації обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень. З’ясовано, що зміст таких обставин зумовлюється передусім предметом доказування, складом злочину, описаного в кримінальному законі, та специфікою механізму вчинення конкретного кримінального правопорушення. Зазначено, що немає необхідності у формуванні уніфікованої системи обставин, що підлягають з’ясуванню, для всіх без винятку кримінальних проваджень, адже вони уточнюються в кожному випадку розслідування кримінального правопорушення чи їх сукупності в залежності від їх криміналістичної класифікації

Ключові слова: обставини, що підлягають з’ясуванню, розслідування кримінальних правопору

У статті встановлено, що питання про включення обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування кримінальних правопорушень, до структури окремої криміналістичної методики та визначення їх місця залишається дискусійним. З’ясовано, що обставини, що підлягають з’ясуванню під час розслідування кримінальних правопорушень, відіграють важливу та невід’ємну роль у діяльності з виявлення, розкриття та розслідування злочинів. Це пояснюється тим, що кримінальне провадження свого роду є програмою дій уповноважених суб’єктів, націлених на збирання достовірних, достатніх, допустимих і належних доказів. Наголошено, що визначення таких обставин надає розслідуванню злочинів цілеспрямованості. Встановлено, що сформувалось декілька підходів до вирішення питання про визначення місця обставин, що підлягають з’ясуванню, в структурі окремої криміналістичної методики. Одна група вчених виділяє обставини, що підлягають з’ясуванню, в якості самостійного структурного елементу окремої криміналістичної методики, а друга – включає їх до складу інших структурних елементів методики розслідування злочинів окремого виду (групи). Деякі вчені розділяють думку про те, що криміналістична характеристика злочинів, як елемент окремої криміналістичної методики, органічно включає до свого складу перелік обставин, що підлягають встановленню (з’ясуванню), а значить немає доцільності внесення згаданих обставин до структури окремої методики. Акцентовано увагу на необхідності включення обставин, що підлягають з’ясуванню під час розслідування кримінальних правопорушень, до структури криміналістичної методики. Запропоновано вказані обставини не виокремлювати в якості самостійного елементу окремої криміналістичної методики, а висвітлювати поряд із типовими криміналістичними ситуаціями, тактичними завданнями, версіями, особливостями планування тощо в тій частині методики розслідування злочинів окремих видів (груп), де мова йде про особливості здійснення досудового розслідування на етапі збирання та перевірки інформації про злочин, початковому та наступному етапах.

Ключові слова: обставини, що підлягають з’ясуванню, криміналістична методика, структура, розслідування кримінальних правопорушень, кримінальне провадженн

З’ясовано, що одним із засобів доказування в кримінальному провадженні є збирання та використання біометричних даних. Акцентовано увагу на тому, що використання біометричних даних за своєю суттю є нічим іншим як обмеженням її прав і основних свобод, а значить повинно здійснюватися у чітко визначених законодавством, у тому числі міжнародно-правовим, рамках і порядку. За допомогою аналізу вітчизняного законодавства та наукової літератури з’ясовано зміст поняття «біометричні дані». Зазначено, що біометричні дані є нічим іншим як біологічними ознаками людини, що характеризують як її фізичні параметри, так і поведінку, та дозволяють здійснити її ідентифікацію. Встановлено, що біометричні дані особи за своєю суттю та юридичною природою є нічим іншим як персональними даними. З метою дослідження європейського досвіду використання біометричних даних у кримінальному провадженні проаналізовано документи Ради Європи та Європейського Союзу, а також практику Європейського суду з прав людини. Наголошено, що з метою недопущення порушень прав людини чи зменшення їх кількості судовим, правоохоронним органам і судово-експертним установам у своїй діяльності потрібно керуватися виключно положеннями Конституції України, Конвенції й інших міжнародно-правових актів, ратифікованих Україною, чинного національного кримінального процесуального законодавства, а також практики Європейського суду з прав людини. Зазначено, що впровадження європейського досвіду використання біометричних даних у кримінальному провадженні полягає передусім у обов’язковому закріпленні у вітчизняному законодавстві умов, підстав і порядку збирання, зберігання та використання біометричних даних узагалі та в кримінальному провадженні зокрема. Вказано, що методичні рекомендації з використання біометричних даних повинні визначати методи, засоби та способи збирання, опрацювання, зберігання та використання біометричних даних під час виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень не тільки з урахуванням досягненням науки і техніки, а й європейських стандартів прав людини.

Ключові слова: європейський досвід, практика Європейського суду з прав людини, біометричні дані, кримінальне провадження, права людини

Наголошено на необхідності застосовувати практику Європейського суду з прав людини у вітчизняному кримінальному провадженні з метою забезпечення приведення національного кримінального процесуального законодавства у відповідність до європейських стандартів прав людини. Акцентовано увагу на комплексному характері діяльності із застосування практики Європейського суду з прав людини. Визначено та охарактеризовано основні напрямки застосування практики Європейського суду з прав людини у вітчизняному кримінальному провадженні.

Ключові слова: Європейський суд з прав людини, практика ЄСПЛ, кримінальне провадження, європейські стандарти прав людини

Наголошено, що належно організована взаємодія слідчого та інспекторів-криміналістів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень дозволяє оптимізувати діяльність її суб’єктів, тим самим забезпечуючи ефективність кримінального провадження в цілому. Зазначено, що взаємодія обумовлюється потребою раціоналізації кримінального провадження, у зв’язку з чим вона є одним із способів організації розслідування кримінальних правопорушень задля забезпечення його ефективності. Проаналізовано наявні в науковій літературі підходи до трактування поняття «взаємодія». Розглянуто основні ознаки, притаманні взаємодії під час розслідування кримінальних правопорушень і котрі в повній мірі відображають криміналістичний аспект такої діяльності. З’ясовано, що під час визначення сутності та змісту взаємодії слідчого та інспекторів-криміналістів під час розслідування кримінальних правопорушень варто брати за основу трактування взаємодії у вузькому розумінні. Це дозволить виокремити специфіку такої взаємодії, зокрема зумовлену її суб’єктним складом і окремими завданнями. Зазначено, що зміст і завдання взаємодії слідчого та інспекторів-криміналістів у кримінальному провадженні обумовлюються загальними засадами та завданнями взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, а також функціями, які виконують суб’єкти такої взаємодії. Запропоновано під взаємодією слідчого та інспекторів-криміналістів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень розуміти спільну узгоджену діяльність указаних суб’єктів із застосування технічних або інших засобів під час виявлення, фіксації, вилучення, пакування та попереднього дослідження слідової інформації, а також техніко-криміналістичного забезпечення фіксації ходу та результатів слідчих (розшукових) дій з метою забезпечення ефективності кримінального провадженн

Ключові слова: : взаємодія, слідчий, інспектор-криміналіст, досудове розслідування, кримінальне провадження.

З’ясовано, що зв’язок криміналістики з іншими науками зумовлений її предметом і завданнями. Проаналізовано наукові підходи до визначення предмету та природи науки «криміналістика». Зазначено, що природа криміналістики породжує необхідність її звернення до досягнень інших галузей знань і їх пристосування для своїх потреб. Охарактеризовано зв’язки криміналістики з іншими галузями знань з урахуванням її подвійної природи (юридичної та природничо-технічної). Відзначено, що зв’язки між криміналістикою й іншими науками є взаємними, оскільки криміналістика водночас використовує досягнення інших галузей знань для полегшення виконання її завдань і стимулює інші науки на нові досягнення, які дозволяють боротися з кримінальними проявами в нашому суспільстві.

Ключові слова: криміналістика, наука, зв’язок, система, галузь знання, предмет, природа

У статті наголошено, що злочини у сфері службової діяльності здебільшого скоюються за допомогою комплексу поведінкових актів, що мають окрему кримінально-правову кваліфікацію, – злочинних технологій у сфері службової діяльності. Визначено сутність і значення технологій злочинної діяльності, зокрема й у криміналістичній характеристиці злочинів у сфері службової діяльності. Виокремлено злочинні технології у сфері службової діяльності та розкрито їх зміст.

Ключові слова: злочинна технологія, досудове розслідування, злочини у сфері службової діяльності, криміналістична характеристика, криміналістична методика.

У дисертації здійснено комплексний криміналістичний аналіз теоретичних засад формування та реалізації методики розслідування злочинів у сфері службової діяльності. Запропоновано авторське визначення поняття службової діяльності, виокремлено її ознаки. Надано криміналістичне визначення злочинів у сфері службової діяльності та здійснено їх криміналістичну класифікацію. З'ясовано наукові передумови формування методики розслідування злочинів у сфері службової діяльності. Розглянуто сучасний стан методико-криміналістичного забезпечення розслідування вказаних злочинів, окреслено перспективи формування відповідних криміналістичних методик. Вдосконалено структуру базової й окремих методик розслідування. Запропоновано теоретичну концепцію формування та реалізації криміналістичної характеристики злочинів у сфері службової діяльності. Проаналізовано проблеми етапізації процесу розслідування та побудови тактичних завдань розслідування цих злочинів. Систематизовано обставини, що підлягають з'ясування під час розслідування злочинів у сфері службової діяльності. Виокремлено типові криміналістичні ситуації для кожного з етапів розслідування. Охарактеризовано типові тактичні операції, розглянуто особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій. Висвітлено проблеми адаптації методики розслідування злочинів у сфері службової діяльності до умов розслідування конкретного злочину вказаної категорії. Визначено специфіку виявлення та розкриття названих злочинів. Досліджено особливості взаємодії у протидії злочинності в сфері службової діяльності. Приділено увагу питанням використання спеціальних знань під час досудового розслідування названих злочинів. Розглянуто криміналістичні засоби подолання протидії розслідуванню.

Ключові слова: службова діяльність, злочини у сфері службової діяльності, криміналістична методика, кримінальне провадження, досудове розслідування

Аналізуються проблеми криміналістичного визначення злочинів у сфері службової діяльності корупційної спрямованості

Ключові слова: злочини у сфері службової діяльності, корупційна спрямованість, корупція, криміналістичне визначення

У статті проаналізовано панівні в юридичній літературі підходи до трактування терміну "особа злочинця". Визначено перелік ознак, що характеризують та формують систему "особа злочинця" у криміналістичній характеристиці злочинів у сфері службової діяльності. Охарактеризовано осіб, котрі вчиняють злочини у сфері службової діяльності, за загальними (вік, стать, освіта, громадянство, сімейний стан, зайнятість, наявність судимостей) та спеціальними (наявність статусу та категорія службової особи, обсяг повноважень, сфера її діяльності, наявність корумпованих зв'язків, учинення злочинів у складі злочинних угрупувань, мотивація та цілі злочинного діяння) ознаками.

Ключові слова: особа злочинця, криміналістична характеристика злочинів, злочини у сфері службової діяльності, ознаки особи злочинця, типологічні моделі злочинця

Висвітлюються особливості залучення спеціалістів до огляду місця події під час розслідування кримінальних правопорушень, вчинених із застосуванням вибухових пристроїв

Ключові слова: огляд місця події, спеціаліст, розслідування, кримінальні вибухи, застосування вибухових пристроїв

Проаналізовано поняття способів учинення злочинів. Наведені типові способи вчинення злочинів у сфері службової діяльності.

Ключові слова: спосіб вчинення злочинів, злочини у сфері службової діяльності

У статті аналізуються наукові підходи до виділення типових тактичних операцій для окремих видів злочинів у сфері службової діяльності. Вказується на зв'язок між тактичними завданнями розслідування та засобами їх вирішення. Наводяться тактичні операції, характерні для розслідування злочинів у сфері службової діяльності.

Ключові слова: тактичні операції, злочини у сфері службової діяльності, тактичні завдання

У статті аналізуються наукові підходи до виділення типових тактичних операцій для окремих видів злочинів у сфері службової діяльності. Вказується на зв’язок між тактичними завданнями розслідування та засобами їх вирішення. Наводяться тактичні операції, характерні для розслідування злочинів у сфері службової діяльності.

Ключові слова: тактичні операції, злочини у сфері службової діяльності, тактичні завдання.

У статті розкрито зміст "ситуаційість розслідування" і "слідча (криміналістична) ситуація". Наведено класифікацію криміналістичних ситуацій. Виділено типові ситуації для кожного з етапів розслідування злочинів у сфері службової діяльності.

Ключові слова: ситуаційність розслідування, (слідча) ситуація, типові криміналістичні ситуації, злочини у сфері службової діяльності

Визначається зміст і значення ситуаційного підходу при формуванні методики розслідування злочинів у сфері службової діяльності. Наводяться типові криміналістичні ситуації для кожного з етапів розслідування злочинів у сфері службової діяльності.

Ключові слова: ситуаційність розслідування, криміналістична ситуація, вирішення слідчих ситуацій, злочини у сфері службової діяльності

Визначається поняття та роль тактичних операцій у ході розслідування злочинів у сфері службової діяльності.

Ключові слова: тактичні операції, розслідування, злочини у сфері службової діяльності

У тезах доповіді визначається роль етапізації процесу досудового розслідування кримінальних правопорушень. Визначаються критерії виділення початкового етапу розслідування злочинів у сфері службової діяльності та тактичні завдання, котрі вирішуються на цьому етапі.

Ключові слова: етапізація, початковий етап розслідування, злочини у сфері службової діяльності

У статті визначається роль і місце криміналістичної характеристики злочинів у сфері службової діяльності. Серед елементів криміналістичної характеристики злочинів у сфері службової діяльності пропонується виділяти предмет посягання, обстановку вчинення злочину, особу злочинця, способи та злочинні технології у сфері службової діяльності, сліди злочину. Кожен із названих елементів характеризується.

Ключові слова: криміналістична характеристика, злочини у сфері службової діяльності, елементи, криміналістична методика

В статье определяется роль и место криминалистической характеристики преступлений в сфере служебной деятельности. Среди элементов криминалистической характеристики преступлений в сфере служебной деятельности предлагается выделять предмет посягательства, обстановку совершения преступления, личность преступника, способы и преступные технологии в сфере служебной деятельности, следы преступления. Каждый из названных элементов характеризуется.

Ключевые слова: криминалистическая характеристика, преступления в сфере служебной деятельности, элементы, криминалистическая методика.

In the article we define the role and place of criminalistic characteristics of crimes in performance. Among the elements of criminalistic characteristics of crimes in the area of service activity we proposed to allocate an object encroachment, crimes’ surroundings, offender, criminal methods and technologies in the field of performance, traces of the crime. Each of these elements is characterized.

Key words: criminalistic characteristics, crimes in the area of service activity, elements, criminalistic methods of investigation

У статті розкрито зміст поняття тактичного завдання розслідування злочинів і вказано його значення під час розкриття, розслідування й запобігання злочинам у сфері службової діяльності. Висвітлено зв’язок тактичного завдання з елементами предмета доказування в кримінальних провадженнях і елементами окремої криміналістичної методики. Зазначено основні тактичні завдання для кожного етапу розслідування злочинів у сфері службової діяльності. Розкрито зміст організації та планування розслідування злочинів як засобу вирішення тактичних завдань.

Ключові слова: тактичні завдання, розслідування злочинів, злочини у сфері службової діяльності, етапи розслідування, криміналістична методика.

В статье раскрыто содержание понятия тактического задания расследования и указано его значение во время раскрытия, расследования и предупреждения преступлений в сфере служебной деятельности. Рассмотрена связь тактического задания с элементами предмета доказывания в уголовных производствах и элементами частной криминалистической методики. Ука- заны основные тактические задания для каждого этапа расследования преступлений в сфере служебной деятельности. Раскрыто содержание организации и планирования расследования преступлений как средства решения тактических заданий.

Ключевые слова: тактические задачи, расследование преступлений, преступления в сфере служебной деятельности, этапы расследования, криминалистическая методика.

The determination of tactical tasks of investigation and its value for investigation and prevention of crimes related to service activity are explained. Connection of the tactical task with the proving object in criminal proceedings and elements of private criminalistics’ techniques is considered. The article includes the formulation of basic tactical tasks for each stage of investigation of crimes related to service activity. The maintenance of the organization and planning of investigation of crimes as means of the decision of tactical tasks is explained.

Key words: tactical tasks, investigating crimes, crimes related to service activity, stages of investigation, methods of investigating crimes.

У статті проаналізований стан нормативної регламентації діяльності з протидії злочинам та протидії розслідуванню злочинів. Висвітлюються наукові підходи до трактування терміну “протидія розслідуванню злочинів”. Запропоноване авторське визначення поняття “протидія розслідуванню злочинів у сфері службової діяльності”. Наводиться перелік способів протидії виявленню та розслідуванню злочинів на стадії вчинення останніх. Акцентується увага на необхідності невідкладного реагування з боку органів досудового розслідування на протидію розслідуванню злочинів у сфері службової діяльності. Зміст же зазначеного реагування обумовлюється конкретним способом протидії.

Ключові слова: протидія, протидія розслідуванню злочинів, злочини у сфері службової діяльності, подолання протидії, способи протидії

В статье проанализировано состояние нормативной регламентации деятельности по противодействию преступлениям и противодействию расследованию преступлений. Освещаются научные подходы к трактовке термина “противодействие расследованию преступлений”. Предложенное авторское определение понятия “противодействие расследованию преступлений в сфере служебной деятельности”. Приводится перечень способов противодействия выявлению и расследованию преступлений на стадии совершения последних. Акцентируется внимание на необходимости безотлагательного реагирования со стороны органов досудебного расследования на противодействие расследованию преступлений в сфере служебной деятельности. Содержание же указанного реагирования обусловливается конкретным способом противодействия.

Ключевые слова: противодействие, противодействие расследованию преступлений, преступления в сфере служебной деятельности, преодоления противодействия, способы противодействия

In the article the state of normative regulation of anti-crime investigation and counteraction to investigation of crimes are analyzed. The scientific approaches to the treatment of “counteraction to investigation of crimes” are clarified. The author formulated the definition of “counteraction to investigation of crimes the field of service activity”. A list of methods of counteraction is cited. The author emphasizes the need for urgent response from the pre-trial investigation bodies on counteraction to investigation of crimes the field of service activity. Content of such reaction is caused by a specific methods of counteraction.

Key words: counteraction, counteraction to investigation of crimes, crimes in the field of service activity, overcoming the counteraction, methods of counteraction

В статье анализируются научные подходы к определению понятия “этап расследования преступлений” и предложена авторская трактовка термина “этап расследования преступлений в сфере служебной деятельности”. Приводятся позиции ученых относительно критериев разделения процесса расследования преступлений на отдельные этапы. Предложено в методике расследования преступлений в сфере служебной деятельности выделять три этапа расследования - сбор и проверка первичной информации о преступлениях в сфере служебной деятельности, начальный, последующий.

Ключові слова: методика розслідування злочинів, злочини у сфері службової діяльності, етапи розслідування, критерій.

В статье анализируются научные подходы к определению понятия “этап расследования преступлений” и предложена авторская трактовка термина “этап расследования преступлений в сфере служебной деятельности”. Приводятся позиции ученых относительно критериев разделения процесса расследования преступлений на отдельные этапы. Предложено в методике расследования преступлений в сфере служебной деятельности выделять три этапа расследования - сбор и проверка первичной информации о преступлениях в сфере служебной деятельности, начальный, последующий.

Ключевые слова: методика расследования преступлений, преступления в сфере служебной деятельности, этапы расследования, критерий.

This article analyzes the scientific approaches to the definition of “crime investigation stage”. The authorized interpretation of the term “stage of investigation of crimes related to service activity”is proposed. We present position of scientific regarding the criteria of separation of investigating crimes in some stages. The author proposes to provide such three stages of the investigation in the methods of investigating crimes related to service activity as the collection and verification of primary information about crimes in performance, initial, next.

Key words: methods of investigating crimes, crimes related to service activity, stages of investigation, criterion.

Відмічені висока суспільна небезпека злочинів у сфері службової діяльності та необхідність розробки практичних рекомендацій з їх розслідування. Виділені ознаки службової діяльності як об’єкту криміналістичного дослідження й детально охарактеризована така з них як службова особа.

Ключові слова: злочини у сфері службової діяльності, службова діяльність, службова особа, криміналістичне дослідження

Розкривається зміст понять "ситуаційнисть розслідування", "слідча ситуація" та "ситуаційне моделювання", наводяться класифікація слідчих ситуацій, а також рекомендації стосовно алгоритму вирішення конкретних слідчих ситуацій пид час розслідування злочинів

Ключові слова: ситуаційність розслідування, слідча ситуація, вирішення слідчих ситуацій, ситуаційне моделювання

Розкрито зміст поняття "тактичне завдання розслідування злочинів" та його значення для розслідування і розкриття злочинів, а також запобігання їм. Розкрито зв'язок тактичного завдання з елементами предмета доказування у кримінальних справах та елементами окремої криміналістичної методики розслідування, визначено основні тактичні завдання для кожного етапу розслідування злочинів. Розкрито зміст організації та планування розслідування злочинів як засобу вирішення тктичних завдань.

Ключові слова: тактичні завдання розслідування, предмет доказування, криміналістична методика, планування розслідування злочинів, етапи розслідування