У статті розглядаються особливості створення образів жінокдетективів у сучасних українських ретродетективах, зокрема в циклах Андрія Кокотюхи «Київська сищиця», Лори Підгірної «Інеса Путс. Панянка-детектив із Проскурова» та «уманському» циклі Дмитра Безверхнього. Показано різноманіття підходів цих авторів до проблеми, розглянуто чи враховують вони історичні реалії, стан гендерного питання в Російській імперії межі XIX-XX ст.

Ключові слова: гендер, ретродетектив, історико-кримінальний жанр, образ, місцевий колорит

Робота присвячена творчості сучасного українського письменника Андрія Кокотюхи. Розглянуто висвітлення гендерного аспекту в циклі ретродетективів Кокотюхи "Київська сищиця".

Ключові слова: ретродетектив, гендер, образ

У статті висвітлено тему російсько-української війни в літературному дискурсі, який трактується як комплексне поняття, що охоплює всі аспекти літературного життя і взаємодію між літературними текстами, авторами, читачами та іншими учасниками літературногопроцесу, який не лише реалізується текстовими матеріалами, а й відображає соціокультурні, історичні, естетичні, психологічні аспекти літературної діяльності. Актуальність статті зумовлена значенням теми російсько-української війни як для академічного дослідження, так і для громадської свідомості, оскільки вона допомагає розуміти, аналізувати та відображати різні аспекти війни крізь призму літературної творчості.Мета статті – розглянути вплив війни на літературний процес і виявити основні аспекти її відображення у літературі. У статті досліджено та інтерпретовано твори, присвячені російсько-українській війні, з метою виокремлення основних тем, образів і жанрових особливостей, які використовуються авторами для відтворення воєнних подій та їхніх наслідків. Визначено вплив літературних творів з тематикою війни на суспільну свідомість, сприйняття війни та формування пам’яті про воєнні події.На думку авторів статті, літературні твори, присвячені російсько-українській війні, стають частиною культурної спадщини й допомагають зберегти пам’ять про події, які трапилися. Вони відіграють важливу роль у формуванні історичної пам’яті та сприяють збереженню ідентичності нації. Автори статті зазначають, що літературні твори дозволяють проговорити та відпрацювати психологічні травми, що виникають внаслідок війни, як у військових, так і у цивільного населення.Вони сприяють подоланню стресу і процесу психологічного відновлення.Встановлено, що багато літературних творів, присвячених російсько-українській війні, стають каталізатором для обговорення в суспільстві, спонукаючи читачів до роздумів про мир і війну, міжнаціональні відносини та геополітичну ситуацію в країні.

Ключові слова: жанр, літературний дискурс, мемуари, роман, фронтова лірика

Стаття присвячена розгляду літературознавчої інтерпретації російсько-української війни, відтвореної в авторських текстах останніх років. З огляду на те, що воєнні дії ще тривають, змінюється й досвід цієї війни її учасниками, спостерігачами, а також трактування цього воєнного досвіду. Фундаментальна проблема глобального, національного українського та індивідуального вимірів російсько-української війни знайшли й продовжують знаходити своє відображення у творах мистецтва, що свідчить про динамічний процес культурної рефлексії від травми війни. У статті зосереджено увагу на особливостях еволюції літературної рецепції такої історичної події, як російсько-українська війна, на її розумінні крізь призму пам’яті минулого, культури та суспільно-політичних реалій. Автори статті виокремлюють два найбільш виразних етапи культурної рецепції війни: колективний вимір війни та індивідуальний вимір війни. Важливим є акцент на травматичному досвіді як персонажів ветеранської прози, так і українського суспільства загалом. У статті здійснено спробу простежити, як відображується війна в мистецтві, зокрема у літературі. Автори доходять висновку, що спочатку війна сприймалася як наслідок конфлікту посттоталітарної пам’яті в українській культурі, згодом як суспільна національна травма і, зрештою, як індивідуальна травма на рівні окремої долі та досвіду, яка реалізується у ветеранській прозі, на якій зосереджено основну увагу в цій розвідці. У статті зазначається, що причини появи ветеранської прози, яка належить до індивідуального виміру війни, полягають скоріше у потребі рефлексії, ніж у бажанні написати художній твір. На думку авторів статті, саме тому багато творів не є в повній мірі художніми, дуже близькі до документальних, а їхній жанровий акцент схожий на щоденники або мемуари.

Ключові слова: ветеранська проза, індивідуальний вимір війни, колективний вимір війни, травма війни, травматичний досвід

Доповідь присвячено творчості сучасної української письменниці Лори Підгірної. Розглядається цикл її історико-детективних романів "Шведіана". Зокрема розглянуто проблему духовної трансформації головного героя циклу.

Ключові слова: роман, ретродетектив, трансформація, борщ-вестерн

Доповідь присвячено творчості сучасної київської письменниці Лади Лузіної - авторки фентезійного циклу "Київські відьми". Розглянуто одну з повістей, яка входить до цього циклу, "Принцеса Мрія". Досліджено особливості топоекфразису в повісті.

Ключові слова: фентезі, топоекфразис, урбаністика, літературний туризм, сюжет

Доповідь присвячено творчості сучасних харківських письменників-фантастів Дмитра Громова та Олега Ладиженського, які виступають під псевдонімом Г.Л. Олді. Розглянуто фантастичні новели та повість, написані під час повномасштабного вторгнення військ росії до України.

Ключові слова: фантастика, фентезі, повість, новела, проблематика, конфлікт

Доповідь присвячено творчості сучасної польської письменниці Магожати Коханович. Досліджуються художні особливості її історичних детективів.

Ключові слова: ретродетектив, образ, місцевий колорит, історичні особи

Статтю присвячено творчості сучасного українського поета, письменника і видавця Івана Малковича. Розглянуто його повість-казку «Ліза та її сни», створену за участі відомої київської художниці Євгенії Гапчинської. Зокрема зроблено спробу дослідити відбиття інтермедіальності у цьому тексті. Інтермедіальність зараз розуміють як доповнення однієї мистецької реальності засобами інших видів мистецтв (наприклад, літературного твору елементами живопису, музики, кінематографу тощо). При чому цей художній прийом використовується не тільки «високою» літературою/мистецтвом, а й так званою мідл-літературою/масовою культурою. Зрозуміло, що в дитячій літературі, розрахованій на маленького читача, використання інтертексту й інтермедіальності дещо обмежене рівнем сприйняття адресата посилань/апеляцій до претексту. Одним з основних претекстів для казки Малковича, як вбачається, стала книга Керрола «Пригоди Аліси у Дивокраї». Це прослідковується і в організації сюжету обох книг (усі події наснились головним героїням), і у наявності чарівних створінь, які спілкуються з дівчатами, і навіть у співзвучності їхніх імен. Книга Малковича стала першою серед видавничих проектів з публікації інтерактивних видань для дітей. Власне у ній ще немає «живих» ілюстрацій, проте намічено кроки для подальшого розвитку інтерактивної літератури. Автори казки частково послуговувались прийомами літератури коміксів, де ілюстрації відіграють головуючу роль у порівнянні з текстом. У «Лізі та її снах» текст рівозначний ілюстраціям, які доповнюють і розширяють можливості словесного опису. Основний вектор інтермедіальності у казці йде шляхом опису-коментаря до сюжетів згадуваних творів образотворчого мистецтва. Цікаво, що майже в усіх епізодах Лізиних снів діють і самі художники, хоча на ілюстраціях Гапчинської вони можуть й не зображатись. Інтермедіальний простір у повісті-казці інколи розширюється за рахунок показу чарівних істот, які слугують проводирями героїні по творчих майстернях митців.

Ключові слова: казка, інтермедіальність, інтерактивна книга, інтертекст, образ, мідл-література

The article is devoted to the work of the modern Ukrainian poet, writer and publisher Ivan Malkovych. His story-tale “Liza and her Dreams”, created with the participation of the famous Kyiv artist Yevgeniia Hapchynska, was examined. In particular, an attempt was made to investigate the reflection of intermediality in this text. Intermediality is now understood as the addition of one artistic reality by means of other types of art (for example, a literary work with the elements of painting, music, cinematography, etc.). Moreover, this artistic technique is used not only by “high” literature/art, but also by the so-called middle literature/mass culture. It is clear that in the children’s literature, intended for young readers, the use of intertext and intermediality is somewhat limited by the addressee's level of perception of references/appeals to the pretext. Evidently, one of the main pretexts for Malkovych's fairy tale was Carroll’s book “Alice in Wonderland”. This can be seen in the organization of the plot of both books (all the events were dreamed by the main characters), and in the presence of magic creatures that communicate with the girls, and even in the consonance of their names. Malkovych’s book became the first one among the publishing projects to print interactive books for children. Actually, it does not yet have “live” illustrations, but steps are outlined for the further development of the interactive literature. The authors of the fairy tale partially used the techniques of comic book literature, where illustrations play a leading role compared to the text. In “Liza and her Dreams” the text is synonymous with the illustrations, which complement and expand the possibilities of verbal description. The main vector of intermediality in the fairy tale is the description and commentary on the plots of the mentioned works of fine art. It is interesting that the artists themselves act in almost all episodes of Lisa’s dreams, although they may not be depicted in Hapchynska's illustrations. The intermedial space in the story-tale is sometimes expanded due to the demonstration of magic creatures that serve as guides to the heroine through the creative workshops of the artists.

Key words: fairy tale, intermediality, interactive book, intertext, image, middle literature

Поява нових викликів сьогодення зумовлює необхідність модернізації підходів до розуміння категорії часу та його зв’язку з політичним життям держави. Воно вимагає широкого використання мовних засобів, оскільки існуючі тенденції глобалізації вимагають адекватного сприйняття необхідності політичних змін та їх тимчасовості. Тому все більшої актуальності набуває питання дослідження феномену темпоральності в політичному дискурсі як двоєдиної об’єктивно-суб’єктивної категорії пізнання світу та політичного життя в часі, а також мовних засобів його вираження. Стаття спрямована на теоретико-прикладне дослідження мовних засобів вираження категорії тимчасовості в сучасному політичному дискурсі. Методологічною основою дослідження є такі методи наукового пізнання та аналізу: описовий метод, системний аналіз, синтез, наукова абстракція, компонентний аналіз, порівняння, аналогія, узагальнення, систематизація, графічний метод. За результатами дослідження встановлено, що потреба у вираженні категорії тимчасовості є особливо актуальною в сучасному політичному дискурсі. Ця категорія передбачає осмислення та інтерпретацію минулих політичних подій, об’єктивну оцінку та бачення поточного стану функціонування політичної сфери та прийняття правильних рішень у майбутньому. Його можна досягти завдяки вдало підібраним мовним засобам. Крім того, виявлено, що найпоширенішим мовним засобом вираження темпоральності в сучасному політичному дискурсі є маніпуляції. Вони є ефективним засобом впливу на суспільну свідомість та формування думки про сучасний стан і тенденції розвитку політичних процесів. Доведено необхідність модернізації лінгвістичних прийомів вираження темпоральності в політичному дискурсі в умовах вимог і викликів сучасності.

Ключові слова: темпоральність, політика, політичний дискурс, політична нестабільність, політичний процес, мовні засоби, лінгвістика

The emergence of new challenges of the present necessitates the modernization of approaches to understanding the category of time and its connection with the political life of the state. It requires wide use of linguistic means because the existing trends of globalization require an adequate perception of the need for political changes and their temporality. Therefore, the issue of studying the phenomenon of temporality in political discourse as a two-pronged objective-subjective category of cognition of the world and political life in time, as well as the linguistic means of its expression, is becoming more relevant. The article is aimed at theoretical and applied research of linguistic means of expressing the category of temporality in modern political discourse. The methodological basis of the study is the following methods of scientific cognition and analysis: descriptive method, system analysis, synthesis, scientific abstraction, component analysis, comparison, analogy, generalization, systematization, and graphical method. Based on the results of the study, it has been established that the need to express the category of temporality is especially relevant in modern political discourse. This category involves the comprehension and interpretation of past political events, objective assessment and vision of the current state of functioning of the political sphere, and making the right decisions in the future. It can be achieved through well-chosen linguistic means. Moreover, it has been revealed that the most commonly used linguistic means of expressing temporality in modern political discourse are manipulations. They are an effective means of influencing the public consciousness and forming an opinion about the current state and trends in the development of political processes. The necessity of modernization of linguistic methods of expressing temporality in political discourse under the requirements and challenges of modernity has been proven.

Key words: temporality, politics, political discourse, political instability, political process, linguistic means, linguistics

Проаналізовано конституційний статус української державної мови як консолідуючої складової українського суспільства з 1991 року і донині. Репрезентовано значення пошуку духовних об’єднань, що згуртовують сучасну спільноту. Право не може розмежовуватися з розвідинами духовної спорідненості та від піднесення певної ідеології, що убезпечує розвиток національної держави. Зазначено, що провідне місце в системі сполучуваних зв’язків належить українській мові. Здійснено розмежування понять «державна мова» та «офіційна мова». Досліджено питання правового регулювання використання української державної мови в освітній сфері з моменту проголошення України незалежною демократичною державою і дотепер. Проаналізовано мовний стан здобуття освіти відповідного рівня, спираючись на Закон України «Про освіту», державні стандарти всіх рівнів освіти, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Наголошено, що відповідно до згаданих вище законів і нормативних документів тільки державною мовою України можна здобути всі рівні освіти, зазначені у стандартах, затверджених після набуття чинності Законом України «Про освіту». Зауважено, що серед ключових компетентностей дошкільної та початкової освіти виокремлено здатність спілкуватися рідною, якщо вона відрізняється від державної, та іноземними мовами. Наголошено на обов’язковості вивчення державної мови України в освітніх установах усіх рівнів.

Ключові слова: українська мова, державна мова, рідна мова, освіта, закон, мовне законодавство

The constitutional status of the Ukrainian state language as a consolidating component of Ukrainian society from 1991 to the present day has been analyzed in the article. The signifi-cance of the search for spiritual associations uniting the modern community is represented. The law cannot be separated from explorations of spiritual kinship and from the rise of a cer-tain ideolo gy that ensures the development of the nation state. It has beennoted that the lead-ing place in the system of connecting links belongs to the Ukrainian language. A distinction be-tween “state language” and “official language” has been made. The issue of legal regulation of the use of the state language of Ukraine in the educational sphere from the moment Ukraine was de-clared an independent democratic state to the present day has been studied. The languagestatus of education at the appropriate levelbased on the Law of Ukraine “On Education”, State Stand-ards of all levels of education, the Law of Ukraine “On Ensuring the Functioning of the Ukraini-an Language as a State Language” has been analyzed. It has beenemphasized that in accord-ance with the above -ment ioned laws and regulatory documents, all levels of education ind icated in the standards approved after the entry into force of the Law of Ukraine “On Educa-tion” can be obtained exclusively in the state language of Ukraine. Ithas beennoted that among the key competences of preschool education and primary education, the ability to communi-cate in foreign languages and the native language, if the latter differs from the state, is singled out. It has been stressedthat it is mandatory to study the state language of Ukraine in educational institutions of all levels.

Key words: the Ukrainian language, state language, native language, education, law, language legislation

Стаття присвячена вивченню вербалізації лексико-семантичного поля «демократія» у сучасному українському дискурсі на матеріалі текстів новинних повідомлень. Актуальність порушеної теми визначається необхідністю систематизації ієрархії вербалізаторів лексико-семантичного поля «демократія» у сучасному українському новинному дискурсі з подальшою можливістю використання результатів дослідження у розвідках, присвячених лексичному аналізу текстів політичного, медійного та інших дискурсів. Мета дослідження полягає у виявленні вербалізаторів лексико-семантичного поля «демократія», а також специфіки їхньої взаємодії та функціонування як мовного досвіду українського народу у текстах новинних повідомлень. У сучасному мовознавстві було здійснено багато спроб систематизації методів дослідження лексико-семантичних полів, окреслено безліч прийомів та процедур їхнього аналізу. Автори цієї статті пропонують застосування методу суцільної вибірки, аналізу словникових дефініцій та використання SEO-програми istio для забезпечення достовірності отриманих результатів дослідження. У статті здійснено зіставний аналіз лексичних одиниць, зафіксованих у словникових дефініціях поняття «демократія», та одиниць ближньої та дальньої периферії лексико-семантичного поля, реалізованих у текстах новинних повідомлень. Основним способом виокремлення вербалізаторів аналізованого поля слугував метод ідентифікації лексичної одиниці у контекстному оточенні за допомогою SEO-програми istio, оскільки контекст відіграє важливу роль у віднесенні лексеми саме до лексико-семантичних полів. У результаті застосування цих методів, виявлено, що семантика лексичних одиниць ближньої периферії іменника «демократія», засвідчує, що для українського народу «демократія» – це народовладдя. Окрім того, доведено, що одиниці, зафіксовані на дальній периферії лексико-семантичного поля «демократія», призначені для позначення шляху до демократичного суспільства та для вербалізації результату у досягненні демократії.

Ключові слова: дефініція, вербалізатор, лексико-семантичне поле, лексична одиниця, семантичне ядро

Доповідь присвячено творчості дуета сучасних польських письменників Я. Денеля та П. Тарчинського, які працюють під колективним псевдонімом М. Шимічкова і створили під ним цикл історичних детективів про пригоди професорки Шупачинської. Зокрема розглянуто постать австрійського цісаря Франца Йосифа І, відтворену на сторінках вказаного циклу.

Ключові слова: ретродетектив, образ, місцевий колорит, історичні особи

Стаття присвячена аналізу структурно-семантичних особливостей густативної лексики в англійській та німецькій мовах. Порівняльний аналіз густативної лексики, а саме дієслів та прикметників англійської та німецької мов на позначення смаку, дозволяє дійти висновку, що смакове сприйняття має однакову фізіологічну основу у представників різних етносів, що обумовлює відносно невисокий ступінь лінгвокультурологічної специфіки засобів його об’єктивації в аналізованих мовних картинах. Враховано, що у ментальному просторі людини смак є базовою категорією, що формується на основі категоріального концепту «смак» як етнокультурно обумовлений смисловий зміст, в основі якого лежить поняття смаку як феномена, що відображає суб’єктивні та об’єктивні ознаки сприйняття людиною смакових відчуттів. Проаналізовано лексико-семантичне поле дієслів та прикметників сприйняття смаку для встановлення їх функційності в аналізованих мовах. Доведено, що дієслова та прикметники смакового сприйняття за частотністю свого вживання поділяються на центральні й периферійні, створюючи певну ієрархічну структуру. Ядро цієї структури складає іменник з семою «смак», а периферію – дієслова з семою «смакувати» та прикметники з семами «смачний» та «несмачний», які у свою чергу, поділяються на прикметники, що позначають запах, текстуру та смак їжі. Крім того, виділено групу прикметників зі значеннями помірного або нормативного смаку. Лексико-семантичне поле складається з мікрополів, на чолі яких знаходиться дієслово та прикметник, що є гіперонімами, пов’язаними із певними гіпонімами. Підсистеми всередині системи утворюють свою ієрархію. Дієслова та прикметники кожної групи ієрархічно взаємопов’язані, утворюючи гіпер- і гіпонімічні відносини та формуючи всю систему сприйняття. Найбільш розвинутою системою в англійській та німецькій мовах є система густативних прикметників. У ході аналізу та порівняння лексико-семантичних полів густативной лексики англійської та німецької мов з’ясовано, що вони мають незначні розбіжності у своїй ієрархічній структурі.

Ключові слова: густативна лексика, концепт «смак», лексико-семантичне поле, периферія, ядро

Колізія повісті «Гімназист і Вогняний Змій» розгортається навколо збереження архітектурних пам’яток Києва, пов’язаних із життям та творчістю діячів вітчизняної культури

Ключові слова: А. Кокотюха, пригодницька література, «своє»/«чуже»

Стаття присвячена творчості сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто романи «Вахмістр» (2020) та «Вахмістр. Кінець гри» (2021), що складають міні- цикл історичних детективів, які є приквелом до тетралогії письменника про радника Кристі- ана Абеля, у якому показано історію знайомства героя зі своїм вірним помічником вахмістром Густавом Кукулкою. Романіст використовує аналогічні художні прийоми, що й у попередніх ретродетективах. Події відбуваються у великому місті (Данцигу/Гданську), колізія романів базується на якійсь таємниці, що має подвійне дно (містичне і реалістичне), і, нарешті, рушійною силою сюжету є кохання героя до прекрасної жінки. Основною відмінністю дило- гії від тетралогії є те, що на місці сищика (Абеля/Холмса) опиняється його вірний помічник (Кукулка/Ватсон), який розкриває кримінальні злочини не зовсім законними методами. Відтак дещо змінюються і акценти в базовій для архітектоніки романів тріаді. Скупішими ста- ють описи місцевого колориту з огляду на недостатню освіченість головного героя. Поети- зація старовини зустрічається лише в тих розділах, де йдеться про Абеля, який милується пам’ятками Данцига. Містико-релігійне забарвлення злочинів не вводить Кукулку в оману й герой майже одразу знаходить раціональне пояснення того, що відбувається. Жінка, в яку закоханий герой, не є фатальною красунею, яка пов’язана зі злочинами і згубно впливає на сищика, а навпаки слугує для нього рятівницею, допомагаючи зберегти людяність. Кукулка, пройшовши складну школу життя від звичайного підлітка-злодюжки до обпаленого війною воїна і підофіцера поліції і виробивши свій власний кодекс честі, стає втіленням мрії читача й самого автора про надгероя, який змагається зі злом, не зважаючи на загальноприйняті правила та заборони.

Ключові слова: роман, ретродетектив, цикл, місцевий колорит, сюжет, образ, образна система, герой

Автор наголошує, що історія, культура і мова – це явища однієї площини, одного простору. Їх не можна розривати. До навчальних планів закладів вищої освіти системи МВС України українська мова входить як обов’язкова складова. На жаль, історію та культуру України було вилучено з цих планів. Вбачається, що в сучасних умовах необхідно повернути вивчення цих/цього курсів/курсу до навчальних планів з метою покращення національно-патріотичного виховання курсантів – майбутніх офіцерів Національної поліції України, справжніх громадян своєї волелюбної і нездоланної держави

Ключові слова: державна мова, громадянство України, Національна комісія зі стандартів державної мови

У доповіді аналізується повість-казка Людвіка Єжи Керна «Фердинанд Неймовірний», сюжет якої базується на фантастичному припущенні щодо олюднення тварини (собаки), є в певному розумінні прихованою сатирою на існуючий тоталітарний режим, закликом до людей шукати порозуміння між собою та гармонії з природою.

Ключові слова: Казка, образна система, сатира

У статті вперше аналізуються окремі аспекти російської поезії «срібного віку» з метою виявлення зачатків або ознак, характерних для постмодерної творчої парадигми. Зазначається, що ряд поетів майже не мають постмодерністських тенденцій. Незважаючи на те, що доведено, що постмодернізм заперечує особистісно-естетично орієнтовану концепцію модернізму, він все ж виник на основі модернізму і має загострені еволюційні риси, сформульовані в першій половині ХХ ст. Стаття має на меті довести гіпотезу, яка виникає в авторів під час попереднього перцептивного прочитання творів поетів «срібного віку»: на початку ХХ ст. Спорадично і послідовно в окремих авторів можна спостерігати іронію, гру, реконструкцію та перформанс як попередника постмодерністського творчого мислення. Особливості російської поезії «срібного віку», які безпосередньо співвідносяться з постмодерністськими тенденціями другої половини ХХ ст., це не опис сам по собі, а усвідомлення реальності, амбівалентності, а також слідування мовно-образному, концептуальному. , мотивні рівні поступових переходів між парадигмами «символізм – модернізм» та «модернізм – постмодернізм». Міжнародне значення статті полягає в тому, що на матеріалі однієї зі східноєвропейських літератур вперше доведено наявність рис постмодерну (квазіпостмодерну) у першій половині ХХ ст., що може слугувати глибшому дослідженню в. сфера літературної типології, наступності; культурології та антропології.

Ключові слова: Постмодерністські течії, літературна наступність, витоки інтертекстуальності, естетичні категорії, міфологічні постаті

For the first time, the article analyses certain aspects of Russian poetry of the “Silver Age” in order to identify the rudiments or features which are characteristic of the postmodern creative paradigm. It is noted that a number of poets almost do not have any postmodernist tendencies. Despite the fact it is proved that postmodernism denies the personality-centric and aesthetically oriented concept of modernism, it nevertheless arose on the basis of modernism and has sharpened evolutionary features formulated in the first half of the 20th century. The article aims to prove a hypothesis that arises in the authors during a preliminary perceptual reading of the poets` works of the “Silver Age”: in the early 20th century. Sporadically and consistently in individual authors can be observed irony, play, reconstruction and performance as precursor of postmodernist creative thinking. Specialties of the Russian poetry of the “Silver Age”, which directly correlate with postmodernist tendencies of the second half of the 20th century is not a description itself, but the realization of reality, ambivalence, as well as following the linguistic and figurative, conceptual, motive levels of gradual transitions between the paradigms of “symbolism – modernism” and “modernism – postmodernism”. The international significance of the article is that the material of one of the Eastern European literatures has proved the existence of postmodern (quasi-postmodern) features in the first half of the 20th century for the first time, which can serve as a deeper research in the field of literary typology, continuity; culturology and anthropology.

Key words: Postmodernist trends, literary continuity, origins of intertextuality, aesthetic categories, mythological figures.

Статтю присвячено творчості сучасної польської письменниці Іди Змєєвської. Досліджуються її історико-детективні романи з циклу «Варшав’янка», де письменниця поєднує гостросюжетний детектив з любовно-сентиментальним романом, подаючи широку картину життя столиці Царства Польського 80-х років ХІХ ст. На відміну від своїх колег, що цікавляться духовною сферою або тонкощами психологічного стану людини, життям «дна» суспільства (М. Краєвський, К. Бохус, Р. Цвірлей), Змєєвська звертається до приватного життя героїв, змальовуючи чуттєвий світ. Реконструюючи характери людей минулого, письменниця зосереджується на показі представників вищих верств тодішнього суспільства: високопосадовців, поліцейських чиновників, офіцерства, промисловців, польської аристократії тощо. У всіх подробицях розповідається про їхнє життя, побут, тонкощі ієрархії. Особливу увагу приділено відтворенню взаємовідносин між російською адміністрацією міста, приїжджим чиновництвом і місцевими мешканцями. Це заплутаний клубок стосунків, заснованих на застарілій ворожнечі, особистих образах і упередженнях. Саме вони стають на перешкоді коханню героя та героїні, які не в змозі подолати ці перепони. Дія розгортається в досить точно відтвореному історичному декорі. Місцевий колорит створюється за рахунок не дуже численних описів топографії, топоніміки, архітектури Варшави 80-х років ХІХ століття. Показово, що Змєєвська більше уваги приділяє опису не стільки пам’яток цивільної або культової архітектури, скільки зображенню приватних осель та місць, де триває життя представників «напівсвіту»: будинків терпимості, театральних залаштунків тощо. Детективний сюжет романів Змєєвської базується переважно на морально-етичних конфліктах, які виникають в межах однієї-кількох сімей, а розв’язання кримінальних загадок також пов’язано з подоланням міжнаціональних упереджень.

Ключові слова: роман, ретродетектив, поетика, сюжет, місцевий колорит, образ, конфлікт, упередження

Статья посвящена творчеству современной польской писательницы Иды Змеевской. Исследуются ее историко-детективные романы из цикла «Варшавянка», где писательница совмещает остросюжетный детектив с любовно-сентиментальным романом, представляя широкую картину жизни столицы Царства Польского 80-х годов ХІХ ст. В отличие от своих коллег, интересующихся духовной сферой или тонкостями психологического состояния человека, жизнью «дна» общества (М. Краевский, К. Бохус, Р. Цвирлей), Змеевская обращается к личной жизни героев, изображая чувственный мир. Реконструируя характеры людей прошлого, писательница сосредотачивается на показе представителей высших слоев тогдашнего общества: чиновников, полицейских чиновников, офицерства, промышленников, польской аристократии и т.д. Во всех подробностях рассказывается об их жизни, быте, тонкостях иерархии. Особое внимание уделено воспроизведению взаимоотношений между российской администрацией города, приезжим чиновничеством и местными жителями. Это запутанный клубок отношений, основанных на устаревшей вражде, личных образах и предубеждениях. Именно они препятствуют любви героя и героини, которые не в состоянии преодолеть эти препятствия. Действие разворачивается в довольно точно воссозданном историческом декоре. Местный колорит создается за счет немногочисленных описаний топографии, топонимики, архитектуры Варшавы 80-х годов XIX века. Показательно, что Змеевская больше внимания уделяет описанию не столько памятников гражданской или культовой архитектуры, сколько изображению частных домов и мест, где проходит жизнь представителей «полумира»: домов терпимости, театральных кулис и т.д. Детективный сюжет романов Змеевской базируется преимущественно на морально-нравственных конфликтах, возникающих в пределах одной-нескольких семей, а решение уголовных загадок также связано с преодолением межнациональных предубеждений.

Ключевые слова: роман, ретродетектив, поэтика, сюжет, местный колорит, образ, конфликт, предубеждение

The article is devoted to the work of modern Polish writer Ida Zmejewska. Her historical-detective novels from the series "Warsaw" are studied, where the writer combines a thriller with a sentimental love-sentimental novel, giving a broad picture of life in the capital of the Polish Kingdom in the 80's years of the XIX century. Unlike their colleagues who are interested in the spiritual realm or the subtleties of the psychological state of man, the life of the "bottom" of society (M. Kraevsky, K. Bochus, R. Tsvirley), Zmeevskaya turns to the private life of the heroes, depicting the sensory world. Reconstructing the characters of the past, the writer focuses on showing representatives of the highest strata of society at the time: high-ranking officials, police officials, officers, industrialists, the Polish aristocracy and more. In all the details tells about their lives, life, the subtleties of the hierarchy. Particular attention is paid to the reproduction of relations between the Russian city administration, visiting officials and local residents. It is a tangled tangle of relationships based on outdated enmity, personal insults and prejudices. It is they who stand in the way of the love of the hero and the heroine, who are unable to overcome these obstacles. The action unfolds in a fairly accurately recreated historical setting. The local color is created due to the not very numerous descriptions of topography, toponymy, architecture of Warsaw in the 80s of the XIX century. It is significant that Zmeevskaya pays more attention to the description not so much of monuments of civil or cult architecture, but to the image of private homes and places where the life of the "hemisphere" continues: houses of tolerance, theater, etc. The detective story of Zmeevskaya's novels is based mainly on moral and ethical conflicts that arise within one or more families, and solving criminal mysteries is also related to overcoming interethnic prejudices.

Key words: novel, retrodetective, poetics, plot, local flavor, image, conflict, prejudice

У статті вперше аналізуються окремі аспекти російської поезії «Срібного віку» з метою виявлення зачатків або ознак, які характерні для постмодерністської творчої парадигми. Відзначається, що деякі поети майже не мають постмодерністських тенденцій. Незважаючи на те, що доведено, що постмодернізм заперечує особистісно орієнтовану та естетично орієнтовану концепцію модернізму, він, позатим, виник на основі модернізму і має загострені еволюційні риси, сформульовані в першій половині ХХ ст. Стаття має на меті довести гіпотезу, що виникає у авторів під час попереднього сприйняття творчості поетів «Срібного віку» поч. ХХ ст. Спорадично і послідовно в окремих авторів можна спостерігати іронію, гру, реконструкцію і перфоманс, що дозволяє вважати їх попередниками постмодерністського творчого мислення.

Ключові слова: Постмодерністські течії, літературна наступність, витоки інтертекстуальності, естетичні категорії, міфологічні постаті

В статье впервые анализируются отдельные аспекты русской поэзии «Серебряного века» с целью выявления зачатков или признаков, характерных для постмодернистской творческой парадигмы. Отмечается, что у некоторых поэтов почти нет постмодернистских тенденций. Несмотря на то, что доказано, что постмодернизм отрицает личностно ориентированную и эстетически ориентированную концепцию модернизма, он возник на основе модернизма и имеет обостренные эволюционные черты, сформулированные в первой половине ХХ в. Статья имеет целью доказать гипотезу, возникающую у авторов при предварительном восприятии творчества поэтов «Серебряного века» нач. ХХ ст. Спорадически и последовательно у отдельных авторов можно наблюдать иронию, игру, реконструкцию и перформанс, что позволяет считать их предшественниками постмодернистского творческого мышления.

Ключевые слова: Постмодернистские течения, литературная преемственность, истоки интертекстуальности, эстетические категории, мифологические фигуры

For the first time, the article analyses certain aspects of Russian poetry of the “Silver Age” in order to identify the rudiments or features which are characteristic of the postmodern creative paradigm. It is noted that a number of poets almost do not have any postmodernist tendencies. Despite the fact it is proved that postmodernism denies the personality-centric and aesthetically oriented concept of modernism, it nevertheless arose on the basis of modernism and has sharpened evolutionary features formulated in the first half of the 20th century. The article aims to prove a hypothesis that arises in the authors during a preliminary perceptual reading of the poets` works of the “Silver Age”: in the early 20th century. Sporadically and consistently in individual authors can be observed irony, play, reconstruction and performance as precursor of postmodernist creative thinking. Specialties of the Russian poetry of the “Silver Age”, which directly correlate with postmodernist tendencies of the second half of the 20th century is not a description itself, but the realization of reality, ambivalence, as well as following the linguistic and figurative, conceptual, motive levels of gradual transitions between the paradigms of “symbolism – modernism” and “modernism – postmodernism”. The international significance of the article is that the material of one of the Eastern European literatures has proved the existence of postmodern (quasi-postmodern) features in the first half of the 20th century for the first time, which can serve as a deeper research in the field of literary typology, continuity; culturology and anthropology.

Key words: Postmodernist trends, literary continuity, origins of intertextuality, aesthetic categories, mythological figures

Стаття присвячена творчості сучасного польського письменника Річарда Цвірлея. Досліджуються його історико-детективні романи з циклу про комісара Антона Фішера, де письменник поєднує гостросюжетний детектив з соціально-побутовим романом, подаючи широку картину життя великого прикордонного міста в міжвоєнний період. На відміну від його колег, що цікавляться духовною сферою або тонкощами психічного стану людини (М. Краєвський, К. Бохус), Цвірлей робить акцент на соціальних аспектах, що взагалі притаманно життєвій позиції романіста, який часто висловлюється з цих проблем публічно. Реконструюючи характери людей минулого, Цвірлей показує всі верстви тодішнього суспільства: робітників, селян, торговців, промисловців, військових, політиків, поліціантів, декласовані елементи тощо. У всіх подробицях розповідається про їхнє життя, побут, фізіологічні потреби. Дія розгортається в точно відтвореному історичному декорі. Місцевий колорит створюється за рахунок численних описів топографії, топоніміки, архітектури Познані 20 - 30-х років ХХ століття. Показово, що Цвірлей більше уваги приділяє опису не стільки пам'яток культової або військово-цивільної архітектури, скільки місць загального користування: ринків, готелів, будинків терпимості і особливо ресторанів, трактирів, пивних, де його персонажі проводять більшу частину життя. Багато місця в оповіданні відведено гастрономічним і алкогольним уподобанням познаняків. Зроблено вдалу спробу відтворити місцевий діалект польської мови (т.зв. «гвару»). Своєрідно вирішується романістом проблема позитивного героя детективу. Такими, крім двох головних героїв-побратимів поляка Антона Фішера і німця Карла Ашмутата, стають тут окремі представники злочинного світу, які допомагають поліції розкривати злочини і карати лиходіїв, серед яких зустрічається чимало правоохоронців-відступників.

Ключові слова: роман, ретродетектив, поетика, сюжет, місцевий колорит, образ, позитивний герой

Статья посвящена творчеству современного польского писателя Ричарда Цвирлея. Исследуются его историко-детективные романы из цикла о комиссаре Антона Фишера, где писатель сочетает остросюжетный детектив с социально-бытовым романом, подавая широкую картину жизни большого пограничного города в межвоенный период. В отличие от его коллег, интересующихся духовной сферой или тонкостями психического состояния человека (М. Краевский, К. Бохус), Цвирлей делает акцент на социальных аспектах, характерных для жизненной позиции романиста, который часто высказывается по этим проблемам публично. Реконструируя характеры людей прошлого, Цвирлей показывает все слои тогдашнего общества: рабочих, крестьян, торговцев, промышленников, военных, политиков, полицейских, деклассированных элементов и тому подобное. Во всех подробностях рассказывается об их жизни, быте, физиологических потребностях. Действие разворачивается в точно воссозданном историческом декоре. Местный колорит создается за счет многочисленных описаний топографии, топонимики, архитектуры Познани 20 - 30-х годов ХХ века. Показательно, что Цвирлей больше внимания уделяет описи не столько памятников культовой или военно-гражданской архитектуры, сколько мест общего пользования: рынков, гостиниц, домов терпимости и особенно ресторанов, трактиров, пивных, где его персонажи проводят большую часть жизни. Особое место в рассказе отведено гастрономическим и алкогольным вкусам познанцев. Сделано удачную попытку воссоздать местный диалект польского языка (т.н. «гвара»). Романистом своеобразно решается проблема положительного героя детектива. Такими, кроме двух главных героев-побратимов поляка Антона Фишера и немца Карла Ашмутата, становятся здесь отдельные представители преступного мира, которые помогают полиции раскрывать преступления и наказывать злодеев, среди которых встречается немало правоохранителей-отступников.

Ключевые слова: роман, ретродетектив, поэтика, сюжет, местный колорит, образ, положительный герой

The article is devoted to the creative activity of modern Polish writer Ryszard Cwirlej. His historical-detective novels from the cycle about the commissioner Anton Fischer, in which the writer combines a thrilling detective story with a social and every-day life novel are examined. The author presents a broad life picture of the big frontier city in the interwar period. Unlike his colleagues who are interested in the spiritual sphere or the subtleties of the mental state of man (M. Krajewski and K. Bohus), Cwirlej emphasizes the social aspects, which is generally inherent in the life position of the novelist, who often speaks on these issues in public. Reconstructing the characters of the people of the past, Cwirlej shows all segments of society at that time: workers, peasants, merchants, industrialists, the military, politicians, policemen, declassed elements, and so on. Their way of life and physiological needs are given in every detail. The action takes place in a precisely recreated historical setting. The local color is created by numerous descriptions of topography, toponymy, and the architecture of Poznan in 20-30-ies of the twentieth century. It is significant that Cwirlej pays more attention not to the description of the cult monuments or military and civil architecture, but to the places of common use: markets, hotels, houses of ill repute and especially restaurants, taverns, and pubs, where his characters spend most of their lives. Much attention in the story is given to the gastronomic and alcoholic preferences of Poznan inhabitants. A successful attempt to recreate the local dialect of the Polish language (the so-called “guar”) is made. The novelist solves the problem of the positive hero of the detective story in a peculiar way. In addition to the two main sworn brothers, the Pole Anton Fischer and the German Karl Ashmutat, there are some representatives of the criminal world who help the police to solve the crimes and punish the villains. Quite a lot of apostate law enforcement officers are among them.

Key words: novel, retrodetective, poetics, plot, local color, image, positive hero

Доповідь присвячено особливостям наукового творчого процесу, а саме науковій комунікації та ролі вербалізованої наукової інформації.

Ключові слова: наукова комунікація, висловлювання дослідника, мова науки, формальні засоби комунікації, наукова діяльність, наукова корпоративна етика

Доклад посвящен особенностям научного творческого процесса, а именно научной коммуникации и роли вербализованной научной информации.

Ключевые слова: Научная коммуникация, высказывания исследователя, язык науки, формальные средства коммуникации, научная деятельность, научная корпоративная этика

У статті розглядається актуальне питання дистанційного навчання в процесі викладання української мови як іноземної. Визначено поняття дистанційної освіти. Проаналізоване становлення терміносистеми методики викладання української мови як іноземної. Описані основні шляхи реалізації методики викладання української мови як іноземної в рамках методологічної бази освітнього процесу. Установлені основні тенденції розвитку методики викладання української мови як іноземної. Визначено роль дистанційної освіти у викладанні української мови як іноземної. Описані основні форми навчання, які використовуються при дистанційному викладанні. Проаналізовані найбільш розповсюджені веб-ресурси, які значно полегшують організаційні моменти під час підготовки викладача до навчальної діяльності. Розкрито суть поняття «інтерактивного навчання» та особливість використання його технології під час вивчення української мови як іноземної. Зазначена роль мобільних додатків під час вивчення української мови як іноземної

Ключові слова: іноземна мова; українська мова; методика викладання; дистанційне навчання; інтерактивна освіта; мобільні додатки

The topical issue of distance learning in the process of teaching Ukrainian as a foreign language has been considered in the academic paper. The concept of distance education has been defined. The formation of the terminological system of methods of teaching Ukrainian as a foreign language has been analyzed. The main ways of implementing the methodology of teaching the Ukrainian language as a foreign language within the methodological base of the educational process have been described. The main tendencies of developing the methods of teaching Ukrainian as a foreign language have been established. The role of distance education in teaching Ukrainian as a foreign language has been determined. The basic forms of learning, used in distance learning, have been described. The most common web resources have been analyzed, which significantly facilitate the organizational aspects during the preparation of the teacher for educational activities. The essence of the concept of “interactive learning” and the features of using its technology in the study of the Ukrainian language as a foreign language has been revealed. The role of mobile applications in learning Ukrainian as a foreign language has been indicated.

Key words: foreign language; Ukrainian language; teaching methods; Distance Learning; interactive education; mobile applications

Доповідь присвячено особливостям проведення роботи з національно-патріотичного виховання в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Зокрема розглянуто такий напрям, як пошукова робота.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, експозиція, експонат, пошукова робота

Доповідь присвячено творчості сучасного польського письменника Рішарда Цвірлея. Розглянуто роль дитячих персонажів у ретродетективах Цвірлея з циклу про комісара Антона Фішера.

Ключові слова: ретродетектив, архітектоніка, образ, польська література, сюжет

Доповідь присвячено творчості сучасної київської письменниці Лади Лузіної. Розглядається її повість "Тінь Демона" (2016), яка входить до циклу Лузіної "Київські відьми". Досліджено роль та функції, які відіграє у творі образ відомого підприємця Миколи Шустова (1856-1917).

Ключові слова: повість, цикл, поетика, фентезі, модерн

Доповідь присвячено творчості сучасної київської письменниці Лади Лузіної. Розглянуто її роман "Біси з Володимирської гірки" з циклу "Київські відьми". Досліджено роль історичних розділів у цьому романі.

Ключові слова: роман, фентезі, місцевий колорит, аллюзії

Доповідь присвячено творчості сучасного українського письменника Андрія Кокотюхи. Розглянуто "французький" цикл його історичних детективів у порівнянні з попередніми творами автора, написаними в тому ж жанрі.

Ключові слова: історичний детектив, поетика, апатрид, образна система, сюжет

Статтю присвячено творчості сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто проблему генезису, жанрової специфіки історичного детективу у світовій літературі, дискусійні питання, пов’язані з його внутрішньожанровою типологією. Показано стан наукового освоєння жанру вітчизняним і зарубіжним літературознавством, а також місце ретрокриміналів у новітній польській літературі. Досліджено художні особливості циклу історичних детективів К. Бохуса про радника Крістіана Абелла, дія яких відбувається в Східному Помор’ї в 30–40-х роках ХХ століття.

Ключові слова: роман, ретродетектив, місцевий колорит, екфразис, топоекфразис, сюжет, образ.

Доповідь присвячено творчості сучасного польського письменника Річарда Цвірлея. Досліджуються особливості створення ним образів представників злочинного світу в циклі історичних детективів про пригоди комісара поліції Антона Фішера.

Ключові слова: поетика, образна система, позитивний герой, історичний детектив

Доповідь присвячена творчості сучасної української письменниці Лади Лузіної. Розглянуто особливості відтворення "ахматовського міфу" в романі Лузіної "Постріл у Опері" (2010).

Ключові слова: міф, інтерпретація, інтертекст, містика, фантастика

Доповідь присвячено творчості сучасної російської письменниці Лори Бочарової. Розглянуто її повість "Сік оливи", що є белетризованим житієм святого Севастіана Медіоланського. Проаналізовано опозицію тілесне/сакральне.

Ключові слова: сакральне, житіє, поетика, місцевий колорит

Доповідь присвячено творчості сучасного польського письменника Річарда Цвірлея. Розглянуто художні особливості його історико-детективного роману "Там тобі буде краще" (2015).

Ключові слова: ретродетектив, поетика, місцевий колорит

У роботі розглядається роман сучасного польського письменника Марека Краєвського «Ріки Аїда» (2012), що належить до жанру історичного детективу і входить до «львівського» циклу про комісара Едварда Попельського. Досліджено особливості інтертексту твору, зокрема, використання автором античних мотивів. Звернення до античної міфології сприяє уточненню ідейного задуму книги, розширенню її хронотопу.

Ключові слова: інтертекст, мотив, ретродетектив, місцевий колорит, жанр

Доповідь присвячено особливостям національно-патріотичного виховання курсантів ХНУВС на прикладі життя та творчості Т.Г.Шевченка. Зокрема висвітлено досвід створення та використання експозиції та спеціальної аудиторії, присвячених Кобзареві.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, експозиція, експонат

Доповідь присвячено рецепції постаті юродивої Аліпії Голосіівської в творчості сучасної української письменниці Лади Лузіної

Ключові слова: рецепція, юродство, місця сили

У статті розглядається повість сучасної української російськомовної письменниці Лади Лузіної «Янгол безодні» (2011), що входить до циклу «Київські відьми». Досліджено особливості інтермедіального простору твору, зокрема, використання автором засобів виразності живопису, перекладених на вербальний рівень. За допомогою цього письменниця реконструює задум одного з циклів сепій художника Срібного століття Вільгельма Котарбінського, пов'язує історію з сучасністю.

Ключові слова: інтермедіальність, фентезі, сепія, конфлікт, жанр

В статье рассматривается повесть современной украинской русскоязычной писательницы Лады Лузиной «Ангел бездны» (2011), входящая в цикл «Киевские ведьмы». Исследованы особенности интермедиального пространства произведения, в частности, использования автором выразительных средств живописи, переложенных на вербальный уровень. Посредством этого писательница реконструирует замысел одного из циклов сепий художника Серебряного века Вильгельма Котарбинского, связывает историю с современностью.

Ключевые слова: интермедиальность, фэнтези, сепия, конфликт, жанр

The article discusses the story of the modern Ukrainian Russian-language writer Lada Luzina «Angel of the Abyss» (2011), included in the cycle «Kyiv witches». The features of the intermedial space of the work are investigated, in particular, the use of expressive means of painting by the author, shifted to the verbal level. Through this, the writer reconstructs the idea of one of the sepia cycles of the artist of the Silver Age, Wilhelm Kotarbinsky, and links history with modernity.

Key words: intermediality, fantasy, sepia, conflict, genre

Доповідь присвячено творчості сучасної письменниці К.Калікінської. Розглянуто художні особливості її повісті "Один у полі воїн", у центрі якої знаходиться образ святителя Луки Кримського.

Ключові слова: образ, житіє, репресії, алюзії

Доповідь присвячено творчості сучасної української письменниці Лади Лузіної. Розглянуто художні особливості повісті "Принцеса Мрія", що входить до циклу "Київські відьми".

Ключові слова: повість, цикл, поетика, фентезі, модерн

Доповідь присвячено проблемі становлення та періодизації діяльності Харківської школи фантастики.

Ключові слова: фантастика, періодизація, поетика

Доповідь присвячено творчості сучасної української письменниці Г.Горицької. Розглянуто проблему відбиття подій Другої світової війни в її романі "Церква святого Джеймса Бонда та інші вороги".

Ключові слова: ретродетектив, поетика, місцевий колорит

У посібнику узагальнено й систематизовано всю необхідну інформацію, пов’язану з методикою та організацією наукової діяльності. Окремі розділи присвячено викладенню проблем, що виникають під час написання наукових робіт: від вибору теми до захисту, наведено найбільш раціональні способи їх подолання. Автори доводять важливість текстової, жанрової, стилістичної, термінологічної, лексикографічної, бібліографічної компетенцій дослідника, індивідуального стилю автора-науковця. Навчальний посібник може бути використаний магістрами, ад’юнктами та здобувачами вищої освіти, викладачами та науковими працівниками.

Ключові слова: дисертаційне дослідження, науковий стиль, текст, структура, мета, бібліографія

Доповідь присвячено повісті сучасної української письменниці Лади Лузіної "Кам'яна гостя". Зокрема розглянуто відтворення в ній постаті поетеси Лесі Українки.

Ключові слова: фентезі, цикл, персоніфікація, інтертекст

Доповідь присвячено творчості сучасної харківської письменниці Ірини Потаніної. Розглянуто її романи "Фуете на Бурсацькому узвозі" та "Труп із першої столиці", у яких увагу зосереджено на принципах зображення працівників правоохоронних органів.

Ключові слова: жанр, ретродетектив, образ

Методичні матеріали до семінарських занять з предмета "Історія та культура України" адресовано слухачам заочної форми навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за напрямом підготовки «правоохоронна діяльність».

Ключові слова: історія, культура, державність, патріотизм, мистецтво, література

Стаття присвячена творчості сучасної харківської письменниці Ірини Потаніної. Розглядаються її романи «Фуете на Бурсацькому узвозі» і «Труп з першої столиці», написані в жанрі історичного детективу. Проаналізовано специфіку відображення в них історичної правди і вимислу, особливу увагу приділено особливостям показу міста Харкова і його жителів в певні періоди історії України. Автору вдалося поєднати тут гострий динамічний сюжет з цікавими краєзнавчими дослідженнями. Однією з головних художніх особливостей творів Потаніної є те, що письменниця фактично реконструює історію власної родини. Головним героєм обох романів виступає прадід автора - відомий харківський журналіст, театральний критик і педагог Володимир Морський, загиблий за часів сталінського терору. На матеріалі історії однієї конкретної сім'ї показано історію міста, в якому та мешкає, і разом з тим і історію всієї країни.

Ключові слова: жанр, ретродетектив, алюзії, місцевий колорит

Статья посвящена творчеству современной харьковской писательницы Ирины Потаниной. Рассматриваются её романы «Фуэте на Бурсацком спуске» и «Труп из первой столицы», написанные в жанре исторического детектива. Проанализирована специфика отражения в них исторической правды и вымысла, особое внимание уделено особенностям показа города Харькова и его жителей в определенные периоды истории Украины. Автору удалось соединить здесь острый динамичный сюжет с интересными краеведческими исследованиями. Одной из главных художественных особенностей произведений Потаниной является то, что писательница фактически реконструирует историю собственной семьи. Главным героем обоих романов выступает прадед автора – известный харьковский журналист, театральный критик и педагог Владимир Морской, погибший во времена сталинского террора. На материале истории одной конкретной семьи показана история города, в котором та проживает, и вместе с тем и история всей страны.

Ключевые слова: жанр, ретродетектив, аллюзии, местный колорит

The article is devoted to the creative work of the modern Kharkov writer Irina Potanina. Her novels “Fouette on Bursatsky Spusk” and “The Corpse from the First Capital” written in the genre of a historical detective story are considered. The specificity of the reflection of historical truth and fiction in these novels is analyzed; the special attention is paid to the peculiarities of description of the city of Kharkov and its inhabitants in the certain periods of Ukrainian history. The author managed to combine here a sharp dynamic plot with the interesting studies of the local history. One of the main artistic features of Potanina’s works is that the authoress actually reconstructs the history of her own family. The main character of both novels is the woman writer’s great-grandfather, a famous Kharkov journalist, theater critic and teacher Vladimir Morskoy, who died during the times of Stalin’s terror. The history of the city is shown on the material of one particular family that lives in it; and at the same time the history of the whole country is also shown.

Key words: genre, retrodetective, allusions, coleur locale

Робота присвячена творчості сучасного українського письменника Сергія Головачова. Розглянуто художні особливості його роману "Love Tour". Досліджено проблематику, побудову, образну систему твору.

Ключові слова: інтерактивний роман, проблематика, сюжет, образна система

Статтю присвячено вивченню наукової спадщини відомого харківського вченого-літературознавця Леоніда Генріховича Фрізмана (1935-2018). Досліджено його праці, у яких проаналізовано генезу єврейскої теми в російській літературі ХІХ-ХХ ст.

Ключові слова: генеза, тема, аналіз, проза, поезія

Статья посвящена творчеству современного российского писателя Евгения Водолазкина, в частности, его роману “Лавр” (2012). Рассмотрена жанровая природа произведения, которое можно считать попыткой создания литературно-художественного жития. Проведены параллели между романом и рядом агиографических памятников (преимущественно православных), позволившие прийти к выводу, что образ главного героя является сборным, а его жизненная история – это обобщенное житие, включающее основные сюжетные компоненты, наиболее типичные для агиографии.

Ключові слова: неісторичний роман, агіографія, житіє, інтертекст, алюзії

Ключевые слова: неисторический роман, агиография, житие, интертекст, аллюзии

Key words: non-historical novel, hagiography, saint life, intertext, allusions

Доповідь присвячено творчості сучасної харківської письменниці Ірини Потаніної. Розглядається її історичний детектив "Фуете на Бурсацькому узвозі", присвячений подіям, що начебто відбувалися у Харкові у 1930 році. Досліджено межі історичної правди та вимислу у творі.

Ключові слова: жанр, ретродетектив, вимисел,

Доповідь присвячено порівнянню ставлення до ідеї особистої святості Григорія Сковороди та Серафима Саровського.

Ключові слова: святість, щастя, гуманізм

Доповідь присвячено роману Анастасії Герасимової "Вензель імператора". Досліджено особливості відображення у ньому постаті загадкової історичної особистості - старця Федора Кузьмича, якого дехто асоціює з імператором Олександром І.

Ключові слова: роман-дослідження, образ, жанр

Навчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни «Українська мова професійного спрямування» адресовані курсантам та студентам, які вчаться за напрямом підготовки «правоохоронна діяльність»

Ключові слова: державна мова, літературна мова, мовні норми, текст, стиль

Статтю присвячено творчості сучасних харківських письменників-фантастів Дмитра Громова і Олега Ладиженського, які працюють під псевдонімом Г.Л.Олді. Розглядається їх роман «Бик з машини», написаний у жанрі фантастичного детективу. Проаналізовано роль античного міфу в структурі твору, зроблені спостереження щодо його жанрової природи. Роман вписано до міфологічного циклу Г.Л.Олді.

Ключові слова: жанр, кіберпанк, міф, детектив "нуар"

Статья посвящена творчеству современных харьковских писателей-фантастов Дмитрия Громова и Олега Ладыженского, работающих под псевдонимом Г. Л. Олди. Рассматривается их роман «Бык из машины», написанный в жанре фантастического детектива. Проанализирована роль античного мифа в структуре произведения, сделаны наблюдения над его жанровой природой. Роман вписан в мифологический цикл Г. Л. Олди.

Ключевые слова: жанр, киберпанк, детектив, миф, «нуар»

The article is devoted to the activity of contemporary Kharkov science fiction writers Dmitry Gromov and Oleg Ladyzhenskyi, working under the pseudonym of G. L Oldi. Their novel «The Bull from the Machine», written in the genre of a fantastic detective, is examined. The role of the ancient myth in the structure of the novel is analyzed, and the observations concerning its genre nature are made. The novel is inserted into the mythological cycle of G. L Oldi.

Key words: genre, cyberpunk, detective, myth, «noir»

Доповідь присвячено творчості сучасного російського письменника Бориса Акуніна. Зокрема, досліджується його роман "Седмиця Трьохглазого", присвячений подіям Смутного часу.

Ключові слова: роман, детектив, біографія, Смутний час

Доповідь присвячено висвітленню методів організації контролю рівня знань студентів на заняттях з історії та культури України.

Ключові слова: самостійна робота, позааудиторні заняття, контроль

Навчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни «Історія та культура України» розраховані на курсантів денної форми навчання за спеціальністю «Право».

Ключові слова: історія, культура, етнографія, самостійна робота

Розглянуто біографію учня Г.С.Сковороди Василя Томари, яка знайшла відбиття у спогадах французького письменника Жозефа де Местра.

Ключові слова: мемуари, філософія, "сродна" праця

У доповіді розглядається репресивна політика радянської влади щодо діячів церкви під час Великого Терору. Досліджено обставини життя та діяльності святителя Луки та священномученика Олександра.

Ключові слова: репресії, терор, християнство, церква

У доповіді розглянуто можлиості використання сучасної української фантастики у процесі національно-патріотичного виховання вишівської молоді.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, фантастика, роман,

У доповіді розглянуто роман сучасного російського письменника Євгена Водолазкіна "Лавр". Доводиться, що твір має жанрову специфіку літературного белетризованого житія.

Ключові слова: житіє, жанр, інтертекст, алюзії

Доповідь присвячено творчості сучасної української письменниці Лади Лузіної. Розглядається поетика "фольклорно-етнографічних" творів з циклу Лузіної "Київські відьми": "Микола Мокрий", "Крижана царівна" та "Тінь Демона".

Ключові слова: фольклор, етнографія, фентезі, інтертекст, інтермедіальність

У посібнику розглянуто основні етапи історичного та культурного буття України. Посібник адресавано курсантам денної форми навчання та слухачам заочної форми навчання.

Ключові слова: історія, культура, національне відродження, етнографія, фольклор, національний рух

Роботу присвячено творчості російської письменниці кінця ХІХ - початку ХХ ст. В.І. Крижанівської-Рочестер. Розглядаються її твори, написані на сюжети з Біблії. Зокрема проаналізовано особливості відбиття у них важливих для священної історії моментів єгипетського полону та Виходу.

Ключові слова: роман, інтертекст, біблеїстика, історія

Доповідь присвячена проблемам патріотичного виховання молоді. Пропонується використання можливостей, які надає мідл-література, зокрема сучасний український ретродетектив (В.Івченко, А.Кокотюха).

Ключові слова: ретродетектив, мідл-література, патріотизм

Статтю присвячено творчості сучасної російськомовної української письменниці Лади Лузіної. Розглядається повість "Тінь Демона" з циклу "Київські відьми". Зокрема досліджено відбиття у тексті опозиції своє/чуже.

Ключові слова: жанр, міське фентезі, опозиція, дихотомія, протиставлення

Статтю присвячено творчості російської письменниці межі ХІХ–ХХ століть В. І. Крижанівської (Рочестер). Розглянуто роман «Фараон Мернефта» (1888), сюжет якого засновано на історії ветхозавітного пророка Мойсея. Вивчено особливості інтерпретації автором претексту, трактування образу Мойсея та його протистояння з фараоном. З’ясовано, що у творі біблійну історію піддано суттєвим змінам, що було пов’язано, насамперед, з консервативно-монархічними поглядами самої письменниці, які стали реакцією на суспільно-політичну ситуацію у Росії межі ХІХ–ХХ століть.

Ключові слова: сюжет, претекст, біблеїстика, інтерпретація, окультизм

Статья посвящена творчеству русской писательницы рубежа XIX–XX веков В. И. Крыжановской (Рочестер). Рассмотрен роман «Фараон Мернефта» (1888), сюжет которого основан на истории ветхозаветного пророка Моисея. Изучены особенности интерпретации автором претекста, трактовки образа Моисея и его противостояния с фараоном. Выявлено, что в произведении библейская история претерпевает существенные изменения, что было связано, прежде всего, с консервативно-монархическими взглядами самой писательницы, ставшими реакцией на общественно-политическую обстановку в России рубежа XIX-XX веков.

Ключевые слова: сюжет, претекст, библеистика, интерпретация, оккультизм

The article is devoted to the activity of the Russian writer who lived at the turn of the XIXth and XXth centuries V. I. Kryzhanovskaya (Rochester). The novel “Pharaoh Mernephtah” (1888) was examined. Its plot was based on the story of the Old Testament prophet Moses. The author’s peculiarities of pretext interpretation and Moses’ image treatment and the features of his confrontation with the Pharaoh were studied. It was found that the Bible story in the work had undergone the substantial changes. In the first turn that was because of the conservative and monarchist views of the writer, which became a reaction to the social and political situation in Russia at the turn of the XIXth and XXth centuries.

Key words: plot, pretext, the Bible study, interpretation, occultism

Роботу присвячено творчості відомої російської письменниці Срібного століття В.І.Крижанівської-Рочестер. Аналізується роман "Фараон Мернефта", присвячений історії біблійного пророка Мойсея. Зокрема розглянуто природу основного конфлікту твору.

Ключові слова: священна історія, проблема Виходу, трансформація, алюзії, конфлікт

Доповідь присвячено творчості українського поета І.Я.Франка та російської письменниці В.І.Крижанівської-Рочестер. Розглянуто й порівняно рецепцію образу біблійного пророка Мойсея кожним з митців.

Ключові слова: рецепція, образ, поема, роман, алюзії

Програма факультативної дисципліни "Народна психологія". Метою викладання дисципліни є: знайомство курсантів та студентів з основами сучасних підходів до народознавства, етнічними та соціопсихічними рисами українського національного характеру, досягнення розуміння єдності та взаємодії всіх елементів національної культури (мови, історії, побуту, моралі, звичаїв, фольклору); сприяння відродженню національної свідомості, духовності студентської молоді, творчому використанню багатств української культури у фаховій діяльності.

Ключові слова: народознавство, етнографія, мова, побут, звичаї, обряди, мораль

У статті розглядається один з романів російської письменниці кінця XIX – початку ХХ століття В. І. Крижанівської-Рочестер «Залізний канцлер Стародавнього Єгипту» (1899), заснований на біблійному сюжеті про патріарха Йосипа і який до цього не ставав об'єктом спеціального вивчення літературознавства. Метою дослідження є визначення особливостей конфлікту в творі. Завданням став розгляд основних типів конфлікту роману у зв'язку з проблемою жанрової специфіки твору, що є романом-дослідженням, романом-реконструкцією. Вивчення роману дозволяє повніше уявити трансформацію історії Йосипа Прекрасного в світовій літературі, а також розширити уявлення про відбиття давньоєгипетської теми в російській історичній прозі. В результаті дослідження з'ясовано, що в романі В. І. Крижанівської-Рочестер «Залізний канцлер Стародавнього Єгипту» представлено кілька типів конфлікту. Основними стають дві колізії, засновані на опозиції «своє» – «чуже», інші носять камерний характер і є похідними від конфлікту, пов'язаного з протистоянням інородця і колишнього раба Йосефа з єгипетським жрецтвом і знаттю. У плані подальших досліджень слід простежити ланцюг перероджень Йосефа, представлених в інших творах письменниці, і уточнити, як вичерпуються ті конфлікти, вирішення яких не відбулося в розглянутому романі.

Ключові слова: конфлікт, жанр, біблеїстика, опозиція, окультизм, езотерика

В статье рассматривается один из романов русской писательницы конца XIX – начала ХХ века В. И. Крыжановской-Рочестер «Железный канцлер Древнего Египта» (1899), основанный на библейском сюжете о патриархе Иосифе и который до этого не становился объектом специального изучения литературоведения. Целью исследования является определение особенностей конфликта в произведении. Задачей стало рассмотрение основных типов конфликта романа в связи с проблемой жанровой специфики произведения, являющегося романом-исследованием, романом-реконструкцией. Изучение романа позволяет полнее представить трансформацию истории Иосифа Прекрасного в мировой литературе, а также расширить представления об отражении древнеегипетской темы в русской исторической прозе. В результате исследования выяснено, что в романе В. И. Крыжановской-Рочестер «Железный канцлер Древнего Египта» представлено несколько типов конфликта. Основными становятся две коллизии, основанные на оппозиции «свое» – «чужое», остальные носят камерный характер и являются производными от конфликта, связанного с противостоянием инородца и бывшего раба Иосефа с египетским жречеством и знатью. В плане дальнейших исследований следует проследить цепь перерождений Иосефа, представленных в других произведениях писательницы, и уточнить, как исчерпываются те конфликты, разрешения которых не произошло в рассмотренном романе.

Ключевые слова: конфликт, жанр, библеистика, оппозиция, оккультизм, эзотерик

The article deals with one of the novels of Russian writer of late XIX - early XX centuries V. I. Kryzhanovskaya-Rochester "Iron Chancellor of Ancient Egypt" (1899), which is based on the Bible story of the Patriarch Joseph. This novel has not become earlier the object of a special study of literary criticism. The aim of the study is to determine the conflict peculiarities in the work. The task was to consider the main types of the novel conflicts in connection with the problem of genre specificity of the work which is a novel-study and a novel- reconstruction at the same time. The study of the novel allows to give the fuller picture of Joseph the Beautiful transformation history in the world literature as well as to expand the reflection representation of ancient Egyptian theme in Russian historical prose. The result of the study has been revealed that in the novel by V. I. Kryzhanovskaya-Rochester "Iron Chancellor of Ancient Egypt" had been given several types of conflict. Two collisions, based on the opposition of "my own" - "somebody else’s" have become the main ones, the others are of intimate character and are derived from the conflict associated with the opposition of the foreigner and the former slave Joseph with the Egyptian priesthood and nobility. In terms of the future research it should be traced the chain of Joseph’s rebirths presented in other works of the writer, and specified how the conflicts that have been not settled down in the novel come to their endings.

Key words: conflict, genre, Bible Studies, the opposition, occultism, esotericism

Роботу присвячено творчості відомої російської письменниці Срібного століття В. І. Крижанівської-Рочестер. Зокрема проаналізовано її історичний роман "Залізний канцлер Давнього Єгипту", присвячений біблійному герою Йосипу Прекрасному. Розглянуто жанрову специфіку твору.

Ключові слова: жанр, місцевий колорит, роман, полеміка, реконструкція