№ | Вид наукової роботи | Назва | Бібліографічний опис |
---|---|---|---|
1 | стаття | Склад покарання: концепт, структура, зміст Стаття присвячена концептуалізації складу покарання. У вузькому значення під складом покарання запропоновано розуміти систему об’єктивних і суб’єктивних ознак державного впливу на особу засудженого, які визначають його як покарання. У широкому значенні – це аналітичний конструкт, що виражає об’єктивну та суб’єктивну спрямованість, зміст, засоби та процес виконання і відбування покарання. Склад покарання включає чотири елементи: об’єкт і об’єктивну сторону, суб’єкт і суб’єктивну сторону. Об’єкт є триплановим. Перший його план представлено особистістю засудженого. Другий – компонентами середовища та ситуації вчинення кримінального правопорушення. Третій план – особистість потерпілого (за наявності). В результаті під покаранням запропоновано розуміти захід правового впливу, що реалізується від імені держави за вироком суду щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, шляхом передбачених законом обмежень прав і свобод засудженого, а також щодо інших осіб через демонстрацію та/або поширення інформації про кримінально-виконавчу практику. Покарання має на меті кару, а також сприяння запобіганню вчиненню засудженим нових кримінальних правопорушень. Ключові слова: покарання, склад покарання, засуджений, виконання, відбування, виправлення, ресоціалізація, запобігання, кримінальне правопорушення, злочинність
|
Орлов Ю. В. Склад покарання: концепт, структура, зміст. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2023. № 3 (30). С. 65–85. DOI: https://doi.org/10.32631/vca.2023.3.06 |
2 | стаття |
Стаття присвячена дослідженню проблем кримінально-правового захисту життя комбатантів. На підставі характеристики права людини на життя таположень міжнародного гуманітарного права визначено умови правомірності позбавлення життя комбатантів, а також джерела протиправності, кримінально-правову кваліфікацію відповідних діянь. Доведено, що кожен факт конвенційного заподіяння смерті військовослужбовцю Збройних Сил України, а також іншій категорій комбатантів на боці України є проявом та наслідком ведення агресивної війни, має кваліфікуватися за ст. 437 КК України Ключові слова: Ключові слова:агресія, війна, збройний конфлікт, міжнародне гуманітарне право, комбатант, життя, право на життя, кримінально-правовий захист, кримінально-правова кваліфікація.
|
Литвинов О. М., Орлов Ю. В. Проблеми кримінально-правового захисту життя комбатантів, або як подолати ефекти гуманітарного «відмивання» війни? Вісник Кримінологічної асоціації України. 2023. № 3 (30). С. 11–25. DOI: https://doi.org/10.32631/vca.2023.3.01 |
3 | стаття |
Стаття присвячена дослідженню правових наслідків вчинення окремих категорій кримінальних проступків в контексті перехідного правосуддя в Україні. Виділено дві групи кримінальних проступків: воєнно-контекстуальні та ординарні, вчинювані у контексті збройного конфлікту. Перші – представлені колабораційною діяльністю (ч. ч. 1, 2 ст. 111-1 КК України). Другі – порушення недоторканності житла (ч. 1 ст. 162 КК України), порушення недоторканності приватного життя (ч. 1 ст. 182 КК України), ч. 1 самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 КК України). Обґрунтовуються критерії застосування звільнення від покарання або його відбування на підставі закону про амністію, а також звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим за вчинення вказаних кримінальних проступків в контексті перехідного правосуддя Ключові слова: кримінальний проступок, правові наслідки, звільнення від кримінальної відповідальності, амністія, звільнення від покарання, перехідне правосуддя
|
Орлов Ю. В. Правові наслідки вчинення окремих категорій кримінальних проступків в контексті перехідного правосуддя для України. Європейські перспективи. 2023. № 3. С. 191–198.DOI: https://doi.org/10.32782/EP.2023.3.26 |
4 | стаття |
Стаття присвячена розробці кримінологічних орієнтації в стратегії перехідного правосуддя через аналіз колективних травм війни. Встановлено, щотравма війни є всеохоплюючим соціально-психологічним феноменом, що сягає найглибших пластів колективного безсвідомого, виражає атаки на відкритість соціального часу, на прив’язаність, на ідентичність й здатність символізувати. В залежності від характеру практик й фізичної близькості до травмуючих факторів виділенота охарактеризовано травматично-бойовий, міграційно-травматичний, пасивно травматичний, окупаційно-травматичний, постокупаційно-травматичний та інтегровано-травматичний соціально-діяльнісні сюжети, в межах яких формуються та проявляються відповідні кримінологічні типи жертв: жертва-невротик, агресивна жертва-ресентиментал, жертва-агресор, монологічна жертва, дезінтегрована жертва та жертва-маргінал, невротична жертва-акціоніст. З’ясовано, що кожному вказаному типу притаманний власний особливий зміст криміногенного потенціалу, який так чи інакше здатен бути реалізований у насильницьких кримінальних правопорушеннях, зокрема, злочинах на ґрунті ненависті, фронтирній злочинності. Представлено тривимірну матрицю колективних травм війни, що включає феноменологічно-структурний, функціонально-психогенний та розсудочно-інтерпретаційний виміри Ключові слова: війна, колективна травма, травма війни, матриця, перехідне правосуддя, кримінологічні орієнтації, захист прав людини, запобігання злочинності.
|
Орлов Ю. В. Кримінологічні орієнтації в стратегії перехідного правосуддя для України : картографія колективних травм війни. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2023. № 2 (29). С. 107–126. DOI: https://doi.org/10.32631/vca.2023.2.08 |
5 | стаття | Терор політичний (політико-кримінологічний аспект) Політичний терор визначається як цілеспрямована, системна, планомірна діяльність державних (або квазідержавних) органів щодо здійснення узаконеного масового насильства над громадянами з метою фізичного знищення частини населення, елімінації ідеологічного плюралізму із суспільного життя та забезпечення, таким чином, бажаних для правлячої еліти параметрів внутрішньополітичної безпеки в умовах утвердження її влади. Характеризуючись безпосередніми насильницькими формами реалізації, терор має стратегічну віддалену мету, яка екстраполюється не лише на політичних сферу, а й на культурно-психологічну. Ключові слова: Ключові слова: політичний терор, насильство, переслідування, владарювання, політико-кримінальна практика.
Политический террор определяется как целенаправленная, системная, планомерная деятельность государственных (или квазигосударственных) органов по осуществлению узаконенного массового насилия над гражданами с целью физического уничтожения части населения, элиминации идеологического плюрализма из общественной жизни и обеспечения, таким образом, желательных для правящей элиты параметров внутриполитической безопасности в условиях утверждение её власти. Характеризуясь непосредственными насильственными формами реализации, террор имеет стратегическую отдаленную цель, которая экстраполируется не только на политических сферу, но и на культурно-психологическую. Ключевые слова: Ключевые слова: политический террор, насилие, преследования, властвования, политико-криминальная практика. Political terror is defined as a purposeful, systematic, systematic activity of state (or quasi-state) bodies for the implementation of legitimate massive violence against citizens for the purpose of physical destruction of a part of the population, the elimination of ideological pluralism from public life, and thus ensuring the parameters of the internal political security desired by the ruling elite. conditions of approval of its power. Characterized by direct violent forms of implementation, terror has a strategic long-term goal, which extrapolates not only to the political sphere, but also to the cultural and psychological. Key words: Key words: political terror, violence, persecution, domination, politico-criminal practice. |
Орлов Ю. В. Терор політичний (політико-кримінологічний аспект) // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 657–658. |
6 | стаття | Теорія соціальної дезорганізації Теорія соціальної дезорганізації – окрема кримінологічна теорія, розвинена в працях Е. Дюркгейма, яка розглядає механізм відтворення злочинності в розрізі психологічних основ соціалізації людини в динамічних умовах суспільного розвитку. Ситуація несправедливого розподілу результатів суспільної праці, обмеженості доступу до її результатів, неосяжності інформаційного простору, конкуренції в умовах мегаполісу та посилення трудової міграції обумовлює психологічно та соціально дезорганізований стан особи, що збільшує рівень її агресивності, сприяє розвитку стану аномії, злочинності. Ключові слова: Ключові слова: соціальна дезорганізація, конфлікт, аномія, відчуження, тривожність, злочинність.
Теория социальной дезорганизации - отдельная криминологическая теория, развитая в трудах Э. Дюркгейма, которая рассматривает механизм воспроизводства преступности в разрезе психологических основ социализации человека в динамических условиях общественного развития. Ситуация несправедливого распределения результатов общественного труда, ограниченности доступа к её результатам, необъятности информационного пространства, конкуренции в условиях мегаполиса и усиления трудовой миграции обусловливает психологически и социально дезорганизованное состояние лица, увеличивает уровень его агрессивности, способствует развитию состояния аномии, преступности. Ключевые слова: Ключевые слова: социальная дезорганизация, конфликт, аномия, отчуждение, тревожность, преступность. The theory of social disorganization is a separate criminological theory, developed in the works of E. Durkheim, which considers the mechanism of reproduction of crime in terms of the psychological foundations of human socialization in the dynamic conditions of social development. The situation of unfair distribution of the results of social work, the limited access to its results, the immense information space, competition in the megacity and the strengthening of labor migration causes the psychologically and socially disorganized state of the person, which increases the level of its aggressiveness, contributes to the development of the state of anomie, crime. Key words: Key words: social disorganization, conflict, anomie, alienation, anxiety, crime. |
Орлов Ю. В. Теорія соціальної дезорганізації // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 652–653. |
7 | стаття | Теорія розумової відсталості злочинців Теорія розумової відсталості злочинців – окрема кримінологічна теорія першої половини ХХ ст., що пов’язує причини вчинення злочинів з розумовою неповноцінністю злочинців. Відповідно до неї стверджується про більш низький рівень розумових здібностей злочинців, а, відтак, і їх більшою схильністю до асоціальної поведінки. Сучасні дослідження виявленої залежності не підтверджують: по мірі удосконалення тестових методик та розширення групи респондентів, включенням до неї законослухняних громадян, був підтверджений паритет у розумових здібностях злочинців та осіб, які не вчиняли злочинів. Ключові слова: Ключові слова: розумова відсталість, злочинність, детермінація, асоціальна поведінка, інтелект.
Теория умственной отсталости преступников - отдельная криминологическая теория первой половины ХХ в., которая связывает причины совершения преступлений с умственной неполноценностью преступников. Констатируется более низкий уровень умственных способностей преступников, а значит, и их большей склонностью к асоциальному поведению. Современные исследования указанной зависимости не подтверждают: по мере совершенствования тестовых методик и расширение группы респондентов, включением в нее законопослушных граждан, был подтвержден паритет в умственных способностях преступников и лиц, не совершивших преступлений. Ключевые слова: Ключевые слова: умственная отсталость, преступность, детерминация, асоциальное поведение, интеллект. The theory of mental retardation of criminals is a separate criminological theory of the first half of the 20th century, which links the causes of crimes with inferiority of criminals. It is stated that there is a lower level of mental abilities of criminals, and hence their greater tendency to associate with behavior. Modern studies of this dependence do not confirm: as the test methods improved and the group of respondents expanded, the inclusion of law-abiding citizens in it, confirmed the parity in the mental capacities of criminals and non-perpetrators. Key words: Key words: mental retardation, crime, determination, associal behavior, intellect. |
Орлов Ю. В. Теорія розумової відсталості злочинців // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 652 |
8 | стаття |
Теорія небезпечного стану – окрема кримінологічна теорія, в якій обґрунтовується наявність причинного зв’язку між вчиненням злочину та так званим «небезпечним станом» людини. Останній визначається як особливий психофізіологічний стан особи, в якому стримуючі механізми девіантної поведінки, зумовлені соціальною надбудовою в структурі особистості, перебувають в ослабленому стані, а сама людина вирізняється підвищеною тривожністю, лабільністю, конфліктністю, фобіями, неврастеніями, обцесивно-компульсивними реакціями тощо. Констатується підвищений рівень кримінальної активності осіб, що страждають на шизофренію, параною, клептоманію, піроманію тощо. Ключові слова: Ключові слова: небезпечний стан, тривожність, агресивність, конфліктність, лабільність, особистість злочинця.
Теория опасного состояния - отдельная криминологическая теория, в которой обосновывается наличие причинной связи между совершением преступления и так называемым «опасным состоянием» человека. Последнее определяется как особое психофизиологическое состояние, в котором сдерживающие механизмы девиантного поведения, обусловленные социальной надстройкой в структуре личности, находятся в ослабленном положении, а сам человек отличается повышенной тревожностью, лабильностью, конфликтностью, фобиями, неврастенией, обцесивно-компульсивными реакциями и т.п. Констатируется повышенный уровень криминальной активности лиц, страдающих шизофренией, паранойей, клептомании, пироманию тому подобное. Ключевые слова: Ключевые слова: опасное состояние, тревожность, агрессивность, конфликтность, лабильность, личность преступника. The theory of a dangerous state is a separate criminological theory, in which the existence of a causal connection between the commission of a crime and the so-called "dangerous state" of a person is substantiated. The latter is defined as the particular psycho-physiological state of the person in which the restraining mechanisms of deviant behavior, due to the social superstructure in the structure of the individual, are in a weakened state, and the person himself is distinguished by increased anxiety, lability, conflict, phobias, neurasthenia, and compulsive reactions, etc. There is an increased level of criminal activity of persons suffering from schizophrenia, paranoid, kleptomania, pyromania and others like that. Key words: Key words: dangerous condition, anxiety, aggressiveness, conflict, lability, personality of the offender. |
Орлов Ю. В. Теорія небезпечного стану // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 651–652. |
9 | стаття | Теорія стигматизації (інтеракції) Теорія стигматизації – окрема кримінологічна теорія, розвинена у працях Ф. Танненбаума та Е. Сатерленда, яка пояснює процес криміналізації особистості механізмами соціального таврування та наступної інтеракції. Соціальне таврування – умовний термін, який відображає позначення суспільством (окремими групами чи особами) соціального статусу людини за певним критерієм, що є суттєвим чинником її криміналізації. Ключові слова: Ключові слова: стигматизація, криміналізація, статус, тавро, відчуження, кримінальна субкультура.
Теория стигматизации – отдельная криминологическая теория, развитая в трудах Ф. Танненбаума и Е. Сатерлендом, которая объясняет процесс криминализации личности механизмами социального клеймения и последующей интеракции. Социальное клеймение - условный термин, который отражает обозначение обществом (отдельными группами или лицами) социального статуса человека по определенному критерию, что является существенным фактором его криминализации. Ключевые слова: Ключевые слова: стигматизация, криминализация, статус, клеймо, отчуждение, криминальная субкультура. The theory of stigmatization is a separate criminological theory, developed in the writings of F. Tannenbaum and E. Sutlerland, which explains the process of criminalization of personality through the mechanisms of social stigma and subsequent interactions. Social tribute is a conditional term that reflects the identification of a society (individual groups or individuals) with a certain criterion, which is a significant factor in its criminalization. Key words: Key words: stigmatization, criminalization, status, brand, alienation, criminal subculture. |
Орлов Ю. В. Теорія стигматизації (інтеракції) // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 653. |
10 | стаття |
Тенденції злочинності визначені як відносно стійка група закономірностей у змінах спрямованості злочинності в цілому та/або окремих її видів. Спрямованість злочинності, як статична характеристика, визначається характером і ступенем суспільної небезпечності найбільш поширених злочинів, а також часткою у її структурі тяжких і особливо тяжких злочинів. Тенденції ж злочинності розглядаються як динамічні її властивості, що проявляються у певному часовому інтервалі та виражаються у змінах міри кримінальної активності. Ключові слова: Ключові слова: тенденції злочинності, стан, рівень, географія, структура, динаміка.
Тенденции преступности определены как относительно устойчивая группа закономерностей в изменениях направленности преступности в целом и/или отдельных её видов. Направленность преступности, как статическая характеристика, определяется характером и степенью общественной опасности наиболее распространенных преступлений, а также долей в её структуре тяжких и особо тяжких преступлений. Тенденции же преступности рассматриваются как динамические её свойства, проявляющиеся в определенном временном интервале и выражаются в изменениях степени криминальной активности. Ключевые слова: Ключевые слова: тенденции преступности, состояние, уровень, география, структура, динамика. Crime trends are defined as a relatively stable group of regularities in changes in the direction of crime in general and / or its individual types. The direction of crime, as a static characteristic, is determined by the nature and degree of social danger of the most common crimes, as well as the proportion in its structure of grave and especially grave crimes. Trends in crime are considered as dynamic its properties, which are manifested in a certain time interval and expressed in changes in the degree of criminal activity. Key words: Key words: crime trends, state, level, geography, structure, dynamics. |
Орлов Ю. В. Тенденції злочинності // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 646–648. |
11 | стаття |
Соціальний натуралізм – інтегративний філософсько-науковий напрямок у дослідження криміногенної детермінації. Квінтесенцією соціального натуралізму є ідея природної цілісності світу: все, що існує в світі, є Природою. Отже, людина і продукти її діяльності також є Природою. Відтак – право природне за змістом і соціальне (позитивне) за формою. Будучи заснованим на законах природи, право впливає на поведінку людей, встановлюючи відповідні приписи, обмеження і заборони, необхідні для підтримання соціального природного порядку. Якщо право (його позитивна форма) не відповідає внутрішнім закономірностям соціального розвитку, традиціям та інноваціям, воно є чужорідним суспільству елементом, від якого останнє позбавляється у шляхом девіацій, в тому числі кримінального характеру. Ключові слова: Ключові слова: соціальний натуралізм, позитивізм, природне право, інтеграція, злочинність, детермінація.
Социальный натурализм – интегративное философско-научное направление в исследование криминогенной детерминации. Квинтэссенцией социального натурализма является идея природной целостности мира: все, что существует в мире, является Природой. Человек и продукты его деятельности также является Природой. Право – естественное по содержанию и социальное (положительное) по форме. Будучи основанным на законах природы, право влияет на поведение людей, устанавливая соответствующие предписания, ограничения и запреты, необходимые для поддержания социального естественного порядка. Если право (его положительная форма) не соответствует внутренним закономерностям социального развития, традициям и инновациям, оно является чужеродным обществу элементом, от которого последнее избаваляется путём девиаций, в том числе криминального характера. Ключевые слова: Ключевые слова: социальный натурализм, позитивизм, естественное право, интеграция, преступность, детерминация. Social naturalism - іntegrative philosophical and scientific direction in the study of criminogenic determination. The quintessence of social naturalism is the idea of the natural integrity of the world: everything that exists in the world is Nature. Consequently, man and the products of his activity are also Nature. Hence - the right is natural in content and social (positive) in form. Being founded on the laws of nature by a social institution, law affects people's behavior by establishing appropriate restrictions and prohibitions that are necessary to maintain social natural order. If the right (its positive form) does not correspond to the internal laws of social development, traditions and innovations, it is an element of alien society, from which the latter is deprived of the means of deviations, including the criminal character. Key words: Key words: social naturalism, positivism, natural law, integration, crime, determination. |
Орлов Ю. В. Соціальний натуралізм // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 611–612. |
12 | стаття | Репресії політичні (політико-кримінологічний аспект) Політичні репресії визначені як інструмент збереження, підтримання сприятливої (бажаної) для керівництва держави внутрішньополітичної кон’юнктури, збереження її монополії на політичну владу шляхом масового застосування законних та/або незаконних політико-дискримінаційних заходів управлінського, організаційно-правового, ідеологічного, економічного, фізичного характеру. Сутністю репресій є дискримінація за політичною ознакою, придушення опору певної частини населення чинному політичному режимові, перш за все,у психологічному, ідеологічному вимірі. Ключові слова: Ключові слова: політичні репресії, витіснення, політико-кримінальні практики, злочинність, політичний режим.
Политические репрессии определены как инструмент сохранения, поддержания благоприятной (желаемой) для руководства государства внутриполитической конъюнктуры, сохранения её монополии на политическую власть путем массового применения законных и/или незаконных политико-дискриминационных мер управленческого, организационно-правового, идеологического, экономического, физического характера. Сущностью репрессий является дискриминация по политическому признаку, подавление сопротивления определенной части населения действующему политическому режиму, прежде всего в психологическом, идеологическом измерении. Ключевые слова: Ключевые слова: политические репрессии, вытеснение, политико-криминальные практики, преступность, политический режим. Political repressions are defined as an instrument of preservation, maintenance of favorable (desirable) leadership of the state of the internal political situation, preservation of its monopoly on political power by mass application of legal and / or illegal political-discriminatory measures of administrative, organizational, legal, ideological, economic, physical character . The essence of repression is discrimination on the political grounds, suppression of resistance of a certain part of the population to the current political regime, especially in psychological and ideological terms. Key words: Key words: political repressions, displacement, political and criminal practices, crime, political regime. |
Орлов Ю. В. Репресії політичні (політико-кримінологічний аспект) // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 573–574. |
13 | стаття | Психоаналіз в кримінології (підходи) Психоаналіз в кримінології оформлений у групу теорій причин злочинності, які пов’язували походження останньої з психологічними особливостями людини. Різновекторність однорідних психологічних досліджень обумовили відносно автономний розвиток двох психоаналітичних шкіл: інстинктивізм та біхевіоризм. Надана їх характеристика в площині задач і предмету кримінологічного аналізу. Ключові слова: Ключові слова: психоаналіз, інстинктивізм, біхевіоризм, свідомість, підсвідоме, колективне несвідоме, злочин, злочинець.
Психоанализ в криминологии оформлен в группу теорий причин преступности, которые связывали происхождение последней с психологическими особенностями человека. Разновекторность однородных психологических исследований обусловили относительно автономное развитие двух психоаналитических школ: инстинктивизм и бихевиоризм. Дана их характеристика в плоскости задач и предмета криминологического анализа. Ключевые слова: Ключевые слова: психоанализ, инстинктивизм, бихевиоризм, сознание, бессознательное, коллективное бессознательное, преступление, преступник. Psychoanalysis in criminology is designed in the group of theories of the causes of crime, which linked the origin of the latter with the psychological characteristics of man. The multivectoral homogeneous psychological research has led to the relatively autonomous development of two psychoanalytic schools: instinctivism and behaviorism. Their characterization in the plane of tasks and the subject of criminological analysis is given. Key words: Key words: psychoanalysis, instinct, behaviorism, consciousness, subconscious, collective unconscious, crime, criminal. |
Орлов Ю. В. Психоаналіз в кримінології (підходи) // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 568–570. |
14 | стаття |
Кримінологічне прогнозування визначено як діяльність, спрямовану на обробку та аналіз кримінологічної інформації з метою отримання знання про майбутній стан злочинності, окремих її видів і груп, детермінанти злочинності, імовірність вчинення злочину конкретною особою, діяльність щодо запобігання злочинам. Кримінологічне прогнозування з одного боку є особливою процедурою, що входить як стадія до архітектоніки будь-якого кримінологічного дослідження, з другого – метод досягнення більш віддалених цілей ніж власне передбачення. Ключові слова: Ключові слова: прогнозування, криминологическая информация, метод, злочинність, злочин, протидія злочинності.
Криминологическое прогнозирование определено как деятельность, направленную на обработку и анализ криминологической информации с целью получения знания о будущем состоянии преступности, отдельных её видов и групп, детерминант преступности, вероятности совершения преступления конкретным лицом, деятельности по предотвращению преступлений. Криминологическое прогнозирование с одной стороны является особой процедурой, входит как стадия в архитектонику любого криминологического исследования, а с другой - метод достижения более отдаленных целей чем собственно предсказание. Ключевые слова: Ключевые слова: прогнозирование, криминологическая информация, метод, преступность, преступление, противодействие преступности. Criminological forecasting is defined as activity aimed at processing and analysis of criminological information in order to obtain knowledge about the future state of crime, its individual types and groups, determinants of crime, the probability of a crime committed by a particular person, and the prevention of crimes. On the one hand, criminological prediction is a special procedure, which is included as a stage to the architectonics of any criminological research, on the other - a method of achieving more distant goals than the actual prediction. Key words: Keywords: forecasting, criminology, forecast, method, crime, counteraction to crime. |
Орлов Ю. В. Прогнозування кримінологічне // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 556–558 |
15 | стаття |
Позитивізм в кримінології – теоретико-прикладний напрям, який виник в середині ХІХ ст. у руслі позитивізму як широкого руху європейської філософської думки. Ключовою ідеєю філософії позитивізму виступає віра в емпіричне знання як єдине істинне. В наукову тенденцією оформлюється застосування методу редукціонізму – спрощення, деструкції цілого на елементи та їх наступне дослідження. Ця ж тенденція поширилася і на кримінологічну сферу знання. У поясненні причин злочинності та заходів превентивного впливу виокремлюються три відносно самостійні напрямки: 1) соціологічний позитивізм; 2) біологічний позитивізм; 3) психологічний позитивізм. Ключові слова: Ключові слова: позитивізм, досвід, емпіризм, редукція, злочинність, особистість злочинця.
Позитивизм в криминологии - теоретико-прикладной направление, возникшее в середине XIX в. в русле позитивизма как широкого движения европейской философской мысли. Ключевой идеей философии позитивизма выступает вера в эмпирическое знание как единственно истинное. В научную тенденцию оформляется применения метода редукционизма - упрощение, деструкции целого на элементы и их последующее исследование. Эта же тенденция распространилась и на криминологическую сферу знания. В объяснении причин преступности и мер превентивного воздействия выделяются три относительно самостоятельные направления: 1) социологический позитивизм; 2) биологический позитивизм; 3) психологический позитивизм. Ключевые слова: Ключевые слова: позитивизм, опыт, эмпиризм, редукция, преступность, личность преступника. Positivism in criminology is a theoretical and applied direction, which arose in the middle of the nineteenth century. in the context of positivism as a broad movement of European philosophical thought. The key idea of the philosophy of positivism is the belief in empirical knowledge as the only true one. In the scientific trend the application of the method of reductionism - simplification, destruction of the whole to the elements and their subsequent research. This same trend has spread to the criminological sphere of knowledge. In explaining the causes of crime and measures of preventive influence, three relatively independent areas are distinguished: 1) sociological positivism; 2) biological positivism; 3) psychological positivism. Key words: Key words: positivism, experience, empiricism, reduction, crime, personality of the offender. |
Орлов Ю. В. Позитивізм в кримінології // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 529. |
16 | стаття | Переслідування політичне (політико-кримінологічний аспект) Стаття присвячена дослідженню політичних переслідувань як кримінологічно значущих факторів та форм відтворення політичної злочинності. Запропоновано авторське поняття категорії «політичне переслідування». Відстоюється думка, що воно може бути двох видів: політико-правове та політико-дискримінаційне. Викладено вузьке та широке розуміння останнього. Перше – відображає діяльнісну природу переслідування, друге – структурно-функціональну. Політико-дискримінаційне переслідування диференційоване на цілераціональне, цінніснораціональне та корпоративно-узвичаєне. Ключові слова: Ключові слова: політичне переслідування, дискримінація, діяльність, злочинність, політика, функція.
Статья посвящена исследованию политических преследований как криминологически значимых факторов и форм воспроизводства политической преступности. Предложено авторское понятие категории «политическое преследование». Отстаивается мнение, что оно может быть двух видов: политико-правовое и политико-дискриминационное. Приведены узкое и широкое понимание последнего. Первое – отражает деятельностную природу преследования, второе – структурно-функциональную. Политико-дискриминационное преследование дифференцированно на целерациональное, ценностнорациональное и корпоративно-традиционное. Ключевые слова: Ключевые слова: политическое преследование, дискриминация, деятельность, преступность, политика, функция. The article is devoted to the study of political persecution as criminologically significant factors and forms of reproduction of political crime. The authorship concept of the category "political persecution" is proposed. The opinion is that it can be of two types: politico-legal and politically-discriminatory. A narrow and broad understanding of the latter is given. The first - reflects the active nature of persecution, the second - structural and functional. Politically-discriminatory pursuit is differentiated on purpose-oriented, value-rational, and corporate-customary. Key words: Key words: political persecution, discrimination, activity, crime, politics, function. |
Орлов Ю. В. Переслідування політичне (політико-кримінологічний аспект) // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 518–521 |
17 | стаття |
Кримінологія правотворчості – галузь кримінології, що перебуває у стані наукового становлення та предметом якої є нормативно-правові засоби протидії злочинності, а також положення про нормативно-правові криміногенні фактори та засоби їх виявлення і нейтралізації. Відносна самостійність її існування обумовлюється необхідністю збільшення присутності кримінологічної складової в механізмі соціального управління, а також складністю дослідження кримінологічної ролі та криміногенних властивостей права як єдиного примусового соціального регулятора. Ключові слова: Ключові слова: кримінологія правотворчості, правова детермінація злочинності, кримінологічна експертиза, кримінологічний моніторинг, протидія злочинності.
Криминология правотворчества - отрасль криминологии, находящаяся в состоянии научного становления и предметом которой является нормативно-правовые средства противодействия преступности, а также положение о нормативно-правовых криминогенных факторах, средствах их обнаружения и нейтрализации. Относительная самостоятельность ее существования обусловливается необходимостью увеличения присутствия криминологической составляющей в механизме социального управления, а также сложностью исследования криминологической роли и криминогенных свойств права как единого принудительного социального регулятора. Ключевые слова: Key words: criminology of law-making, legal determination of crime, criminological examination, criminological monitoring, crime counteraction. Criminology of law-making - the branch of criminology, which is in a state of scientific formation and the subject of which are normative legal means of counteracting crime, as well as provisions on normative-legal crime-causing factors and means of their detection and neutralization. The relative independence of its existence is conditioned by the need to increase the presence of the criminological component in the mechanism of social management, as well as the complexity of the study of the criminological role and the criminal-law properties of law as the only coercive social regulator. Key words: Ключевые слова: криминология правотворчества, правовая детерминация преступности, криминологическая экспертиза, криминологический мониторинг, противодействие преступности. |
Орлов Ю. В. Кримінологія правотворчості // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 370. |
18 | стаття |
Політична кримінологія – галузь кримінології, сформована в межах кримінологічної школи злочинних підсистем. Досліджуючи взаємозв’язок та взаємовплив злочинності та політики, політична кримінологія має своїм предметом: політичну злочинність; політичні фактори злочинності; особистість політичного злочинця; жертв політичних злочинів; вплив тоталітарної політики на загальнокримінальну злочинність; протидію політичній злочинності. Ключові слова: Ключові слова: політична кримінологія, політична злочинність, політичні криміногенні фактори, особистість політичного злочинця, детермінація, протидія.
Политическая криминология - отрасль криминологии, сформированная в пределах криминологической школы преступных подсистем. Исследуя взаимосвязь и взаимовлияние преступности и политики, политическая криминология имеет своим предметом: политическую преступность; политические факторы преступности; личность политического преступника; жертв политических преступлений; влияние тоталитарной политики на общеуголовной преступностью; противодействие политической преступности. Ключевые слова: Ключевые слова: политическая криминология, политическая преступность, политические криминогенные факторы, личность политического преступника, детерминация, противодействие. Political criminology - the branch of criminology, formed within the criminological school of criminal subsystems. Exploring the interconnection and interaction of crime and politics, political criminology has its subject: political crime; political factors of crime; the identity of a political offender; victims of political crimes; the impact of totalitarian policy on general crime; counteraction to political crime. Key words: Key words: political criminology, political crime, political criminogenic factors, personality of a political offender, determination, opposition. |
Орлов Ю. В. Кримінологія політична // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 368–370. |
19 | стаття | Кримінологія миротворча (сутнісна) Миротворча кримінологія – близький за змістом до аболіціоністської кримінології напрямок наукової думки (приватна кримінологічна теорія), висвітлюваний у 80-90-х роках ХХ ст. Підтримується ідея про необхідність ліквідації закладів виконання покарань закритого типу, як і системи кримінального переслідування в цілому. Відстоюються такі принципи загальносоціальної превенції, як схиляння людей до рефлексії та самовдосконалення, гармонії із зовнішнім, в тому числі й соціальним, середовищем, взаєморозуміння, співчуття й безконфліктність способів задоволення потреб, врахування інтересів і вподобань інших членів суспільства тощо. Ключові слова: Ключові слова: миротворча кримінологія, загальносоціальна превенція, безконфліктність, кримінальне переслідування, пенітенціарна система.
Миротворческая криминология - близкое по смыслу к аболиционистской криминологии направление научной мысли (частная криминологическая теория), освещаемое в 80-90-х годах ХХ в. Поддерживается идея о необходимости ликвидации учреждений исполнения наказаний закрытого типа, как и системы уголовного преследования в целом. Отстаиваются такие принципы общесоциальной превенции, как обращение людей к рефлексии и саморазвитию, гармонии с внешним, в том числе и социальным, средой, взаимопонимания, сочувствия и бесконфликтность способов удовлетворения потребностей, учета интересов и предпочтений других членов общества и тому подобное. Ключевые слова: Ключевые слова: миротворческая криминология, общесоциальная превенция, бесконфликтность, уголовное преследование, пенитенциарная система. Peacekeeping Criminology - a close-fitting to abolitionist criminology direction of scientific thought (private criminological theory), illuminated in the 80-90-ies of the XX century. Supports the idea of the need to eliminate penal institutions of closed type, as well as criminal prosecution in general. The following principles of general social prevention are resisted: the rejection of people towards reflection and self-improvement, harmony with the external, including social, environment, mutual understanding, compassion and non-conflict methods of satisfying needs, taking into account interests and preferences of other members of society, etc. Key words: Key words: peacemaking criminology, general social prevention, non-conflict, criminal prosecution, penitentiary system. |
Орлов Ю. В. Кримінологія миротворча (сутнісна) // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 367–368. |
20 | стаття | Кримінологія інтегративна (конститутивна) Інтегративна кримінологія – напрямок наукової думки, що сформувався в кінці 70-х – початку 80-х років ХХ ст. як наслідок переосмислення проблем злочинності та соціального контролю на основі положень філософської концепції постмодернізму: на зміну лінійності в розвитку явищ і подій, принципу єдності руху приходять уявлення про плюралізм та динамізм форм, нелінійність руху, двосторонній характер взаємозв’язків між явищами, процесами. Постулюється міждисциплінарний підхід до розуміння злочинності та системи протидії їй. Ключові слова: Ключові слова: інтегративна кримінологія, постмодернізм, синергетика, не лінійність, детермінація, механізм, злочинність.
Интегративная криминология - направление научной мысли, сформировавшийся в конце 70-х - начале 80-х годов. как следствие переосмысления проблем преступности и социального контроля на основе положений философской концепции постмодернизма: на смену линейности в развитии явлений и событий, принципа единства движения приходят представление о плюрализме и динамизме форм, нелинейности движения, двустороннем характере взаимосвязей между явлениями, процессами. Постулируется междисциплинарный подход к пониманию преступности и системы противодействия ей Ключевые слова: Ключевые слова: интегративная криминология, постмодернизм, синергетика, нелинейность, детерминация, механизм, преступность. Integrative Criminology - the direction of scientific thought, which was formed in the late 70's - early 80's of the twentieth century. as a consequence of rethinking the problems of crime and social control on the basis of the philosophical concept of postmodernism: the change in the linearity in the development of phenomena and events, the principle of unity of motion come from the notion of pluralism and dynamism of forms, nonlinearity of movement, two-way nature of the relationship between phenomena and processes. A multidisciplinary approach to understanding crime and its countermeasures is postulated. Key words: Key words: integrative criminology, postmodernism, synergetics, nonlinearity, determination, mechanism, criminality. |
Орлов Ю. В. Кримінологія інтегративна (конститутивна) // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 364. |
21 | стаття |
Кримінологія архітектурна - кримінологічна теорія, яка виникала у в кінці 70-х – початку 80-х років на ґрунті поєднання знань щодо особливостей психології поведінки людини у великому місті (психології мегаполісу) та знань щодо специфіки містобудування в цілому, а також окремих архітектурних проектів, зокрема. Встановлено, що висока густота проживання населення в містах зумовлює психологічне відчуження, що збільшує тривожність. Досліджується складний характер залежності архітектурних проектів та можливості вчинення злочину, яка опосередковується через низку суб’єктивних, психологічних факторів. Ключові слова: Ключові слова: кримінологія, архітектура, злочинність, детермінація, відчуженість, тривожність.
Криминология архитектурная - криминологическая теория, которая возникала в конце 70-х - начале 80-х годов на почве сочетание знаний об особенностях психологии поведения человека в большом городе (психологии мегаполиса) и знаний о специфике градостроительства в целом, а также отдельных архитектурных проектов, в частности. Установлено, что высокая плотность проживания населения в городах детерминирует психологическое отчуждение, увеличивает тревожность. Исследуется сложный характер зависимости архитектурных проектов и возможности совершения преступления, которая опосредуется через ряд субъективных, психологических факторов. Ключевые слова: Ключевые слова: криминология, архитектура, преступность, детерминация, отчужденность, тревожность. Architectural Criminology - a criminological theory that arose in the late 70's - early 80's on the basis of a combination of knowledge about the features of the psychology of human behavior in a large city (the psychology of megacity) and knowledge of the specifics of urban planning in general, as well as individual architectural projects, in particular . It is established that high population density in cities leads to psychological alienation, which increases anxiety. The complex nature of the dependence of architectural projects and the possibility of committing an offense, which is mediated through a number of subjective, psychological factors, is explored. Key words: Key words: criminology, architecture, crime, determination, alienation, anxiety. |
Орлов Ю. В. Кримінологія архітектурна // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 363–364 |
22 | стаття |
Аболіціоністська кримінологія визначається як утопічний напрямок кримінологічної думки (приватна кримінологічна теорія), що сформувався у надрах аболіціонізму як політичного руху проти рабства, який ширився країнами Західної Європи в кінці ХVІІІ ст. – початку ХІХ ст. В подальшому – в середині ХХ ст. аболіціонізм трансформувався в політико-правову течію проти дискримінації за будь-якими ознаками. Ключові слова: Ключові слова: кримінологія, аболіціонізм, теорія, історія, недискримінація, гуманізм.
Аболиционистская криминология определяется как утопическое направление криминологической мысли (частная криминологическая теория), сформировавшаяся в недрах аболиционизма как политического движения против рабства, который распространялся странами Западной Европы в конце XVIII в. - начале XIX в. В дальнейшем - в середине ХХ в. аболиционизм трансформировался в политико-правовое течение против дискриминации по любым признакам. Ключевые слова: Ключевые слова: криминология, аболиционизм, теория, история, недискриминация, гуманизм. The abolitionist criminology is defined as the utopian direction of criminological thought (private criminological theory), which formed in the depths of abolitionism as a political movement against slavery, which spread to Western European countries at the end of the eighteenth century. - beginning of the nineteenth century. In the future - in the middle of the twentieth century. abolitionism was transformed into a political and legal trend against discrimination on any grounds. Key words: Key words: criminology, abolitionism, theory, history, non-discrimination, humanism. |
Орлов Ю. В. Кримінологія аболіціоністська // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 362–363. |
23 | стаття | Кримінологічна ефективність нормативно-правового акту Кримінологічна ефективність нормативно-правового акту є комплексним поняттям, що визначає антикримінальну спрямованість чи криміногенну безпечність положень нормативно-правового акту. Під кримінологічною неефективністю нормативно-правового акту запропоновано розуміти сукупну властивість правових норм, яка полягає у негативному впливі правового регулювання на елементи системи протидії злочинності та/або створенні додаткових або ж ускладнення існуючих криміногенних факторів. Виділено та охарактеризовано критерії кримінологічної неефективності нормативно-правового акта чи його проекту. Ключові слова: Ключові слова: кримінологічна ефективність, нормативно-правовий акт, протидія злочинності, криміногенність, критерії.
Криминологическая эффективность нормативно-правового акта является комплексным понятием, определяющим антикриминальную направленность или криминогенную безопасность положений нормативно-правового акта. Под криминологической неэффективностью нормативно-правового акта предложено понимать совокупное свойство правовых норм, которое заключается в негативном влиянии правового регулирования на элементы системы противодействия преступности и/или создании дополнительных или осложнения существующих криминогенных факторов. Выделены и охарактеризованы критерии криминологической неэффективности нормативно-правового акта или его проекта. Ключевые слова: Ключевые слова: криминологическая эффективность, нормативно-правовой акт, противодействие преступности, криминогенность, критерии. The criminological effectiveness of a legal act is a complex concept that determines the anti-criminal orientation or criminogenic safety of the provisions of a legal act. Under the criminological ineffectiveness of the normative legal act, it is proposed to understand the combined property of legal norms, which consists in the negative influence of legal regulation on elements of the system of combating crime and / or the creation of additional or complicating existing criminal factors. The criteria of the criminological ineffectiveness of a normative legal act or its project are distinguished and characterized. Key words: Key words: criminological efficiency, normative-legal act, counteraction of crime, criminogenicity, criteria. |
Орлов Ю. В. Кримінологічна ефективність нормативно-правового акту // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 340–341. |
24 | стаття |
Політична корупція визначається як різновид суспільно-політичних інституційних кримінальних практик, що відтворюються у поведінці політичних акторів (їх представників) та полягають у використанні ними у злочинний спосіб своїх офіційних (службових) повноважень, або злочинного ненасильницького впливу на носіїв таких повноважень, з метою отримання, утримання, зміни політичної влади. Виділено та охарактеризовано види політичної корупції. Ключові слова: Ключові слова: політична корупція, тіньовий лобізм, логролінг, фракційний транзитивізм, електоральна корупція.
Политическая коррупция определяется как разновидность общественно-политических институциональных уголовных практик, воспроизводящихся в поведении политических акторов (их представителей) и заключающихся в использовании ими преступным образом своих официальных (служебных) полномочий, или преступного ненасильственного воздействия на носителей таких полномочий, с целью получения, удержание, изменения политической власти. Выделены и охарактеризованы виды политической коррупции Ключевые слова: Ключевые слова: политическая коррупция, теневой лоббизм, логролинг, фракционный транзитивизм, электоральная коррупция. Political corruption is defined as a kind of socio-political institutional criminal practice that is reproduced in the behavior of political actors (their representatives) and consists in the criminal use of their official (official) powers or criminal non-violent influence on the carriers of such powers in order to receive, maintenance, change of political power. The types of political corruption are distinguished and characterized. Key words: Key words: political corruption, shadow lobbyism, logoring, fractional transitivism, electoral corruption. |
Орлов Ю. В. Корупція політична // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 324–326. |
25 | стаття |
Політична злочинність визначена як історично мінливий, інституційний, політико-правовий феномен, що виявляється у понадсумативній сукупності всіх злочинів, вчинюваних представниками державної влади, а також їх офіційними чи неофіційними опонентами (представниками парламентської меншості, політичних партій чи громадських організації, окремими громадянами та їх об’єднаннями, групами тощо) з метою одержання, утримання, реалізації всупереч національним інтересам державної влади, впливу на неї, а також реалізацію політичної влади в межах регіону чи світу в цілому. У своїй більшості політична злочинність є особливо небезпечним різновидом організованої злочинності. Ключові слова: Ключові слова: політична злочинність, феномен, влада, організованість, агресія, корисливість.
Политическая преступность определена как исторически изменчивый, институциональный, политико-правовой феномен, проявляющийся в понадсумативной совокупности всех преступлений, совершаемых представителями государственной власти, а также их официальным или неофициальным оппонентами (представителями парламентского меньшинства, политических партий или общественных организаций, отдельными гражданами и их о объединениями, группами и т.п.) с целью получения, удержания, реализации вопреки национальным интересам государственной власти, влияния на нее, а также реализацию политической власти в пределе региона или мира в целом. В большинстве своём политическая преступность является особенно опасной разновидностью организованной преступности. Ключевые слова: Ключевые слова: политическая преступность, феномен, власть, организованность, агрессия, стяжательство. Political crime is defined as a historically changing, institutional, political and legal phenomenon that manifests itself in a non-essential set of all crimes committed by representatives of state power, as well as their official or unofficial opponents (representatives of the parliamentary minority, political parties or public organizations, individual citizens and their associations, groups, etc.) in order to receive, retain, and implement in violation of the national interests of the state power, influence on it, as well as the realization of political power within the limits region and the world at large. In most, political crime is a particularly dangerous form of organized crime. Key words: Key words: political criminality, phenomenon, power, organization, aggression, self-interest. |
Орлов Ю. В. Злочинність політична // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 281–283. |
26 | стаття |
Злочин політичний визначається як різновид корисливих чи агресивно-насильницьких злочинів, що вчиняється з політичних, корисливих чи інших особистих мотивів, які виражаються у прагненні до одержання, утримання, реалізації всупереч національним інтересам державної влади, впливу не неї або ж реалізацію політичної влади в певному регіоні чи світі в цілому. До таких злочинів можуть бути віднесені терористичні акти, геноцид, захоплення заручників, низка злочинів корупційної спрямованості; організація масових заворушень тощо. Ключові слова: Ключові слова: політичний злочин, релятивізм, політичний мотив, корисливий мотив, державна влада.
Политическое преступление определяется как разновидность корыстных или агрессивно-насильственных преступлений, совершается по политическим, с корыстных или иных личных побуждений, выражающихся в стремлении к получению, содержания, реализации вопреки национальным интересам государственной власти, влияния не нее или реализацию политической власти в определенном регионе или мире в целом. К таким преступлениям могут быть отнесены террористические акты, геноцид, захват заложников, ряд преступлений коррупционной направленности; организация массовых беспорядков и т. п. Ключевые слова: Ключевые слова: политическое преступление, релятивизм, политический мотив, корыстный мотив, государственная власть. Political crime is defined as a kind of mercenary or aggressive and violent crime committed from political, selfish or other personal motives expressed in the pursuit of obtaining, retaining, and implementing contrary to the national interests of the state, the influence of it or the realization of political power in a particular region. or the world as a whole. Such crimes include terrorist acts, genocide, hostage taking, a number of corruption offenses; organization of mass disorder and so on. Key words: Key words: political crime, relativism, political motive, selfish motive, state power. |
Орлов Ю. В. Злочин (політичний) // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 245. |
27 | стаття |
Кримінологічне планування визначається як цілеспрямований процес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань протидії злочинності визначаються шляхи та засоби їх вирішення, нормативне, інформаційне, організаційне, методичне й ресурсне його забезпечення на визначений період часу. Встановлено, що планування є функцією управління у сфері протидії злочинності та, водночас, способом розроблення конкретного управлінського рішення, а сам план – формою такого рішення. Визначено види планів. Ключові слова: Ключові слова: кримінологічне планування, план, протидія злочинності, управління, функція.
Криминологическое планирование определяется как целенаправленный процесс разработки плана, в котором на основе целей и задач противодействия преступности определяются пути и способы их решения, нормативное, информационное, организационное, методическое и ресурсное его обеспечение на определенный период времени. Установлено, что планирование является функцией управления в сфере противодействия преступности и одновременно способом разработки конкретного управленческого решения, а сам план – формой такого решения. Определены виды планов. Ключевые слова: Ключевые слова: криминологическое планирование, план, противодействие преступности, управление, функция. The criminological planning is defined as a purposeful process of developing a plan in which the ways and means of their solution, normative, informational, organizational, methodical and resourceful provision for a certain period of time are determined on the basis of goals and tasks of counteracting crime. It is established that it is a function of management in the field of counteracting crime and, at the same time, a way of developing a specific management decision, and the plan itself is the form of such a decision. Types of plans are defined. Key words: Key words: criminological planning, plan, counteraction to crime, management, function. |
Орлов Ю. В. Планування кримінологічне Вісник Асоціації кримінального права України. – 2017. – № 2 (7). – С. 358–360. URL : http://nauka.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/12/40_Orlov.pdf. |
28 | стаття |
Глобалізація злочинності визначається як процес інтенсифікації транснаціональної злочинності та транскордонного впливу організованих злочинних угруповань на економічну, політичну, культурну, правову сфери суспільного розвитку. Доведено, що глобалізація злочинності є прямим наслідком економічної, політичної, технологічної, культурної глобалізації. Вона проявляється у поширенні таких її різновидів: а) загальнокримінальна транснаціональна злочинність; б) транснаціональна економічна злочинність; в) транснаціональна політична злочинність – захоплення державної влади та фінансування таких дій, розв’язування та ведення агресивних війн, найманство, міжнародний тероризм і т.п. Ключові слова: Ключові слова: злочинність, глобалізація, транснаціональна злочинність, детермінація, протидія.
Глобализация преступности определяется как процесс интенсификации транснациональной преступности и трансграничного воздействия организованных преступных группировок на экономическую, политическую, культурную, правовую сферы общественного развития. Доказано, что глобализация преступности является прямым следствием экономической, политической, технологической, культурной глобализации. Она проявляется в распространении таких ее разновидностей: а) общеуголовная транснациональная преступность; б) транснациональная экономическая преступность; в) транснациональная политическая преступность - захват государственной власти и финансирования таких действий, развязывание и ведение агрессивных войн, наемничество, международный терроризм и т.п. Ключевые слова: Ключевые слова: преступность, глобализация, транснациональная преступность, детерминация, противодействие. The globalization of crime is defined as the process of intensification of transnational crime and the transboundary impact of organized criminal groups on the economic, political, cultural, legal spheres of social development. It is proved that the globalization of crime is a direct consequence of economic, political, technological, cultural globalization. It manifests itself in the distribution of its varieties: a) common-crime transnational crime; b) transnational economic crime; c) transnational political crime - seizure of state power and financing of such actions, solving and conducting of aggressive wars, mercenary, international terrorism, etc. Key words: Key words: crime, globalization, transnational crime, determination, counteraction. |
Орлов Ю. В. Глобалізація злочинності // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 147–148. |
29 | стаття |
Кримінологічний експеримент визначається як метод кримінологічних (в тому числі й прогностичних) досліджень, суть якого полягає у наступному: у тих випадках, коли дослідити об’єктивні соціальні фактори, що обумовлюють криміногенний характер тих чи інших явищ і подій або ж ефективність запобіжних заходів в повній мірі через низку об’єктивних причин не вдається, за останніми організовують кримінологічний моніторинг без втручання з боку управлінського суб’єкта. Штучно створюється своєрідна модель у певному хронотопі (тобто розтягнута у часі й просторі), що буде мати місце у майбутньому. Ключові слова: Ключові слова: кримінологічний експеримент, злочинність, криміногенні фактори, протидія злочинності, кримінологічний моніторинг.
Криминологический эксперимент определяется как метод криминологических (в том числе и прогностических) исследований, суть которого заключается в следующем: в тех случаях, когда исследовать объективные социальные факторы, обусловливающие криминогенный характер тех или иных явлений и событий, или эффективность мер в полной степени по ряду объективных причин не удается, по последним организуют криминологический мониторинг без вмешательства со стороны управленческого субъекта. Искусственно создается своеобразная модель в определенном хронотопе (то есть растянутая во времени и пространстве), что будет иметь место в будущем. Ключевые слова: Ключевые слова: криминологический эксперимент, преступность, криминогенные факторы, противодействие преступности, криминологический мониторинг. The criminological experiment is defined as a method of criminological (including prognostic) research, the essence of which is as follows: in cases when to investigate the objective social factors that determine the criminogenic nature of certain phenomena and events or the effectiveness of precautionary measures in the full because of a number of objective reasons it is not possible, for the latter they organize criminological monitoring without interference by the managerial entity. Artificially created a peculiar model in a certain chronotop (that is, stretched in time and space), which will take place in the future. Key words: Key words: criminological experiment, crime, criminogenic factors, crime counteraction, criminological monitoring. |
Орлов Ю. В. Експеримент кримінологічний // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 203. |
30 | стаття |
Кримінологічна експертиза визначається як експертно-кримінологічне дослідження, спрямоване на виявлення кримінологічно значущих факторів (детермінант злочинності, чинників ефективності протидії їй), виникнення чи зміни яких пов’язані з об’єктом дослідження, а також розроблення рекомендацій щодо їх запобігання, мінімізації впливу, усунення або стимулювання. Будучи спеціальним кримінологічним дослідженням, спрямованим на прийняття кримінологічно обґрунтованого рішення щодо проблемного питання, вона одночасно характеризується як різновид державних, постійних, поліфункціональних, соціальних експертиз, має евристичний характер та організується за принципом автогенезу. Ключові слова: Ключові слова: кримінологічна експертиза, дослідження, фактори злочинності, ефективність протидії злочинності, запобігання злочинам.
Криминологическая экспертиза определяется как экспертно-криминологическое исследование, направленное на выявление криминологически значимых факторов (детерминант преступности, факторов эффективности противодействия ей), возникновение или изменение которых связаны с объектом исследования, а также разработка рекомендаций по их предотвращению, минимизации воздействия, устранению или стимулирования. Будучи специальным криминологическим исследованием, направленным на принятие криминологически обоснованного решения по проблемному вопросу, она одновременно характеризуется как разновидность государственных, постоянных, полифункциональных, социальных экспертиз, имеет эвристический характер и организуется по принципу автогенеза. Ключевые слова: Ключевые слова: криминологическая экспертиза, исследование, факторы преступности, эффективность противодействия преступности, предупреждение преступлений. Criminological expertise is defined as an expert-criminological research aimed at identifying criminologically significant factors (determinants of crime, factors of effectiveness of counteraction to it), occurrence or changes which are related to the object of research, as well as development of recommendations for their prevention, minimization of influence, elimination or stimulation. As a special criminological research aimed at adopting a criminologically grounded decision on a problematic issue, it is simultaneously characterized as a kind of state, permanent, polyfunctional, social expertise, is heuristic and organized on the principle of autogenesis. Key words: Key words: criminological expertise, research, crime factors, effectiveness of counteraction to crime, prevention of crimes. |
Орлов Ю. В. Експертиза кримінологічна. Вісник Асоціації кримінального права України. 2017. № 1 (8). С. 297–301 URL : http://nauka.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/07/29_Orlov.pdf. |
31 | стаття |
Детермінація злочинності визначається як процес взаємодії різнорідних соціальних та природничих факторів (детермінант), що має своїм наслідком існування злочинності, її систематичне відтворення, появу новітніх її різновидів, форм прояву, негативних зміни у стані (зростання рівня, ускладнення структури, географії тощо). Кримінологічне вчення про детермінацію злочинності виходить із розуміння комплексності, системності, багаторівневості та безперервності процесу відтворення злочинності. Ключові слова: Ключові слова: детермінація, детермінанти, злочинність, детермінаційні зв’язки, системність, історизм, протиріччя.
Детерминация преступности определяется как процесс взаимодействия разнородных социальных и естественных факторов (детерминант), что имеет своим следствием существование преступности, её систематическое воспроизведство, появление новейших её разновидностей, форм проявлений, негативных изменений в состоянии (рост уровня, усложнение структуры, географии и т.д.). Криминологическое учение о детерминации преступности исходит из понимания комплексности, системности, многоуровневости и непрерывности процесса воспроизводства преступности. Ключевые слова: Ключевые слова: детерминация, детерминанты, преступность, детерминационные связи, системность, историзм, противоречия. Determination of crime is defined as a process of interaction of heterogeneous social and natural factors (determinants), which has its consequence of the existence of crime, its systematic reproduction, the emergence of its newest varieties, forms of manifestation, negative changes in the state (growth level, complexity of structure, geography, etc.). The criminological doctrine of determination of crime proceeds from the understanding of complexity, systemicity, multilevelness and continuity of the process of reproduction of crime. Key words: Keywords: determination, determinants, crime, determination links, systemicity, historicism, contradictions. |
Орлов Ю. В. Детермінація злочинності // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 178–180. |
32 | стаття |
Стаття присвячена висвітленню сутності політичного антикриміналізму як парадигми інституціональної інтеграції політичної системи та системи протидії злочинності. Запропоноване її розуміння як умовно автономної доктринальної складової кримінологічної політики, яка виражається у комплексі ідей, принципів, світоглядних диспозицій щодо політики, які забезпечують науково обґрунтовану зорієнтованість її інститутів на досягання загальносоціальних цілей кримінально-превентивного значення. Відстоюється думка, що в діяльності політичних акторів політичний антикриміналізм проявляється як ідеологія-рух, втілювана на рівні державного управління та громадянській активності у сфері політичних взаємодій Ключові слова: Ключові слова: політика, злочинність, політичний антикриміналізм, кримінологічна політика, протидія злочинності, ідеологія.
Статья посвящена определению сущности политического антикриминализма как парадигмы институциональной интеграции политической системы и системы противодействия преступности. Предложено её понимание как условно автономной доктринальной составляющей криминологической политики, выражающейся в комплексе идей, принципов, мировоззренческих диспозиций в отношении политики, которые обеспечивают научно обоснованную ориентированность её институтов на достижение общесоциальных целей уголовно-превентивного значения. Отстаивается мнение, что в деятельности субъектов политики политический антикриминализм проявляется как идеология-движение, воплощаемая на уровне государственного управления и гражданской активности в сфере политических взаимодействий. Ключевые слова: Ключевые слова: политика, преступность, политический антикриминализм, криминологическая политика, противодействие преступности, идеология. The article is devoted to the clarification of the essence of political anti-criminalism as a paradigm of institutional integration of the political system and the system of combating crime. Its understanding is offered as a conditionally autonomous doctrinal component of criminological policy, which is expressed in the complex of ideas, principles, philosophical policy dispositions that provide the scientifically grounded orientation of its institutions to the achievement of general social goals of criminal preventive value. It is believed that in the activity of political actors political anti-crime is manifested as an ideology-movement, embodied at the level of public administration and civil activity in the field of political interactions. Key words: Key words: politics, crime, political anti-crime, criminological policy, counteraction to crime, ideology. |
Орлов Ю. В. Антикриміналізм політичний // Українська кримінологічна енциклопедія / за заг. ред. В. В. Чернєя, В. В. Сокуренка ; упоряд. О. М. Джужа, О. М. Литвинов. – Харків – Київ : Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Нац. акад. внутр. справ, Кримін. асоц. України, Золота миля, 2017. – С. 68 |
33 | монографія одноосібна | Суїцидальність в Україні: кримінологічна характеристика та протидія Монографію присвячено комплексній кримінологічній характеристиці та заходам протидії суїцидальності як фоновому для злочинності явищу. У роботі визначено поняття та сутність фонових для злочинності явищ, надано загальнонаукову характеристику суїциду та суїцидальності, їх зв’язкам зі злочинною поведінкою та злочинністю в цілому. Надано характеристику кількісним та якісним показникам суїцидальності. Здійснено типологію та проаналізовано кримінологічно значущі ознаки осіб, які вчиняють самогубства. Виявлено, описано та пояснено основні об’єктивні та суб’єктивні детермінанти суїцидальності й суїцидів. Охарактеризовано загальносоціальні заходи протидії суїцидальності як фоновому для злочинності явищу. Розроблено кримінологічну модель стратегії протидії суїцидальності в Україні Охарактеризовано спеціально-кримінологічні та індивідуальні заходи протидії суїцидальності як фоновому для злочинності явищу, вироблено пропозиції щодо їх удосконалення Ключові слова: Ключові слова: суїцидальність, суїцид, злочинність, фонове явище, кримінологічна характеристика, протидія
Монография посвящена комплексной криминологической характеристике и мерам противодействия суицидальности как фоновому для преступности явлению. В работе определено понятие и сущность фоновых для преступности явлений, дана общенаучная характеристика суицида и суицидальности. Под суицидальностью предложено понимать разновидность массовых, устойчивых социальных практик, заключающихся в аморальном осознанном, волевом лишении себя жизни частью населения. Доказано, что суицидальность характеризуется прочными связями с агрессивно-насильственной преступностью. Охарактеризованы количественные и качественные показатели суицидальности. Уровень суицидальности в 2015 году составил 7600 самоубийств, индекс суицидальной активности – 7,9 самоубийств на 100 тыс. населения. Анализ динамики суицидальности позволил выделить три условные периода: 1) 2000–2009 гг. – период стабильного снижения уровня суицидальности; 2) 2010–2013 – рост этого уровня; 3) 2014–2015 – снижение уровня. Самая высокая суицидальная активность на протяжении третьего периода наблюдается в Одесской, Киевской, Черниговской, Кировоградской, Сумской, Днепропетровской и Полтавской областях. Самая низкая – во Львовской, Тернопольской, Ивано-Франковской, Черновицкой, Закарпатской и Волынской областях. Обобщением данных по индексу суицидальной активности за период 2000–2015 гг. было выявлено, что среди сельского населения он составляет 26,5 самоубийств на 100 тыс. населения, а городского – 17,6. Осуществлена типология и проанализированы криминологически значимые признаки лиц, совершающих самоубийства. Выделено 22 криминологических типа и 10 подтипов суицидентов на основании таких критериев: 1) направленность суицидогенно-криминогенной десоциализации личности; 2) характер связи между предикатным преступлением и суицидом; 3) особенности уголовных форм акта суицида; 4) морально-психологические признаки суицидента-преступника; 5) состояние психического здоровья суицидента; 6) преимущественный внешний фактор суицидогенеза. Предоставлена комплексная классификация и характеристика факторов суицидальности с выделением двух их групп: объективных и субъективных. Охарактеризованы общесоциальные меры противодействия суицидальности как фоновому для преступности явлению. Разработана криминологическая модель стратегии противодействия суицидальности в Украине. Охарактеризованы специально-криминологические и индивидуальные меры противодействия суицидальности как фоновому для преступности явлению. Разработаны предложения по внедрению постсуицидального сервисно-полицейского сопровождения с целью предотвращения повторной суицидальной попытки, а также виктимизации, криминализации суицидента, виктимологической профилактики в отношении лиц, которые могут стать жертвой преступлений с его стороны. Ключевые слова: Ключевые слова: суицидальность, суицид, преступность, фоновое явление, криминологическая характеристика, противодействие. The monograph is devoted to complex criminological characteristic and counteracting measures to suicidal tendencies as background phenomenon of criminality. The work defines notion and essence of background phenomena of criminality, gives general scientific characteristic of suicide and suicidal tendencies, their links with criminal behaviour and criminality accordingly. The monograph n characterizes quantitative and qualitative suicidal tendencies indexes. The work gives typology and analyses criminologically significant characteristics of persons, who commit suicides. It ascertains, describes and explains main objective and subjective determinants of suicidal tendencies and suicides. The monograph characterizes general counteracting measures to suicidal tendencies as background phenomenon of criminality. It works out criminological model of counteracting strategy to suicidal tendencies in Ukraine. The monograph characterizes special criminological and individual counteracting measures to suicidal tendencies as background phenomenon of criminality, elaborates propositions for their enhancement Key words: Key words: suicidal tendencies, suicide, criminality, background phenomenon, criminological characteristic, counteracting. |
Шкуро В. В. Суїцидальність в Україні: кримінологічна характеристика та протидія : монографія / За наук. ред. д-ра юрид наук., доц-та Ю.В. Орлова ; Кримінологічна асоціація України. Харків : Діса Плюс, 2017. 262 с. |
34 | тези доповіді |
Запропоновано й обгрунтовано ззміни та доповнення до КК України: а) ч. 1 ст. 6 після слів «цим Кодексом» доповнити словосполученням такого змісту: «за винятком випадків, коли вони на підставах, передбачених Конституцією України, підлягають притягненню до кримінальній відповідальності міжнародними судовими установами; б) ч. 1 ст. 7 після слів «Верховною Радою України» доповнити словосполученням «або, якщо вони підлягають притягненню до кримінальній відповідальності міжнародними судовими установами на підставах, передбачених Конституцією України». Ключові слова: Ключові слова: Римський статут, Міжнародний кримінальний суд, кримінально-правові відносини, юрисдикція.
|
Орлов Ю. В. Проблеми трансформації окремих кримінально-правових відносин в Україні крізь призму юрисдикції Міжнародного кримінального суду : Матер. наук.-практ. конф. до 100-річчя підготовки правоохоронців у Харкові (25 листопада 2017 року, м. Харків) ; Харківський національний університет внутрішніх справ. Харків, 2017. С. 154–155. |
35 | тези доповіді | Дискурс як об’єкт кримінологічного аналізу. Обґрунтована необхідність формування дискурсивно-комунікативної теорії детермінації злочинності як окремої кримінологічної теорії, що пояснює закономірності, механізм впливу різних компонентів дискурсу на відтворення злочинності. Охарактеризовано загальнотеоретичні передумови створення цієї теорії. Визначено основні її структурні компоненти та надана характеристика дискурсу як об’єкту кримінологічного аналізу. Ключові слова: Ключові слова: злочинність, дискурс, детермінація, конструювання, симуляція, дискурсивно-комунікативна теорія.
|
Орлов Ю. В. Дискурс як об’єкт кримінологічного аналізу. Теорія та практика протидії злочинності у сучасних умовах : Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (10 листопада 2017 року, м. Львів). Львів : ЛьвДУВС, 2017. С. 167–169. |
36 | стаття | Дискурсивно-комунікативна теорія детермінації злочинності: концептуальні засади формування Обґрунтована необхідність формування дискурсивно-комунікативної теорії детермінації злочинності як окремої кримінологічної теорії, що пояснює закономірності, механізм впливу різних компонентів дискурсу на відтворення злочинності. Охарактеризовано загальнотеоретичні передумови створення цієї теорії. Визначено основні її структурні компоненти та надана характеристика дискурсу як об’єкту кримінологічного аналізу. Ключові слова: Ключові слова: злочинність, дискурс, детермінація, конструювання, симуляція, дискурсивно-комунікативна теорія.
Обоснована необходимость формирования дискурсивно-коммуникативной теории детерминации преступности как отдельной криминологической теории, объясняющей закономерности, механизм воздействия различных компонентов дискурса на воспроизводство преступности. Охарактеризованы общетеоретические предпосылки создания этой теории. Определены основные ей структурные компоненты и дана характеристика дискурса как объекта криминологического анализа. Ключевые слова: Ключевые слова: преступность, дискурс, детерминация, конструирование, симуляция, дискурсивно-коммуникативная теория. The article is devoted to the problems of discursive-communicative theory of crime determination grounds. This theory has substantiated as a separate criminological theory, which explains regularities, mechanism of influence discourse various components on the reproduction of crime. The general theoretical preconditions for the creation of this theory are proposed and characterized. The basic structural components of it are defined and the characteristic of discourse is given as an object of criminological analysis. Key words: Key words: crime, discourse, determination, design, simulation, discourse-communicative theory. |
Орлов Ю. В. Дискурсивно-комунікативна теорія детермінації злочинності: концептуальні засади формування. / Ю. В. Орлов // Вісник Кримінологічної асоціації України 2017. № 3(17) : збірник наукових праць [редкол. О. М. Бандурка (голов. ред.) та ін.]. Х. : ХНУВС, 2017. С. 23-32. |
37 | стаття | Культурно-психологічні фактори екологічної злочинності Встановлено та надано опис окремим протиріччям між належними та дійсними параметрами екологічної свідомості, що впливають на поширення злочинів проти довкілля. Проаналізована криміногенна роль феноменів споживацтва й корисливості, соціального патерналізму, маргіналізації суспільства, аномії. Наголошено на детермінаційному для екологічної злочинності значенні симулятивності дискурсу і соціальних практик. Ключові слова: Ключові слова: екологічна злочинність, детермінація, культурно-психологічні фактори, корисливість, споживацтво, патерналізм.
Установлено и дано описание отдельным противоречием между надлежащими и наличными параметрами экологического сознания, влияющих на распространение преступлений против окружающей среды. Проанализирована криминогенная роль феноменов потребительства и корыстности, социального патернализма, маргинализации общества, аномии. Акцентировано на детерминационном для экологической преступности значении симулятивности дискурса и социальных практик. Ключевые слова: Ключовые слова: экологическая преступность, детерминация, культурно-психологические факторы, корыстность, потребленчество, патернализм. The article defines and characterizes certain discrepancies between appropriate and real parameters of environmental awareness that produces impact on spread of crimes against environment. It analyses criminogenic role of consumption and lucre phenomena, social paternalism, social marginalization, and anomie. It emphasizes simulation of discourse and social practices that are determinant for environmental crime. Key words: Key words: ecological crime, determination, cultural-psychological factors, self-interest, consumerism, paternalism. |
Орлов Ю. В. Культурно-психологічні фактори екологічної злочинності / Ю. В. Орлов // Форум права: електрон. наук. фахове вид. 2017. № 3. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2017_3.pdf. |
38 | тези доповіді | Корупційна схема : поняття та сутність Запропоновано широке розуміння корупційної схеми, згідно з яким вона є умовно самостійною формою прояву організованої злочинності у сфері економіки – стійким, комплексним соціально-правовим феноменом, що виражається у системній діяльності, алгоритмізованій послідовності дій щодо готування та безпосереднього вчинення корупційних злочинів як мети та/або засобу задоволення інтересів у сфері економічних відносин неправомірним способом з попереднім створенням юридичної бази прикриття чи без такого, але з використанням елементів механізму правового регулювання. Проаналізовано ознаки корупційної схеми. Ключові слова: Корупція, злочин, корупційний злочин, корупційна схема, система соційних практик.
|
Орлов Ю. В. Корупційна схема : поняття та сутність / Ю.В. Орлов // Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції : зб. тез доп. V Міжнар. наук.практ. конф., (31 берез. 2017 р., м. Харків, Україна) / МВС України, Харків. нац. унтвнутр. справ ; Кримінол. асоц. України. Харків : ХНУВС, 2017. - С. 138–140 |
39 | стаття | Кримінологічний аналіз проекту Закону України «Про пенітенціарну систему» Стаття присвячена кримінологічному аналізу положень проекту Закону України «Про пенітенціарну систему». Виявлено, надано опис та обґрунтування двом групам його недоліків – концептуального і техніко-юридичного характеру. Визначено шляхи удосконалення законопроекту через усунення виявлених недоліків. Запропоновано до закріплення у цьому законопроекті поняття пенітенціарної системи, під якою можливо розуміти цілісну, керовану систему державних органів та установ, що забезпечують формування і реалізацію державної політики у сфері виконання покарань, здійснення пробації. Ключові слова: Ключові слова: законопроект, принципи, кримінологічна ефективність, кримінологічне моделювання, оперативно-розшукова діяльність, досудове розслідування, системно-правові зв’язки.
Статья посвящена научному анализу положений проекта Закона Украины «О пенитенциарной системе». Выявлено, описано и обосновано две группы его недостатков – концептуального и технико-юридического характера. Определены пути усовершенствования законопроекта путём устранения выявленных недостатков. Предложено к закреплению в этом законопроекте понятие пенитенциарной системы, под которой возможно понимать целостную, управляемую систему государственных органов и учреждений, обеспечивающих формирование и реализацию государственной политики в сфере исполнения наказаний, осуществления пробации. Ключевые слова: Ключевые слова: законопроект, принципы, криминологическая эффективность, криминологическое моделирование, оперативно-розыскная деятельность, досудебное расследование, системно-правовые связи. The article’s objective is to detect, describe and explain the shortcomings of the draft of the Law of Ukraine “On the Penitentiary System” in terms of the predictable parameters of its criminological efficiency. A number of shortcomings of the draft of the Law of Ukraine “On the Penitentiary System” has been revealed in the combination of criminological, penal legal principles of scientific evaluation of the reasonableness and appropriateness of model regulations, accuracy of system and legal relations and other elements of theoretical and legal model of legal regulation of relations in the sphere of functioning of the penitentiary system. These shortcomings were divided into two groups – of the conceptual, technical and legal nature. The author has emphasized on the uncertainty of the main component of the object of legal regulation – the penitentiary system. The latter has been offered to be perceived as an integrated, manageable system of state agencies and institutions that provide the formation and realization of the state policy in the field of the execution of sentences, probation implementation. To ensure continuity, stability and adaptability of the functioning of the penitentiary system the author has suggested to amend p. 1 of the Art. 5 of the draft of the Law “On the Penitentiary System” with the paragraph 3 as follows: “Higher Educational Institutions with Specific Terms of Training, which Realize the Training of the Penitentiary System Personnel According to the State Order”. To reorient the penitentiary system for the service model that best meets the standards of a liberal society and democratic country, transparency and social orientation of the latter, the author has offered to determine and develop the category of “the penitentiary service”. The author has formulated the model of the appropriate standard for the consolidation in the draft of the Law of Ukraine “On the Penitentiary System”, namely: The Penitentiary Service – is the measure or set of measures carried out by the penitentiary institutions (their officials) aimed at strengthening legal awareness in the society through the non-repressive impact on prisoners in order of their correction, resocialization. The penitentiary services are provided in the manner, in terms and forms prescribed by the current legislation for the implementation of appropriate types of penalties, as well as taking the measures of probation”. Key words: Keywords: bill, penitentiary system, criminological efficiency, criminological modeling, operative and search activities, pre-trial investigation, system and legal relations, penitentiary service. |
Орлов Ю. В. Кримінологічний аналіз проекту Закону України «Про пенітенціарну систему» / Ю.В. Орлов // Право і безпека. 2017. № 1. С. 68–73. |
40 | стаття |
Проаналізовано кримінально-правові та кримінологічні засади визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Виявлено, надано опис і пояснення змінам в елементах кримінально-правових відносин у зв’язку з таким визнанням. Доводиться необхідність внесення змін і доповнень до закону про кримінальну відповідальність щодо адаптації вітчизняної правової системи до юрисдикції міжнародних судових установ, а також застосування окремих політико-кримінологічних заходів з метою припинення і запобігання окремих категорій злочинів, забезпечення здійснення правосуддя. Ключові слова: Ключові слова: міжнародний злочин, Міжнародний кримінальний суд, юрисдикція, кримінально-правові відносини, припинення, запобігання.
Проанализированы уголовно-правовые и криминологические основы признания Украиной юрисдикции Международного уголовного суда. Выявлено, описано и дано объяснение изменениям в элементах уголовно-правовых отношений в связи с таким признанием. Доказывается необходимость внесения изменений и дополнений в закон об уголовной ответственности для адаптации отечественной правовой системы к юрисдикции международных судебных учреждений, а также применение отдельных политико-криминологических мер по пресечению и предупреждению отдельных категорий преступлений, обеспечения осуществления правосудия. Ключевые слова: Ключевые слова: международное преступление, Международный уголовный суд, юрисдикция, уголовно-правовые отношения, пресечение, предупреждение. The author has analyzed criminological, criminal and legal principles of admitting the jurisdiction of the International Criminal Court by Ukraine. The author has revealed, provided description and explanation to changes in the elements of criminal and legal relations in regard to such a recognition. It has been determined that the position of statements of Verkhovna Rada of Ukraine on admitting the jurisdiction of the International Criminal Court are unconstitutional, although they are not de jure recognized as those. The author has provided the description and characteristics of theoretical and legal model of terminating national and emergence of international criminal and legal relations in regard to the recognition of the jurisdiction of the International Criminal Court. The impossibility of the realization of that model according to the current parameters of the legal system in Ukraine has been proved. The problem is that the domestic legislation on criminal liability of Ukraine does not provide the possibilities and does not specify the criteria, under which the criminal act committed on the territory of Ukraine, was determined not by the Criminal Code of Ukraine, but by other regulatory acts, including in particular the Rome Statute of the International Criminal Court. It has been established that those relationships, which arose on the basis of national law on criminal liability after committing crimes on the territory of Ukraine (under the statements of Verkhovna Rada of Ukraine) are available nowadays. There are no legally significant grounds for their termination, as the domestic criminal law does not know such grounds for termination of criminal and legal relationships. The author has offered to review a draft of amendments and alterations to the Criminal Code of Ukraine, namely: a) p. 1 of the Art. 6 after “by this Code” shall be amended with the following phrase: “except the cases, when they are on the grounds provided by the Constitution of Ukraine, are subjects to criminal prosecution by international judicial institutions; b) p. 1 of the Art. 7, after the words “by the Verkhovna Rada of Ukraine” to alter with the phrase “or if they are subject to criminal prosecution by the international judicial institutions on the grounds provided by the Constitution of Ukraine”; c) p. 1 of the Art. 9 after the words “court of a foreign state” to alter with the phrase “or international judicial institution”. The author has proved the legal incorrectness and criminological groundlessness established in the statement of Verkhovna Rada of Ukraine restrictions of the jurisdiction of the International Criminal Court only by the crimes against humanity and war crimes, as well as by the determined range (group) of people regardless of grouping criteria. There is a need for the adoption of a new statement of Verkhovna Rada of Ukraine, in the text of which there should be no restrictions or reservations, except the period of time during which the relevant crimes were committed under the jurisdiction of the International Criminal Court. Key words: Key words: international crime, International criminal court, jurisdiction, criminal and legal relations, termination, prevention. |
Орлов Ю. В. Кримінально-правові та кримінологічні засади визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду / Ю.В. Орлов // Вісник Кримінологічної асоціації України. 2017. № 1 (15) : збірник наукових праць [редкол. О. М. Бандурка (голов. ред.) та ін.]. Х. : ХНУВС, 2017. С. 126–136. |
41 | тези доповіді | Політична корупція в Україні: сутність та запобігання Проаналізовано сутність і прояви політичної корупції. Під нею запропоновано розуміти різновид суспільно-політичних інституційних кримінальних практик, що відтворюються у поведінці політичних акторів (їх представників) та полягають у використанні ними у злочинний спосіб своїх службових повноважень, або злочинного ненасильницького впливу на носіїв таких повноважень, з метою отримання, утримання, зміни, реалізації політичної влади. Ключові слова: Політична корупція, корупція у сфері політики, влада, злочин, підкуп.
|
Орлов Ю. В. Політична корупція в Україні: сутність та запобігання / Ю. В. Орлов // Реалізація державної антикорупційної політики у міжнародному вимірі : Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 9 грудня 2016 року). – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2016. – С. 317–320. |
42 | стаття | Криміногенність політичного режиму: загальнотеоретична кримінологічна характеристика Стаття присвячена загальнотеоретичній характеристиці криміногенності політичних режимів. Під криміногенністю політичного режиму запропоновано розуміти його властивість детермінувати політичні злочини, а також політичні фактори загальної злочинності. Доводиться, що політичний режим є такою соціально-правовою, інституційною субстанцією, що визначає не лише специфіку проявів, спрямованості політичної злочинності, а й загальнокримінальної, які, в свою чергу, мають зворотній вплив на режим. Встановлено та описано зв’язок між характером криміногенності політичного режиму та його видом – демократичним, недемократичним (квазідемократичним, тоталітарним, авторитарним). Ключові слова: Політичний режим, криміногенність, віктимогенність, політична злочинність, детермінація, організована злочинність.
Статья посвящена общетеоретической характеристике криминогенности политических режимов. Под криминогенностью политического режима предложено понимать его свойство детерминировать политические преступления, а также политические факторы общей преступности. Доказывается, что политический режим является такой социально-правовой, институциональной субстанцией, которая определяет не только специфику проявлений, направленности политической преступности, но и общеуголовной, которые, в свою очередь, имеют обратное влияние на режим. Установлена и описана связь между характером криминогенности политического режима и его видом – демократическим, недемократическим (квазидемократическим, тоталитарным, авторитарным). Ключевые слова: Политический режим, криминогенность, виктимогенность, политическая преступность, детерминация, организованная преступность. The article is devoted to general theoretical characterization of criminality of political regimes. Under the political regime criminality prompted understand its property to determine political crimes, as well as political factors common crime. It is proved that the political system is a socio-legal, institutional substance, which determines not only the specifics of the manifestations, the political orientation of crime, but also to general criminal who, in turn, have the reverse effect on the regime. Established and provide a link between the nature of the political regime and the criminality of his views - democratic, undemocratic (quasi-democratic, totalitarian, authoritarian). Key words: Political regime, criminality, victimogenic political crime, determination, organized crime. |
Орлов Ю. В. Криміногенність політичного режиму : загальнотеоретична кримінологічна характеристика / Ю. В. Орлов // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». – 2016. – Випуск 2. – Том 3. – С. 7–11. |
43 | стаття | Культурні фактори оцінок політичних злочинів у міжнародному вимірі Проаналізована сутність культурних факторів оцінок політичних злочинів у міжнародному вимірі. Встановлено, що геополітичні конфронтації є одним з проявів конфлікту культур та цивілізацій. Тому, в контексті міжнародного виміру оцінки політичних злочинів, культурний фактор проявляє себе як кримінологічно значущий при нехтуванні, зневажанні культурної багатоманітності народів світу на засадах домінантності якогось одного з них. Доводиться, що культурна дискримінація – одна з найбільш небезпечних її форм, яка тягне за собою поширення практики політико-кримінальних інтервенцій. Ключові слова: Політичний злочин, культура, цивілізація, конфлікт, інтервенція, дискримінація.
Проанализирована сущность культурных факторов оценок политических преступлений в международном измерении. Установлено, что геополитические конфронтации являются одним из проявлений конфликта культур и цивилизаций. Поэтому, в контексте международного измерения оценки политических преступлений, культурный фактор проявляет себя как криминологически значимый в случае пренебрежения, попирания культурным многообразием народов мира на основе доминантности одного из них. Доказывается, что культурная дискриминация – одна из самых опасных её форм, которая влечет за собой распространение практики политико-криминальных интервенций. Ключевые слова: Политическое преступление, культура, цивилизация, конфликт, интервенция, дискриминация. The essence of cultural factors of assessments of political crimes within international terms. It has been found out that Cultural factors of assessment of political crimes within international terms – is a group of fundamental factors of social genesis that reflects its most deep foundations in international politics, defines scenarios of social systems development and, ultimately, humanity in the whole. Geopolitical confrontations are one of the manifestations of the conflict of cultures and civilizations. Therefore, in the context of international dimension the assessments of political offenses, cultural factor reflects itself as criminologically significant while neglecting, violating cultural diversity of the peoples of the world based on the dominance of any one of them. It is proved that in cases of external interference into internal affairs of states destructiveness of such influence is determined by two major factors: 1) an inadequate assessment of internal political practices to determine them as criminal and unacceptable for the population of the country. In this respect, we are talking about cultural discrimination – a form of political and criminal violence; 2) conflict, inconsistence of external political imported innovations with internal political traditions, customs and indigenous culture in general in its broadest sense. International dimension as in terms of formation of intergovernmental recognition of crime of political practices also provides consideration of the worldview coordinate system of the relevant society, population of the country. It is emphasized that today there is an urgent problem of reducing the degree of relativism of assessments of political crimes in international terms and at the same time reducing criminogenic potential of humanitarian and related to them interventions. This task requires the adoption of versatile, multi-level actions, subordinated to the unified conceptual vector. It is in reduction of the role of political factors of assessment of international and domestic crimes by expanding and detailed legal regulatory mechanisms based on common policies of guaranteeing and taking into account cultural diversity. It is cultural determinism has to become methodological basis for narrowing enforcement politically deterministic discretion through the improvement of legal basis to respond to political crimes from the international community. Special attention is paid to the fact that norming the activities of international actors (including international organizations, military and political coalitions) on the usage of any force to carry out any interventions has not to remain at the level of declarations of intentions, and must acquire the features of robust mechanism of legal regulation. The last among others should include branched instruments of international responsibility of the states that are synchronized at the level of various political and regional entities and subordinated to a single supranational authority of jurisdiction. Key words: Political crime, culture, civilization, conflict, intervention, discrimination. |
Орлов Ю. В. Культурні фактори оцінок політичних злочинів у міжнародному вимірі / Ю. В. Орлов // Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2016. – № 2 (13) : збірник наукових праць [редкол. Т. А. Денисова, О. М. Джужа, В. П. Ємельянов та ін.]. – Х. : ХНУВС, 2016. – С. 20–31. |
44 | монографія одноосібна | Політико-кримінологічна теорія протидії злочинності Монографія присвячена теоретичним і практичним питанням криміногенності політики та її кримінально-превентивного потенціалу. На підставі оперування комплексним методологічним підходом розроблено політико-кримінологічну теорію протидії злочинності як окрему кримінологічну теорію. В ній на єдиній ліберально-гуманістичній концептуальній основі розкривається сутність та прояви політико-кримінальних феноменів, формується предметне поле дослідження політико-криміногенної детермінації, пропонуються стратегічні засади протидії політичній злочинності та зниження інтенсивності відтворення політичних факторів кримінальної активності, а також розроблено наукові засади інтеграції політичної та кримінологічної практик, визначено фактори її обструкції та шляхи їх подолання. У роботі визначено поняття, предмет та цілі політико-кримінологічної теорії протидії злочинності, охарактеризовано вітчизняний та зарубіжний досвід політико-кримінологічних досліджень, їх методологічну основу. Надано загальнотеоретичну характеристику криміногенності політики. Сформовано концепцію політичного злочину, в результаті чого визначено його поняття, з’ясовано соціально-правову природу, здійснено класифікацію політичних злочинів. Надано характеристику внутрішньодержавного та міжнародного вимірів їх оцінок. Досліджено феномен політичної злочинності. Встановлено сутнісні ознаки та розроблено кримінологічні поняття політичного переслідування, репресій і терору. Надано типологічну характеристику особистості політичного злочинця. Здійснено дослідження криміногенності політики крізь призму кримінологічного вчення про детермінацію злочинності. Надано опис і пояснення взаємозалежності процесів відтворення політичної злочинності та генерації політикою факторів загальної злочинності. Розроблено стратегію нейтралізації політичних факторів злочинності, а також систему заходів протидії політичній злочинності. Визначено модельні засади інституціональної інтеграції політики та протидії злочинності. Ключові слова: Політико-кримінологічна теорія, криміногенність політики, політичний злочин, політична злочинність, політичні фактори злочинності, протидія, інтеграція
Монография посвящена разработке политико-криминологической теории противодействия преступности, положения которой отражают единство концепции снижения криминогенности политики с одновременным раскрытием ее антикриминального потенциала. В работе определено понятие политико-криминологической теории противодействия преступности, под которой предложено понимать систему идей, понятий, категорий и связей между ними, которые описывают и объясняют природу и проявления политического преступления, политической преступности, закономерности её детерминации, особенности личности политического преступника и политических факторов преступности, практические рекомендации по их нейтрализации (снижению интенсивности действия), а также формируют концептуальные основы противодействия преступности средствами политического управления. Структуру указанной теории составляют четыре логически взаимосвязанных предметных блока научной информации: 1) методология политико-криминологической теории; 2) категории, связи и закономерности институционального взаимодействия политики и преступности; 3) противодействие преступности средствами политического управления; 4) модельные основы реализации политико-криминологической теории. Основной целью политико-криминологической теории противодействия преступности является выявление, системное описание и объяснение феноменов и проявлений криминогенного и антикриминального потенциалов политики, институциональных основ интеграции политической и криминологической практик, а также содействие, на этом основании, в устранении фрагментарности научного знания о взаимосвязи преступности и политики, криминологической деятельности и политического управления. Охарактеризован отечественный и зарубежный опыт политико-криминологических исследований. Предложена методология исследования политико-криминологических проблем. Осуществлена общетеоретическая характеристика криминогенности политики, криминогенность понимается как её свойство воспроизводить политическую преступность и факторы детерминации общей преступности (политические криминогенные факторы). Описаны и объяснены детерминационные связи между недостатками структурно-функциональных элементов политической системы и криминальными практиками как политического, так и внеполитического характера. Определена зависимость между типом политического режима и общими чертами состояния преступности. Сформирована концепция политического преступления, в результате чего определены его понятие и социально-правовая природа. Осуществлена классификация политических преступлений. Охарактеризованы внутригосударственные и международные измерения их оценок. Исследован феномен политической преступности. Установлены сущностные признаки и разработаны криминологические понятия политического преследования, репрессий и террора. Дана типологическая характеристика личности политического преступника. Проведено исследование криминогенности политики сквозь призму криминологического учения о детерминации преступности. Предоставлено описание и объяснение взаимозависимости процессов воспроизводства политической преступности и политических факторов общей преступности. Разработана стратегия нейтрализации политических факторов преступности, а также система мер противодействия политической преступности. Определены модельные основы институциональной интеграции политики и противодействия преступности. Ключевые слова: Политико-криминологическая теория, криминогенность политики, политическое преступление, политическая преступность, политические факторы преступности, противодействие, интеграция Monograph is devoted to solution of scientific problem dealing with formulating political-criminological theory of counteracting criminality, positions of which demonstrate unity of conception on reduction of criminogenics of politics along with uncovering its anti-criminal potential. The work ascertains definition of the notion, subject and objectives of political-criminological theory of counteracting criminality, characterizes national and foreign experience of political-criminological researches, their methodological base. It gives general theoretical characteristic of criminogenics of politics. The monograph formulates conception of political offence, which allows to ascertain its notion, define its social-legal nature; classifies political offences. The work characterizes national and international dimensions of their evaluations. It researches phenomenon of political criminality. The dissertation ascertains substantial characteristics and works out criminological notions of political persecution, repressions and terror. The work elaborates typological characteristic of personality of a political offender. The monograph conducts research of criminogenics of politics in the view of criminological doctrine of determination of criminality. It elaborates description and explanation of interdependency between reproduction process of political criminality and generation of general criminal factors by politics. The monograph works out strategy of neutralization of political factors of criminality, as well as the system of counteracting measures for political criminality. The work defines model bases of institutional integration of politics and counteracting crime. Key words: Political-criminological theory, criminogenics of politics, political offence, political crime, political factors of criminality, counteracting, integration |
Орлов Ю. В. Політико-кримінологічна теорія протидії злочинності : монографія / Ю. В. Орлов. – Х. : Діса Плюс, 2016. – 656 с. |