9 листопада Україна святкує День української писемності та мови, а також вшановує пам'ять Преподобного Нестора-Літописця – монаха Києво-Печерського монастиря, першого давньоруського письменника, послідовника творців слов’янської писемності Кирила й Мефодія. Саме Нестор-Літописець традиційно вважається одним із авторів «Повісті минулих літ». Раніше існувала традиція: 9 листопада, привівши дитину до школи, батьки йшли до церкви, щоб поставити свічку перед образом Преподобного Нестора й помолитися, щоб він допоміг дитині в навчанні.

День української писемності та мови – це свято, коли в нас є нагода вклонитися Слову – його красі та виразності, влучності та розмаїтті.

Мова, як струмочки, увібрала потічки слів, приказок, думок, текстів, живого спілкування. Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але ми впевнені, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. «Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ», – говорив Володимир Сосюра.

Із гідністю й шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в одну націю, це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку держави.

Саме від 9 листопада в Україні розпочинається Тиждень української мови, протягом якого проводяться різноманітні заходи, присвячені писемності та грамотності. Харківський національний університет внутрішніх справ має багаті традиції пошанування української мови, її наукового вивчення, популяризації та піднесення іміджу – від підготовки підручників і посібників, постійної участі в різних конкурсах, організації підготовчих курсів – до залучення інтернет-простору для навчання української мови професійного спрямування, флешмобів та презентаційних комунікаційних акцій.

Вітаємо всіх із цим святом і бажаємо усім нам берегти й розвивати українську мову, будувати незалежну, не лише політично, а й духовно вільну країну, виховувати гідних представників свого народу й пишатися своєю Батьківщиною.

Вікторія Перцева,
доцентка кафедри українознавства