"Знання. Закон. Честь."
Харківський національний університет внутрішніх справ
61080, Україна, м. Харків, пр. Льва Ландау, 27    (057) 7398-181    odin.univd@gmail.com
Про ХНУВС Наглядова рада ХНУВС Нормативні документи ХНУВС Каталог освітніх програм Ліцензійні та акредитаційні документи Розклад занять ХНУВС Дистанційне навчання у ХНУВС Атестація здобувачів Доступ до публічної інформації та звернення громадян Особливості ХНУВС Курсантсько-студентське самоврядування Підрозділи університету Державні закупівлі Науковий парк Наукова діяльність Спеціалізовані вчені ради Міжнародне співробітництво Науковці та їх роботи Видавнича діяльність Запобігання корупції База відпочинку "Янтарна" Профорієнтаційна робота та іміджева продукція Рада ректорів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації Харківського регіону Ліцей "Правоохоронець" Корисні посилання Телефон довіри Фінансова звітність Профспілка ХНУВС Громадська організація "Об`єднання ветеранів ОВС ХНУВС" Фотогалерея Діти про права людини Пам'ятні дати

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав і 31 річниця виведення радянських військ з Афганістану. Цей день встановлено згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2004 року.

Рішення ввести радянські війська до Афганістану було ухвалено 12 грудня 1979 р. вищим радянським керівництвом. Офіційна мета введення — запобігти загрозі іноземного військового втручання (США) й погіршенню геополітичного становища СРСР. Військове угруповання, яке офіційна радянська пропаганда називала винятково Обмеженим контингентом радянських військ, опинилося безпосередньо втягнутим у громадянську війну, що розгоралася в Афганістані, і стало її активним учасником. У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан з одного боку й озброєна опозиція (моджахеди, буквально «борці»)— з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Моджахедам у ході конфлікту підтримку надавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби. Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів. Вона призвела до значних людських жертв серед радянських військ, лягла тяжким тягарем на економіку держави, яка й так знаходилася на спаді, була непопулярною серед населення країни, послабила міжнародний авторитет СРСР, що призвело, зокрема, до бойкоту Олімпіади в Москві 1980 р. Тому після приходу до влади в СРСР Михайла Горбачова було фактично визнано, що введення військ в Афганістан є помилкою і війну слід припинити.

28 липня 1986 року М.С. Горбачов у своїй промові під час перебування у Владивостоці оголосив рішення радянського керівництва: починаючи з 15 жовтня і до кінця 1986 р. вивести з Афганістану 6 полків з їх штатною технікою та озброєнням. Повертатися ці частини мали в райони їх постійної дислокації в СРСР. Це був початок виведення радянських військ.

14 квітня 1988 р. за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану були підписані Женевські угоди про політичне врегулювання ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9-місячний термін, починаючи з 15 травня; США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

Виведення радянських військ з Афганістану, згідно з цією угодою, почалося 15 травня 1988 р. У перші три місяці Афганістан покинули 50 183 військовослужбовців. Ще 50 100 осіб повернулися в СРСР у період з 15 серпня 1988 по 15 лютого 1989 року. Операція з виведення військ постійно піддавалася атакам з боку моджахедів, які фактично не дотримувалися досягнутих угод.

15 лютого 1989 р. командувач 40-ї загальновійськової армії у складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан Борис Громов, який  очолював виведення радянських військ з цієї держави, згідно з офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, який Мостом Дружби перетнув кордон між двома країнами. Цей день і вважається днем завершення війни СРСР в Афганістані і днем виведення з цієї країни радянських військ. Насправді ж, на території Афганістану, залишалися як радянські військовослужбовці, що потрапили в полон до афганських моджахедів, так і підрозділи прикордонників, що прикривали виведення військ. Вони повернулися на територію СРСР лише в другій половині дня 15 лютого. Прикордонні війська КДБ СРСР виконували завдання з охорони радянсько-афганського кордону окремими підрозділами на території Афганістану до квітня 1989 року.

За уточненими даними, всього у цій війні радянська армія втратила 14 427 осіб, КДБ — 576 осіб, МВС — 28 осіб загиблими й зниклими. Поранення та контузії отримали більше 53 тисяч осіб. Медична допомога була надана 463 тисячам військовослужбовців. Через вогонь радянсько-афганської війни пройшло понад 160 000 українців — близько 25 % від загального числа радянських військовослужбовців, з них загинуло 2 378 осіб. Поранення отримали більше 8 000 українців (за іншими даними — більше 11 тисяч), з них 4 687 повернулися додому інвалідами. З 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців. Україна визнала цю війну Радянського Союзу агресією проти Афганістану.

З нагоди 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан 14 лютого 2014 року встановлено відзнаку Президента України — пам'ятну медаль «25 років виведення військ з Афганістану».

Чергова річниця виведення радянських військ з Афганістану – пам’ятна дата. Вона принесла мир і припинила кровопролиття. Завжди будемо пам’ятати тих, хто загинув у цій війні, був скалічений та постраждав. Усі вони – молоді люди. Багато хто з учасників цієї війни проявив особистий героїзм, мужність і це достойно поваги. Але разом із тим, ті події є ще одним уроком історії. Військова інтервенція у чужу країну, якими б прекрасними гаслами вона не прикривалася, – є війною з усіма її жахливими й трагічними наслідками: втратою життя, інвалідністю, зламаними долями. Тож нехай усе це залишиться лише в історії, і таких війн більше не буде!

Володимир Греченко – доктор історичних наук,
професор, заслужений працівник освіти України