Доктори наук і професори ХНУВС

Акімов Валерій Володимирович

Професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції ХНУВС. З 1992 р. – кандидат сільськогосподарських наук, з 1997р. - доктор сільськогосподарських наук, спеціальність: 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. У 2001 р. присвоєне вчене звання «доцент» по кафедрі спеціальних дисциплін.

Народився 4 вересня 1948 року у м. Дергачі Харківської області. У 1972 р. закінчив Харківський інститут громадського харчування, у 1981 р. – Харківський зооветеринарний інститут.

З 1997 р. перебуває на службі в органах внутрішніх справ України. У 1997–1999 рр. працював на посаді доцента, у 1999–2001 рр. – начальника кафедри Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС України, у 2001-2006 рр. – начальник відділу по зв’язках з населенням. З 2006 р. – професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції ХНУВС.

Тема докторської дисертації - “Розробка та удосконалення енергозберігаючих технологічних процесів і систем вирощування індичат на м’ясо”.

Автор понад 50 наукових праць, серед яких: Судово-бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання грошових коштів. – Харків, 2000 (у співавтор.); Экономическая и социальная сущность цивилизованного бизнеса в системе аграрного производства. – Днепропетровск, 2000; Основы современного бизнеса. – Харьков, 2001 (в соавтор.); Наркотики: особлива небезпека. – Харків, 2002 (у співавтор.); Екологічна та радіаційна безпека. – Харків, 2002 (у співавтор.).

Під його науковим керівництвом захищена 1 кандидатська дисертація.

Балабанова Любов Матвіївна

Професор кафедри прикладної психології. З 1990 р. – кандидат медичних наук, з 2001 р. – доктор психологічних наук, спеціальність: 19.00.01 – загальна психологія; історія психології. У 2007 р. присвоєне вчене звання професора.

Народилась 3 грудня 1956 р. у смт Лисянка Черкаської обл. У 1980 р. закінчила Харківський медичний інститут.

У 1981–1994 рр. працювала старшим лаборантом, завідувачем лабораторії, старшим науковим співробітником у Харківському авіаційному інституті.

З 1994 р. працювала в Університеті внутрішніх справ на посаді доцента кафедри прикладної психології, з 2002 р. – професор, начальник кафедри прикладної психології Національного університету внутрішніх справ.

Тема докторської дисертації - «Категорія норми в дослідженні і регуляції функціонального стану людини».

Автор понад 100 наукових праць, серед яких: Автоматизация оценки функционального состояния человека: методические рекомендации. – Харьков, 1986; Судебная патопсихология. Учебное пособие. – Харьков, 1998; Категория нормы в психологии студенческого возраста (теоретико-методологический аспект). – Харьков, 1999; Психология ХХ века. Человек в измерениях ХХ века. Монография. - Прогресс человечества в двадцатом столетии- М.: Изд-во Международной академии проблем человека в авиации и космонавтике. - 2004. (у співавторстві).

Під її керівництвом було підготовлено і захищено 4 кандидатські дисертації.

Безсмертний Олександр Костянтинович

Професор кафедри адміністративного права навчально-наукового інституту права, економіки та соціології Харківського національного університету внутрішніх справ. З 1991 р. - кандидат юридичних наук, спеціальність: 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. У 2003 р. присвоєне вчене звання «професор».

Народився 13.08.1937 в с. Вільхуватка Нововодолазького району Харківської області. В 1971 році закінчив Київську вищу школу МВС СРСР. У 1956-1959 рр. служив у Збройних силах СРСР. З 1959 р. в органах внутрішніх справ. У 1971-1974 рр. працював заступником начальника Ленінського райвідділу МВС у м. Харкові; у 1974-1981 рр. – заступник начальника – начальник відділу адміністративної служби в УМВС м. Харкова. З 1981 р. – начальник циклу Харківської середньої школи удосконалення начальницького складу МВС СРСР, згодом Харківських вищих курсів МВС СРСР. У 1987-1991 рр. – старший викладач, доцент кафедри економічного аналізу, обліку і основ технології виробництва галузей народного господарства Харківських вищих курсів МВС СРСР. У 1991-2002 рр. – начальник кафедри управління в ОВС Національного університету внутрішніх справ, згодом професор цієї кафедри.

Тема кандидатської дисертації «Адміністративно-правові засоби впливу за порушення громадського порядку».

Автор 3 підручників і 60 наукових статей, серед яких: Методика оперативно-розшукової підготовки начальницького складу органів внутрішніх справ України. Навчально-методичний посібник. – Харків, 1997 (у співавтор.); Судові і правоохоронні органи України. Підручник для вищих навчальних закладів системи МВС України. – Харків, 1999; Адміністративна діяльність. Частина особлива. Підручник для вищих навчальних закладів системи МВС України. – Харків, 2000 (у співавтор.); Судові і правоохоронні органи України. Посібник. – Харків, 2002.

Підготовив 3 кандидатів наук.

Удостоєний багатьох відомчих нагород, у тому числі відзнак МВС України «Хрест Слави», «За відзнаку в службі» 1-го ступеня, в 1998 році було присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».

Волобуєв Анатолій Федотович

Професор кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання ХНУВС. З 1984 р. - кандидат юридичних наук, з 2002 р. – доктор юридичних наук, спеціальність: 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. У 1991 р. присвоєне вчене звання доцента.

Народився 8 квітня 1956 р. у ст. Тихорєцька Краснодарського краю. У 1980 р. закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського. У 1973–1974 рр. працював столяром на Державному підшипникову заводі (м. Харків); у 1974–1976 рр. служив в Збройних силах СРСР; у 1980–1985 рр. навчався в аспірантурі, а потім працював на посаді асистента кафедри криміналістики Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського. З 1985 р. працював на Вищих курсах БРСВ МВС СРСР, а потім у Харківському інституті внутрішніх справ на посаді доцента кафедри криміналістики, з 1999 р. – професор кафедри криміналістики.

Тема докторської дисертації – «Наукові основи комплексної методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва».

Автор понад 80 наукових праць: Проблеми методики розслідування розкрадань майна у сфері підприємництва. – Харків, 2000; Розслідування розкрадань майна у сфері підприємництва. – Харків, 2000; Организованная преступность в Украине. Социологический очерк. – Харьков, 2002 (в соавтор.); Протидія економічній злочинності: монографія Харків, 2004; Криміналістична профілактика економічних злочинів: науково-практичний посібник. – Х.: «Харків юридичний», 2006 (у співавтор.).

Член редколегій наукових видань „Вісник харківського національного університету внутрішніх справ”, „Право та безпека”, „Форум права”.

Є членом спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій: Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ (голова спецради), СРК 4172201в Одеському юридичному інституті ХНУВС.

Воропай Тетяна Степанівна

Професор кафедри філософії та політології навчально-наукового інституту права, економіки та соціології. З 1987 р. – кандидат філософських наук, з 2000 р. - доктор філософських наук, спеціальність: 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. У 2003 р. присвоєне вчене звання «професор».

Народилась 28 квітня 1952 р. у м. Білопілля Сумської обл. У 1977 р. закінчила Харківський державний університет ім. О.М. Горького.

У 1977–1978 рр. працювала викладачем російської мови та літератури в середній школі; у 1978–1987 рр. – бібліотекарем; у 1987–2003 рр. – у Харківському державному політехнічному університеті на посаді асистента, викладача, доцента, професора кафедри етики, естетики і історії культури. У 1997–2000 рр. навчалась у докторантурі ХДПУ. З 2003 р. працює у Національному університеті внутрішніх справ на посаді професора кафедри філософії та політології. У 1987 р. захистила кандидатську дисертацію, у 2000 р. – докторську дисертацію на тему “Ідентичність соціального суб’єкта в дискурсі постмодернізму”.

Автор понад 65 наукових праць, серед яких: В поисках себя. Идентичность и дискурс. – Харьков, 1999; Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века. – Харьков, 1999 (в соавтор.); Філософія. Хронологічно-тематичний огляд. Навчальний посібник. – Харків, 1999 (у співавтор.); Національна ідентичність. Хрестоматія. – Харків, 2002; Національна ідентичність та релігійний вибір в українській культурі. Методичний посібник. – Харків, 2002.

Глущенко Віктор Володимирович

Професор кафедри фінансів і кредиту навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції ХНУВС. З 1977 р. - кандидат економічних наук, з 1989 р. – доктор економічних наук, спеціальність: 08.01.01 – економічна теорія. У 1991 р. присвоєне вчене звання професора.

Народився 21 квітня 1950 р. у м. Смілі Черкаської обл. У 1973 р. закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького. У 1973–1993 рр. працював викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором кафедри економіки Харківського державного університету ім. О.М. Горького. З 1993 р. працював в Університеті внутрішніх справ на посаді начальника кафедри економічних дисциплін, з 1997 р. – начальник кафедри фінансів та кредиту Національного університету внутрішніх справ.

Тема докторської дисертації - «Формування соціальної мети виробництва при соціалізмі».

Автор понад 150 наукових праць, серед яких: Формування потреб суспільства. – Харків, 1986; Фирма в условиях рынка. – Харьков, 1997 (в соавтор.); Основи економічної теорії. – Харків, 1998; Финансы. – Харьков, 1999 (в соавтор.); Основи прийняття фінансових рішень. – Харків, 2000; Фінанси ринкової економіки. – Харків, 2001; Аналіз діяльності комерційного банку. – Харків, 2001; Кредитне забезпечення підприємств АПК на сучасному етапі розвитку економіки України. – Харків, 2002.

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України».

Член редколегії «Вісника Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна».

Головко Олександр Миколайович

Перший проректор з навчальної та методичної роботи. З 1998 р. – кандидат історичних наук; з 2007 р. – доктор юридичних наук, спеціальність: 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. У 2000 р. присвоєне вчене звання старшого наукового співробітника.

Народився 30.06.1967 у м. Харкові. У 1993 закінчив Харківський державний університет. З 1993 р. по 1994 р. - викладач історії України Харківського художньо–промислового інституту; з 1994 р. - науковий співробітник, начальник відділу Державного науково-виробничого центру страхового фонду документації України; з 1997 р. - провідний науковий співробітник, начальник відділу організації наукової роботи Університету внутрішніх справ; з 2002 р. - начальник відділу організаційної, аналітичної роботи, міжнародних та міжвузівських зв'язків НУВС; з 2005 по 2007 р. - професор кафедри теорії та історії держави і права ХНУВС.

Тема докторської дисертації - «Апарат управління державними фінансами Російської імперії в Україні у ХVІІІ та ХІХ ст.: організаційно-правові заходи».

Автор понад 80 наукових праць: Харківське міське самоврядування на зламі століть: ХІХ-ХХ і ХХ-ХХІ: Досвід історії та сучасності. – Х.: Вид-во НУВС, 2004 (у співпраці); Фінансова адміністрація Російської імперії в Україні (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст..): історійко-правове дослідження. – Х. СІМ, 2005; Участь адміністративно-поліцейського апарату, органів самоврядування в управлінні державними фінансами Російської імперії на українських землях (кінець ХVІІІ - початок ХІХ ст.) . – Х. СІМ.

Член Міжнародної асоціації істориків права.

Відповідальний редактор журналу «Право і безпека», заступник відповідального редактора «Вісника ХНУВС».

Член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Національної академії України ім. Я. Мудрого.

Греченко Володимир Анатолійович

Начальник кафедри історії державності України та українознавства. З 1981 р. – кандидат історичних наук, з 1992 р. – доктор історичних наук, спеціальність: 07.00.01 – історія України. У 1992 р. присвоєне вчене звання професора.

Народився 18 вересня 1953 р. у м. Амвросіївка Донецької обл. У 1975 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.

У 1975–1987 рр. працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента кафедри історії Комунарського гірничо-металургійного інституту; у 1987–1997 рр. – на посаді завідувача кафедри історичних і соціально-політичних дисциплін Харківського державного аграрного університету. З 1994 р. працює на посаді начальника кафедри українознавства, згодом - історії державності України НУВС.

Тема докторської дисертації - «Ідейно-політична боротьба в періодичній пресі 20-х рр. ХХ століття». Автор понад 240 наукових праць: Политическая история ХХ века. – К., 1990; Внутрипартийная борьба: сквозь призму печати 20-х годов. – Харьков, 1991; Нариси з історії України XX століття (Харків, 1995); Історія культури: Нариси з історії української та зарубіжної культури. – Харків, 1998 (у співавтор.); Національна революція і Визвольна війна українського народу середини XVII ст. – Харків, 1999; Історія України. Всесвітня історія ХХ століття. – Харків, 1997, 1998, 2001, 2003, 2005 (у співавтор.); Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть. – Харків, 2000 (у співавтор.); Державність, право та культура Київської Русі. – Харків, 2000; Україна в добу «раннього» тоталітаризму. Харків, 2001 (у співавтор.); Політична історія України. – К., 2001 (у співавтор.); Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети. – К., 2002 (у співавтор.); Історія державності України. – Харків, 2004 (у співавтор.); Апогей сталінського тоталітаризму в Україні (30-ті роки ХХ ст.) – Харків, 2007.

Під його науковим керівництвом захищено 2 кандидатські дисертації.

Член Асоціації істориків України.

Член редколегії «Вісника ХНУВС» та «Вісника Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна».

Член спеціалізованих вчених рад К 64.700.02, Д 64.051.10.

Єрохін Андрій Леонідович

Начальник кафедри інформатики навчально-наукового інституту психології, менеджменту та інформаційних технологій. Кандидат технічних наук, з 2007 р. – доктор технічних наук, спеціальність: 05.13.23 – системи та засоби штучного інтелекту. У 2007 присвоєне вчене звання професора.

Народився 27 липня 1966 р. у Харківській обл. У 1988 р. з відзнакою закінчив Харківський інститут радіоелектроніки, у 1992 р. закінчив аспірантуру ХІРЕ. З 1994 р. старший викладач, доцент кафедри інформатики НУВС.

Тема докторської дисертації - «Інтелектуальні методи та засоби візуалізації позаштатних ситуацій в складних системах». Автор понад 120 наукових публікацій, серед яких: Методи та засоби Інтернет-технологій: Навч. посібник. – Харків: СМІТ, 2006 (у співавтор.); Світловий інформаційний екран диспетчерського пульту моніторингу складних систем/ Заявка на винахід (у співавтор.).

Член Програмного комітету Міжнародної науково-методичної конференції Української Асоціації Дистанційної освіти.

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.052.01 у Харківському національному університеті радіоелектроніки.

Захаров Ігор Петрович

Професор кафедри інформаційної безпеки навчально-наукового інституту психології, менеджменту та інформаційних технологій. З 1992 р. – кандидат технічних наук; з 2006 р. – доктор технічних наук, спеціальність: 05.12.21 – радіотехнічні системи спеціального призначення, включно з технікою СВЧ та технологію їх виробництва. У 2007 р. присвоєне вчене звання професора.

Народився 6 квітня 1956 р. У 1978 р. закінчив Харківський інститут радіоелектроніки. Тема докторської дисертації -«Розвиток теорії та методів оцінювання і точності результатів вимірювання з урахуванням концепції невизначеності».

Автор понад 60 наукових праць.

Зацеркляний Микола Мілентійович

Професор кафедри інформаційних систем і технологій в діяльності ОВС навчально-наукового інституту психології, менеджменту та інформаційних технологій. З 1978 р. – кандидат технічних наук; з 1991 р. - доктор технічних наук, спеціальність: 05.13.12 – системи автоматизації проектування. У 2002 р. присвоєне вчене звання «професор».

Народився 16 травня 1942 р. у с. Бережнівці Кобеляцького р-ну Полтавської обл. У 1967 р. закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького.

У 1967–1984 рр. працював на посадах інженера, старшого наукового співробітника Харківського авіаційного інституту ім. М.Є. Жуковського; у 1984–1995 рр. – на посаді доцента, професора Харківського інституту залізничного транспорту.

З 1995 р. працює на посаді професора кафедри інформаційних систем та технологій в діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.

Докторська дисертація за спеціальною темою.

Автор понад 200 наукових праць, серед яких: Модель газодинамического процесса в пульсирующем воздушно-реактивном двигателе // Газотермодинамика многоформных потоков в энергоустройствах. – Харьков, 1983 (в соавтор.); Математическое моделирование газодинамических процессов ДВС. – Харьков, 1990; Аналіз цінних паперів. Навчально-методичний посібник. – Харків, 2003.

Землянська Олена Володимирівна

Професор кафедри прикладної психології навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій. З 1980 р. – кандидат психологічних наук, спеціальність: 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. У 1999 р. присвоєне вчене звання «професор».

Народилася 17 грудня 1945 р. у м. Саратові. У 1968 р. закінчила Харківський державний університет ім. О.М. Горького. У 1969–1975 рр. працювала на викладацьких посадах у Харківському державному університеті ім. О.М. Горького; у 1976–1986 рр. – у Кубанському університеті; у 1986–1994 рр. – у Харківському педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди. З 1994 р. працює в Університеті внутрішніх справ на посаді професора кафедри психології та педагогіки, з 2001 по 2006 р. – старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії соціальної і психологічної роботи в ОВС Національного університету внутрішніх справ.

Тема кандидатської дисертації - “Взаємозв‘язок короткочасної та довгочасної пам‘яті в процесі навчання”.

Автор понад 75 наукових праць, серед яких: Особистість як об’єкт судово-психологічної експертизи. Монографія. – Харків, 2003; Психологія управління. – Харків, 1998 (у співавтор.); Основи психології управління. –Харків, 1999 (у співавтор.); Юридична психологія. Підручник. – Харків, 2002 (у співавтор.); Методи і техніки групової корекції девіантної поведінки. Навчальний посібник. – Харків, 1997 (у співавтор.); Особистість та методи її дослідження при проведенні психологічної експертизи Монографія. – Харків, 2007; Психологія управління: Навчальний посібник. – Харків, 2007 (у співавтор.); Юридична психологія. – Харків, 2007 (у співавтор.).

Під науковим керівництвом захищено 11 кандидатських дисертацій.

Відмінник народної освіти.

Член-кореспондент Балтійської педагогічної академії.

Іншин Микола Іванович

Начальник науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС навчально-наукового інституту психології, менеджменту та інформаційних технологій ХНУВС. З 1998 р. – кандидат юридичних наук; з 2006 р. - доктор юридичних наук, спеціальність: 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. У 2002 р. присвоєне вчене звання старший науковий співробітник.

Народився 8 грудня 1968 року в селі Вільне Велико Писаревського р-ну Сумської області, росіянин, громадянин України, освіта вища. У 1991 році був направлений на навчання до Вищої школи міліції м. Орел. У 1995 році закінчив Університет внутрішніх справ з відзнакою. З жовтня 1998 року по теперішній час працює в Національному університеті внутрішніх справ спочатку на посаді викладача кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС, а зараз начальника науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС.

Тема докторської дисертації - «Проблеми правового регулювання праці державних службовців».

Автор понад 70 наукових праць. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні: Монографія. – Харків, 2004; Соціально-правовий захист працівників ОВС: Наук.-практ. посібник. (у співавтор.) – Харків, 2000; Правове регулювання вивільнення працівників ОВС: Навч.-практ. посібник. ? Харків, 2001; Організаційно-правові засади професійної підготовки персоналу органів внутрішніх справ України: Наук.-практ. посібник (у співавтор.) – Харків, 2003; Організаційно-правові засади сучасної державної служби України: Наук.-практ. посібник (у співавтор.) – Харків: 2004.

Підготовив 5 кандидатів наук.

Член спеціалізованої вченої ради К 64.700.02, Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Ковальов Євген Володимирович

Професор кафедри економічної безпеки навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції. З 1980 р. - кандидат економічних наук, з 1992 р. - доктор економічних наук, спеціальність: 08.00.05 – економіка, планування та організація управління народним господарством. У 1994 р. присвоєне вчене звання «професор».

Народився 30 серпня 1949 р. у с. Карасук Карасукського р-ну Новосибірської обл. (Росія). У 1973 р. закінчив Харківський політехнічний інститут ім. В.І. Леніна. У 1973–1976 рр. працював на посаді старшого інженера проектного інституту “Діпрозаводтранс” (м. Харків); у 1976–1995 рр. – на посадах старшого інженера, молодшого наукового співробітника, асистента, старшого викладача, доцента, професора Харківського політехнічного інституту. У 1995–2002 рр. працював на посаді професора, згодом начальника кафедри економіки та організації господарської діяльності Університету внутрішніх справ; з 2002 по 2005 р. – заступник начальника факультету № 2 – економічної безпеки Національного університету внутрішніх справ. З 2005 р. - професор кафедри економічної безпеки.

Тема докторської дисертації - “Система оценки экономической эффективности взаимодействия подвижного состава и пути”.

Автор понад 100 наукових праць, серед яких: Анализ экономической эффективности новой техники. – К., 1990; Системный экономический анализ новой техники для железнодорожного транспорта. – Харьков, 1991; Маркетинг новых товаров: стратегия разработки, расчет затрат, ценообразование. – К., 1993; Промислова власність та зовнішньоекономічна діяльність. – К., 1995 (у співавтор.); Маркетинговая концепция экономической безопасности предприятия. – Харьков, 1998 (в соавтор.); Менеджмент. – Харьков, 2002; Неформальна економіка. – Харків, 2003 (у співавтор.).

Комзюк Анатолій Трохимович

Проректор з наукової роботи ХНУВС. З 1990 р. - кандидат юридичних наук, з 2002 р. – доктор юридичних наук, спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. У 2005 р. присвоєне вчене звання професора.

Народився 15 травня 1960 р. у с. Дольськ Любешівського р-ну Волинської обл. У 1985 р. закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського. У 1977–1978 рр. працював різноробочим; у 1978–1980 рр. служив в Збройних силах СРСР; у 1985–1987 рр. – стажист-дослідник, асистент кафедри адміністративного права Української юридичної академії. З 1992 р. працює в Харківському інституті внутрішніх справ на посаді доцента, начальника кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності ОВС; у 1999–2002 рр. навчався в докторантурі Національного університету внутрішніх справ. З 2002 р. – професор, начальник кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності ОВС навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки.

Тема докторської дисертації - «Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні».

Автор понад 60 наукових праць, серед яких: Адміністративна відповідальність в Україні. Навчальний посібник. – Харків, 2001; Адміністративно-юрисдикційне провадження: проблеми удосконалення // Виконавча влада і адміністративне право. – К., 2002 (у співавтор.); Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації. Монографія. – Харків, 2002; Адміністративний процес України: навчальний посібник. – К. 2007 (у співавторстві).

Під його науковим керівництвом захищено 1 докторську дисертацію та 25 кандидатських.

Член експертної ради ВАК України з юридичних наук.

Відповідальний редактор «Вісника ХНУВС», член редакційної колегії «Право і безпека».

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Кравцова Тетяна Миколаївна

Професор кафедри юридичних дисциплін Сумського юридичного факультету ХНУВС. Кандидат економічних наук, з 2007 р. - доктор юридичних наук, спеціальність: 12.00.07 – теорія державного управління, адміністративне право та процес, фінансове право, інформаційне право. З 2003 р. - доцент кафедри правового забезпечення підприємницької діяльності ХНУВС.

Народилася 23 червня 1972 р. у м. Павлограді Дніпропетровської обл. З 1994 р. – навчання в Харківській державній академії технології та організації харчування. З 2002 р. – в НУВС. У 1994-2000 рр. – головний бухгалтер АО «Номак-Інцест», ТОВ «Аліне». У 2000-2007 рр. – доцент, професор НУВС.

Тема докторської дисертації «Адміністративно-правові основи державної регуляторної політики в сфері господарювання».

Загальна кількість наукових праць – 45 (1 – підручник, 2 –посібники, 2 – монографії, 40 – статей), серед них: монографія «Державна регуляторна політика в сфері господарської діяльності: організаційно-правові засади реалізації», Харків, 2004 р.; монографія «Державне регулювання господарської діяльності: адміністративно-правові аспекти», Суми, 2006.

Відмінник освіти України.

Член-кореспондент ради Обласної держадміністрації з питань розвитку підприємництва, член Громадської колегії при Обласній податковій адміністрації, член апеляційної ради Сумської обласної адміністрації.

Марцеляк Олег Володимирович

Народився 7 січня 1967 р. в селі Креховичі Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл.

У 1985 р. закінчив Чернігівський юридичний технікум. Після служби в армії продовжував навчатися у Харківському юридичному інституті (нині - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого). З 1993 по 1996 р. навчався в аспірантурі цього ж ВНЗ та працював там же на кафедрі конституційного права України на посаді викладача й доцента. З 2002 р. працює в Національному університеті внутрішніх справ (Харківському національному університеті внутрішніх справ) на кафедрі конституційного та міжнародного права на посаді доцента кафедри, з червня 2005 р. – на посаді професора. З 2008 р. – начальник навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки ХНУВС.

У 1997 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України», у 2004 р. – докторську дисертацію на тему «Конституційно-правовий статус інституту омбудсмана: світовий досвід та українська модель».

У 2006 р. присвоєне вчене звання професора.

Член Асоціації українських правників, Член наукової консультативної ради Конституційного Суду України.

Автор та співавтор майже 100 наукових, навчальних й навчально-методичних праць, у тому числі трьох монографій, серед яких: Конституційний Суд України і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян – Харків, 1998; Інститут омбудсмана: теорія і практика. – Харків, 2004.; Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування. – Харків, 2006; Конституційне право України. – Харків, 1997; Статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Харків, 1998; Забезпечення прав людини. – Київ-Харків, 2005; Парламентське право України. – Харків, 2007; Вибори народних депутатів України. – Харків, 2007.

Носова Ольга Валентинівна

Начальник кафедри економічної теорії навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції ХНУВС. З 1992 р. – кандидат економічних наук, з 2002 р. – доктор економічних наук, спеціальність: 08.01.01 – економічна теорія. У 2006 р. присвоєне вчене звання професора.

Народилася 7 червня 1959 р. у м. Ростов-на-Дону. У 1981 р. закінчила Ростовський державний університет, у 1995 р. – Інститут передових досліджень у м. Відень (Австрія). У 1983 р. працювала бухгалтером-економістом у військовій частині. У 1983–1985 рр. – викладач політичної економії; у 1985-1987 рр. – педагог-організатор житлово-ремонтного управління у Москві. У 1987–2002 рр. – доцент кафедри загальної економічної теорії Національного технічного університету “Харківський політехнічний університет”. З 2002 р. працює начальником кафедри економічної теорії НУВС.

Тема докторської дисертації - «Іноземні інвестиції в інституціонально-ринковій трансформації економіки».

Автор понад 70 наукових праць, серед яких: Иностранные инвестиции в транзитивной экономике Украины. Монография. – Харьков, 2001; Nosova O. Restructuring, stabilizing and modernizing the new Russia. Economic and institutional issues // Ed. Welfens P.J.J. & Gavrilenkov E. – Berlin, 2000; Прямые иностранные инвестиции в трансформационной экономике Украины // Экономика Украины. – 2000. – № 5; Modellierung der auslandischen investitionstatigkeit in der Ukraine // Statistische Diskussionsbeitrage. – Universitat Potsdam, 2002. – № 19; Основи економічної теорії . Навчальний посібник. – Харків, 2003 (у співавтор.); Макроекономіка. Навч. посібник. – Харьков, 2005.

Петрова Катерина Яківна

Професор кафедри економічної теорії навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції. З 1971 р. кандидат економічних наук. У 2001 р. присвоєне вчене звання «професор».

Народилась 27 січня 1936 р. у с. Ново-Миколаївка Бєлгородської обл. У 1958 р. закінчила Харківський інститут радянської торгівлі. У 1958–1966 рр. працювала на підприємствах м. Харкова. У 1967–1992 рр. – викладач, аспірант, ст. викладач, доцент Харківського політехнічного інституту ім. В.І. Леніна. З 1992 р. працює в Університеті внутрішніх справ на посаді доцента, а потім - начальника кафедри економічної теорії, з 2003 р. – професор кафедри економічної теорії Національного університету внутрішніх справ.

Тема кандидатської дисертації - “Роль матеріально-технічного постачання в розширеному відтворенні”.

Автор понад 300 наукових праць, серед яких: Экономическая теория. – Харьков, 1994 (в соавтор.); Фирма в условиях рынка. – Харьков, 1996 (в соавтор.); Фінансова діяльність підприємства. – К., 1998 (у співавтор); Економічні основи страхового ринку. – Харків, 1999 (у співавтор); Основи економічної теорії. – Харків, 1999 (у співавтор); Державне регулювання економіки. – Харків, 2000 (у співавтор.); Фінансова діяльність підприємництва. – К., 2002 (у співавтор.); Основи економічної безпеки. – Харків, 2003 (у співавтор.); Економічна теорія в схемах і таблицях. – Харків, 2003 (у співавтор.) Економічна природа міжнародних злочинів – Харків, 2003 (у співавтор.), 2005.

Під її керівництвом було підготовлено і захищено 5 кандидатських дисертацій.

Має нагороди: медаль “За трудовое отличие” (1981 р.); орден “Знак пошани” (1985 р.); медаль “Ветеран труда” (1989 р.); знак “Відмінник освіти України” (1999 р.); нагороджена відзнакою МВС України “За розвиток науки, техніки та освіти” ІІ ступеня (2003 р); нагороджена відзнакою МВС України «За сприяння ОВС України» (2004 р.); занесена до вперше надрукованого у 2001 р. в Україні енциклопедичного словника «Жінки України».

Петрова Любов Василівна

Професор кафедри теорії та історії держави і права ХНУВС. З 1988 р. - кандидат філософських наук, з 1999 р. - доктор юридичних наук, спеціальність: 12.00.12 – філософія права. У 2002 р. присвоєне вчене звання професора.

Народилась 23 січня 1955 р. у с. Розпашному Чутівського р-ну Полтавської обл. У 1980 р. закінчила Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського. У 1982–1998 рр. працювала на посаді асистента, старшого викладача, доцента кафедри філософії Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. З 1998 р. працювала в Університеті внутрішніх справ на посаді професора кафедри кримінального права і кримінології, з 2000 р. – професор кафедри теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ.

Тема докторської дисертації - “Фундаментальні проблеми методології права (філософсько-правовий дискурс)”.

Автор понад 80 наукових праць, серед яких: Фундаментальні проблеми методології права: філософсько-правовий дискурс. – Харків, 1998; Філософсько-методологічні проблеми теорії правової культури. – Харків, 1988; Нариси з філософії права. Навчальний посібник. – Харків, 1995; Нариси з сучасної західної філософії права. Навчальний посібник. – Харків, 1997.

Під її науковим керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій.

Пономаренко Ганна Олександрівна

Народилася 21 березня 1956 р. в с. Мала Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області.

У 1982 році закінчила Харківський юридичний інститут (нині – Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого).

Має великий досвід управлінської діяльності в органах внутрішніх справ на посадах начальника інспекції в справах неповнолітніх; слідчого; начальника паспортної, реєстраційної та міграційної роботи; заступника начальника УМВС – начальника слідчого управління УМВС України в Херсонській області. З жовтня 2000 р. – заступник начальника УМВС – начальник слідчого управління УМВС України в Полтавській області; з 2001 р. – заступник начальника ГУМВС України в АР Крим – начальник слідчого управління. З січня 2004 р. – ректор Херсонського юридичного інституту ХНУВС. З 2007 р. – ректор Харківського національного університету внутрішніх справ.

Нагороджена орденами «Княгині Ольги» ІІ та ІІІ ступенів, Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ст. Має відзнаки МВС України «Лицар Закону», «Хрест Слави», «За безпеку народу» І та ІІ ступенів, «Закон і честь», «Почесний знак МВС України», «За відзнаку в службі» І та ІІ ступенів, «За сумлінну службу» ІІ–ІІІ ст., «За бездоганну службу» ІІІ ступеня, «За заслуги в боротьбі з економічною злочинністю» І ст., «За розвиток науки, техніки та освіти» І та ІІ ступенів, відзнаку Верховної Ради АР Крим «За вірність обов’язку».

У 1998 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук на тему: «Профілактика девіантної поведінки української молоді у системі правоохоронних органів» (спеціальність 13.00.01 - теорія та історія педагогіки). У 2008 році захистила докторську дисертацію на тему «Адміністративно-правові засади управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави» (спеціальність 12.00.07– адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право).

У 2007 р. присвоєне вчене звання доцента.

Напрямки наукової діяльності на сучасному етапі – управління в органах внутрішніх справ, управління персоналом ОВС, правовий та соціальний захист персоналу.

Є автором понад 30 наукових праць, серед яких: Організація профілактичної діяльності правоохоронних органів серед учнівської молоді – Херсон: ХДПІ, 1997; Технологічні аспекти формування позитивного іміджу міліції – Херсон, 2006 (у співавтор.); Тактика слідчих оглядів – Херсон: ХЮІ ХНУВС, 2006 (у співавтор.); Управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави: адміністративно-правові засади. – Монографія. - Харків, 2007.

Рущенко Ігор Петрович

Завідувач кафедри соціології навчально-наукового інституту права, економіки та соціології. З 1983 р. - кандидат соціологічних наук, з 2002 р. – доктор соціологічних наук, спеціальність: 22.00.03 – соціальна структура, соціальні інститути. У 2003 р. присвоєне вчене звання «професор».

Народився 22 серпня 1953 р. у м. Івано-Франківськ. У 1975 р. закінчив Харківський інженерно-економічний інститут. У 1977–1989 рр. працював викладачем, старшим викладачем, доцентом, навчався в аспірантурі в Харківському інституті радіоелектроніки. У 1989–1992 рр. очолював соціологічний центр “Соціум” у Дзержинському районі м. Харкова. З червня 1992 р. працює в Університеті внутрішніх справ на посаді доцента кафедри соціології, з вересня 1998 по 2006 р. – начальник кафедри загальної соціології Національного університету внутрішніх справ.

Тема докторської дисертації - «Соціологія злочинності».

Автор понад 80 наукових праць, серед яких: Соціологія: Курс лекцій. – Харків, 1996; Молодежь и наркотики . – Харьков, 2000 (у співавтор.); Соціологія злочинності. – Харків, 2002; Организованные преступные группы в Украине: традиционное и типичное (социологический очерк). – Харьков, 2002 (в соавтор.); Доверие милиции и латентная преступность. – Харьков, 2002 (в соавтор.); Профилактика наркомании. – Харьков, 2002 (в соавтор.); Взаимодействие населения и милиции: к итогам харьковского эксперимента. –Харьков, 2003 (в соавтор.).

Під його науковим керівництвом захищено 2 кандидатських дисертації.

Член Соціологічної асоціації України.

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.700.06 у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Рябченко Олена Петрівна

Начальник кафедри адміністративної діяльності ОВС навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки ХНУВС. З 1995 р. – кандидат економічних наук, з 2001 р. – доктор юридичних наук, спеціальність: 12.00.07 –адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. У 2002 р. присвоєне вчене звання професора.

Народилась 5 жовтня 1960 р. у с. Куп‘янськ-Вузлова Куп‘янського р-ну Харківської обл. У 1982 р. закінчила Харківський інженерно-економічний інститут. У 1982–1983 рр. працювала інженером-економістом у Науково-дослідному інституті точного приладобудування; у 1988–1991 рр. – економіст-аналітик на заводі “Новатор” (м. Йошкар-Ола); у 1991–1994 рр. – молодший науковий співробітник, аспірант кафедри менеджменту та планування виробництва у машинобудуванні Харківського державного економічного університету.

З 1995 р. працювала в Університеті внутрішніх справ на посадах викладача, старшого викладача, доцента кафедри економіки та організації господарської діяльності, з 1998 р. – професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС. У 2003 р. – начальник кримінологічної лабораторії, з 2004 по 2006 р. – професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС Національного університету внутрішніх справ.

Тема докторської дисертації - «Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект)».

Автор понад 50 наукових праць, серед яких: Проблеми тінізації економіки в період формування ринкових відносин. Курс лекцій. – Харків, 1998; Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин. Монографія. – Харків, 1999; Державне управління економікою України у схемах і визначеннях. Навчальний посібник. – Харків, 2000; Громадянство України та паспортизація. – Харків, 2001 (у співавтор.); Адміністративна діяльність Міліції. Підручник. – Харків 2004 (у співавтор.); Адміністративне право України. Підручник. – Харків 2005 (у співавтор.).

Під її науковим керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій.

Відзнака МВС України «За розвиток науки, техніки та освіти» І ступеня.

Відзнака МВС України «За розвиток науки, техніки та освіти» ІІ ступеня.

Позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Головний редактор електронного фахового видання «Форум права»; член редколегії «Вісника ХНУВС».

Заступник голови спеціалізованої вченої ради К 64.700.02; член спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 ХНУВС.

Садиков Мурат Абдикасович

Завідувач кафедри економічної теорії навчально-наукового інституту права, економіки та соціології. З 1981 р. – кандидат економічних наук, з 2004 р. – доктор економічних наук, спеціальність: 08.07.02 – економіка та управління НТП. У 2005 р. присвоєне вчене звання професора.

Народився 12 грудня 1950 р. у с. Тас-Тюбе Каратальського р-ну Талди-Курганської обл. Республіки Казахстан. У 1974 р. закінчив Харківський сільськогосподарський інститут ім. В.В. Докучаєва. У 1974-2003 рр. – асистент, викладач, доцент кафедри економічної теорії Харківського національно-технічного університету «ХПІ»; у 2003-2006 рр. – завідувач кафедри економічної теорії Харківського національного аграрного університету.

Тема докторської дисертації - «Управління інвестиційними процесами».

Автор понад 130 наукових праць.

Під його науковим керівництвом захищена 1 кандидатська дисертація.

Депутат сільської ради.

Член редколегії «Вісника Харківського національного аграрного університету».

Член спеціалізованої вченої ради в ХПІ «ХНТУ».

Саппа Микола Миколайович

Професор кафедри соціології та соціальної роботи навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій. З 1989 р. – кандидат фізико-математичних наук, з 2000 р. – доктор соціологічних наук, спеціальність: 22.00.07 – соціологія управління. У 2004 р. присвоєне вчене звання професора.

Народився 4 лютого 1945 р. у м. Авдіївка Донецької обл. У 1968 р. закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького. У 1968–1995 рр. працював в Українському фізико-технічному інституті. У 1995–2001 рр. закінчив докторантуру і працював доцентом в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. З 2001 р. працює в Університеті внутрішніх справ професором кафедри прикладної соціології, з 2002 по 2006 р. – начальник кафедри прикладної соціології.

Тема докторської дисертації - «Ядерна енергетика як предмет соціо-екологічного діалогу (соціо-технічний підхід)».

Автор понад 150 наукових праць, серед яких: Social-Psychological Analysis of the Public Attitude to Radiation and Other Factor of Risk // Transactions of American Nuclear Society. V. 67, 1992; Социальный диалог в экологическом конфликте. – Харьков, 1999; Движение любителей бега как социальное явление. – Харьков, 1999; Соціальні рухи як чинник створення незалежних громадських організацій// Вісник Міжнародного Слов’янського університету. 2001, т. ІV; Інвайронментальна соціологія в контексті сталого розвитку// Методології теорії і практики сучасного суспільства: Зб. наук. статей. – Харків, 2002.

Член академії Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності.

Член спеціалізованої ради Д 64.700.06 ХНУВС.

Синявська Олена Юхимівна

Народилася 10 жовтня 1969 р. в м. Суми.

У 1991 з відзнакою закінчила фізико-математичний факультет Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С. Макаренка. У 2000 р. з відзнакою закінчила заочне відділення Університету внутрішніх справ.

З 1992 р. працювала вчителем фізики Сумської середньої школи № 8. З 1994 р. перебуває на службі в органах внутрішніх справ. До 2001 р. працювала в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Сумській області.

З листопада 2001 р. працювала доцентом кафедри управління в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ, з червня 2006 р. – доцентом кафедри адміністративної діяльності ОВС Харківського національного університету внутрішніх справ (у зв’язку зі змінами в штатах).

У 2001 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: “Засоби забезпечення службової дисципліни в органах внутрішніх справ України (організаційно-правові питання)”, у 2008 році – докторську дисертацію на тему «Організаційно-правові засади забезпечення життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України» (спеціальність 12.00.07– адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право).

У 2005 р. присвоєне вчене звання доцента.

Напрямки наукової діяльності на сучасному етапі – управління в органах внутрішніх справ, управління персоналом ОВС, правовий та соціальний захист персоналу.

Автор понад 45 наукових праць, серед яких: Нотаріат України. Харків, 2003; Специальные подразделения полиции стран Европы. - Сумы, 2005 (у співавтор.); Життєдіяльність персоналу органів внутрішніх справ України (організаційно-правові засади): Монографія – Харків, 2005; Сутність та зміст управління забезпечення життєдіяльності персоналу ОВС України (адміністративно-правові засади): Монографія. – Харків, 2007.

Скакун Ольга Федорівна

Професор кафедри теорії та історії права навчально-наукового інституту права, економіки та соціології цього ХНУВС. З 1968 р. - кандидат юридичних наук, з 1987 р. – доктор юридичних наук, спеціальність: 12.00.01 – теорія і історія держави та права, історія політичних і правових вчень. У 1990 р. присвоєне вчене звання професора.

Народилась 16 березня 1937 р. у м. Слов’янськ Донецької обл. У 1960 р. закінчила історичний факультет Харківського державного університету ім. О.М. Горького. У 1960–1963 рр. працювала вчителем середньої школи; у 1963–1968 рр. – лаборант, аспірантка Харківського державного університету ім. О.М. Горького; у 1968–1972 рр. – старший викладач, доцент кафедри історії держава і права ХДУ; у 1972–1997 рр. – доцент, професор кафедри теорії держави і права Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського. З 1997 р. працює у Національному університеті внутрішніх справ на посаді професора кафедри теорії та історії держави і права.

Тема докторської дисертації - “Політична і правова думка на Україні (1861–1917 рр.)”.

Автор понад 300 наукових праць, серед яких: Теорія права та держави. - Х., 1996 (у співав.);Теория права и государства. - Х, 1997 (в соавт.);Словарь терминов по теории государства и права. Изд. 2-е. – Х.: Основа, 1997 (в соавт.); Юридическая деонтология. - Х.: Основа, 1999; Теория государства и права. - Х.: Консум, 2000; Теорія держави і права. - Х.: Консум, 2001; Юридическая деонтология. - Х.: Эспада, 2002; Юридична деонтологія: Вид-во НУВС - Х., 2002, (у співав.); Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети (навчальний посібник для студентів). – К., 2002; Хрестоматия по юридической деонтологии. Сборник нормативных актов (международных, отечественных, зарубежных) об основных стандартах профессиональной деятельности юристов (с общими комментариями к разделам). – Х.: Эспада, 2002; Терміни і поняття в законодавстві України. Науково-практичний словник-довідник. – Х.: Эспада, 2003; Теория государства и права (энциклопедический курс). Х.:Эспада, 2005; Теорія держави і права (енциклопедичний курс). – Х.: Еспада, 2005; Юридическая деонтология. - Х.: Эспада, 2006; Юридический научно-практический словарь-справочник (основные термины и понятия). – Х.: Эспада, 2007.

Під її науковим керівництвом захищено 17 кандидатських дисертацій.

У 1995 р. Міністерством юстиції України її ім’я занесено до «Золотої книги української юстиції» за значний особистий внесок у справу підготовки фахівців для української юстиції. У 2002 р. - лауреат ІІІ Всеукраїнського конкурсу за краще професійне надбання «Юрист року» у номінації «Юрист – науковий співробітник». У цьому ж році її нагороджено орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. У 2004 р. Міністерством освіти і науки України її було відзначено знаком «Відмінник освіти України». У 2006 р. отримала відзнаку МВС України «За розвиток науки, техніки та освіти» ІІ ступеня, у 2007 р. – відзнаку МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ України». У 2007 р. нагороджена відзнакою Одеської національної юридичної академії «За високі досягнення в організації навчального процесу, плідну науково-педагогічну діяльність та вагомий внесок у розвиток Одеської національної юридичної академії».

З 1994 р. член-кореспондент Академії правових наук України.

Член спеціалізованої ради Д 64.700.01 ХНУВС.

Тюріна Валентина Олександрівна

Професор кафедри загальної психології та педагогіки навчально-наукового інституту психології, менеджменту, соціальних та інформаційних технологій. З 1986 р. – кандидат педагогічних наук, з 1995 р. – доктор педагогічних наук, спеціальність: 13.00.01 – теорія та історія педагогіки. У 1999 р. присвоєне вчене звання професора.

Народилась 7 квітня 1946 р. у м. Харків. У 1969 р. закінчила Харківський державний університет ім. О.М. Горького. У 1969–1972 рр. працювала техніком-лаборантом у Фізико-технічному інституті АН СРСР; у 1972–1980 рр. – викладач фізики у технікумі; у 1980–1981 рр. – вчитель фізики; у 1981–1998 рр. працювала старшим лаборантом лабораторії експериментальної дидактики, викладачем, старшим викладачем, завідувачем кафедри педагогіки і методики початкового навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди; у 1994–1995 рр. – доцент сектору педагогіки ХДПУ. З 1995 р. працює в Університеті внутрішніх справ на посаді професора кафедри психології, завідувач, професор кафедри загальної психології і педагогіки, з 1999 р. – професор кафедри загальної соціології Національного університету внутрішніх справ.

Тема докторської дисертації - «Формування пізнавальної самостійності учнів загальноосвітньої школи».

Автор понад 200 наукових праць, серед яких: Пізнавальна самостійність школярів. – Харків, 1993; Конфлікти і управлінська діяльність. – К., 1999 (у співавтор.); Основы психологии и педагогики. Учебное пособие. – Харьков, 2001; Основи психології і педагогіки. Підручник. – Харків, 2003.

Під її науковим керівництвом захищено 8 кандидатських дисертацій.

Член спеціалізованої вченої ради в Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди.

Тягло Олександр Володимирович

Начальник кафедри філософії і політології ХНУВС. З 1982 р. - кандидат філософських наук, з 1991 р. - доктор філософських наук, спеціалізація: 09.00.02 – діалектика і методологія пізнання. У 2000 р. присвоєне вчене звання професора.

Народився 16 травня 1953 р у м. Свердловськ Луганської обл. У 1975 р. закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького.

У 1975–1979 рр. працював викладачем фізики у Полтавському інженерно-будівельному інституті; у 1979–1995 рр. – аспірант, викладач, доцент, професор кафедри філософії Харківського державного університету ім. О.М. Горького; у 1988–1991 рр. – докторант Інституту філософії АН СРСР.

З 1995 р. працює в Університеті внутрішніх справ на посаді професора кафедри філософії і політології, з 1998 р. – начальник кафедри філософії і політології Національного університету внутрішніх справ.

Тема докторської дисертації “Філософсько-методологічні підстави квантової концепції цілісності”. Автор понад 150 наукових праць, серед яких: Становление научной концепции целостности. – Харьков, 1989; Критическое мышления. Проблема мирового образования ХХІ века. – Харьков, 1999 (в соавтор.); Критическое мышление на основе элементарной логики. Учебное пособие. – Харьков, 2001; Курс логіки. Підручник для вузів. – К., 2002 (у співавтор.).

Під його науковим керівництвом захищені 1 докторська дисертація та 2 кандидатські.

Чорний Ігор Віталійович

Професор кафедри історії державності України та українознавства. З 1990 р. - кандидат філологічних наук, з 1998 р. – доктор філологічних наук, спеціальність: 10.01.02 – російська література. У 2002 р. присвоєне вчене звання професора.

Народився 7 вересня 1964 р. у м. Харків. У 1985 р. закінчив Харківський державний педагогічний інститут ім. Г.С. Сковороди.

У 1985 р. працював вчителем у середній школі. У 1985–1987 рр. служив у Збройних силах СРСР. У 1987–1994 рр. – аспірант, викладач, старший викладач, доцент кафедри російської та зарубіжної літератури Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди. З 1994 р. працює у Національному університеті внутрішніх справ на посаді доцента, професора кафедри історії державності України.

Тема докторської дисертації - “Творчість Н.В. Кукольника та російська література 1830–1840 років”.

Автор понад 150 наукових праць: Малая проза Н.В. Кукольника. – Харьков, 1996; Драматургия Н.В. Кукольника. – Харьков, 1997; Історія світової та української культури. Підручник. – К., 2000 (у співавтор.); Исторические романы Н.В. Кукольника. – Харьков, 2001; Современный русский историко-фантастический роман. – М., 2003 (в соавтор.). Він також є автором 6 науково-фантастичних романів.

Під його науковим керівництвом захищені 3 кандидатські дисертації.

Член спеціалізованої вченої ради ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

Шаша Ігор Костянтинович

Професор кафедри ТСП навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки ХНУВС. З 1994 р. – кандидат технічних наук; з 2007 р. – доктор технічних наук, спеціальність: 05.22.10 – експлуатація та ремонт засобів транспорту. У 1996 р. присвоєне вчене звання доцента.

Народився 18 березня 1955 р. у м. Перм. У 1977 р. закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут, де працював до 1994 р., з 1994 р. по 2005 р. працює в Університеті внутрішніх справ доцентом, а потім начальником кафедри ТСП.

Тема докторської дисертації «Наукові основи забезпечення безпеки на автомобільному транспорті України».

Автор понад 40 наукових праць, основні з них: Охорона праці в діяльності ОВС (Підручник) України. – Харків, НУВС. 2003; Обеспечение безопасности движения на автомобильном транспорте: Монографія. Харьков: Узд-во ХНАДУ, 2007.